Постановление суда № 140960855, 27.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у зміні способу виконання судового рішення

27 жовтня 2026 року Справа № 480/6644/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Опімах Л.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити нарахування та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

03.03.2026 від Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення, з проханням встановити порядок виконання рішення суду у справі, яким стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь стягувача заборгованість у розмірі 208395, 86 грн.

Стягувач та боржник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином. Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції подало заяву з проханням розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вже встановлено рішенням суду у цій справі Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити нарахування та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

Із повідомлення та розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області ( а.с.43,44) вбачається, що сума нарахованої доплати до пенсії за період з 01.04.2019 по 29.02.2024 складає 208395,86 грн, яка не виплачена через відсутність фінансування.

Стягувач ОСОБА_1 подав до суду пояснення, у яких зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області рішення суду фактично не виконується, з подальших перерахунків його пенсії вбачається, що боржником застосовуються обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, а виконавча служба дій по виконанню не вчиняє.

При цьому позивач до вказаних пояснень додає скаргу на виконавця, власні розрахунки, копії витягів із перерахунку пенсії станом на 01.04.2019, 01.07.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025, з яких вбачається , що позивач не погоджується із сумою, перерахованої відповідачем пенсії у розмірі 208395,86 грн на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі № 480/6644/24.

Вирішуючи питання щодо обгрунтованості заяви державного виконавця, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за № 845.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Приписами статті 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень від 21.11.2024 за №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З аналізу викладених норм випливає, що нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою виконавця встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.

Отже, для застосування правил зазначеної норми мають існувати обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

При цьому відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.

Водночас, судом встановлено, що сума заборгованості у розмірі 208395,86 грн, вказана у заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення розрахована із застосуванням обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами ( а.с.98-101). В ході виконання рішення стягувачем неодноразово зверталась увага на ці обставини, проте державним виконавцем доводи стягувача залишені без уваги.

За наведених обставин, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відповідні докази, що зазначена у заяві про зміну порядку і способу виконання рішення суду сума у розмірі 208395,86 грн, на дату подання даної заяви, є саме сумою заборгованості на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі № 480/6644/24, суд доходить висновку, що заява про зміну порядку і способу виконання рішення суду подана передчасно без з`ясування державним виконавцем всіх фактичних даних щодо виконання рішення суду та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі № 480/6644/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.М. Опімах