Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 560/19428/26
РІШЕННЯ
іменем України
27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу від 14.09.2026 ВП№81311238. Позивач зазначає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі №560/5030/25 було ним виконане в повному обсязі, що свідчить про безпідставність оскаржуваної постанови.
Розгляд справи призначений в межах строків, визначених КАС України.
Судом витребувані матеріали виконавчого провадження.
Відповідач подав відзив та витребувані матеріали виконавчого провадження. У відзиві позов не визнає, покликається на правомірність постанови державного виконавця. Зазначає, що оскільки встановлений факт невиконання рішення суду без поважних причин, орган ДВС мав право накласти штраф. З огляду на це, у позові просить відмовити.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 №1404-VІІІ (далі також - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Стаття 63 Закону №1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.
За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов`язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як встановлено зі змісту матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП№81311238 з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду, виданого 16.06.2026 у справі №560/5030/25, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
На підставі заяви стягувача 19.06.2026 державним виконавцем відкрите виконавче провадження ВП№81311238, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Відомості про виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту отримання постанови державного виконавця, а також докази інформування про це виконавця у матеріалах виконавчого провадження відсутні. Відтак, у строк, визначений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, боржник не надав органу ДВС інформацію та докази стосовно виконання рішення суду/виконавчого документа.
14.08.2026 державним виконавцем вчинена вимога №14278, на яку боржник відповідь своєчасно не надав. 17.08.2026 на підставі заяви стягувача державним виконавцем вчинена повторна вимога №14514, на яку боржник відповідь своєчасно не надав.
14.09.2026 державним виконавцем складений акт про невиконання рішення суду без поважних причин та прийнята спірна постанова про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100 грн.
У матеріалах справи наявні листи Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.09.2026 та від 28.09.2026, де боржник зазначає про те, що стягувачу проведений перерахунок пенсії, рішення включене в Реєстр рішень, виконання яких відбуватиметься в порядку черговості за наявності фінансування.
З доданих до листа протоколів перерахунків вбачається, що в подальшому з 01.03.2024, з 01.01.2025, з 01.03.2025, з 01.01.2026 відповідач проводив перерахунки пенсії стягувача з застосуванням обмеження її максимальним розміром.
Суд виходить з того, що згідно з рішенням суду до стягувача не повинно було застосовуватись обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунках її у подальшому, а також при нарахуванні і виплаті пенсії за поточні періоди.
Висновки судів щодо безпідставного обмеження пенсії максимальним розміром, відображені у відповідних рішеннях, є обов`язковими не лише в межах виконання таких рішень, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов`язані з пенсійним забезпеченням особи, включаючи подальші перерахунки пенсії.
З огляду на наведене, саме по собі проведення пенсійним органом перерахунку пенсії ОСОБА_1 не свідчить про належне виконання рішення суду, оскільки після проведення такого перерахунку пенсійним органом продовжено застосування обмеження пенсії максимальним розміром, що суперечить способу виконання, визначеному судовим рішенням.
Крім того, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, позивачем не було вжито будь - яких фактичних заходів, спрямованих на повне і належне виконання рішення суду саме в частині виплати заборгованості, не надано державному виконавцю підтверджуючі документи і докази, які б свідчили про наявність об`єктивних перешкод для самостійного виконання.
Встановлено, що боржником не надано органу ДВС документи, які б підтверджували відсутність бюджетних асигнувань чи фактичну неможливість здійснення виплати (копії кошторисів, довідок органів казначейства, інформацію про залишки коштів на рахунках тощо), а також не доведено, що ним вживались заходи з метою отримання відповідного фінансування.
Посилання позивача у позові на відсутність бюджетного фінансування як на поважну причину невиконання рішення не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі обставини не були належним чином підтверджені органу ДВС під час примусового виконання та не доведені належними і допустимими доказами в суді.
Більше того, матеріали виконавчого провадження не містять доказів належного інформування боржником державного виконавця щодо причин невиконання рішення суду, що свідчить про відсутність взаємодії боржника з органом примусового виконання рішень.
Посилання боржника на те, що ним вчинені всі можливі дії в межах наданих повноважень суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки рішенням суду зобов`язано саме здійснити виплату, а не включити стягувача до реєстру.
Оскільки станом на 14.09.2026 (дату винесення спірної постанови про накладення штрафу 5100 грн.) боржник не надав державному виконавцю належних доказів вчинення дій, спрямованих на фактичне виконання рішення суду (у тому числі щодо початку виплати поточної пенсії у належному розмірі), державний виконавець правомірно склав акт про невиконання рішення та наклав штраф відповідно до вимог Закону №1404-VIII. За таких обставин суд вважає, що виконавчий документ у встановлений строк виконаний не був, а поважні причини його невиконання позивачем не доведені.
Здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання, зокрема накладення штрафів за невиконання рішення без поважних причин, є законним і необхідним інструментом забезпечення дієвості судового рішення. Відтак, державний виконавець обґрунтовано встановив факт невиконання рішення суду без поважних причин, що є підставою для накладення штрафу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державний виконавець при винесенні постанови від 14.09.2026 ВП№81311238 про накладення штрафу діяв на підставі та у спосіб, що передбачені законом, з огляду на що позов задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 27 жовтня 2026 року
Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 45798761)
Головуючий суддя І.С. Козачок
Судебное решение № 140962977, Хмельницький окружний адміністративний суд было принято 27.10.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные данные.
то решение относится к делу № 560/19428/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: