Постановление суда № 140958141, 26.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 560/17513/26

У Х В А Л А

26 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 08.10.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху та позивачу встановлений 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

19.10.2026 року до суду від позивача надійшов уточнений адміністративний позов, із викладенням позовних вимог у наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо не обчислення та не виплати ОСОБА_1 з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;

- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення період з 08.09.2008 року по 28.02.2018 року, з урахуванням правильного базового місяця;

- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, б пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.03.2026 року;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року грошове забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та зробити перерахунок у зв`язку з цим усіх інших отриманих виплат під час проходження військової служби в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з індексацію грошового забезпечення за період з 08.09.2008 року до 28.02.2018 року, з урахуванням базового місяця - січень 2008 рік, з врахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.03.2026 із врахуванням абзаців 4, 5, б пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням виплаченої раніше сум.

Також від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, в якій вона зазначила, що позивачем не було одержано письмового повідомлення про розмір нарахованого та виплаченого їй грошового забезпечення з розшифровкою за складовими такого грошового забезпечення за минулі періоди служби.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Приписами ч.1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Так, нормами Кодексу законів про працю України, який регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.

Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Верховний Суд зазначає, що у постанові від 21.03.2025 року у справі №460/21394/23 судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду (далі - Судова палата) сформувала єдиний підхід до застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, а саме якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України в редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України у попередній редакції; у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX.

Конституційний Суд України констатував, що під заробітною платою, що належить працівникові, або‚ за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року)‚ належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Чинна редакція частини другої статті 233 КЗпП України містить поняття «суми, що належать працівникові при звільненні».

З огляду на викладене, спірні правовідносини регулюються частиною 2 статті 233 КЗпП України, якою визначено тримісячний строк (з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні) звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

За усталеною позицією Верховного Суду з питання застосування вказаної правової норми, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.

Грошовий атестат за правовою природою є документом про остаточний розрахунок з особами рядового і начальницького складу, який видається, зокрема, при звільненні в запас або відставку із призначенням пенсії, та підтверджує виплату належних такій особі складових грошового забезпечення саме на цей день.

З іншого боку, потрібно зауважити, що хоч грошовий атестат і містить інформацію про суми, нараховані та виплачені позивачеві при звільненні, тобто є повідомленням про ці суми у значенні, вжитому в частині другій статті 233 КЗпП України, з отриманням якого ця норма пов`язує початок перебігу тримісячного строку звернення до суду, однак обсяг відомостей, які у ньому мають відображатися, визначено нормативно і з-поміж таких немає інформації про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою за складовими такого грошового забезпечення за минулі періоди служби, зокрема, в цьому конкретному випадку, - відомостей про нарахування і виплату позивачеві грошового забезпечення з розшифровкою його складових за спірний період.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2026 року по справі №520/25416/25 дійшов висновку, що якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко унормовано момент початку перебігу такого строку - одержання «письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні», водночас суди перевірили і достеменно встановили момент отримання позивачем грошового атестата, який у межах спірних правовідносин підпадає під визначення такого «письмового повідомлення», то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум, як про це зазначила Судова палата в постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, однак в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом у порядку, передбаченому частиною другою статті 233 КЗпП України.

Таким чином, у частині 2 статті 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов`язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду.

За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з прохальної частини уточненого адміністративного позову, позивач оскаржує нарахування та виплату їй грошового забезпечення за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року у неналежному розмірі, а також окремо індексації грошового забезпечення за період з 08.09.2008 року по 31.03.2026 року у неповному обсязі.

Водночас, з вказаним адміністративним позовом позивач звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду (до моменту передачі адміністративної справи за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду) 04.09.2026 року.

У заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду позивач зазначила, що вона не була обізнана про неправильний розрахунок її грошового забезпечення за період проходження військової служби, та письмового повідомлення про розмір нарахованого та виплаченого їй грошового забезпечення з розшифровкою за складовими такого грошового забезпечення за минулі періоди служби вона не отримувала.

Варто зазначити, що станом на момент вирішення питання про відкриття провадження у даній справі, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем відомостей про нарахування і виплату грошового забезпечення з розшифровкою його складових за спірний період проходження служби до моменту звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Таким чином, враховуючи вищевказані доводи позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає такі причини поважними, а тому вважає за можливе заяву позивача задовольнити та поновити їй строк звернення до суду з даним адміністративним позовом у справі №560/17513/26.

Згідно ч.2 ст.171 КАСУ суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи (ч.8 ст.171 КАС України).

Враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд зазначає, що позов подано і оформлено відповідно до вимог КАС України. Справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду, підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

З огляду на вищевказане, суд вважає можливим прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 257 КАС України), суд дійшов висновку про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Також суд зазначає, що за ч.4 ст.9 КАС України він вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).

З огляду на вищевикладене, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне витребувати у Військової частини НОМЕР_1 інформацію та належним чином засвідчені докази на її підтвердження, а саме:

- відомості щодо дати, коли позивач отримала або могла отримати відомості про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, із розшифровкою складових такого грошового забезпечення;

- довідку про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року, та вказати прожитковий мінімум, який використовувався для розрахунку грошового забезпечення у розрізі за 2020-2023 роки;

- відомості щодо нарахування та виплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення у період з 08.09.2008 року по 28.02.2018 року, із зазначенням відомостей щодо базового місяця, який був використаний відповідачем у разі нарахування та виплати позивачу такої індексації грошового забезпечення;

- довідку про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивачц за період лютого-березня 2018 року включно;

- відомості щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині у період з 01.03.2018 року по 31.03.2026 року.

Крім того, відповідно до п.128 розділу VI «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі.

Пунктом 1 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 року №814 передбачено, що у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Оскільки у суду наявна технічна можливість, суд розглядатиме справу у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Керуючись приписами ст.ст. 2, 5-11, 160-161, 162-164, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 258, 262, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом у справі №560/17513/26.

Прийняти до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління Служби безпеки України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Єврейська, 43, код ЄДРПОУ 20001645) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, та відкрити спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Здійснювати розгляд адміністративної справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Витребувати в Управління Служби безпеки України в Одеській області інформацію та належним чином засвідчені докази на її підтвердження, а саме:

- відомості щодо дати, коли позивач отримала або могла отримати відомості про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, із розшифровкою складових такого грошового забезпечення;

- довідку про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року, та вказати прожитковий мінімум, який використовувався для розрахунку грошового забезпечення у розрізі за 2020-2023 роки;

- відомості щодо нарахування та виплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення у період з 08.09.2008 року по 28.02.2018 року, із зазначенням відомостей щодо базового місяця, який був використаний відповідачем у разі нарахування та виплати позивачу такої індексації грошового забезпечення;

- довідку про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивачц за період лютого-березня 2018 року включно;

- відомості щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині у період з 01.03.2018 року по 31.03.2026 року.

Встановити Управлінню Служби безпеки України в Одеській області п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ч.2 ст.162 КАС України.

До відзиву додаються:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.