Решение № 140959080, 26.10.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/743/26

Провадження № 2/353/682/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мотрук Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,

представника позивача - адвоката Явдошак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Явдошак О.О., звернулася в суд з позовом до відповідача Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 . Свої вимоги обґрунтувала тим, що її матері ОСОБА_2 , належала земельна частка (пай) в межах середньої земельної частки розміром 46,08 ум. кад.га без визначення меж цієї частки в натурі(на місцевості), що знаходиться на території Олешанської сільської ради Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, виділена на підставі рішення 9-ої сесії Олешанської сільської ради Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області від 07.12.1995 року. На дану земельну ділянку матері був виданий сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-21, реєстраційний № 1209 від 18.04.1996 року. Сертифікат зареєстрований в Книзі реєстрації земельних сертифікатів за 1995 року, згідно якої мати отримувала даний сертифікат за її підписом, під номером 1209 та датою отримання 18.04.1996 року. За життя мати не обміняла даний сертифікат ні на сертифікат державного зразка, і ні на державний акт на право власності на земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати ОСОБА_2 померла, батько ОСОБА_3 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері відкрилася спадщина на все належне їй на день смерті майно. За життя мати посвідчила на її ім?я заповіт, яким заповіла мені все належне їй майно. Вона являється єдиною спадкоємицею після її смерті за заповітом, прийняла спадщину, так як фактично проживала з матір`ю на день її смерті. Вона звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак нотаріус надала їй письмове роз`яснення про те, що нею пропущено встановлений строк для прийняття спадщини. Фактично вона постійно проживала з матір`ю однією сім?єю від народження в її господарстві і була зареєстрована по ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак з 03.08.2012 року продовжувала проживати без реєстрації однією сім?єю по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з вищевказаним, просила суд встановити факт її постійного проживання із спадкодавцем, ОСОБА_2 однією сім?єю без реєстрації в її господарстві по АДРЕСА_1 , з 03.08.2012 року по день її смерті та визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 46,08 в умовних кадастрових гектарах, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-21 реєстраційний № 1209 від 18.04.1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості, за № 1209 на території Олешанської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, виданий на підставі рішення 9 сесії Олешанської сільської ради народних депутатів від 07.12.1995 року, на ім?я ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Явдошак О.О. у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області у судове засідання не з`явився. 10.08.2026 року від нього надійшла заява, в якій вказав, що, не заперечує проти позовних вимог та просив розглядати справу у його відсутності (а.с. 47).

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні засвідчили той факт, що позивач ОСОБА_1 постійно проживала разом із її матір`ю ОСОБА_2 однією сім?єю без реєстрації в її господарстві по АДРЕСА_1 , з 03.08.2012 року по день її смерті.

08.07.2026 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

22.09.2026 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши думку представника позивача, допитавши свідків, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 Указу Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», установлено, що приватизація земель, які перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств і організацій, є невідкладним першочерговим заходом у здійсненні земельної реформи в Україні. Передачу земель у колективну та приватну власність для виробництва сільськогосподарської продукції проводити на добровільних засадах, виходячи з того, що земля повинна належати тим, хто її обробляє.

Згідно п.2 вищевказаного Указу Президента України, рекомендовано місцевим Радам народних депутатів за участю Державного комітету України по земельних ресурсах ужити заходів щодо прискорення передачі відповідно до земельного законодавства безплатно у колективну власність земель колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, трудові колективи яких виявили бажання одержати землю у власність. Організаціям землеустрою здійснювати у якомога коротші строки поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості). Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

Пунктом п.3 даного Указу Президента України установлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією, що зазначено у п.5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

На виконання вищевказаних Указів Президента України, Івано-Франківською обласною радою народних депутатів 31.07.1995 року було розроблено та затверджено «Положення про сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки (в умовних кадастрових гектарах) та сам бланк Сертифікату (а.с. 24-26).

Постановою КМУ від 12.10.1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)», затверджено форму сертифікату на право на земельну частку (пай) та зразок Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Судом встановлено, що згідно копії сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-21 № 1209 від 18.04.1996 року, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за № 1209, ОСОБА_2 належало право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості у розмірі 46,08 в умовних кадастрових гектарах на території Олешанської сільської ради Тлумацького району в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості, виділеного рішення 9 сесії Олешанської сільської ради народних депутатів від 07.12.1995 року (а.с. 5). Вищезазначене також стверджується копією книги реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки 1995 року, де зазначено, що ОСОБА_2 18.04.1996 року було видано сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки у розмірі 46,08 в умовних кадастрових гектарах, реєстраційний номер 1209 (а.с. 10-11).

Даний сертифікат виданий за формою, яка розроблена Івано-Франківською обласною радою народних депутатів 31.07.1995 року та підлягав заміні на сертифікат державного зразка, форма якого затверджена Постановою КМУ від 12.10.1995 року або на державний акт, що посвідчує право власності на землю при виділенні меж ділянки на місцевості, у встановленому законом порядку. Однак, ОСОБА_2 даної заміни не здійснила.

Відповідно до ч. 9 та 10 ст. 5 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.

Згідно ст. 6 ЗК України (в редакції в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для: ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для: ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу; садівництва; дачного і гаражного будівництва.

Статтею 23 ЗК України (в редакції в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Пунктом 2 розділу VІІ Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначається, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Факт належності права ОСОБА_2 на вищевказану спірну земельну частку (пай) підтверджується також і архівним витягом з рішення 9 сесії Олешанської сільської Ради народних депутатів від 07.12.1995 року «Про затвердження матеріалів земельної частки відповідно до проекту розробленого Івано-Франківським філіалом Інституту землеустрою», згідно якого сільська Ради народних депутатів вирішила затвердити матеріали визначення земельної частки відповідно до проекту розробленого Івано-Франківським філіалом Інституту землеустрою та працівниками Олешанської сільської Ради народних депутатів для видачі сертифікатів на право власності на землю в межах середньої земельної частки (а.с. 6-7). Так, відповідно до копії списку громадян, які мають право на середню земельну частку числиться ОСОБА_2 (а.с. 8-9, 12-13).

Згідно довідки, яка видана Олешанською сільською радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 134 від 24.03.2026 року, ОСОБА_2 дійсно включена в списки громадян, що мають право на середню частку (пай), яка є складовою проекту роздержавлення і приватизації земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Олешанською сільською радою, розмір земельної частки (паю) становить 46,08 умовних кадастрових гектарів. 18.04.1996 року ОСОБА_2 було видано сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-21 реєстраційний номер 1209 (а.с. 15).

Позивач ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьком є ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_2 , що вбачається з копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 29). 10.07.2007 року остання уклала шлюб з ОСОБА_7 і після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_8 », що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 30).

Відповідно до виписки № 209 від 17.06.2026 року з погосподарської книги № 9 Олешанської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області станом на 01.07.1990 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який побудований до 05.08.1992 року числиться як колгоспний двір і в ньому були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - голова двору; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - онук; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - онук. За вказаним будинком закріплена земельна ділянка площею 0,25 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передана в користування в 1996 році. Свідоцтво про право власності на вказаний об?єкт нерухомого майна не видавався, право власності в погосподарській книзі не зареєстровано (а.с. 17).

Як вбачається із копії відповіді № 56/24.5.6-18 від 03.10.2026 року, яка видана Тлумацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, в архіві відділу знаходиться актовий запис про смерть № 40 від 22.11.1984 року, складений виконавчим комітетом Олешанської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області на ОСОБА_3 (а.с. 56).

Мати позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 08.05.2013 року (а.с. 20).

Спадкодавцем ОСОБА_2 20.09.2007 року було складено та посвідчено секретарем Олешанської сільської ради заповіт, який зареєстрований в реєстрі за № 135, згідно із яким все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується копією даного заповіту та копією витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 15181617 (а.с. 18, 19).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 442/1904/20(провадження № 61-7816св21) зазначено, що «під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16».

В постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 760/5425/17 (провадження № 61-18392св19) вказано, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Довідкою виданою Кутищенським Олешанською сільською радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 208 від 17.06.2026 року встановлено, що її матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була постійною жителькою с. Олеша Тлумацького району Івано-Франківської області і на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті гр. ОСОБА_2 в даному житловому будинку були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - голова двору; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - онук; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - онук. ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала в домогосподарстві своєї матері ОСОБА_2 по ІНФОРМАЦІЯ_3 та надалі проживала без реєстрації з своєю матір?ю однією сім?єю по день її смерті. Заповіт від імені ОСОБА_2 20.09.2007 року посвідчувався в Олешанській сільській раді, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 135, не змінювався і не відмінявся (а.с. 16).

Крім цього, наведені факти засвідчили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні, які ствердили той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із її матір`ю ОСОБА_2 однією сім?єю без реєстрації в її господарстві по АДРЕСА_1 , з 03.08.2012 року по день її смерті.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає встановленим фактом постійного проживання ОСОБА_1 з матір`ю ОСОБА_2 однією сім`єю, з 03.08.2012 року по день її смерті.

Після смерті матері ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом, так як проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, на момент звернення до суду позивач правомірно претендує на право на земельну частку (пай) розміром 46,08 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Олешанської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 .

У силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_1 18.11.2025 року, звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак їй було відмовлено, у видачі свідоцтва на право власності на спірне майно, у зв`язку з тим, що нею не було подано у встановлений строк заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та на момент її смерті зареєстрованою за адресою померлої не була, що підтверджується листом № 436/01-16 від 18.11.2025 року (а.с. 21).

Згідно відповідей Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області № 304/01-16 від 14.07.2026 року та приватних нотаріусів Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. № 227/01-16 від 16.07.2026 року та ОСОБА_11 № 365/01-16 від 16.07.2026 року спадкові справи після смерті ОСОБА_2 заводилися (а.с. 44-46).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України та ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Частин 2 статті 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 316-319, 328, 392, 1216-1222, 1268-1269 ЦК України, ст. 5, 23, 81,152 ЗК України та керуючись ст. 81, 82, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 46,08 в умовних кадастрових гектарах, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-21 реєстраційний № 1209 від 18.04.1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості, за № 1209 на території Олешанської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, виданий на ім?я ОСОБА_2 на підставі рішення 9 сесії Олешанської сільської ради народних депутатів від 07.12.1995 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач: Олешанська сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. М. Грушевського, 121, с. Олеша, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04356946.

Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2026 року.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК