Решение № 140961206, 27.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 жовтня 2026 року №520/31897/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/31897/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просить:

- визнати неправомірними та протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення ОСОБА_1 з 01.01.2026 року вірного перерахунку, обчислення та виплати пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, раніш призначеної відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з урахуванням проведених виплат ОСОБА_1 з 02.04.2026 року перерахунок та виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» з виплатою накопиченого в результаті перерахунку боргу без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)».

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що є особою з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильській атомній електростанції, і отримує пенсію по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, призначену відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На переконання позивача, з 01 січня 2026 року відповідач протиправно зменшив виплату його пенсії, застосувавши понижуючі коефіцієнти до сум перевищення десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тоді як такого обмеження спеціальний закон не передбачає, а Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 відповідні приписи визнано неконституційними. Позивач зазначає, що його право на отримання пенсії без обмеження вже підтверджено рішеннями суду, які набрали законної сили, зокрема рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі № 520/18602/24 і рішенням цього самого суду від 30 вересня 2025 року у справі № 520/17833/25, яким визнано протиправним застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1, і що підзаконний акт не може обмежувати реалізацію права, підтвердженого судовим рішенням.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 520/31897/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), позивача визнано звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Цією самою ухвалою у відповідача витребувано пенсійну справу позивача, рішення про перерахунок пенсії від 23 січня 2026 року та розрахунки (протоколи) пенсії з 01 січня 2026 року по день подання відзиву із зазначенням нарахованого розміру пенсії та сум, на які її зменшено за постановою № 1778, а також довідку про нараховані та фактично виплачені суми пенсії помісячно з 01 січня 2026 року.

22 жовтня 2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на позовну заяву від 20 жовтня 2026 року № 2000-1002-8/183675, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивач з 04 лютого 1999 року отримує пенсію по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; що статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX установлено виплату пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до переліку законів, серед яких і названий спеціальний закон, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України; що такі коефіцієнти визначено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778, норми якої застосовуються з 01 січня 2026 року, і що на виконання цієї постанови проведено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2026 року та приведено пенсійні виплати у відповідність до вимог законодавства. Відповідач наводить розшифровку сум до виплати за постановою № 1778, за якою з нарахованої пенсії 42076,36 гривні до виплати визначено 31825,91 гривні, тобто з пониженням на 10250,45 гривні, а також цитує пункт 2 постанови № 1778 про випадки, коли коефіцієнти не застосовуються. Відповідач зазначає, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними і механізм їх реалізації може бути змінений державою, зокрема через неможливість фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів, та що він діяв у межах повноважень відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України. До відзиву долучено копію пенсійної справи позивача, копії рішень про перерахунок пенсії, розрахунки заробітку та довідку про розмір нарахованої і фактично перерахованої пенсії за період з 01 січня 2026 року по 31 жовтня 2026 року.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, причина інвалідності - каліцтво (захворювання), пов`язане з наслідками аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії ХАР-05 № 19070. Відсоток втрати працездатності - 80. Позивач належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ліквідатор), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , видним Харківською обласною державною адміністрацією 05 грудня 2019 року.

Позивач перебуває на обліку у відповідача (особовий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий 04 лютого 1999 року) і є отримувачем пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII). Крім основного розміру пенсії, обчисленого із середньомісячного заробітку, позивачу нараховуються підвищення особам з інвалідністю з числа військовослужбовців, прирівняним до осіб з інвалідністю внаслідок війни другої групи, цільова грошова допомога особам з інвалідністю внаслідок війни другої групи та додаткова пенсія особам з інвалідністю другої групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі № 520/18602/24, яке набрало законної сили 13 березня 2025 року, відповідача зобов`язано перерахувати та виплачувати позивачу пенсію починаючи з 20 березня 2024 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 520/17833/25 визнано протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1, і зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу з 01 січня 2025 року пенсію без застосування таких коефіцієнтів. За наслідками апеляційного перегляду апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а зазначене рішення - без змін; рішення набрало законної сили 15 квітня 2026 року.

Рішенням відповідача про перерахунок пенсії від 23 січня 2026 року № 963260153201 (розрахунок складено 15 січня 2026 року) розмір пенсії позивача з надбавками визначено у сумі 42076,36 гривні, а до виплати - 31825,91 гривні, тобто з пониженням на 10250,45 гривні із застосуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 (далі - постанова № 1778): до частини, що перевищує десять і не перевищує одинадцять прожиткових мінімумів, - 0,5; до частини, що перевищує одинадцять і не перевищує тринадцять прожиткових мінімумів, - 0,4; до частини, що перевищує тринадцять і не перевищує сімнадцять прожиткових мінімумів, - 0,3.

З довідки відповідача про розмір нарахованої та фактично перерахованої позивачу пенсії за період з 01 січня 2026 року по 31 жовтня 2026 року, долученої до відзиву, вбачається, що за таким розрахунком пенсія виплачувалася позивачу у січні та лютому 2026 року, а починаючи з березня 2026 року пенсію нараховано і виплачено у розмірі 32548,77 гривні. Остання сума визначена за іншим розрахунком, оформленим рішенням відповідача про перерахунок пенсії від 17 квітня 2026 року, за яким нарахований розмір пенсії становить 44671,36 гривні, а пониження - 12122,59 гривні, із застосуванням, крім наведених вище, також коефіцієнта 0,2 до частини, що перевищує сімнадцять і не перевищує двадцять один прожитковий мінімум. У відзиві на позовну заяву відповідач цього розрахунку не наводить і про зміну розміру виплати з березня 2026 року не зазначає.

Обставини застосування відповідачем з 01 січня 2026 року до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів, установлених пунктом 1 постанови № 1778, і зменшення внаслідок цього суми, що виплачується, сторонами не заперечуються і підтверджуються наданими відповідачем документами. Отже, спір між сторонами має виключно правовий характер.

Стверджуючи про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення з 01 січня 2026 року перерахунку, обчислення та виплати пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою № 1778, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 54 Закону № 796-XII визначено умови призначення та розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Саме за цією нормою призначено пенсію позивачу.

Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX (далі - Закон № 4695-IX) установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до переліку актів законодавства, серед яких і Закон № 796-XII, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цього припису пунктом 1 постанови № 1778 установлено коефіцієнти 0,5, 0,4, 0,3, 0,2 і 0,1 до відповідних сум перевищення.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII. Зазначені приписи втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення, тобто з 20 березня 2024 року. Отже з 20 березня 2024 року Закон № 796-XII не містить норми про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024 визнано неконституційною частину третю статті 54 Закону № 796-XII. У пункті 4.3 мотивувальної частини цього Рішення Конституційний Суд України зазначив, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин, а скасування, обмеження або зменшення такої пенсії призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров`я визнано найвищими соціальними цінностями.

Застосовані відповідачем коефіцієнти за своїм змістом і наслідками є обмеженням розміру пенсії, що виплачується, саме в тій частині, яка перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Тобто поріг, від якого обчислюються ці коефіцієнти, тотожний тому обмеженню максимального розміру пенсії, припис про яке в Законі № 796-XII визнано неконституційним і втратив чинність з 20 березня 2024 року. За таких обставин застосування коефіцієнтів приводить до того самого результату, який Конституційний Суд України визнав недопустимим.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 зазначив, що питання пенсійного забезпечення, включно з умовами та порядком перерахунку пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом, а делегування таких повноважень Кабінету Міністрів України без визначених законом критеріїв порушує конституційні засади поділу державної влади і ставить пенсійне забезпечення в залежність від органу виконавчої влади. Аналогічну позицію Конституційний Суд України висловив у Рішеннях від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 і від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Такі висновки викладено у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 і від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Закон № 796-XII є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і щодо їх пенсійного забезпечення. Змін, якими було б установлено обмеження розміру пенсії, що виплачується за статтею 54 цього Закону, до нього не внесено. За таких обставин положення статті 30 Закону № 4695-IX і пункту 1 постанови № 1778 установлюють додаткове регулювання, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання Законом № 796-XII, а тому до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Аналогічний висновок щодо застосування статті 30 Закону № 4695-IX і постанови № 1778 до пенсій, призначених за спеціальним законом, викладено у постанові Верховного Суду від 17 червня 2026 року у справі № 580/1002/26: застосування цих положень є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, оскільки закон про Державний бюджет України не може змінювати інші закони, а змін до спеціального закону не вносилося.

Довід відповідача про те, що стаття 30 Закону № 4695-IX і постанова № 1778 є чинними, а тому обов`язковими для застосування, суд відхиляє. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2023 року у справі № 380/103/22, суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд відхиляє і довід відповідача про те, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а механізм їх реалізації може бути змінений державою через неможливість фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів. Цей довід відповідач навів без посилання на джерело відповідної правової позиції, а стосовно пенсії, призначеної за статтею 54 Закону № 796-XII, Конституційний Суд України у Рішенні від 03 квітня 2024 року № 4-р(І)/2024 прямо зазначив, що така пенсія не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин.

Суд також ураховує, що право позивача на отримання пенсії без відповідного обмеження вже було предметом судового розгляду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі № 520/18602/24, яке набрало законної сили 13 березня 2025 року, відповідача зобов`язано перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з 20 березня 2024 року без обмеження її максимальним розміром. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 520/17833/25, яке за наслідками апеляційного перегляду залишено без змін і набрало законної сили 15 квітня 2026 року, визнано протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1, і зобов`язано виплачувати пенсію без застосування таких коефіцієнтів. Отже, застосувавши з 01 січня 2026 року коефіцієнти, установлені пунктом 1 постанови № 1778, тобто за тією самою конструкцією і з тим самим наслідком, відповідач фактично знову обмежив виплату пенсії позивача, попри ці судові рішення.

Окремо суд зазначає, що пунктом 2 постанови № 1778 установлено випадки, коли визначені пунктом 1 цієї постанови коефіцієнти не застосовуються, і що відповідні обставини підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів. Відповідач у відзиві зміст цього пункту відтворив, проте не зазначив, що відповідну перевірку щодо позивача проведено, і висновку щодо нього не зробив, хоча позивачу нараховуються підвищення особам з інвалідністю з числа військовослужбовців, прирівняним до осіб з інвалідністю внаслідок війни другої групи, і цільова грошова допомога особам з інвалідністю внаслідок війни другої групи. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач правомірності застосування коефіцієнтів до пенсії позивача не довів.

Більше того, наведена у відзиві розшифровка сум, за якою до виплати визначено 31825,91 гривні, не відповідає стану на день подання відзиву: за власною довідкою відповідача за таким розрахунком пенсію виплачено лише у січні та лютому 2026 року, а з березня 2026 року пенсію виплачено у розмірі 32548,77 гривні за іншим розрахунком, оформленим рішенням про перерахунок від 17 квітня 2026 року, про що у відзиві не зазначено.

Відтак дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення позивачу з 01 січня 2026 року перерахунку, обчислення та виплати пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою № 1778, є протиправними, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без застосування таких коефіцієнтів з урахуванням проведених виплат. Оскільки позивач самостійно визначив дату, з якої просить здійснити перерахунок і виплату, суд вирішує спір у межах заявлених вимог.

Водночас вимога позивача про виплату накопиченого в результаті перерахунку боргу без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» задоволенню не підлягає. Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, тобто судовому захисту підлягає порушене, а не гіпотетичне право. На час ухвалення цього рішення перерахунок пенсії позивача відповідачем не проведений - обов`язок його провести встановлюється саме цим рішенням, а тому доказів того, що відповідач застосує саме той порядок фінансування, проти якого заперечує позивач, у справі немає. Предметом цього спору є правомірність застосування понижуючих коефіцієнтів, а не перевірка правомірності постанови № 1046, вимог щодо якої не заявлено; розподіл видатків у межах бюджету Пенсійного фонду України є питанням бюджетних повноважень Кабінету Міністрів України, а не відповідача, який цього бюджету не затверджує. У разі фактичної невиплати позивач не позбавлений права на звернення до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Судові витрати зі сплати судового збору позивачем не понесені, у зв`язку з чим розподілу за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) щодо непроведення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 січня 2026 року перерахунку, обчислення та виплати пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 02 квітня 2026 року перерахунок та виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар