Решение № 140963633, 27.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

27.10.2026 Справа № 756/11379/25

Провадження № 2/756/837/26

Справа № 756/11379/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Колядінцевій П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» /далі - КП «Київтеплоенерго»/ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг з централізованого опалення (теплової енергії) та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Постачальником цих послуг до 01.05.2018 було ПАТ «Київенерго», а після 01.05.2018 послуги надаються КП «Київтеплоенерго». Крім того, до КП «Київтеплоенерго» відповідно до договору відступлення права вимоги від 11.10.2018 перейшло від ПАТ «Київенерго» право вимоги з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг.

Оскільки відповідачі своєчасно не сплачували кошти за надані послуги з централізованого опалення та гарячої води, за період з 01.05.2018 по 30.06.2025 утворилася заборгованість, яку відповідачі у добровільному порядку не погашали, у зв`язку з чим КП «Київтеплоенерго» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у загальному розмірі 80 490 грн. 98 коп., а також судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду пояснення, в яких проти позову заперечував. Зазначив, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності у рівних частках співвласникам, а позов пред`явлено не до всіх співвласників житла. Заперечував проти солідарного стягнення заборгованості, просив застосувати позовну давність до вимог за межами трирічного строку, зазначив, що гарячою водою не користується та що у квартирі наявний лічильник гарячої води, і просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді від 11.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Під час розгляду справи представник позивача подав заяву про коригування позовних вимог, зазначивши, що після подання позову відповідачами здійснено часткові оплати заборгованості та проведено її коригування, у зв`язку з чим просив стягнути залишок заборгованості, а саме: заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 10 671 грн. 83 коп., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 1 700 грн. 00 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 10 632 грн. 19 коп., три проценти річних у розмірі 2 650 грн. 01 коп. та пеню у розмірі 2 044 грн. 72 коп. Представник позивача також подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

У заяві від 20.10.2026 ОСОБА_1 зазначив, що позивачем проведено перерахунок виставленого до сплати боргу, знято показники з лічильників та встановлено факт відсутності заборгованості станом на 01.09.2026, на підтвердження чого надав довідку про стан заборгованості, та просив відмовити у задоволенні позову, а справу розглядати за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав.

Оскільки подані сторонами письмові заяви та докази дають суду можливість вирішити справу, сторони просили про розгляд справи за їх відсутності, а справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість її вирішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1 та 2 ст. 76 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що квартира АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності у рівних частках зареєстрована за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.12.2006, що підтверджується інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 05.02.2026.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

За інформацією КП «Київтеплоенерго» послуги надаються за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Відповідно до змісту договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», а також додатків до цього договору, до КП «Київтеплоенерго» перейшло право вимоги з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за вказаною адресою.

Відтак до 01.05.2018 року надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснювало ПАТ «Київенерго», а з 01.05.2018 року здійснює КП «Київтеплоенерго», яке набуло право вимоги оплати спожитих послуг за попередній період.

З 01.05.2019 року введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189. Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 (далі Правила).

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Відповідно до норм ЦК України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.

Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).

Тому виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, п.п. 18, 20, 30 Правил, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З наданого позивачем розрахунку та заяви про коригування позовних вимог вбачається, що після часткових оплат, здійснених відповідачами під час розгляду справи, позивач визначив залишок заборгованості у розмірі 27 698 грн. 75 коп., що складається із заборгованості за послуги з постачання гарячої води, заборгованості за послуги з централізованого опалення, спожиті до 01.05.2018, інфляційної складової боргу, трьох процентів річних та пені.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачами здійснено оплати заборгованості, що підтверджується самим позивачем, який заявою про коригування позовних вимог зменшив первісно заявлену суму позову до наведеного вище залишку.

Крім того, згідно з довідкою Комунального концерну «Центр комунального сервісу» про стан заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , від 14.09.2026 № 02/05/2-699 станом на 01.09.2026 заборгованість за послуги з постачання гарячої води та постачання теплової енергії (централізованого опалення) перед КП «Київтеплоенерго» відсутня, за вказаними послугами наявна переплата, а пеня становить 0 грн. 00 коп.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено наявності непогашеної заборгованості відповідачів за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за вказаною адресою станом на час вирішення спору. Наданий позивачем розрахунок залишку заборгованості спростовується довідкою Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 14.09.2026, зі змісту якої вбачається відсутність такої заборгованості. Доказів існування непогашеної заборгованості на час ухвалення рішення позивач суду не надав.

З огляду на відмову у задоволенні позову за недоведеністю наявності заборгованості, інші доводи відповідача ОСОБА_1 щодо складу співвласників житла, порядку відповідальності співвласників та застосування позовної давності на наведені висновки суду не впливають.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову КП «Київтеплоенерго» в позові.

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У позові Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя