№ 140960176, 26.10.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 3/641/210/2026Справа №: 641/9571/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі судді Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Микитюк В.В.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи

05.12.2025 до суду надійшов з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (вих. № 9847с/41/14/03-2025 від 05.12.2025)

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527814 від 30.11.2025, складеного інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Косіневським В.М., 30.11.2025 о 12 год. 30 хв. в м. Харкові по проспекту Льва Ландау, 155 Б водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору драгер алкотест 6820 та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою Ахієзерів, 18а у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідного до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратов.

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому правопорушенні за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, в судовому засіданні наголошував на тому, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, послідовно висловлював згоду на проходження огляду за допомогою газоаналізатора Drager алкотест, але після спілкування з патрульними поліції та довгого очікування доставлення технічного прибору під впливом патрульних поліції змінив свою думку, йому належним чином не було роз`яснено наслідки відмови, що схилило його до думки, що за такі дії він не буде притягуватися до відповідальності. Наголошував на тому, що є особою з інвалідністю 2 групи, тому не вживає алкоголь.

Представник особи, яка притягується до відповідальності, адвокат Мазюк С.О. в судовому засіданні зазначив, що дії працівників поліції під час оформлення адміністративних матеріалів є такими, що не відповідають вимогам законодавства. В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення представник зазначив, що матеріали справи складені працівниками поліції з істотними порушеннями вимог чинного законодавства, а зібрані докази не підтверджують винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що 30 листопада 2025 року близько 12 год 20 хв у м. Харкові на проспекті Льва Ландау, поблизу будинку № 155-Б, працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль ВАЗ 21124 під керуванням ОСОБА_1 . Підставою для зупинки транспортного засобу поліцейські назвали технічну несправність лівого стоп-сигналу. Водночас зазначена обставина не надавала працівникам поліції достатніх підстав для висновку про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Адвокат стверджував, що після перевірки документів інспектор поліції ОСОБА_2 без належних правових підстав розпочав процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, не пояснивши, які саме об`єктивні ознаки стали підставою для виникнення відповідної підозри. При цьому жодних попередніх перевірок або тестів на місці зупинки транспортного засобу поліцейські не проводили. За твердженням адвоката, ОСОБА_1 від самого початку спілкування з працівниками поліції не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки, висловлював готовність пройти відповідну процедуру у встановленому законом порядку. Зокрема, він надав згоду на перевірку за допомогою спеціального технічного засобу, зазначивши, що за необхідності може пройти огляд безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу. Однак, як зазначено у заяві, після висловлення водієм згоди інспектор поліції залишив місце спілкування, вимкнув нагрудний відеореєстратор, а після повернення повідомив про необхідність очікування спеціального технічного засобу «Драгер», який нібито мав бути доставлений іншим екіпажем патрульної поліції. Наголошував, що протягом тривалого часу працівники поліції не забезпечили можливості фактичного проходження огляду. За твердженням адвоката, очікування приладу тривало понад дві години, протягом яких ОСОБА_1 залишався на місці події, неодноразово підтверджував готовність пройти перевірку та просив провести її без подальшого зволікання. При цьому представник звертав увагу, що ОСОБА_1 є пенсіонером за інвалідністю, а тривале перебування на місці зупинки транспортного засобу негативно впливало на його самопочуття. Незважаючи на це, поліцейські не вживали належних заходів для своєчасного проведення огляду, натомість неодноразово ставили водієві запитання щодо відмови від його проходження. Адвокат вважав, що така поведінка працівників поліції була спрямована на штучне створення обставин, які надалі могли бути витлумачені як відмова водія від проходження огляду. Зокрема, посилався на те, що інспектори повторювали одні й ті самі запитання, акцентували увагу на можливості відмови, запевняли водія, що його не примушують до проходження тесту, однак фактично не забезпечували проведення відповідної процедури. На думку представника, висловлювання ОСОБА_1 щодо готовності пройти огляд у визначеному законом порядку, зокрема його слова «Ну як треба, так і робіть» та «робіть як правильно», свідчать про відсутність наміру ухилитися від огляду. Натомість працівники поліції, на переконання адвоката, безпідставно інтерпретували поведінку водія як відмову. Окремо наголошував, що поліцейські не запропонували ОСОБА_1 альтернативного способу проходження огляду шляхом направлення до відповідного закладу охорони здоров`я. На переконання адвоката, за відсутності на місці спеціального технічного засобу працівники поліції були зобов`язані забезпечити проведення огляду в медичному закладі, однак цього не зробили. Крім того, адвокат зазначав, що працівники поліції належним чином не роз`яснили ОСОБА_1 порядок проходження огляду, його права та правові наслідки відмови від такого огляду. Також заперечував достовірність зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527814 від 30 листопада 2025 року відомостей щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме запаху алкоголю з порожнини рота, вираженого тремтіння пальців рук та порушення мови. На переконання адвоката, зазначені ознаки не були належним чином перевірені та об`єктивно зафіксовані працівниками поліції, а відповідні відомості внесені до протоколу виключно з метою обґрунтування притягнення особи до адміністративної відповідальності. Стверджував, що фактичні обставини події не підтверджують наявності у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, а тому відсутні належні підстави для проведення огляду. Крім того, звертає увагу на неповноту долучених до матеріалів справи відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції. Зокрема, зазначив, що відеоматеріали містять часові розриви, не відображають усіх обставин спілкування поліцейських із водієм та не фіксують повністю моментів висловлення ним згоди на проходження огляду. На думку представника, вибірковість відеофіксації, зокрема вимкнення нагрудного відеореєстратора інспектором під час проведення процедури, ставить під сумнів повноту та об`єктивність зібраних доказів. У зв`язку із цим вважає, що такі відеозаписи не можуть беззаперечно підтверджувати факт свідомої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. Посилаючись на положення статей 7, 9, 245, 247, 251, 252, 256, 266 КУпАП, статті 62 Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735, наполягав на порушенні працівниками поліції встановленої законом процедури огляду. Адвокат Мазюк С.О. зазначав, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП у частині відмови від проходження огляду може наставати лише за умови встановлення факту свідомої та однозначної відмови водія від проходження огляду відповідно до визначеного законом порядку. Натомість у цій справі ОСОБА_1 неодноразово підтверджував готовність пройти огляд, а його фактичне непроведення було зумовлене виключно діями та бездіяльністю працівників поліції. У зв`язку із викладеним представник ОСОБА_1 просив суд визнати недоведеним факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Процесуальні дії у справі

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Мазюк С.О. наголосив на тому, що до матеріалів справи не долучено відеозаписи з бодікамери патрульного поліції, який безпосередньо спілкувався із ОСОБА_1 та вмовив його відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, при цьому з відеозапису з бодікамери патрульного поліції старшого лейтенанта поліції Косіневського Владислава Михайловича вбачається, що декілька разів патрульний поліції залишав камеру в автомобілі, а сам спілкувався зі ОСОБА_1 без відеофіксації.

Адвокат Мазюк С.О. в судовому засіданні заявив клопотання про виклик свідків, а саме: інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Косіневського Владислава Михайловича, а також інших патрульних поліції, які були в складі екіпажу та були присутні під час складення протоколу, дане клопотання захисника задоволено та оголошено перерву у розгляді справи.

В судове засідання, яке відбулося 13.10.2026 та 16.10.2026 інспектор 2 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Косіневський Владислав Михайлович, та інші патрульні поліції в складі екіпажу, які були присутні під час складання протоколу, незважаючи на належне повідомлення, до суду не з`явилися.

Постановою суду від 16.10.2026 доручено начальнику Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Левченку В.В. забезпечити явку для допиту як свідків інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Косіневського Владислава Михайловича, а також інших патрульних поліції, які були в складі екіпажу та були присутні під час складення протоколу серії ЕПР1 № 527814 від 30.11.2025, у судове засідання по справі № 641/9571/25 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке відбудеться 26 жовтня 2026 року о 14 год. 00 хв. Попереджено службових осіб Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про відповідальність за невиконання постанови суду.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Мазюк С.О. подав заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 26 жовтня 2026 року, посилаючись на неможливість особистої участі ОСОБА_1 у судовому засіданні у зв`язку з його перебуванням за межами м. Харкова та посиленням обстрілів Харківської області, що ускладнює пересування і створює загрозу життю та здоров`ю. Зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, є обов`язковою. На думку захисника, розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 може призвести до порушення його права на захист, зокрема права на надання пояснень та доказів. У зв`язку із цим просив відкласти розгляд справи на іншу дату з урахуванням можливості особистої участі ОСОБА_1 та його захисника.

З приводу даного клопотання, суд зазначає таке.

Судові засідання, призначені:

на 29.12.2025 відкладено у зв`язку із задоволення клопотання Статівко В.А. про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням за межами міста;

на 29.01.2026 відкладено у зв`язку із задоволення клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи у зв`язку із станом здоров`я;

на 26.02.2026 відкладено у зв`язку із невкою ОСОБА_1 ,

на 25.03.2026 та 21.05.2026 засідання відкладено у зв`язку наданням можливості ознайомитися із матеріалами справи;

на 06.07.2026 відкладено у зв`язку із залученям до справи адвоката Мазюка С.О.;

на 03.08.2026 відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання адвоката про відкладення судового засідання з підстав перебуванням захисника у відпустці;

на 20.08.2026 відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання адвоката про відкладення судового засідання через трагічні обставини в сім`ї ОСОБА_1 ;

на 15.09.2026 відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання адвоката про відкладення судового засідання з підстав тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 ;

на 30.09.2026 відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання адвоката про виклик свідків;

на 13.10.2026 відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання адвоката про відкладення судового засідання з підстав участі в інших процесуальних діях;

на 16.10.2026 відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання адвоката про повторний виклик свідків на 26.10.2026.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання, яке призначено на 26.10.2026, оскільки суд неодноразово задовольняв клопотання про відкладення судових засідань, надавав можливість представнику ознайомитися із матеріалами справи та подати письмові заперечення, висловити власну позицію. Судом заслухано пояснення особи, яка притягується до відповідальності, та його представника, досліджено матеріали справи та оглянуто відеозаписи, тобто забезпечено право на захист та право бути заслуханим в судовому засіданні.

У цьому контексті слід відзначити, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (затягування розгляду справи), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним.

У зв`язку недопущенням порушенням строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 277 КУпАП та з урахуванням того, що в межах розгляду даної справи судом надавалося більше ніж достатньо часу для підготовки власної правової позиції, судом прийнято рішення відмовити в задоволенні клопотання про відкладення судового засіадння.

При цьому суд звертає увагу, що статтею 268 КУпАП не передбачено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, тому справа про адміністративне правопорушення може розглядатися за її відсутності.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пункт 1.9. ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пункту 1.10 ПДР України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.9. «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно зі ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Отже, для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід перевірити, чи було дотримано вимог закону при вирішенні питання наявності в діях складу адміністративного правопорушення, тобто чи відповідає процедура перевірки водія транспортного засобу на стан сп`яніння вимогам закону.

Положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі- Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення), врегульовано порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.п. 4 п. 1розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до ст. 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення, крім іншого, долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Відповідно до даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 527814 від 30.11.2025, складеного інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Косіневським В.М., 30.11.2025 о 12 год. 30 хв. в м. Харкові по проспекту Льва Ландау, 155 Б водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер алкотест 6820 та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою Ахієзерів, 18а у лікаря-нарколога відмовився.

В судовому засіданні досліджено долучені до протоколу відеозаписи з нагрудної бодікамери патрульного поліції ОСОБА_2 , та відеореєстратора, з яких вбачається, що за кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_1 . Причиною зупинки слугували несправність заднього стоп-сигналу, що підтверджується відеозаписом. ОСОБА_1 після зупинки не заперечував щодо несправності стоп-сигналу та причин зупинки (зазначив "сильно не наказуйте").О 12:38 від патрульного поліції ОСОБА_2 надійшла пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 спочатку відмовився, вказавши, що не вживає алкоголь, але потім змінив думку, сказавши до патрульного "як скажете", потім знову відмовився. Далі патрульним поліції було роз`яснено, що за відмову від проходження огляду також буде складено протокол, ще раз запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору або в закладі охорони здоров`я. На що ОСОБА_1 повторно відповів: "як скажете". Тоді патрульним було прийнято рішення проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою технічних засобів та доставлення газоаналізатору до екіпажу. В проміжок часу з 12 год 40 хв до 12 год 44 хв патрульним поліції дійсно було знято нагрудну камеру (відеозапис не зупинявся), такі дії в подальшому під запис пояснені патрульним як необхідність відлучитися до туалету. О 12 год 44 хв. 40 сек на питання патрульного щодо згоди пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 повідомив, що відмовляється від проходження, оскільки поспішає до лікарні. Далі патрульним поліції роз`яснені ОСОБА_1 права, передбачені статтею 268 КУпАП, з`ясовано чи буде він отримувати копію протоколу, на що останній відмовився від отримання копії, повідомлено від відсторонення керування. Далі відеозапис припинено для складення протоколу, оскільки особа, щодо якої складається протокол, відмовилася від отримання копії.

Суд звертає увагу на те, що на відеозаписі зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка висловлена у чіткий та зрозумілий спосіб. Жодних ознак примушування чи провокації з боку патрульних поліції судом не встановлено. В судовому засіданні, обгрунтовуючи причини відмови від проходження огляду, ОСОБА_1 вказав, що не розумів наслідки, поспішав, зазначив, він не вживав алкоголь, тому не вважав за потрібне проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння. Патрульні поліції повідомили, що ОСОБА_4 потрібно чекати дві години, тому він вирішив відмовитися від проходження огляду. Зазначив, що має тридцятирічний досвід водійського стажу, таке з ним сталося вперше, тому він не розумів як має вчинити, йому не роз`яснено права та можливі наслідки відмови.

Судом не встановлено та до суду не надано об`єктивних даних, які б підтверджували, що працівники поліції здійснювали психологічний тиск на ОСОБА_3 , примушували його відмовитися від проходження огляду, вводили в оману щодо подальшого оформлення адміністративних матеріалів або запевняли, що протокол не буде направлено до суду.

Саме по собі повідомлення працівником поліції про можливість особи відмовитися від проходження огляду не є тотожним схилянню до такої відмови.

Суд зазначає, що жодна особа не може бути піддана примусовому медичному втручанню поза межами, визначеними законом. Відповідно, працівники поліції не вправі застосовувати до водія фізичний примус із метою забезпечення проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки за певних обставин таке втручання може порушувати гарантії, передбачені статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, право особи фактично відмовитися від медичного огляду не звільняє її від передбаченої законом адміністративної відповідальності за невиконання відповідного обов`язку.

Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України прямо передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, ОСОБА_3 як водій повинен бути обізнаний з основними обов`язками водія, визначеними Правилами дорожнього руху України, зокрема щодо необхідності проходження огляду на стан сп`яніння на законну вимогу поліцейського.

Твердження ОСОБА_1 про необізнаність із тим, що відмова від проходження такого огляду тягне адміністративну відповідальність, не може саме по собі свідчити про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

У цьому випадку ОСОБА_1 розумів, що працівники поліції пропонують йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, спочатку неодноразово відмовлявся, потім погодився на його проходження, однак надалі змінив своє рішення, прямо повідомивши про небажання проходити такий огляд.

Таким чином, незнання законів ( в даному випадку Правил дорожнього руху) не спростовує встановленого судом факту усвідомленої відмови від виконання передбаченого законодавством обов`язку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП також підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушенняЕПР1 № 527814 від 30.11.2025, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції;

- відеозаписи з нагрудної камери.

Оцінюючи доводи адвоката Мазюка С.О. щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить із такого.

Суд зазначає, що диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено окремий склад адміністративного правопорушення - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, для встановлення наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення визначальним є з`ясування обставин керування ним транспортним засобом, наявності передбачених законом підстав для проведення огляду на стан сп`яніння, дотримання встановленого порядку його проведення та факту відмови водія від проходження такого огляду.

При цьому встановлення фактичного перебування особи у стані алкогольного сп`яніння не є обов`язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду.

Судом установлено, що 30 листопала 2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21124, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було зупинено працівниками патрульної поліції.

Щодо доводів представника про незаконність зупинки транспортного засобу суд зазначає, що відповідно до наявного в матеріалах справи рапорту працівника поліції автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено у зв`язку з виявленими технічними несправностями автомобіля.

Із наявного відеозапису події вбачається, що при зупинці транспортного засобу працівником поліції було повідомлено причину зупинки.

Окрім того, слід зауважити, що правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, а саме незгода водія із причинами зупинки не звільняє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та не впливає на причину зупинки.

Доводи представника про те, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп`яніння, а, відтак, ці ознаки не могли бути встановлені співробітниками поліції, що на його думку свідчить про безпідставність висунутої вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки особиста суб`єктивна оцінка водієм свого стану не звільняє його як від обов`язку виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння, передбачену п. 2.5 Правил дорожнього руху, так від адміністративної відповідальності за невиконання такої вимоги.

Суд зазначає, що ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

Виявлення ознак, як виходить зі змісту чинного законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів, входить до його виключних дискреційних повноважень.

В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан водія, дійшли висновку, що він має ознаки алкогольного сп`яніння та відповідно до відеозаписів із нагрудної камери ОСОБА_1 було повідомлено, що у нього виявлено ознаки саме алкогольного сп`яніння, а тому в порядку вимог ПДР України запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння як за допомогою газоаналізатора Drager, так і в закладі охорони здоров`я.

Відмова від проходження огляду чітко зафіксована засобами відеофіксації.

Оцінюючи доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а навпаки, висловлював готовність пройти відповідну процедуру, суд зазначає, що такі твердження не повною мірою узгоджуються зі змістом досліджених у судовому засіданні відеозаписів.

Як установлено судом, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 дійсно змінював свою позицію щодо проходження огляду, спочатку відмовляючись від нього, а згодом висловлюючи згоду. Водночас о 12 год 44 хв 40 сек на повторне запитання працівника поліції він повідомив про відмову від проходження огляду, мотивуючи своє рішення необхідністю поспішати до лікарні.

Отже, суд не заперечує факту висловлення ОСОБА_1 попередньої згоди на проходження огляду, однак зазначена обставина сама по собі не спростовує його подальшої відмови. Визначальним для вирішення справи є встановлення того, чи була така відмова свідомою, однозначною та висловленою після належної пропозиції пройти огляд у встановленому законом порядку.

Щодо доводів захисника про тривале очікування спеціального технічного засобу Drager суд зазначає, що сама по собі відсутність відповідного приладу безпосередньо в екіпажу патрульної поліції та необхідність його доставлення не свідчать про незаконність вимоги пройти огляд або про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення.

При цьому суд ураховує, що з моменту першої пропозиції пройти огляд о 12 год 38 хв до висловлення ОСОБА_1 відмови о 12 год 44 хв 40 сек минуло менше семи хвилин. Таким чином, твердження захисника про те, що відмова стала наслідком фактичного двогодинного очікування спеціального технічного засобу, не відповідає встановленій судом хронології подій.

Посилання захисника на те, що працівники поліції не забезпечили проведення огляду в закладі охорони здоров`я, суд оцінює з урахуванням того, що відповідно до дослідженого відеозапису водієві пропонувалося пройти огляд як за допомогою спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі. Водночас ОСОБА_1 висловив відмову від проходження огляду, у зв`язку із чим фактичне проведення відповідної процедури не відбулося.

За таких обставин відсутність результатів огляду не може сама по собі свідчити про порушення працівниками поліції встановленого порядку, оскільки предметом розгляду цієї справи є саме відмова водія від проходження огляду, а не встановлення факту його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Суд також відхиляє доводи захисника про те, що працівники поліції своїми діями спровокували ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду.

Із досліджених відеозаписів убачається, що працівники поліції неодноразово з`ясовували позицію водія щодо проходження огляду, оскільки останній змінював своє рішення. Саме по собі повторне звернення поліцейського із запитанням про згоду або відмову від проходження огляду не свідчить про здійснення психологічного тиску, а за встановлених обставин було спрямоване на з`ясування остаточного волевиявлення водія.

При цьому судом не встановлено, що працівники поліції погрожували ОСОБА_1 , примушували його відмовитися від проходження огляду, вводили в оману щодо правових наслідків такої відмови або запевняли у відсутності адміністративної відповідальності.

Суд бере до уваги, що працівник поліції на певний час знімав нагрудну камеру (обгрунтовуючи тим, що був у туалеті), внаслідок чого окремі обставини спілкування не були зафіксовані належним чином.

Водночас зазначений недолік не може автоматично зумовлювати недопустимість усіх долучених відеоматеріалів та не виключає можливості оцінки тих обставин, які безпосередньо зафіксовані технічними засобами.

У цьому випадку відеозапис містить безпосередню фіксацію висловленої ОСОБА_1 відмови від проходження огляду. Суд не встановив об`єктивних даних, які б свідчили про спотворення змісту відповідного фрагмента відеозапису або про те, що зафіксоване волевиявлення водія було наслідком протиправного впливу працівників поліції.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не усвідомлював правових наслідків відмови, саме по собі не спростовує факту його свідомого волевиявлення, оскільки з установлених обставин убачається, що він розумів зміст запропонованої процедури, змінював свою позицію щодо її проходження та зрештою повідомив про відмову.

Таким чином, суд доходить висновку, що з урахуванням обсягу досліджених доказів окремі недоліки в діях працівників патрульної поліції, зокрема щодо повноти відеофіксації, за встановлених обставин не нівелюють правових наслідків свідомої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Оцінивши доводи сторони захисту в сукупності з дослідженими доказами, суд не встановив обставин, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, або давали підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).

Суд установив, що ОСОБА_3 згідно з обліковими даними ІПНП отримував посвідчення водія, що підтверджується довідкою за підписом старшого інспектора з ОД ВАП УПП в Харківській області лейтенантом поліції В.Бурикіної.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

На підстави викладеного, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, що є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, характер та ступень суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, суд уважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Судові витрати

Згідно з положеннями ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, останній звільняється від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 33-35, 130, 276, 279, 280, 283 285, 289, 294 КУпАП

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харківська обл./Харківобл/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Код банку отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, Код платежу 899998.

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Слобідський районний суд міста Харкова.

СуддяГ. В. Кожихова