Приговор № 140978434, 27.10.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2698/26

Провадження № 1-кп/615/133/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження №22026220000000173 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, що офіційно не працює, не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.436, ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2, ч.1 ст.258-2 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

встановив:

14.10.2026 надійшов обвинувальний акт разом із угодою про визнання винуватості, укладеною 13.10.2026 між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.468,469,472 КПК України.

Згідно угоди про визнання винуватості, 24.08.1991 Верховною Радою УРСР схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - Україна. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 зазначено, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V цієї Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

За положеннями Конституції України, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою (ст.1), суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (ст.2).

В ч.1 ст.65 Конституції України, захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України.

Ст.68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

З 19.02.2014 представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території Автономної Республіки Крим (далі - АРК) і м. Севастополя. 18.03.2014 РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території.

Одночасно із цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР»), а 27.04.2014 в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі за текстом - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час.

Датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19.02.2014. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20.02.2014. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ (у тому числі окупаційною адміністрацією РФ) починаючи з 07.04.2014, відповідно до

ч.2 ст.1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

З метою повномасштабного військового вторгнення, починаючи з 2021 року по лютий 2022 року на території РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованій території України сконцентрувались значні сили ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм іррегулярні угруповання.

У подальшому, 24.02.2022 Президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції».

Того ж дня, 24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та фактично застосовуючи її, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській та інших областях, де здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та окупували частину вказаної території, у тому числі частину Харківської області.

Факт повномасштабного збройного вторгнення не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п.1,3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п.п.17,18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти РФ та ін.)».

У зв`язку з цим на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX (з урахуванням змін, внесених указами Президента України), в Україні введено воєнний стан з 05:30 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, який триває по теперішній час.

У ОСОБА_3 , перебуваючи на території с. Баранове Богодухівського району Харківської області, будучи прихильником антиукраїнської політики РФ та антиукраїнської пропаганди, не пізніше 14.08.2025, більш точну дату та час не встановлено, виник злочинний умисел, направлений на виготовлення та розповсюдження матеріалів із закликами до агресивної війни.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, у період з 14.08.2025 по 12.01.2026, перебуваючи за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_3 , діючи умисно, в умовах дії воєнного стану, з метою формування у невизначеного кола осіб переконання щодо необхідності та допустимості ведення агресивної війни проти України, а також спонукання їх до підтримки таких дій, використовуючи мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9A», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , власний акаунт у месенджері «Telegram», під назвою « ОСОБА_7 », прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_3 , здійснив виготовлення та подальше розповсюдження матеріалів, у яких містяться заклики до агресивної війни, шляхом друкування та направлення текстових матеріалів з публікаціями та коментарями російською мовою у публічно доступному чаті Telegram-каналу в додатку «Telegram», а саме:

- 14.08.2025 о 09:13 здійснив розповсюдження матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): « Нужно чтоб по Банковой пустили пару десятков калибров днём только, когда там геноцидники лазят »;

- 19.08.2025 о 18:39 здійснив розповсюдження матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): «Сдавайте тцкашные отделы и полицейские все которые есть в Украине России. Пусть шахеды пускают по ІНФОРМАЦІЯ_22 отделам, училищам, школам аэропортах! Там ІНФОРМАЦІЯ_22 насилует людей и на фронт отправляют»;

- 22.08.2025 о 21:04 здійснив розповсюдження матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): «Русский народ живущий по всей территории Украины, сдавайте локации всех ІНФОРМАЦІЯ_22 отделов и где живут тцкашные крысы! Пусть русские шахеды пускают»;

- 08.01.2026 о 19:35 здійснив розповсюдження матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): «Росія ра…..те (нецензурне слово) все ІНФОРМАЦІЯ_22 отделы и полицию по всей территории Украины»;

- 12.01.2026 о 20:21 здійснив розповсюдження матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): «Россия спасите Полтаву, пускайте герань и орешник по ІНФОРМАЦІЯ_22 и полицейским отделам! Мы ждём вас освободителей» на видалене повідомлення».

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.436 КК України, тобто виготовлення та розповсюдження матеріалів із закликами до агресивної війни.

Крім того, у ОСОБА_3 , який перебуваючи на території с. Баранове Богодухівського району Харківської області, будучи прихильником антиукраїнської політики РФ та антиукраїнської пропаганди, не пізніше 12.09.2025, більш точну дату та час не встановлено, виник злочинний умисел, направлений на виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 12.09.2025 о 13:48, перебуваючи за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , діючи умисно, в умовах дії воєнного стану, з метою нав`язати іншим особам думку щодо неприйняття очевидного факту розв`язаної військово-політичним керівництвом РФ агресивної війни проти України та окупації частини її територій, не дивлячись на те, що цей факт встановлено та визнано на рівні держави та міжнародною спільнотою, використовуючи мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9A», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , власний акаунт у месенджері «Telegram», під назвою « ОСОБА_7 », прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_3 , здійснив виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, шляхом друкування та поширення текстових матеріалів у месенджері «Telegram», а саме у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21», з наступним змістом (російською мовою): «П….ы (нецензурне слово) Бендерские, я в рот е…л (нецензурне слово) вас всех, русские приходите по скорее и освободите нас от етих пидаров зеленых».

Також, у ОСОБА_3 , який перебуваючи на території с. Баранове Богодухівського району Харківської області, будучи прихильником антиукраїнської політики РФ та антиукраїнської пропаганди, не пізніше 12.01.2026, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел, направлений на виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація представників збройних формувань РФ.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 12.01.2026 о 20:21, перебуваючи за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , діючи умисно, в умовах дії воєнного стану, з метою нав`язати іншим особам думку щодо неприйняття очевидного факту розв`язаної військово-політичним керівництвом РФ агресивної війни проти України та окупації частини її територій, не дивлячись на те, що цей факт встановлено та визнано на рівні держави та міжнародною спільнотою, використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram», під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_3 , здійснив виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація представників збройних формувань РФ, шляхом друкування та направлення текстових матеріалів у месенджері «Telegram», а саме у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21», з наступним змістом (російською мовою): «Россия спасите Полтаву, пускайте герань и орешник по ІНФОРМАЦІЯ_22 и полицейским отделам! Мы ждём вас освободителей».

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.436-2 КК України, тобто виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація представників збройних формувань РФ.

Крім того, у ОСОБА_3 , який перебуваючи на території с. Баранове Богодухівського району Харківської області, будучи прихильником антиукраїнської політики РФ та антиукраїнської пропаганди, не пізніше 30.09.2025, виник злочинний умисел, направлений на повторне виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація представників збройних формувань РФ.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, у період з 30.09.2025 по 25.03.2026, перебуваючи за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , діючи умисно, в умовах дії воєнного стану, з метою нав`язати іншим особам думку щодо неприйняття очевидного факту розв`язаної військово-політичним керівництвом РФ агресивної війни проти України та окупації частини її територій, не дивлячись на те, що цей факт встановлено та визнано на рівні держави та міжнародною спільнотою, використовуючи мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9A», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , власний акаунт у месенджері «Telegram», під назвою « ОСОБА_7 », прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_3 , здійснював повторене виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація представників збройних формувань РФ, шляхом друкування та направлення текстових матеріалів з публікаціями та коментарями російською мовою у публічно доступний чат Telegram-каналу в додатку «Telegram», а саме:

- 30.09.2025 о 15:32 здійснив поширення текстових матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): « ОСОБА_9 помоги, Россия спаси нас от Бендерский гестаповцев »;

- 15.11.2025 о 07:57 здійснив поширення текстових матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): «Я с Харькова, прошу помощи у россиян спасите нас от зелёных бендеров! Слава России, смерть Украине»;

- 09.01.2026 о 09:12 здійснив поширення текстових матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): « Нас Россия только спасет, в Украине диктатура НКВД »;

- 10.01.2026 о 10:58 здійснив поширення текстових матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): «По скорее бы ОСОБА_9 убил ОСОБА_8 гниду жидовскую, кацапня чего вы не будете по ІНФОРМАЦІЯ_22 и полицейским отделам ?????? Спасите нас от окупции Бендерской»;

- 11.01.2026 о 19:49 здійснив поширення текстових матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): « Нас только русские освободят а зеленая гнида НКВД уничтожает »;

- 13.01.2026 о 07:35 здійснив поширення текстових матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21», з наступним змістом (російською мовою): «Значит нужно уничтожать Украину шахедами и ждать русских освободителей! Они наше спасение»;

- 14.01.2026 о 17:24 здійснив поширення текстових матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): «ІНФОРМАЦІЯ_22 п…..ы (нецензурне слово), вашы мамки ш...и (нецензурне слово) опушеные! Чтоб русские вас быстрее пришли и по вырезали ІНФОРМАЦІЯ_22 и мусаров! Россия только нас спасет от Бендерской оккупации»;

- 15.01.2026 о 12:37 здійснив поширення текстових матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): «Россия спаси нас от Бендерской оккупации и вырежьте всех ІНФОРМАЦІЯ_22»;

- 15.01.2026 о 17:42 здійснив поширення текстових матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): «Лучше пусть придут русские нас освободят чем жить в одной стране со свинособаками тмыкушными Слава России, смерть всем ІНФОРМАЦІЯ_22»;

- 16.01.2026 о 09:15 здійснив поширення текстових матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): «Прийдёт Россия тебя спасет, либо ІНФОРМАЦІЯ_22 отправит на фронт сдохнуть! Малыш выбор за тобой»;

- 25.03.2026 о 11:40 здійснив поширення текстових матеріалів у чаті «ІНФОРМАЦІЯ_21» з наступним змістом (російською мовою): «ОСОБА_10 я в Украине был и сейчас нахожусь в зелёной оккупации! Жду русских с 2023 года когда началась мобилизация НКВД и геноцид Украины 404».

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.436-2 КК України, тобто виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація представників збройних формувань РФ, вчинене повторно.

Крім того, у ОСОБА_3 , який перебуваючи на території с. Баранове Богодухівського району Харківської області, будучи прихильниками антиукраїнської політики РФ та антиукраїнської пропаганди, не пізніше 25.02.2026, виник злочинний умисел, направлений на виготовлення та розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення терористичного акту.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 25.02.2026, перебуваючи за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , діючи умисно, в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою спонукання невизначеного кола осіб до вчинення терористичних актів стосовно територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, використовуючи мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9A», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , власний акаунт у месенджері «Telegram», під назвою « ОСОБА_7 », прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_3 , публічно висловив заклик до вчинення терористичних актів та насильницького позбавлення життя зазначених осіб у публічно доступному чаті Telegram-каналу в додатку «Telegram», а саме 25.02.2026 о 21:49 здійснив виготовлення та розповсюдження матеріалів, у яких міститься заклики до вчинення терористичного акту, шляхом друкування та направлення текстових матеріалів з публікаціями та коментарями російською мовою у публічно доступний чат Telegram-каналу «ІНФОРМАЦІЯ_21» в додатку «Telegram», а саме: «Пора делать теракт во всех ІНФОРМАЦІЯ_22 и вырезать етих п…..в (нецензурне слово) живьём».

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.258-2 КК України, тобто виготовлення та розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення терористичного акту.

За умовами угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого, істотних для кримінального провадження обставин та визначили покарання на підставі ст.70 КК України у виді позбавлення волі із можливістю застосування ст.75 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В судовому засіданні обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, дуже шкодує, що так вчинив, більше такого не буде. Вказав, що дійсно вчинив кримінальні правопорушення за викладених вище обставин, які ніким не оспорюються. Уклав угоду про визнання винуватості з прокурором добровільно, без примусу в присутності захисника, наслідки укладення та виконання угоди зрозумілі.

Захисник зауважив, що обвинувачений добровільно уклав угоду, розуміє наслідки її затвердження. Вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому погоджене сторонами покарання.

Прокурор просить затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому погоджене сторонами покарання.

У разі затвердження угоди прокурор просить стягнути з обвинуваченого судові витрати за проведення судової лінгвістичної експертизи на користь держави, скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді, долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме мобільний телефон Xiaomi Redmi 9A із сім-картами операторів мобільного зв`язку - конфіскувати на підставі ст.96-1, 96-2 КПК України, оскільки є засобом вчинення кримінального правопорушення, мобільний телефон Huawei Y5 із сім-картою оператора мобільного зв`язку, який належить обвинуваченому, повернути власнику. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_3 вважає доцільним залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Інші учасники судового розгляду не заперечувати проти вирішення питань, передбачених ст.374 КПК України, в запропонованому прокурором порядку.

Заслухавши позицію сторін, перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, вирішуючи питання про її затвердження, суд виходить з такого.

За ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості, яка відповідно до положень ст.469 КПК України може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу (п.1 ч.3 ст.314 КПК України).

Судом встановлено, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст.12 КК України відносяться: за ч.3 ст.436-2 КК України - до тяжких злочинів; за ст.436, ч.2 ст.436-2, ч.1 ст.258-2 КК України - до нетяжких злочинів.

ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у інкримінованих йому стороною обвинувачення кримінальних правопорушеннях за викладених вище обставин, цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи, що сторони досягли угоди про визнання винуватості, підписали її в присутності захисника, при чому ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за викладених вище обставин, між сторонами досягнута домовленість про розмір та вид покарання, суд розглянув кримінальне провадження у порядку ст.473, ч.4 ст.474, п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні.

За ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Ч.2,5 ст.65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Згідно із ч.1 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За правилами ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При призначенні виду та міри покарання, виходячи із засад ст.50,65 КК України, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про її особу та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Із досліджених даних про особу, ОСОБА_3 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався. Проживає разом з батьком, який потребує стороннього догляду, за рахунок доходів з домашнього господарства. Не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання, у відповідності до положень ст.66 КК України, суд враховує визнання вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Встановлених ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не виявлено.

Враховуючи характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наведені дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про доцільність призначення ОСОБА_3 покарання за правилами ч.1 ст.70, 72 КК України у вигляді позбавлення волі з випробуванням, оскільки, на переконання суду, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним так і іншими особами кримінальних правопорушень.

Отже, умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання.

Цивільний позов не заявлявся.

Обов`язок по відшкодуванню судових витрат в кримінальному провадженні за проведення судової експертизи №СЕ26-246/Л/3/2 від 20.07.2026, суд, виходячи з положень ст.124 КПК України, вважає необхідним покласти на обвинуваченого.

За змістом ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, з урахуванням думки учасників судового розгляду, суд вважає доцільним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді на вилучене майно.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України, п.9 якої передбачає повернення власнику, а саме мобільний телефон Huawei Y5 із сім-картою оператора мобільного зв`язку, який належить обвинуваченому, повернути власнику.

Оскільки мобільний телефон Xiaomi Redmi 9A із сім-картами операторів мобільного зв`язку підпадає під термін «знаряддя вчинення кримінального правопорушення», суд вважає необхідним за клопотанням прокурора застосувати до нього спеціальну конфіскацію згідно зі ст.96-2 КК України.

У разі визнання особи винуватою за ст.374 КПК України суд зобов`язаний прийняти рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

З урахуванням ч.1 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу за вимогами ч.2 ст.177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ухвалою слідчого судді від 21.09.2026 стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 21.11.2026.

Слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведений ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, насамперед, суворістю покарання, яке за умови встановлення вини передбачає позбавлення волі до 8 років, відсутність будь-яких осіб на утриманні, що могло б утримати обвинуваченого від переховування, тощо.

За ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого та трьох нетяжких злочинів, максимальна санкція з яких встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна або без такої.

Аналізуючи наведені норми, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд доходить висновку, що заявлений прокурором ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, продовжує існувати.

Оцінюючи сукупність обставин, визначених ст.178 КПК України, зважаючи на тяжкість визначеного судом покарання, наведені дані про його особу, наявність міцних соціальних зв`язків, суд вважає, що запобігти цьому ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили можливо шляхом продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби із покладанням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.314,373,374,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити йому покарання:

- за ст.436 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- за ч.2 ст.436-2 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки без конфіскації майна;

- за ч.3 ст.436-2 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна;

- за ч.1 ст.258-2 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70, ст.72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили продовжити відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, після чого скасувати.

Покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 21:00 до 07:00; заборонити залишати межі Харківської області без дозволу суду; прибувати за кожною вимогою до суду; здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну в разі їх наявності.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 23.09.2026.

Речові докази, які зберігаються у СВ ІНФОРМАЦІЯ_23: мобільний телефон марки Huawei Y5 із сім-картами операторів мобільного зв`язку - повернути власнику ОСОБА_3 , до мобільного телефону Xiaomi Redmi 9A із сім-картами операторів мобільного зв`язку - застосувати спеціальну конфіскацію.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 11 552,64 грн на рахунок Державного бюджету України.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

В іншій частині вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1