Постановление суда № 140976745, 27.10.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/1309/26

1-і/187/18/26

УХВАЛА

"27" жовтня 2026 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду кримінального провадження №12026042260000088 від 04.05.2026 клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , уродженця с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період на посаді стрілець - номер обслуги 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042260000088 від 04.05.2026, відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою суду від 03.09.2026 у даному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд, який на даний час триває.

Ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 03.09.2026 строк тримання обвинуваченого під вартою продовжено на 60 днів, тобто до 01 листопада 2026 року.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання від 26.10.2026 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування та продовження зазначеного запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати. Зокрема, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, тому з метою уникнення покарання він може переховуватися від суду. Обвинувачений особисто знає свідків, які є його співслужбовцями та командирами підрозділів, у яких він проходив військову службу, а ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на етапі збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом їх показань. Крім того, як військовослужбовець, який не виключений зі списків особового складу військової частини, в умовах воєнного стану обвинувачений тривалий час не вживав заходів для повернення до військової частини, що свідчить про ризик продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечував.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту чи з власної ініціативи має право обрати, змінити чи скасувати обраний запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається відповідно до правил глави 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого строку тримання під вартою, встановленого ухвалою суду. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою на стадії судового розгляду, суд не вирішує питання щодо доведеності винуватості обвинуваченого та не надає оцінки доказам, а з`ясовує, чи продовжують існувати ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, та чи не з`явилися нові обставини, які б свідчили про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу (ч. 3 ст. 199 КПК України).

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжений ухвалою суду від 03.09.2026, закінчується 01.11.2026, а судовий розгляд кримінального провадження на даний час не завершено, тому необхідно вирішити питання щодо доцільності подальшого продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не має реєстрації за фактичним місцем проживання, є військовослужбовцем, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати, що підтверджується наступним: ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, тривалий час (з 14.04.2026 до 09.07.2026) був незаконно відсутній на військовій службі та переховувався від співслужбовців та командування військової частини. Також про наявність даного ризику свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Згідно практики Європейського суду з прав людини «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати, що підтверджується наступним: ОСОБА_4 , знаючи в обличчя свідків по даному кримінальному провадженню, які є його співслужбовцями та командирами підрозділів, в яких він проходив військову службу, а також потерпілих, може впливати на останніх шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди з метою зміни ними своїх показань або неявки до суду. При цьому судовий розгляд не завершено, потерпілі та свідки сторони обвинувачення судом ще не допитані, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, тому ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків зберігається до моменту отримання судом їх показань.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати, що підтверджується наступним: ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки, як військовослужбовець, який не виключений зі списків особового складу військової частини, в умовах воєнного стану, мав можливість самостійно прибути як до цієї ж військової частини, так і обрати іншу, де продовжити проходити військову службу, проте тривалий період жодних заходів до цього не вживав.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

Обставин, які б свідчили про зменшення чи відпадіння зазначених ризиків з часу попереднього продовження строку тримання під вартою, а також нових обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який, у судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, у зв`язку з чим запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, передбаченого п. п. 1-4 ч. 1 ст. 176 КПК України, неможливо, оскільки він не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та можливість виконання процесуальних рішень.

За таких обставин суд вважає, що підстави для подальшого тримання обвинуваченого під вартою не відпали, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню, а строк тримання ОСОБА_4 під вартою продовженню на 60 днів, що не перевищує строку, визначеного ч. 3 ст. 331 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також матеріальний стан обвинуваченого, суд вважає за необхідне при продовженні строку тримання під вартою визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є достатнім для забезпечення виконання ним покладених обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 199, 331, 369-372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 грудня 2026 року включно, в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн., яка підлягає внесенню на депозитний рахунок:

Одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській областіКод ЄДРПОУ:26239738Код банку отримувача МФО: 820172Рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ДКСУ м. Київ Призначення платежу: - застава, як міра запобіжного заходу за (ПІБ особи, за яку внесено заставу), ухвала (Петриківського районного суду Дніпропетровської області №____ справи, дата постанови), ПІБ особи, яка вносила кошти;

У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 , встановленої застави на вказаний депозитний рахунок, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом строку її дії.

У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку з цим з-під варти, покласти на нього строком до 25.12.2026 року наступні обов`язки:

- повідомляти прокурора чи суд про своє місце проживання;

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду;

- утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, пов`язаних з даною справою.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним після звільнення зазначених обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Копію ухвали вручити прокурору і обвинуваченому та направити до ДУ «Дніпровська УВП (№4)».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1