Решение № 140962939, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10891/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України , Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України,в якому просить визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції та Міністерства внутрішніх справ України щодо незабезпечення належного прийому, реєстрації електронних звернень Позивача та невжиття заходів із забезпечення збереження доказів (відеозаписів) за скаргами Позивача у період з 06 по 11 червня 2026 року. Зобов`язати Департамент патрульної поліції та Міністерство внутрішніх справ України прийняти та належним чином розглянути скарги ОСОБА_1 щодо інциденту від 06.06.2026 року, а також вирішити питання про проведення службового розслідування за фактами неправомірних дій щодо Позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 червня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно ОСОБА_1 , працівниками пішого наряду патрульної поліції було вчинено протиправні дії. Вказує, що працівники поліції грубо порушили вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», безпідставно висували незаконні вимоги та чинили на нього психологічний тиск.

Вказує, що протягом періоду з 06 по 11 червня 2026 року він неодноразово намагався направити офіційні скарги та заяви в електронній формі, підписані кваліфікованим електронним підписом (КЕП) відповідно до ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». Проте спроби надіслати скаргу на офіційну адресу електронної пошти Відповідача 1 (public@police.gov.ua) були технічно заблоковані сервером отримувача із системним повідомленням: «550 #5.1.0 Address rejected /Адресу відхилено», що підтверджується доданими до позову матеріалами.

Позивач вважає, що наведене вище свідчить про штучне обмеження його конституційного права на звернення (ст. 40 Конституції України), протиправну бездіяльність Відповідачів щодо забезпечення належного прийому електронних звернень громадян та умисне ігнорування вимог про фіксацію правопорушення й збереження відеозаписів. Зазначені події завдають йому істотних моральних страждань та порушують законні права.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від Міністерства внутрішніх справ України на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зазначає в позовній заяві, що 06 червня 2026 року за адресою: місто Кам`янець-Подільський, на проспекті Грушевського (в районі маркету Булка), стосовно нього, працівниками пішого наряду патрульної поліції було вчинено протиправні дії. Вказує, що працівники поліції грубо порушили вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», безпідставно висували незаконні вимоги та чинили на нього психологічний тиск.

Протягом періоду з 06 по 11 червня 2026 року позивач неодноразово намагався направити офіційні скарги та заяви в електронній формі, підписані кваліфікованим електронним підписом (КЕП) відповідно до ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». Проте спроби надіслати скаргу на офіційну адресу електронної пошти Відповідача 1 (public@police.gov.ua) були технічно заблоковані сервером отримувача із системним повідомленням: « 550 #5.1.0 Address rejected /Адресу відхилено», що підтверджується доданими до позову матеріалами.

Позивач вважає, що наведене вище свідчить про штучне обмеження його конституційного права на звернення (ст. 40 Конституції України), протиправну бездіяльність Відповідачів щодо забезпечення належного прийому електронних звернень громадян та умисне ігнорування вимог про фіксацію правопорушення й збереження відеозаписів. Зазначені події завдають йому істотних моральних страждань та порушують законні права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Суд зазначає, що предметом даного спору є протиправність дій відповідачів щодо неприйняття та не реєстрації звернень позивача, надісланих електронною поштою, не проведення за вказаними у цих зверненнях фактами службових розслідувань та не продовженні строків збереження відеозаписів із портативних відеореєсраторів працівників поліції.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Реалізація цього конституційного права здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон №393/96), який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до статті 1 Закону №393/96, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст. 5 Закону №393/96, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідно до п.11 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; прізвище, ім`я та по батькові, службові номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом.

Згідно п. 17 розділу І Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, звернення громадян оформлюються відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян». У зверненні зазначають прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина та викладають суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковане або написане від руки розбірливо і чітко, підписане заявником (групою заявників) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається. Відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян» електронне звернення може бути подане засобами електронного зв`язку на офіційну адресу відповідного органу. Інформація про електронні поштові адреси розміщується на відповідних веб-сторінках офіційного сайту Національної поліції України в мережі Інтернет.

Аналогічного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 01.08.2023 по справі № 380/17220/21.

Суд зазначає, що Департамент патрульної поліції є суб`єктом владних повноважень у розумінні приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, органом державної влади і належить до розпорядників інформації відповідно до ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а отже в силу вимог закону зобов`язаний оприлюднювати інформацію про свою діяльність, зокрема, про його офіційний веб-сайт та електронну пошту, в тому числі, на своєму веб-сайті, якщо такий є.

На виконання вищезазначених вимог чинного законодавства, Департаментом патрульної поліції зареєстровано офіційний веб-сайт https://patrolpolice.gov.ua/.

Крім того, на вищезгаданому веб-сайті наявний розділ «Про ДПП» «Контакти», у якому міститься інформація щодо порядку звернення до Департаменту, де міститься визначена законодавством інформації щодо електронної пошти Департаменту патрульної поліції - public@patrol.police.gov.ua.

Згідно доданих до позовної заяви роздруківок електронних листів встановлено, що 06.06.2026 о 22:20, 07.06.2026 о 12:34 та о 12:49, 08.06.2026 позивач не надсилав звернення на офіційну адресу електронної пошти Департаменту патрульної поліції, визначену та оприлюднену відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Вказані електронні листи були адресовані на адресу public@police.gov.ua, яка не належить Департаменту патрульної поліції, що в свою чергу підтверджується автоматичним повідомленням поштового сервера про неможливість доставки листа.

Суд зазначає, що при зазначені поштової адреси позивачем було упущено частину доменного ім`я поштового сервера, зокрема нижній домен "patrol", що підтверджується автоматичним повідомленням поштового сервера про помилку доставки (SMTP 550), оскільки поштовий сервер police.gov.ua відхилив електронний лист у зв`язку із відсутністю у нього адреси «public».

З огляду на наведене вище, неможливість позивача надіслати лист на електронну адресу Департаменту патрульної поліції, а, як наслідок, його не реєстрація та не проведення за фактами, викладеними у таких листах, будь яких перевірок чи службових розслідувань, є виключно наслідком невірного зазначення позивачем адреси електронної пошти отримувача такого листа.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що в даному випадку Департамент патрульної поліції як суб`єкт владних повноважень не може відповідати за помилку позивача у зазначені вірної адреси електронної пошти, яка унеможливила реалізацію ним своїх прав на подачу звернення.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці. Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок зберігання та видачі відеозаписів із портативних відеореєстраторів працівників поліції встановлений Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Згідно п. 3 розділу VIII цієї Інструкції, строк зберігання відеозаписів із портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30 діб.

Відповідно до п.4 цього ж розділу цієї ж Інструкції встановлено, що строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.

Отже, вимогами чинного законодавства, зокрема п. 4 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, передбачено право керівника органу поліції прийняти рішення про продовження строку зберігання відеозаписів у визначених Інструкцією випадках. Однак такий припис не покладає обов`язку продовжувати строк зберігання за будь-яким зверненням громадянина.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем не доведено будь-якого порушення його законних прав та інтересів з боку Департаменту патрульної поліції ані шляхом блокування його електронної поштової адреси, ані шляхом неприйняття від нього будь-яких звернень, ані шляхом не продовження строків збереження відеозаписів.

Суд вважає, що оскільки відповідач 1 об`єктивно не мав можливості зареєструвати чи розглянути звернення позивача, оскільки воно фактично не надходило до Департаменту патрульної поліції, та при цьому обов`язок щодо розгляду звернення виникає лише після його отримання відповідним органом у спосіб, передбачений законом, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог до Міністерства внутрішніх справ України, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 878, Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із пунктом 1 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Тобто, Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) та Національна поліція України (код ЄДРПОУ 40108578) є окремими центральними органами виконавчої влади, не підпорядкованими одне одному.

Суд також зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу порушення прав або інтересів позивача збоку Міністерства внутрішніх справ України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог до Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 доДепартаменту патрульної поліції Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ Українипро визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідачі:Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3,м. Київ,03048 , код ЄДРПОУ - 40108646) Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця Академіка, 10,м. Київ,01024 , код ЄДРПОУ - 00032684)

Головуючий суддя О.П. Шевчук