Постановление суда № 140975946, 21.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1410/21

Провадження № 6/209/1862/26

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково, у цивільній справі № 209/1410/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

21 жовтня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково, поданій через систему ЄСІТС «Електронний суд» 20 жовтня 2026 року, в якій просить визнати виконавчий лист № 209/1410/21, виданий 08 вересня 2026 року, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 102,46 грн.

На обґрунтування заяви зазначив, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 28 травня 2012 року у розмірі 22660,81 грн. Ухвалою від 03 червня 2026 року стягувача замінено на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» і 08 вересня 2026 року видано дублікат виконавчого листа, на його підставі приватний виконавець Нордіо В.В. відкрив виконавче провадження № 82132045 і стягує 22660,81 грн. Після ухвалення рішення, 16 квітня 2022 року на його кредитний рахунок надійшло 14,70 грн. і 87,76 грн., разом 102,46 грн., тож заборгованість зменшилась до 22558,35 грн. і саме цю суму 10 вересня 2025 року передано новому кредитору ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», тому у частині 102,46 грн. його обов`язок відсутній.

В судове засідання учасники процесу не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та здійснення судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву, додані документи та матеріали цивільної справи № 20/1410/21, судом встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 209/1410/21 від 23 листопада 2021 року було задоволено у повному обсязі позов АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 28.05.2012 року у розмірі 22660,81 грн., яка складається з наступного: 18348,94 грн. заборгованість за тілом кредиту; 4311,87 грн. заборгованість за простроченими відсотками, а також 2270 грн. судового збору.

09 лютого 2022 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. було видано виконавчі листи у справі № 209/1410/21, за яким Дніпровським ВДВС у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження № 69270930.

Постановою начальника Дніпровського ВДВС у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кривенького Є.В. від 16 вересня 2022 року у ВП № 69270930 виконавчий документ (виконавчий лист № 209/1410/21 від 09 лютого 2022 року) був повернутий стягувачу.

22 серпня 2025 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ "Приватбанк" відступило, а ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором б/н від 28 травня 2012 року в розмірі 22558,35 грн.

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» № 0000005095815257 від 29 грудня 2025 року, 16 квітня 2022 року ОСОБА_1 було здійснене поповнення картки за кредитним договором б/н від 28 травня 2012 року в розмірі 102,46 грн., права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором в розмірі 22558,35 грн. передані ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 03 червня 2026 року було замінено вибулого стягувача АТ КБ "ПриватБанк" на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 209/1410/21.

08 вересня 2026 року Дніпровським районним судом міста Кам`янського Дніпропетровської області було видано ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа, відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 209/1410/21 від 23 листопада 2021 року за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 28.05.2012 року у розмірі 22660,81 грн.

Згідно ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Зі змісту ст. 432 ЦПК України вбачається, що визначені у ній підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року винесеній у справі № 2-4671/11.

Також Верховним Судом у постанові від 19 січня 2023 року по справі № 824/2/22 викладено висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

З урахуванням викладеного, оцінивши наявні у справі докази та надавши належну правову оцінку нормам матеріального та процесуального права, якими регулюються спірні правовідносини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково в частині стягнення 102,46 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 260, 261, 353, 432 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково, у цивільній справі № 209/1410/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Визнати виконавчий лист Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області № 209/1410/21 від 08 вересня 2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором б/н від 28.05.2012 року, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 102,46 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя К.Л.Шендрик