Решение № 140958989, 26.10.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №348/1987/26

Провадження № 2/348/1793/26

26 жовтня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Бурдун Т.А.,

секретаря судового засідання Лейб`юк Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача Котова Світлана Миколаївна,-

в с т а н о в и в:

09.07.2026 позивач ТОВ «Новий Колектор», інтереси якого представляє Котова С.М., через систему «Електронний суд» звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2191422 від 27.03.2025 року в розмірі 36567,86 грн, судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат, понесених внаслідок відправлення відповідачу позовної заяви з додатками у розмірі 230,58 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 27.03.2025 року укладено кредитний договір № 2191422, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн строком на 360 днів, тип процентної ставки фіксована, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Новий колектор» укладено Договір факторингу № УКФ-261125/1 від 26.11.2025, відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами за плату у порядку та строки, встановлені цим договором. Відповідач неналежним чином виконувала грошові зобов`язання, тому у неї станом на 26.11.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 36567,86 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 9927,00 грн, за відсотками 21640,86 грн та штраф у розмірі 5000,00 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь, також стягнути судові витрати.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28 липня 2026 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток за місцем проживання, вказаним в позовній заяві, яку згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримала особисто та шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місце знаходження чи місце роботи якого невідоме на сайті Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21 вересня 2026 року, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву не подала. Заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило, тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом 26.10.2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

На підставі ч.3 ст. 211 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у суду матеріалами.

Повно і всебічно вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступних висновків.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12,13,81,89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 27.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту кредитодавця було укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2191422, який підписано позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Т945 ( а.с.15-21).

Згідно умов даного договору сторони домовилися, що на умовах, встановлених договором кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн, на наступних умовах: строк, на який надається кредит 360 днів; тип процентної ставки фіксована; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Згідно п. 1.1 товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Пунктом 1.5.1 встановлено, що стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. Пунктом 1.5.2 встановлено, що знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, в дату першого платежу - 26.04.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в графіку платежів. Знижка споживачу від товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати (дати першого платежу), перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Також, споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку часткового дострокового повернення кредиту такий перерахунок здійснюється тільки до дати часткового дострокового повернення кредиту, надалі застосовується стандартна процентна ставка без знижки і перерахунку. споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача. Згідно п.п. 1.7-1.8.2. Договору денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день. Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 36000 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 33030 грн. Відповідно до 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Згідно п. 2.2 сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 27.03.2025 року або 28.03.2025 року. У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 1 500,00 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 300,00 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання ( п. п. 6.4-6.4.2 Договору).

Також до договору додано правила надання коштів у позику, графік платежів та паспорт споживчого кредиту, в якому вказано умови отримання та повернення кредиту та який підписано відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Т565 (а.с. 22, 40-41).

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 27.03.2025 підписала акцепт договору аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, який відправлено на номер позичальника 380501320416(а.с. 9).

ТОВ «Селфі кредит» переказало грошові кошти у розмірі 10000 грн, на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20251126-824 від 26.11.2025 (а.с. 12).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 2191422 від 27.03.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту нарахування процентів здійснювалося за період з 27.03.2025 по 26.11.2025 в межах дії строку договору (за 188 днів прострочення). Станом на 26.11.2025 заборгованість становить: 107999,99 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 36567,86 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 9927,00 грн, за відсотками 21640,86 грн та штраф у розмірі 5000,00 грн (а.с.36-38 зворот). З вказаного розрахунку також вбачається, що відповідач 22.04.2025 сплатила кошти у розмірі 100,00 грн, які були зараховані на погашення суми заборгованості по відсотках, 27,00 грн та 73,00 грн на погашення заборгованості по тілу кредиту.

26.11.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено Договір факторингу № 261125/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі кредит» передало ТОВ «Новий Колектор» належні йому права вимоги до боржників (а.с.23-29).

Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. Відповідно до п. 3.1.3 зазначеного договору факторингу, сторони домовилися, право вимоги переходить до фактора після підписання сторонами цього договору, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за формою додатку 5 цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші, пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором. Оплата за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів (додається). На виконання умов зазначеного договору складено реєстр боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 261125/1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 2191422 від 27.03.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 . На підтвердження зазначеного надано витяг з реєстру прав вимог №1 (а.с.34-35).

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, право вимоги по якому згідно укладеного договору факторингу перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «Новий Колектор»).

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню наступні норми права.

Як передбачено ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що його підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У кредитному договорі сторони погодили умови кредитування, зокрема орієнтовну загальну вартість кредиту, надану виходячи з обраних позичальником умов кредитування, у тому числі розмір кредиту, процентну ставку за користування кредитом, розмір відсотків, а також відповідальність за порушення умов договору, тощо.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн на свій картковий рахунок, проте відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування та не виконала взяті на себе зобов`язання у повному обсязі. При цьому, суд зауважу, що частково сплативши заборгованість, відповідач вчинила конклюдентні дії, спрямовані на визнання умов договору.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі укладеного Договору факторингу № 261125/1 від 26.11.2025 року до позивача ТОВ «Новий Колектор» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 36567,86 грн. Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість по тілу кредиту складає 9927,00 грн, сума заборгованості за відсотками становить 21640,86 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор».

При цьому відповідач не надала суду доказів, які спростовували заборгованості перед ТОВ «Селфі кредит», право вимоги по якому згідно укладеного договору факторингу перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «Новий Колектор»), не довела відсутність заборгованості.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розд.«Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача 5 000,00 грн штрафу оскільки такий нарахований ТОВ «Селфі кредит», право вимоги згідно укладеного договору факторингу, перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «Новий Колектор») у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Новий Колектор» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Новий Колектор» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2191422 від 27.03.2025 року в розмірі 31567,86 грн, з яких: заборгованість про тілу кредиту 9927,00 грн, сума заборгованості за відсотками 21640,86 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» штрафу в розмірі 5 000,00 грн, необхідно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказну коштів № 3720479080 від 07.07.2026 (а.с. 5).

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2298,36 грн (2662,40 грн х 31567,86 грн/ 36567,86 грн) сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат які пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперової формі листом з описом вкладення у розмірі 230,58 грн, то такі не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, з огляду на те, що за змістом ч.3 ст.133 ЦПК України, зазначені представником позивача витрати не належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, оскільки стосуються вчинення ТОВ «Новий Колектор» дій, необхідних для вирішення судом питання про прийняття позовної заяви до розгляду, а не дій, необхідних для безпосереднього розгляду цивільної справи, що має місце виключно після відкриття судом провадження у справі.

На підставі керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 2191422 від 27.03.2025 року в розмірі 31567 (тридцять одна тисяча п`ятсот шістдесят сім) грн 86 коп., з яких: заборгованість про тілу кредиту 9927,00 грн, заборгованість за відсотками 21640,86 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у розмірі 2298 (дві тисячі двісті дев`яноста вісім) грн 36 коп.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування, ім`я сторін та інших учасників справи :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», вул. Алмазова Генерала, буд 13, оф. 601, м. Київ, код ЄДРПОУ 43170298;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.А.Бурдун