Решение № 140961491, 27.10.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8720/26

Провадження № 2-о/645/169/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Федорова О.В.

за участю секретаря судового засідання Жорняк А.Ю.

сторони по справі:

представники заявника - адвокат Данило В.М., адвокат Галінкін В.Ф. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Немишлянського районного суду міста Харкова цивільну справі в порядку окремого провадження за заявою:

ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України

про встановлення факту родинних відносин

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , а саме факт того, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви посилався на те, що у березні 2026 року заявнику стало відомо про те, що його син, оператор 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 3-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення, сержант ОСОБА_2 , 13.03.2026 року зник безвісті за особливих обставин внаслідок ворожого удару дроном-камікадзе БпЛА типу БРУ по старій зміні ВП «КАМАЗ» групі «ЗІЛ», що знаходилась північніше н.п. Удачне Покровського району Донецької області, що підтверджується копією сповіщення про безвісти зниклого № 167 від 16.03.2026 року. Заявник наголосив, що він має право на отримання частки грошового забезпечення його сина ОСОБА_2 в порядку, визначеному п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх". Однак, військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України листом № 25/17/12-Д-1061-Аз від 18.08.2026 повідомлено заявника, що під час формування платіжних документів на виплату грошового забезпечення в органах Державної казначейської служби України виявлені розбіжності в прізвищах «отримувача коштів» та «контрагента», а саме: прізвище батька « ОСОБА_3 » не співпадає з прізвищем його сина - ОСОБА_2 , що стало причиною відмови в перерахуванні коштів. Отже, оскільки у позасудовому порядку виправити розбіжності у написанні прізвищ неможливо, заявник звернувся до суду із цією заявою для реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 08.09.2026 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні представники заявника адвокати Данило В.М. та Галінкін В.Ф. просили суд задовольнити заяву, враховуючи підтвердження родинних відносин між ОСОБА_1 та його сином ОСОБА_2 належними доказами.

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання 15.10.2026 року поштового відправлення № R 37302749172 за довіреністю представником Військової частини НОМЕР_1 Вочьович Р.О. Про причини своєї неявки заінтересована особа суд не повідомила, відзив на заяву, відповідно до приписів ст. 178 ЦПК України, не подала, жодних клопотань на адресу суду не направляла.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до п.п. 2 та 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Предметом розгляду справи є встановлення факту родинних відносин загиблого військовослужбовця та його батька, пов`язане із розбіжністю у написанні їхніх прізвищ, з метою отриманням частки грошового забезпечення його сина ОСОБА_2 в порядку, визначеному п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх".

Обґрунтовуючи вимоги заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилався на те, що він є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 .

Син заявника, ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації.

В березні 2026 року заявнику стало відомо про те, що його син, оператор 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 3-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення, сержант ОСОБА_2 , 13.03.2026 року зник безвісті за особливих обставин внаслідок ворожого удару дроном-камікадзе БпЛА типу БРУ по старій зміні ВП «КАМАЗ» групі «ЗІЛ», що знаходилась північніше н.п. Удачне Покровського району Донецької області, що підтверджується копією сповіщення про безвісти зниклого № 167 від 16.03.2026 року.

16 березня 2026 року заявником було направлено заяву на адресу Військової частини НОМЕР_1 про виплату грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця, в якій ОСОБА_1 , просив нараховувати і виплачувати йому грошове забезпечення сина ОСОБА_2 - безвісно зниклого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 визначену п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 N0884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх".

Листом № 25/17/12-Д-996-Аз від 06.08.2026 року у відповідь на адвокатський запит від 03.08.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 було повідомлено, що відповідно до інформації отриманої від відділення фінансового забезпечення встановлено, що заява від 16.03.2026 року розглянута, виплата частки грошового забезпечення погоджена, про що повідомлено ОСОБА_1 шляхом надсилання відповідного листа за вих. № 25/17/13/1/2- С-2820 від 28.05.2026.

Водночас, незважаючи на це, фактична виплата погодженої частки грошового забезпечення ОСОБА_1 здійснена не була.

У зв`язку з цим, 11.08.2026 року, представником заявника, адвокатом Данило Валентином Михайловичем, було направлено адвокатський запит вих. № 1/11/08-26, з метою встановлення фактичних обставин та отримання інформації щодо причин нездійснення ОСОБА_1 виплати частки грошового забезпечення його зниклого безвісті сина ОСОБА_2 .

У відповідь на адвокатський запит військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України листом № 25/17/12-Д-1061-Аз від 18.08.2026 надано відповідь, згідно з якою було повідомлено, що під час формування платіжних документів на виплату грошового забезпечення в органах Державної казначейської служби України виявлені розбіжності в прізвищах «отримувача коштів» та «контрагента», а саме: прізвище батька « ОСОБА_3 » не співпадає з прізвищем його сина - ОСОБА_2 , що стало причиною відмови в перерахуванні коштів.

Зважаючи на вищевикладені розбіжності у прізвищах заявника та його сина, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою про встановлення факту родинних відносин.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , громадянина України « ОСОБА_5 » (мовою оригіналу), в графі «батько» зазначено « ОСОБА_6 » (мовою оригіналу).

Також, відповідно до актового запису про народження № 9436, складеного 13.12.1947 року Харківським міським відділом державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області прізвище заявника записано як « ОСОБА_7 ».

Згідно з актовим записом про народження № 4449, складеним 23.05.1974 року Харківським міським відділом державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, прізвище ОСОБА_2 записано як « ОСОБА_7 », а також в графі «батько» зазначено: « ОСОБА_1 ».

На підтвердження факту того, що розбіжність в одній літері у прізвищах заявника та його сина викликана неправильним перекладом прізвища з російської мови, заявник звернувся до Українського бюро лінгвістичних експертиз (код ЄДРПОУ: 33494653) із запитом від 20.08.2026 року про проведення експертизи щодо ідентичності прізвищ « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_7 ».

За результатами проведеного дослідження 24.08.2026 року Українським бюро лінгвістичних експертиз складено експертний висновок № 056/1518-а/2, зі змісту якого випливає, що з практики лінгвістичних експертиз відомі непоодинокі випадки документальної фіксації субнормативних записів українських прізвищ через неврахування походження цього прізвища, під впливом його російської вимови або під орфографічним впливом відповідного запису російською мовою. У частині документів записи прізвища відповідають чинним орфографічним стандартам. Це призводить до виникнення орфографічно відмінних записів прізвища в різних документах однієї особи або членів однієї родини. Ідентифікація таких записів ґрунтується на співвіднесенні з типовими девіаціями, зумовленими наведеними вище причинами. З урахуванням зазначеного українські записи прізвища ОСОБА_8 (паспорт, запис ОСОБА_1 ) та СИТНИК (паспорт, запис ОСОБА_2 ; свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_4 ; актовий запис про народження, запис ОСОБА_9 , батько ОСОБА_10 , мати ОСОБА_11 ; актовий запис про народження, запис ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_4 ), а також російський запис ОСОБА_12 (зазначений паспорт, запис ОСОБА_1 ; зазначений паспорт, запис ОСОБА_2 ; свідоцтво про народження, запис ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_13 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними. Зазначене прізвище - українського походження. Українська орфографія цього прізвища регулюється ЧИННИМИ стандартами написання українських прізвищ. Субнормативний український запис СИТНІК виник при міжмовних перетвореннях цього прізвища й графічно відтворює його російську вимову, що є типовою девіацією в практиці документування в умовах українсько-російської двомовності Відповідно до чинних стандартів нормативним українським записом зазначеного прізвища є СИТНИК.

Допитані у судовому засіданні за клопотанням представника заявника свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пояснили суду, що воні є сусідами заявника ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_2 та довготривалий час з ними знайомі. Свідки надали аналогічні за змістом показання про те, що ОСОБА_1 та його син ОСОБА_2 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 проходив службу у лавах ЗСУ, та в березні 2026 року свідкам стало відомо, що він зник безвісті. Крім того, свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що задовго до цієї події ОСОБА_2 розповідав йому, що існують розбіжності у написанні прізвищ його та батька в офіційних документах.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із такого.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною сьомою статті 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими норм права пов`язує настання правових наслідків, зокрема, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав та інтересів заявника (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).

Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом, тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Найбільш важливі з точки зору суспільного буття особи юридичні факти, які підлягають визнанню в судовому порядку, визначені у частині першій статті 315 ЦПК України.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Щодо інших юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, то їх може бути встановлено в судовому порядку за умов, передбачених частиною другою статті 315 ЦПК України, - якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25).

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що одноразова грошова допомога у зв`язку зі смертю військовослужбовця призначається і виплачується фізичним особам, які мають право на її отримання (батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого). За такого правового регулювання можна зробити висновок, що в таких справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

Родинні відносини (споріднення) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення, так і не пряме (побічне), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

Поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо залежно від ступеня споріднення осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , їх прізвища « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_7 » відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз № 056/1518-а/2 від 24.08.2026 року є ідентичними, а розбіжності виникли внаслідок міжмовних перетворень цього прізвища й графічно відтворює його російську вимову, що є типовою девіацією в практиці документування в умовах українсько-російської двомовності.

Отже, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Встановлення факту родинних відносин, має для заявника юридичне значення та надасть йому право на звернення із відповідною заявою до компетентних органів про отриманням частки грошового забезпечення його сина ОСОБА_2 в порядку, визначеному п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх".

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 315, 319, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , а саме факт того, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7

Повне рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Федорова