Решение № 140962672, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3927/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо не проведення ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення та утримання військового збору у розмірі 5 відсотків з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року по справі № 560/18740/24;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області провести грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 , яку утримано з грошового забезпечення, та повернути надлишково утриманий військовий збір в розмірі 3,5 відсотка, який було утримано з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року по справі № 560/18740/24.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що проходила службу цивільного захисту в ГУ ДСНС у Хмельницькій області і 17.05.2023 звільнена зі служби. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 560/18740/24 відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату їй одноразової грошової допомоги при звільненні. Позивач вказала, що 19.02.2026 відповідач виплатив їй перераховану суму, але утримав з неї податок на доходи фізичних осіб без його одночасної компенсації та військовий збір за ставкою 5 відсотків. На думку позивача, відповідач мав компенсувати утриманий податок відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Військовий збір, на її думку, слід було утримати за ставкою 1,5 відсотка, оскільки дохід нараховано за період до 01.12.2024.

Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначив, що виплата за рішенням суду звільненому працівнику ДСНС України є іншим доходом, тому оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах, без урахування пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України. На виконання рішення суду у справі № 560/18740/24 відповідач нарахував позивачу 130 071,25 грн. З цієї суми він утримав військовий збір за ставкою 5 відсотків у сумі 6 503,56 грн та податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків у сумі 23 412,83 грн. На думку відповідача, дохід, нарахований колишньому працівнику служби цивільного захисту за рішенням суду після 01.12.2024, оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків незалежно від того, за який період його нараховано. Пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4015-IX, на думку відповідача, до цієї виплати не застосовується, оскільки вона не пов`язана з відносинами проходження служби цивільного захисту. На підтвердження своєї позиції відповідач послався на індивідуальну податкову консультацію ДПС від 10.02.2025 № 619/ІПК/99-00-24-03-03.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Наказом ГУ ДСНС у Хмельницькій області від 17.05.2023 № 245 прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , диспетчера чергової зміни оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, звільнено зі служби цивільного захисту та виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Підставою звільнення визначено пункт 176 підпункт 1 (у зв`язку із закінченням строку контракту), датою звільнення - 17.05.2023.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 560/18740/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області зобов`язано здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум, з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/11939/23 від 23 жовтня 2023 року.

Листом від 19.12.2025 № 67 02-8076/67 09 відповідач повідомив позивача, що здійснив перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні на виконання цього рішення суду, а виплату проведе після надходження коштів.

На виконання рішення суду у справі № 560/18740/24 відповідач нарахував позивачу 130 071,25 грн. З цієї суми він утримав військовий збір за ставкою 5 відсотків у сумі 6 503,56 грн та податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків у сумі 23 412,83 грн. 19.02.2026 на картковий рахунок позивача зараховано 100 154,86 грн, що підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» по картці/рахунку позивача за 19.02.2026.

Грошової компенсації суми утриманого податку на доходи фізичних осіб відповідач позивачу не нарахував і не виплатив.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо компенсації суми податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Пунктом 4 Порядку № 44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 825/761/17 зазначив, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, доводи скаржника щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв`язку з тим, що на час виплати одноразової грошової допомоги останній вже втратив статус військовослужбовця, є необґрунтованими, оскільки при належному виконанні відповідачем своїх зобов`язань та виплаті позивачу грошової допомоги при звільненні в повному розмірі грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена ОСОБА_1 одночасно з виплатою йому грошової допомоги при звільненні за наявності у позивача статусу військовослужбовця.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності дій відповідача по утриманню податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації втрат доходів при проведенні ОСОБА_1 доплати грошової допомоги при звільненні та наявності підстав для стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 недоотриманої суми грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при проведенні доплати грошової допомоги при звільненні.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач як особа начальницького складу служби цивільного захисту належить до кола осіб, на яких поширюються пункт 168.5 статті 168 ПК України та пункт 2 Порядку № 44. Пункт 2 Порядку № 44 прямо поширює право на грошову компенсацію і на осіб, звільнених із служби.

Одноразову грошову допомогу при звільненні позивачу нараховано у зв`язку з її звільненням 17.05.2023 зі служби цивільного захисту, виходячи з місячного грошового забезпечення та вислуги років на службі. Отже, право на цю виплату позивач набула у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Відповідач мав виплатити її в повному розмірі в день звільнення позивача, коли вона ще мала статус особи начальницького складу служби цивільного захисту, одночасно з грошовою компенсацією утриманого податку. Доплату цієї допомоги позивачу проведено після звільнення лише внаслідок протиправних дій відповідача, встановлених рішенням суду у справі № 560/18740/24.

Тому доводи відповідача про те, що виплата за рішенням суду звільненому працівнику є іншим доходом і не пов`язана з проходженням служби, суд відхиляє. Підстава виплати (судове рішення) не змінює правової природи коштів, які відповідач був зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу при звільненні. Відповідно до висновку Верховного Суду у справі № 825/761/17 втрата особою статусу на час виплати грошової допомоги при звільненні не є підставою для відмови у виплаті грошової компенсації. Індивідуальна податкова консультація, на яку посилається відповідач, не є нормативно-правовим актом. Вона стосується порядку оподаткування доходу і не може обмежувати право на компенсацію, встановлене пунктом 168.5 статті 168 ПК України та пунктом 2 Порядку № 44.

Утримання податку на доходи фізичних осіб податковим агентом є його обов`язком. Протиправною у цьому випадку є бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одночасно з утриманням податку грошової компенсації в розмірі утриманої суми, як того вимагають пункти 4 та 5 Порядку № 44. Розмір утриманого податку на доходи фізичних осіб становить 23 412,83 грн згідно з розрахунком самого відповідача.

Отже, позовні вимоги щодо компенсації суми податку на доходи фізичних осіб підлягають задоволенню.

Щодо військового збору.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України ставка збору становить для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.

Чинна редакція підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, якою загальну ставку військового збору збільшено з 1,5 % до 5 %, встановлена Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі - Закон № 4015-IX). Цей Закон набрав чинності 01.12.2024.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015-IX встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

До набрання чинності Законом № 4015-IX ставка військового збору для платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 ПК України, становила 1,5 відсотка.

Спірну суму відповідач нарахував і виплатив позивачу на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 560/18740/24. Це перерахована одноразова грошова допомога при звільненні, право на яку виникло в позивача в день звільнення, 17.05.2023. Розмір цієї допомоги рішенням суду визначено виходячи з місячного грошового забезпечення, обчисленого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року. Отже, цей дохід нараховано за наслідками податкового періоду, який передує набранню чинності Законом № 4015-IX (01.12.2024).

Допомогу в повному розмірі виплатили позивачу лише 19.02.2026 через протиправні дії відповідача, встановлені рішенням суду. За пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015-IX дата фактичної виплати не впливає на ставку військового збору. Випадків, прямо передбачених ПК України, які виключали б застосування цього правила до спірного доходу, відповідач не навів, і суд їх не встановив.

Доводи відповідача про те, що пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015-IX не застосовується, оскільки виплата не пов`язана з відносинами проходження служби, суд відхиляє. Як зазначено вище, одноразова грошова допомога при звільненні є виплатою, право на яку позивач набула у зв`язку з проходженням служби та звільненням з неї. Посилання відповідача на виплати внаслідок звільнення без законної підстави не стосуються обставин цієї справи. Крім того, пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015-IX пов`язує ставку військового збору з податковим періодом, за наслідками якого дохід нараховано, а не з видом доходу чи статусом платника на дату виплати.

Отже, до нарахованої позивачу суми 130 071,25 грн підлягала застосуванню ставка військового збору 1,5 відсотка, що становить 1 951,07 грн. Натомість відповідач утримав військовий збір за ставкою 5 відсотків у сумі 6 503,56 грн. Різниця, надмірно утримана з доходу позивача, становить 4 552,49 грн, тобто 3,5 відсотка від нарахованої суми.

Таким чином, дії відповідача щодо утримання військового збору за ставкою 5 % з суми, виплаченої позивачу на виконання рішення у справі № 560/18740/24, є протиправними, а позивач має право на повернення надмірно утриманої суми військового збору.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності невиплати позивачу грошової компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб та правомірності утримання військового збору за ставкою 5 %.

Оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір». Доказів понесення інших судових витрат сторони не надали, тому підстав для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми одноразової грошової допомоги при звільненні, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 560/18740/24, без одночасної виплати грошової компенсації суми утриманого податку.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого з одноразової грошової допомоги при звільненні, виплаченої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 560/18740/24.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо утримання військового збору за ставкою 5 % з суми одноразової грошової допомоги при звільненні, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 560/18740/24.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області повернути ОСОБА_1 надмірно утриманий військовий збір у розмірі 3,5 % від суми, нарахованої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 560/18740/24.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (вул. Героїв Чорнобиля, 1/2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29008 , код ЄДРПОУ - 38662200)

Головуючий суддя В.К. Блонський