Постановление суда № 140960907, 27.10.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/6771/26

27 жовтня 2026 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Приватного підприємства "Роял Транс Компані" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Роял Транс Компані" через представника звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці № UA403020/2025/000069/2 від 21.11.2025 про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору регламентує Закон України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір. Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом четвертим статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.

Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру. Ціна позову складає 136051,90 грн.

Таким чином, позивачу слід було сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру в розмірі 3328,00 грн (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому законом.

З огляду на вказане позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 3328,00 грн (або з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 при поданні до суду позовної заяви в електронній формі, що становить 2662,40 грн) за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду: ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA678999980313101206084019751, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Ще один недолік позовної заяви полягає у недотриманні строку звернення до суду.

Так, згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суддя вказує на те, що значення процесуальних строків в адміністративному процесі полягає у тому, що вони стабілізують та впорядковують адміністративно-процесуальні правовідносини, дисциплінують всіх учасників адміністративного судочинства, включаючи суд.

Процесуальні строки є активними засобами впливу на поведінку учасників в адміністративному процесі тому, що гарантують їм можливість належним чином підготуватись та реалізувати необхідні процесуальні дії, й не дають можливості невиправдано затягувати процес.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості товарів від 21.11.2025, а до суду з даним позовом звернувся 22.10.2026 (цією датою позовна заява сформована в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку.

Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не заперечує те, що для звернення з цим позовом встановлюється шестимісячний строк звернення до суду, та просить поновити такий строк з огляду на фактичні обставини здійснення митного оформлення транспортного засобу, порядок зберігання та передачі документів митним представником, а також дії позивача, спрямовані на підготовку судового оскарження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20, на яку посилається в тому числі представник позивача, дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Суд зазначає, що отримання позивачем відповіді митного брокера від 12.10.2026 на його звернення від 10.04.2026 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо збору доказів і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Окрім того, усі документи, пов`язані з митним оформленням, мали бути безпосередньо у позивача.

Окрім того, викликають сумнів обставини направлення митному брокеру заяви саме у квітні 2026 року, бо відповідь надана аж 12.10.2026, тобто більше як через півроку, фактично після того як позивач уклав договір про надання правничої допомоги від 08.10.2026.

Позивач не був позбавлений можливості вчиняти активні дії для своєчасного звернення за правничою допомогою протягом шести місяців, залучення митного брокера у разі необхідності збору доказів та своєчасного звернення до суд. У разі відсутності окремих доказів, процесуальний закон дозволяє позивачу зазначати у позові докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, у відповідності до пункту 8 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Отож, причини, з яких позивач пропустив строк мали організаційний характер і не належать до об`єктивних перешкод для звернення до суду.

Послання на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 суд відхиляє, як необґрунтовані.

У справі № 500/1912/22 спір стосувався виплати грошової допомоги до 5-травня, позивач просив поновити строк звернення до суду, оскільки саме протягом пропущеного строку виникли об`єктивні обставини, які не залежали від його волі, що вплинули на можливість своєчасного звернення до суду, а саме, позивач був призваний на військову службу по мобілізації.

Таким чином, рішення суду касаційної інстанції у справі № 500/1912/22, на яку посилається представник позивача, не підлягає урахуванню під час розгляду цієї справи, оскільки питання дотримання строку звернення до суду в тій справі розглядалося через призму інших фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: документа про сплату судового збору у розмірі та за реквізитами, вказаними вище; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій вказати поважні причини пропуску строку звернення до суду та надати докази на їх підтвердження.

Керуючись статтями 122, 160, 161, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати причини пропуску строку звернення до суду, вказані у позовній заяві, неповажними.

Позовну заяву Приватного підприємства "Роял Транс Компані" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чепенюк О.В.