Решение № 140962739, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5776/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, у якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2026 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328 грн, встановленого на 1 січня 2026 року абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік", та в розмірі 54% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, в розмірі 274560,00 грн (посадовий оклад - 183040,00 грн (50 х 3328,00 грнх1,1 = 183040,00 грн) та доплата за вислугу років (50%) - 91520,00 грн (183040,00 х 50% = 91520,00).

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням раніше виплачених сум) з 1 січня 2026 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328 грн, встановленого на 1 січня 2026 року абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік", та в розмірі 54% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, в розмірі 274560,00 грн (посадовий оклад - 183040,00 грн (50 х 3328,00 грнх1,1 = 183040,00 грн) та доплата за вислугу років (50%) - 91520,00 грн (183040,00 х 50% = 91520,00).

В обґрунтування позову позивач зазначила, що як суддя апеляційного суду у відставці з 29.07.2020 отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 54 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. З 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб збільшився до 3328 грн, а отже, збільшився і посадовий оклад судді апеляційного суду. Проте відповідач на її заяву від 02.03.2026 листом від 17.03.2026 відмовив у перерахунку. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки суддівська винагорода визначається виключно законом про судоустрій, а закон про Державний бюджет України не може встановлювати для визначення посадового окладу судді інший прожитковий мінімум. На її думку, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання має здійснюватися автоматично, а довідка про суддівську винагороду має лише інформаційний характер. Позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 та постанови Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21, від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22 і від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25.

Ухвалою суду від 09.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову. Представник відповідача зазначив, що заява позивача не відповідала Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, тому її розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян». На думку відповідача, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановлено в розмірі 2102 грн, ця норма чинна й неконституційною не визнавалася, тому складові суддівської винагороди з 01.01.2026 не змінилися. Відповідач також указав, що не має повноважень самостійно визначати розмір суддівської винагороди, а довідки про її розмір станом на 01.01.2026 позивач не подала. Крім того, на його думку, вимога позивача безпідставна, оскільки вона вже отримує утримання в розмірі 54 відсотків суддівської винагороди. Відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24.

У відзиві відповідач просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін та повідомити про час та місце розгляду справи з метою участі в судовому засіданні представника управління.

Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд враховує, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу. Оскільки спір стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обставини справи сторони не оспорюють, а розбіжності між ними стосуються лише застосування норм матеріального права, суд відмовляє в задоволенні цього клопотання і розглядає справу в письмовому провадженні.

Відповідач також подав клопотання, в якому просить залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області.

Стосовно клопотання про залучення третьої особи суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Згідно з частиною третьою статті 262 КАС України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що предметом спору в цій справі є дії органу Пенсійного фонду України щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тому рішення у справі не може вплинути на права чи обов`язки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області. Наведене в клопотанні обґрунтування стосується правомірності дій Державної судової адміністрації України під час нарахування та виплати суддівської винагороди у 2021-2023 роках, що не є предметом цього спору. Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Позивач є суддею Хмельницького апеляційного суду у відставці. З 29.07.2020 вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 54 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Утримання обчислюється на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.11.2020 на підставі довідки Хмельницького апеляційного суду від 28.07.2020 «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці». За довідкою посадовий оклад судді Хмельницького апеляційного суду становив 115610 грн (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2102 грн з регіональним коефіцієнтом 1,1), а доплата за вислугу років - 57805 грн (50 відсотків посадового окладу).

02.03.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила з 01.01.2026 перерахувати щомісячне довічне грошове утримання, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.

Листом від 17.03.2026 відповідач відмовив у перерахунку та зазначив, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для визначення посадового окладу судді збережено на рівні 31.12.2025, тобто 2102 грн. Крім того, позивач не подала довідки про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2026.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону № 1402-VIII).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб (частина четверта статті 135 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон № 966-XIV) прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Статтею 4 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі - Закон № 4695-IX) установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 на рівні 3328 грн. Водночас цією ж статтею встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року, тобто 2102 грн.

Закон № 966-XIV не визначає такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, і не відносить суддів до соціальної демографічної групи населення, стосовно якої прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Отже, Закон № 4695-IX фактично змінив складову суддівської винагороди, тоді як частина перша статті 135 Закону № 1402-VIII забороняє визначати суддівську винагороду іншими нормативно-правовими актами, а змін до Закону № 1402-VIII у цій частині не вносилося. Конституційний Суд України в рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 і від 22.05.2008 № 10-рп/2008 звертав увагу на те, що закон про Державний бюджет України не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і гарантій, передбачених іншими законами. Тому за колізії цих норм до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону № 1402-VIII як спеціального закону.

У Рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично (абзац шостий пункту 16 мотивувальної частини).

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 200/2309/25 вважала такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, висновки, викладені в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24. Ідеться про висновки, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн. відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці. Палата відступила від таких висновків і сформулювала такі:

1) у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

2) для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня, наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24 суд відхиляє. Ця постанова ухвалена до того, як судова палата відступила від протилежного підходу й сформулювала наведені висновки саме щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Не спростовує цього й те, що норми статті 7 Закону № 4695-IX є чинними. В цьому випадку йдеться не про їх чинність, а про те, яка з колізійних норм рівня закону підлягає застосуванню, і суддівська винагорода регулюється Законом № 1402-VIII та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Отже, з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб збільшився порівняно з попереднім роком (3028 грн) до 3328 грн. Внаслідок цього змінився розмір посадового окладу судді апеляційного суду та обчислюваної від нього доплати за вислугу років, що відповідно до частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII є підставою для перерахунку раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання.

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність довідки про суддівську винагороду та про невідповідність заяви позивача Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), суд враховує постанову Верховного Суду від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21. Верховний Суд зазначив, що довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою не є юридичним фактом, з яким пов`язується виникнення права на перерахунок. Суддівська винагорода визначається безпосередньо законом (пункт 60). Розмір суддівської винагороди, визначений ст. 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється Законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд знає безпосередньо з закону (пункт 63). За таких обставин, довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді (пункт 64). Положення п. 1, 3 Розділу ІІ та п.2 Розділу ІІІ Порядку № 3-1, які передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом «автоматичності» перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020 (пункт 66).

Відомості про суд, з якого позивач вийшла у відставку, регіональний коефіцієнт, розмір доплати за вислугу років і відсоток щомісячного довічного грошового утримання містяться в матеріалах її пенсійної справи. Для перерахунку відповідачу достатньо застосувати до цих складових прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2026. Тому ні відсутність довідки, ні форма поданої заяви не були підставою для відмови.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (абзац перший частини другої статті 77 КАС України).

Відповідач не довів правомірності відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.01.2026.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд враховує, що відповідач розглянув заяву позивача і відмовив у перерахунку, тому порушене право підлягає захисту шляхом визнання протиправними його дій щодо такої відмови та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2026, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн, з урахуванням раніше виплачених сум. Стосовно розміру посадового окладу, доплати за вислугу років та суддівської винагороди суд зазначає, що спір між сторонами стосується лише розрахункової величини, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Інші складові суддівської винагороди та відсоток щомісячного довічного грошового утримання визначені законом і містяться в матеріалах пенсійної справи позивача. Обчислення розміру утримання на їх підставі належить до повноважень відповідача.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ссплачений позивачем судовий збір у розмірі 1064,96 грн підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2026 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн, встановленого на 01 січня 2026 року статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2026 року в розмірі 54 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн, встановленого на 01 січня 2026 року статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський