Решение № 140969862, 27.10.2026, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/462/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Дубовика П.В.,

з секретарем Галенчик О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на таке.

Між ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна Компанія» та відповідачем 28.12.2021 було укладено договір позики №555160476459001 (пролонгація), відповідно до умов якого сторони домовились продовжити строк виконання зобов`язань Позичальника по погашенні заборгованості по договору позики №555160476459001 в сумі 3100.00 грн на строк 30 днів календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1., а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти.

18.12.2023 року між ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна Компанія» та ТОВ «Факторинг партнерс`було укладено договір факторингу №18/12-2023, згідно якого до ТОВ «Факторинг партнерс`перейшло право грошової вимоги до відповідача за цим договором.

Між ТОВ «Мілоан» та відповідачем 16.01.2022 було укладено договір позики №4805119, відповідно до умов якого останнє надало відповідачу кредит в сумі 3000грн. на строк 15 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки.

26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс`було укладено договір факторингу №26.07/2024, згідно якого до ТОВ «Факторинг партнерс`перейшло право грошової вимоги до відповідача за цим договором.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань по вказаному кредитному договору у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 15860,80 грн.

Виходячи з викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача борг за вказаним кредитним договором в сумі 15860,80 грн., сплачений при зверненні до суду судовий збір та витрати на правову допомогу у сумі 9000 грн. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року відкрите спрощене провадження у даній справі, яку було направлено учасникам справи. Також відповідачу був визначений пятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Ухвала суду позивачу та його представнику вручені 14.09.2026 (а.с.20,21).

Ухвала суду відповідачу вручена 10.09.2026 (а.с.22).

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, а тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Враховуючи те, що при відкритті провадження судом було ухвалено проводити судовий розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а сторони в установленому законом порядку не подали клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, тому в силу положень ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 28.12.2021 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №555160476459001 (пролонгація), відповідно до умов якого на підставі заявки на пролонгацію від 28.12.2021 до договору позики №555160476459001 тип позики "Миттєва позика", підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, сторони договору домовились продовжити строк виконання зобов`язань позичальника по погашенні заборгованості по договору позики №555160476459001 в сумі 3100 грн на строк 30 днів календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1., а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Відповідно до п.1.1.1. знижена процентна ставка становить 1,75 % за день від суми позики, стандартна процентна ставка становить 2,60 % за день від суми позики.

Крім того, 16 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №4805119, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 300 грн строком на 15 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом: 900.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, за стандартною (базовою) процентною ставкою за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, та комісії за внадання кредиту в сумі 570 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово .

18 грудня 2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг партнерс» було укладено договір факторингу № 18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» право грошової вимоги до боржників, зазначених в реєстрі боржників, у тому числі, до відповідача за договором №555160476459001.

Окрім того, 26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі заборгованостей, у тому числі, до відповідача за договором №4805119.

Перерахування коштів позивач підтверджує Квитанцією 1886113320 від 16.01.2022 про перерахування 3 000 грн. згідно кредитного договору №4805119, довідкою по договору позики №555160476459001 про перерахування 3 100 грн. згідно договору від 22.12.2023 та випискою за договором від 16.01.2022.

Відповідач не виконав свого обов`язку повернути кредит на умовах та в строки, визначені договором позики №555160476459001 від 28 грудня 2021 року та договором про споживчий кредит №4805119 від 16 січня 2022 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості за договором позики №555160476459001 від 28 грудня 2021 року становить 7940 грн 80 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 3100 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 4840 грн 80 коп. Крім того, загальний розмір заборгованості за договором про споживчий кредит №4805119 від 16 січня 2022 року становить 7920 грн 00 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 3000 грн та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 4350 грн 00 коп., заборгованість за комісіями 570 грн.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

На підставі наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитними договорами у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Отже, право позивача порушене і підлягає захисту, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 15860,80 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також понесені ним та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662 грн 40 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з правилами пунктів 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, заявкою про надання юридичної допомоги № 2173 від 01 липня 2026 року, витягом з акту № 40 про надання юридичної допомоги від 31 липня 2026 року, розмір послуг за надання правничої допомоги становить 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, зважаючи на відсутність заперечень відповідача щодо розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, при цьому керуючись принципами справедливості та верховенства права, зважаючи, що сума заявлених витрат на правничу допомогу є завищеною, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника про стягнення із відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу та стягнути такі витрати в розмірі 4000 грн 00 коп.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі №205/5969/15-ц.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за договором позики №555160476459001 від 28 грудня 2021 року та кредитним договором №4805119 від 16 січня 2022 року в розмірі 15860грн.80коп., судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. та понесені витрати на правову допомогу у сумі 4000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВ «Факторинг партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, 03150, вул. Гедройця Єжи,6, оф. 521 м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Суддя :