№ 140974770, 27.10.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/8179/26

Номер провадження 3/676/2389/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Мантуляк Ю.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника адвоката Бориславського В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нетечинці Віньковецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , громадянина України, працюючого у ТОВ «Компанія «Профібуд» монтажником-висотником, інваліда 3 групи, РНОКПП НОМЕР_1 .

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 06 вересня 2026 року о 23 год. 53 хв. в м.Кам`янець-Подільському Хмельницької області по вул.Князів Коріатовичів, 3, керував транспортним засобом електросамокатом VEVI ES400 , без д.н.з., із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що в день події перебував на роботі, однак йому стало зле, у зв`язку з чим він пішов до аптеки. Згодом йому зателефонував товариш і запитав, де він перебуває, після чого вони домовилися зустрітися. За словами ОСОБА_1 , самокатом він не керував, ним їхали троє інших осіб. Зокрема, хлопець на прізвище ОСОБА_2 залишив самокат і пішов з місця події. Сам ОСОБА_1 підійшов до місця події та повідомив працівникам поліції, що транспортним засобом не керував, після чого також пішов. У зв`язку з цим працівники поліції побігли за ним, зупинили його та повернули на місце події. Надалі працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Він зазначив, що відмовився від проходження огляду, а коли йому запропонували проїхати до лікаря-нарколога, він відмовився, проте на запитання, чи він відмовляється, відповів, що ні. Водночас, на його переконання, працівники поліції належним чином не з`ясували, чи дійсно він відмовляється від проходження огляду, а також не пояснили, за яких обставин у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та які саме ознаки стали підставою для пропозиції пройти огляд. При цьому він бачив, як його товариш проходив огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 також пояснив, що в день події алкогольних напоїв не вживав і взагалі не вживає алкоголю у зв`язку із захворюванням на цукровий діабет. Копій протоколу про адміністративне правопорушення, акта огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення до закладу охорони здоров`я йому не вручали, зазначених документів він не підписував. За його словами, працівники поліції лише запитували, чи буде він підписувати протокол про адміністративне правопорушення для отримання його копії. Вважав, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки він не керував транспортним засобом, а відмова від проходження огляду, на його переконання, не була належним чином встановлена.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , його захисника адвоката Бориславського В.М., суддя вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Зокрема, відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №764854 від 07 вересня 2026 року, яким підтверджено той факт, що ОСОБА_1 06 вересня 2026 року о 23 год. 53 хв. в в м.Кам`янець-Подільському Хмельницької області по вул.Князів Коріатовичів, 3, керував транспортним засобом електросамокатом VEVI ES400 , без д.н.з., із ознаками алкогольного сп`яніння, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із відміткою про відмову ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки, та даними відеозаписів факту керування самокатом ОСОБА_1 та відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я.

До матеріалів справи долучено також направлення ОСОБА_1 до КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» КПМР з відміткою про те, що огляд не проводився в зв`язку з відмовою.

Суддя відхиляє доводи ОСОБА_1 та його захисника Бориславського В.М. про те, що ОСОБА_1 не керував електросамокатом, не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а працівниками поліції було порушено встановлений законом порядок проведення такого огляду, з огляду на таке.

Зокрема, з досліджених у судовому засіданні відеозаписів, долучених працівниками поліції до матеріалів справи, вбачається, що на відеозаписі з відеореєстратора патрульного автомобіля зафіксовано трьох осіб, які рухалися на електросамокатах. При цьому одяг однієї із зазначених осіб є ідентичним одягу, в якому ОСОБА_1 перебував під час подальшого спілкування з працівниками поліції, що зафіксовано на відеозаписах із нагрудних відеокамер поліцейських. Наведене, у сукупності з іншими дослідженими доказами, узгоджується з відомостями про керування електросамокатом саме ОСОБА_1 .

Водночас відеозаписи не містять даних про те, що будь-яка особа залишила місце події до з`ясування працівниками поліції обставин правопорушення, а також не зафіксовано повідомлень працівників поліції про такі обставини чи відповідного обговорення між ними. Крім того, під час спілкування з працівниками поліції на місці події ОСОБА_1 не повідомляв, що електросамокатом керувала інша особа, а не він, та не називав особу на прізвище ОСОБА_2 , на яку він посилався під час судового розгляду. Отже, відповідні пояснення ОСОБА_1 суддя оцінює критично, оскільки вони не знаходять об`єктивного підтвердження у досліджених відеозаписах.

Також із відеозаписів із нагрудних відеокамер поліцейських убачається, що ОСОБА_1 намагався втекти із місця події, після чого працівники поліції наздогнали його та повернули до місця зупинки транспортного засобу. Ці обставини самі по собі не є доказом керування ним електросамокатом, однак підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами, зокрема відеозаписом із відеореєстратора патрульного автомобіля та подальшою поведінкою ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими.

Не заслуговують на увагу й доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а його відповідь «ні» на запитання працівника поліції про відмову від огляду свідчила про згоду пройти такий огляд.

Як убачається з відеозаписів, під час руху від того місця, де ОСОБА_1 наздогнали після спроби втечі, до місця зупинки транспортних засобів, працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 обов`язок водія відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського та повідомив про відповідальність за відмову від його проходження. Надалі працівники поліції безпосередньо запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду лікарем-наркологом.

Однак із зафіксованої на відеозаписах розмови вбачається, що ОСОБА_1 не висловив згоди пройти огляд у запропонованих формах, а на запитання працівників поліції відповідав заперечно. При цьому він не наполягав на проходженні огляду ані на місці зупинки, ані в закладі охорони здоров`я, натомість цікавився, чи потрібна його присутність під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин окрему відповідь ОСОБА_1 «ні» не можна оцінювати ізольовано від змісту всієї розмови та попередніх його відповідей на конкретні пропозиції працівників поліції. Вирішальне значення має не формальне вживання певного слова, а фактичний зміст поведінки особи та її ставлення до неодноразово висловленої пропозиції пройти огляд. Зміст відеозаписів у їх сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 не погодився пройти огляд у встановленому законом порядку.

Доводи захисника про нероз`яснення ОСОБА_1 порядку проведення огляду також не спростовують установлених обставин. З відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 був присутній під час проведення огляду іншої особи, яка керувала електросамокатом, а після цього побіг з місця події, але його повернули працівники поліції. Крім того, до пропозиції пройти огляд працівник поліції роз`яснив йому відповідний обов`язок водія та правові наслідки відмови. Надалі ОСОБА_1 було запропоновано конкретні способи проходження огляду, що давало йому змогу зрозуміти зміст відповідної вимоги та визначитися щодо її виконання. Отже, посилання захисника на відсутність належного роз`яснення порядку проходження огляду не узгоджується зі змістом досліджених відеозаписів.

Не приймаються суддею і доводи про те, що працівники поліції не називали ОСОБА_1 конкретних ознак алкогольного сп`яніння. Саме по собі неназивання кожної з ознак під час спілкування з особою не свідчить про недотримання процедури огляду, якщо інші матеріали справи підтверджують наявність підстав для його пропозиції та дотримання встановленого законом порядку. Водночас суддя враховує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено конкретні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд для перевірки наявності або відсутності стану сп`яніння, однак він від проходження огляду відмовився. За таких обставин наведений довід захисту сам по собі не спростовує факту відмови від огляду та не є достатньою підставою для висновку про недотримання працівниками поліції встановленої процедури.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не вживав алкогольних напоїв у день події та взагалі утримується від їх вживання у зв`язку із захворюванням на цукровий діабет, також не спростовують висунутого обвинувачення. У цьому випадку предметом доказування є не лише наявність ознак сп`яніння, а й факт керування транспортним засобом та відмова водія від проходження огляду на вимогу поліцейського. Для встановлення складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у формі відмови від проходження огляду не вимагається доведення фактичного перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, однак має бути належно встановлено факт керування транспортним засобом і відмови від огляду за наявності законних підстав для його проведення.

Окремо суддя оцінює доводи ОСОБА_1 про невручення йому копій протоколу про адміністративне правопорушення, акта огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення до закладу охорони здоров`я, а також про те, що він не підписував зазначених документів.

Сам по собі факт відсутності підпису особи в процесуальному документі не свідчить про його недопустимість або про недотримання встановленої процедури, якщо відповідні обставини підтверджуються іншими належними доказами та з матеріалів справи можливо встановити причини відсутності підпису. Водночас питання дотримання вимог статті 266 КУпАП щодо оформлення результатів огляду, направлення до закладу охорони здоров`я та фіксації відмови має оцінюватися з урахуванням змісту відповідних документів і відеозаписів у їх сукупності.

У цій справі до матеріалів долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з відміткою про відмову ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки, а також направлення до КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» КПМР із зазначенням, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою. Відомості, зафіксовані в цих документах, узгоджуються зі змістом відеозаписів щодо пропозицій пройти огляд і поведінки ОСОБА_1 у відповідь на такі пропозиції.

Таким чином, за результатами дослідження матеріалів справи суддя доходить висновку, що доводи ОСОБА_1 та його захисника не спростовують установлених обставин керування електросамокатом і відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Сукупність досліджених доказів підтверджує, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом та маючи ознаки алкогольного сп`яніння, не виконав вимогу працівників поліції щодо проходження огляду в установленому законом порядку. За таких обставин у діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

З урахуванням викладеного вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена, а його дії, які виразились у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При накладенні стягнення враховується характер вчиненого діяння, особа порушника, а також відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, а тому вважаю необхідним накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки саме такі стягнення у вказаній справі є необхідною мірою відповідальності та будуть достатніми засобами виховання особи і запобігатимуть вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 130, 268, 277-2, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у випадку подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути звернена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Після набрання постановою законної сили:

Стягувачем штрафу є Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м. Хмельницький, провулок Коцюбинського, 35/2.

Стягувачем судового збору є Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул. Липська, 18/5.

Боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрований у АДРЕСА_2 , непрацюючий, інвалід 3 групи, РНОКПП НОМЕР_1 .

Реквізити для сплати штрафу:

Розрахунковий рахунок UA 748999980313060149000022001

ГУК у Хмельницькій області/Хмельницька область/21081300

Код одержувача 37971775

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

ККД: 21081300.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106;

Код отримувач (код за ЄДРПОУ) 37993783,

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

ККД бюджету 22030106; пункт 5.

Штраф підлягає сплаті не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

При примусовому виконанні постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір визначеного постановою суду штрафу, а також стягуються витрати на облік правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду

Хмельницької області Юрій МАНТУЛЯК