Решение № 140974713, 27.10.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 688/3947/26

Провадження № 2/675/1319/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

"27" жовтня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., за участю: секретаря судового засідання Хом`як І. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (далі - ТОВ «Новий колектор») звернулося до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з цим позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому вказує, що 14 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та відповідачем укладено кредитний договір № 101704835, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом та комісії.

26 червня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № МТ-260626-1, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 101704835 перейшло до ТОВ «Новий колектор».

Відповідач належним чином не виконував своїх обов`язків із повернення кредиту, внаслідок чого його заборгованість становить 18 592,57 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2877,57 грн - заборгованість за відсотками, 3715,00 грн заборгованість за комісіями, 7000,00 грн - заборгованість за штрафом.

Із урахуванням викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 101704835 від 14 лютого 2026 року у розмірі 18 592,57 грн та судові витрати по справі.

Відповідачем відзив до суду не подано.

Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2026 року дану справу передано на розгляд за підсудністю до Ізяславського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Котова С. М. у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просить розгляд справи проводити за її відсутності, вказує, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до змісту частини 7 статті 128, пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із відповіді № 3169760 від 13 серпня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване у АДРЕСА_1 .

Надіслана ОСОБА_1 за вказаною адресою судова повістка повернулася до суду із повідомленням про причини повернення «адресат відсутній». Такі дані наявні у поштовому повідомленні, яке повернулося до суду у зв`язку з неможливістю вручення судової повістки на 27 жовтня 2026 року на 09 год 15 хв.

Іншої адреси свого місця проживання чи перебування ОСОБА_1 суду не повідомлено.

Тому у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації суд вважає, що останній повідомлений належним чином.

У відповідності до положень статті 223 частини 4, статей 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково із наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 1-4 статті 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 14 лютого 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 101704835. Згідно з умовами договору ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 90 % річних протягом першого розрахункового періоду та 180 % річних протягом решти строку кредитування. Також умовами договору передбачено обов`язок зі сплати позичальником комісії. За змістом пункту 2.1 цього договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Кредитний договір підписаний відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надало відповідачу кредитні кошти в сумі 5000,00 грн. Однак позичальник свої зобов`язання за договором не виконав та не повернув у визначений строк отримані в борг грошові кошти, не сплатив проценти і комісію.

Заборгованість відповідача за кредитним договором складає 18 592,57 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2877,57 грн - заборгованість за відсотками, 3715,00 грн заборгованість за комісіями, 7000,00 грн - заборгованість за штрафом.

Зазначені обставини підтверджуються договором про споживчий кредит № 101704835 від 14 лютого 2026 року, верифікацією клієнта, анкетою-заявою на кредит № 101704835 від 14 лютого 2026 року, заявою на отримання кредиту № 101704835 від 14 лютого 2026 року, графіком платежів за договором, паспортом кредиту, платіжним дорученням № 115749525 від 14 лютого 2026 року, довідкою про розмір простроченої заборгованості за договором про споживчий кредит № 101704835 від 14 лютого 2026 року, відомістю про щодення нарахування та погашення первісного кредитора.

26 червня 2026 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Новий колектор» був укладений договір факторингу № МТ-260626-1, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило новому кредитору ТОВ «Новий колектор» за плату права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року ТОВ «Новий колектор» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101704835 від 14 лютого 2026 року у сумі 18 592,57 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2877,57 грн - заборгованість за відсотками, 3715,00 грн заборгованість за комісіями, 7000,00 грн - заборгованість за штрафом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

На підставі частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

У наданих позивачем документах міститься відмітка про те, що підпис позичальника накладений в електронному вигляді шляхом одноразового ідентифікатора.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 вказаного Закону).

Згідно з частинами 1 і 2 статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Позивач надав суду докази того, що перехід права вимоги за кредитним договором № 101704835 від 14 лютого 2026 року відбувся належним чином.

Доведеною є обставина отримання ОСОБА_1 грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, взяті на себе зобов`язання останній не виконав у передбачені строки кредитні кошти, нараховані відсотки та комісію не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

Оцінивши допустимість, достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає, що у позивача виникло право на заявлення вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за кредитним договором № 101704835 від 14 лютого 2026 року у розмірі 11 592,57 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2877,57 грн - заборгованість за відсотками, 3715,00 грн заборгованість за комісіями.

Щодо вимог ТОВ «Новий колектор» про стягнення із ОСОБА_2 штрафу в сумі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а штраф нарахований за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором в цей період, законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн штрафу відсутні.

Відтак позов підлягає до задоволення частково в сумі 11 592,57 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 1660,02 грн.

Крім того, позивачем надано докази на підтвердження витрат, пов`язаних із надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі з описом вкладення, а саме: квитанцію Поштової служби «Е-Пост», згідно якої вартість наданих послуг складає 223,38 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 139,28 грн (11 592,57 ? 223,38 ? 18 592,57 = 139,28).

Відповідно до статей 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (код ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за договором про споживчий кредит № 101704835 від 14 лютого 2026 року у розмірі 11 592 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (код ЄДРПОУ 43170298) судовий збір у розмірі 1660 (одна тисяча шістсот шістдесят) грн 02 коп та витрати, пов`язані із надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі з описом вкладення в розмірі 139 (сто тридцять дев`ять) грн 28 коп.

У задоволенні решти вимог позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», місце знаходження - м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, код ЄДРПОУ - 43170298.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складене 27 жовтня 2026 року.

Суддя: В. І. Столковський