Решение № 140957576, 15.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 рокусправа № 380/841/25

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої - судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання Согор А.Н.,

представника позивача Репецького В.В., згідно з договором,

представника відповідача Пилип`як Х.І., згідно з наказом,

представника третьої особи Садової І.З., згідно з наказом,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БіНП ЛТД» до Департаменту природних ресурсів будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства «Адміністративно технічне управління», про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю «БіНП ЛТД» (далі ТзОВ «БіНП ЛТД, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту природних ресурсів будівництва та розвитку громад Львівської міської ради (далі - Департамент природних ресурсів, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства «Адміністративно технічне управління» (далі - КП «Адміністративно технічне управління», третя особа), з такими позовними вимогами:

- визнати протиправною і скасувати вимогу №24/Б-0421 від 30.12.2024 Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач є орендарем двох земельних ділянок на проспекті Свободи, 16-18 у м. Львові. Зазначив, що 18.09.2014 ухвалою Львівської міської ради № 3904 продовжено термін оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136600:02:001:0039 площею 0,0254 га на проспекті Свободи, 16-18 у м. Львові для обслуговування літнього майданчика строком на 10 років; ухвалою № 3905 продовжено термін оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136600:02:001:0038 площею 0,0389 га для обслуговування будівлі кафе-бару строком на 10 років. На підставі цих ухвал 25.02.2015 між Львівською міською радою та ТзОВ «БіНП ЛТД» укладено договори оренди землі № Г-1344 та № Г-1345 зі строком дії до 18.09.2024. З метою реалізації переважного права на поновлення договорів оренди позивач 14.06.2024 звернувся до Львівської міської ради з листами-повідомленнями № 35 і № 36 про намір укласти договори оренди землі на новий строк. Оскільки зазначені звернення були проігноровані міською радою, 16.09.2024 ТзОВ «БіНП ЛТД» звернулося до Господарського суду Львівської області, де відкрито провадження у справі № 914/2220/24 за позовом до Львівської міської ради про визнання укладеними договорів оренди землі. Позивач стверджує, що законність розміщення літнього майданчика, його використання та наявність усіх необхідних погоджень підтверджується листом Департаменту містобудування від 28.2012 № 2401-2вих-1085, яким погоджено проєкт відкритого літнього майданчика на проспекті Свободи, 16-18 у м. Львові з пристосуванням до використання у зимовий період; дозволом від 15.03.2011 № 6 на розміщення відкритого літнього майданчика, паспортом від 11.10.2012 № 148 (Д № 6); паспортом від 30.03.2015 № 65-2015 для об`єкту ресторанного господарства; паспортом від 30.01.2020 № 10-2020, виданим Управлінням архітектури та урбаністики, з терміном дії з 09.04.2020 до 08.04.2024. Крім цього, позивач пояснив, що відповідно до Порядку розміщення літніх майданчиків, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009 № 2452 (далі - Ухвала ЛМР № 2452) дозвіл на розміщення майданчиків надається терміном на 5 років з правом розміщення виключно у межах сезонного періоду (з 01 квітня до 01 листопада поточного року), проте за умови наявності у заявника договору оренди земельної ділянки право на розміщення літнього майданчика сезонним періодом не обмежується, а термін дії дозволу на розміщення встановлюється на період дії договору оренди земельної ділянки (п. п. 3.1 та 3.3 Ухвали ЛМР № 2452). Крім того, термін дії паспорта від 30.01.2020 № 10-2020 сплинув під час дії воєнного стану в Україні, а відтак підлягає автоматичному продовженню відповідно до приписів п.п. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану». Також позивач зазначав, що з листа Управління архітектури та урбаністики від 30.01.2020 слідує, що комісія прийняла рішення продовжити термін розміщення літнього майданчика на п`ять сезонів, а в ухвалі Львівської міської ради від 26.05.2023 № 3250 (далі - Ухвала ЛМР № 3250) зазначено, що документи на розміщення відкритих літніх майданчиків біля об`єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади, видані до набрання чинності цією ухвалою, є чинними до закінчення строку дії, зазначеного у таких документах. Відтак, за позицією позивача, на порушення зазначених норм відповідач у вимозі безпідставно посилається на закінчення терміну дії паспорта та самовільність встановлення майданчика. Позивач також посилався на принцип «estoppel» (послідовності) та пов`язаний із ним принцип «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), зазначаючи, що дії відповідача щодо оскарження самовільності встановлення літнього майданчика суперечать попередній поведінці Львівської міської ради, яка раніше неодноразово надавала дозволи на його розміщення, погоджувала проєкт та видавала відповідні паспорти. З урахуванням наведеного, позивач вважав, що вимога Департаменту природних ресурсів від 30.12.2024 № 24/Б-0421 є протиправною і підлягає скасуванню.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 позов ТзОВ «БіНП ЛТД» задоволено повністю. Суд вирішив визнати протиправною і скасувати вимогу №24/Б-0421 від 30.12.2024 Департаменту природних ресурсів.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі №380/841/25 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.03.2026 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2026 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 скасовано та направлено справу на новий розгляд.

Відправляючи справу на новий розгляд, колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначила, що за визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» № 2806-IV (далі Закон № 2806-IV), дозвільна система у сфері господарської діяльності сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, припиненням дії документів дозвільного характеру; документ дозвільного характеру дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; об`єкт, на який видається документ дозвільного характеру, природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб`єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об`єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід); декларація про провадження господарської діяльності документ, яким суб`єкт господарювання повідомляє дозвільний орган про свою відповідність вимогам законодавства до певного виду господарської діяльності (у тому числі матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу якщо це зумовлено особливостями провадження відповідного виду господарської діяльності) та на підставі якого набуває право на провадження заявленого виду господарської діяльності і несе передбачену законом відповідальність. Водночас, ч. 1 ст. 4 Закону № 2806-IV передбачає, що виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, припинення дії) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, припинення дії документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру. Такий вичерпний перелік документів дозвільного характеру міститься у Законі України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 № 3392-VI (далі Закон № 3392-VI). Отже, для дозвільної процедури у розумінні Закону № 2806-IV характерна сукупність таких кваліфікуючих ознак:

необхідність одержання документа дозвільного характеру встановлена виключно законом;

документ видається дозвільним органом, визначеним законом;

без наявності такого документа суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності;

вид документа включено до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом № 3392-VI.

Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV (далі Закон № 2807-IV) у ч. 1 ст. 10 відносить до повноважень сільських, селищних, міських рад, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів (п. 2), а до повноважень їх виконавчих органів (ч. 2 ст. 10) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів (п. 5). При цьому ч. 3 ст. 34 Закону № 2807-IV прямо забороняє включення до правил благоустрою населених пунктів обов`язку фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Таким чином, питання благоустрою не належать до дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Право органів місцевого самоврядування, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», приймати нормативні та інші акти у формі рішень, не наділяє рішення (ухвали) сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих органів, що видаються у сфері благоустрою на підставі локальних актів, силою документів дозвільного характеру у розумінні Закону № 2806-IV.

Паспорт відкритого літнього майданчика за своїм функціональним призначенням є документом (схемою прив`язки), що видається виконавчим органом міської ради для розміщення тимчасової конструкції біля закладу ресторанного господарства у межах сезонного періоду (з 01 квітня до 01 листопада). Цей документ підтверджує законність розташування, визначає розміри та архітектурну відповідність вимогам благоустрою; без його наявності розміщення літнього майданчика кваліфікується як самовільне відповідно до п. 1.2 Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об`єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого Ухвалою ЛМР № 2452.

Отже, попри те, що паспорт відкритого літнього майданчика виконує роль документа, який підтверджує розміщення тимчасової конструкції у громадському просторі для здійснення господарської діяльності, він не є документом дозвільного характеру в розумінні Закону № 2806-IV з огляду на те, що необхідність його одержання встановлена локальним нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування (Ухвалою ЛМР № 2452); паспорт не включено до Переліку, затвердженого Законом № 3392-VI, а ч. 3 ст. 34 Закону № 2807-IV прямо забороняє включення до правил благоустрою обов`язку щодо отримання документів дозвільного характеру.

Після набрання чинності 15.12.2023 Закону України «Про адміністративну процедуру» № 2073-IX паспорт відкритого літнього майданчика за правовою природою відповідає ознакам адміністративного акта органу місцевого самоврядування у сфері благоустрою у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону і не документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Суди першої та апеляційної інстанцій, вважаючи документом дозвільного характеру паспорт відкритого літнього майданчика біля об`єкту ресторанного господарства № 10-2020, який Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради видало 30.01.2020 ТзОВ «БіНП ЛТД», неправильно застосували ст. ст. 1, 4, 6 Закону № 2806-IV, не врахували положення ч. 3 ст. 34 Закону № 2807-IV та Закону № 3392-VI.

Щодо застосування п.п. 5 п. 1 постанови КМ України № 314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (далі Постанова № 314) до паспорта відкритого літнього майданчика, то колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначила таке. Підпункт 1 п. 1 Постанови № 314 (у редакції від 02.12.2024, чинній на момент винесення оскаржуваної вимоги) передбачав можливість набуття суб`єктами господарювання у період воєнного стану права на провадження господарської діяльності на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності, що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2.

Підпункт 5 п. 1 цієї ж Постанови встановлював, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру, результатів надання публічних послуг з проведення робіт та/або надання послуг у сфері протимінної діяльності автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).

Верховний Суд звертає увагу на те, що п.п. 1 стосується набуття нового права на господарську діяльність замість неотриманого дозвільного документа (для чого подається декларація), а п.п. 5 визначає збереження чинності вже існуючого документа (автоматичне продовження без будь-яких дій з боку суб`єкта господарювання). При цьому п.п. 5 п. 1 Постанови № 314 поширюється виключно на «діючі строкові ліцензії та документи дозвільного характеру».

Як зазначив Верховний Суд у цій постанові, паспорт відкритого літнього майданчика не є документом дозвільного характеру в розумінні Закону № 2806-IV, тому механізм автоматичного продовження дії таких документів на нього не поширюється незалежно від факту того, чи подавав суб`єкт господарювання декларацію про провадження господарської діяльності.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій помилково поширили на паспорт відкритого літнього майданчика механізм, передбачений п.п. 5 п. 1 Постанови № 314, для документів дозвільного характеру у розумінні Закону № 2806-IV.

Правовий режим паспорта відкритого літнього майданчика підлягає оцінці у взаємозв`язку з правовими підставами користування земельною ділянкою, на якій такий майданчик розміщено. Тому для правильного вирішення спору суди мали з`ясувати, який вплив на реалізацію прав ТзОВ «БіНП ЛТД», що слідують з такого паспорта, мало закінчення 18.09.2024 строку дії договорів оренди земельних ділянок, а також подальші рішення Львівської міської ради щодо відмови в укладенні договорів оренди на новий строк.

Водночас, суди попередніх інстанцій не надали оцінки обставинам закінчення 18.09.2024 строку дії договорів оренди земельних ділянок № Г-1344 та № Г-1345, факту прийняття Львівською міською радою ухвали від 30.01.2025 № 5882 про відмову ТзОВ «БіНП ЛТД» в укладенні договорів оренди на новий строк; не з`ясували, чи відповідало розміщення відкритого літнього майданчика вимогам Ухвали ЛМР № 3250 станом на дату прийняття оскаржуваної вимоги (30.12.2024).

Також суди попередніх інстанцій залишили поза увагою доводи відповідача стосовно того, що Ухвала ЛМР № 2452, на яку посилався позивач, визнана такою, що втратила чинність, у зв`язку з прийняттям Ухвали ЛМР № 3250 (п. 7), і не дослідили, яким чином перехідні положення Ухвали ЛМР № 3250 (п. п. 2, 13, 13-1) впливають на правовий статус раніше виданих документів на розміщення літніх майданчиків після спливу зазначених у них строків.

Від встановлення таких обставин залежить обґрунтованість посилання позивача на принцип «estoppel» (послідовності) та пов`язаний із ним принцип «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) як підстави для висновку про збереження чинності паспорта після спливу визначеного в ньому строку.

Суди також не оцінили, чи є вимога Департаменту природних ресурсів про повний демонтаж літнього майданчика площею 738 кв. м пропорційною виявленому порушенню з урахуванням принципу пропорційності (ст. 11 Закону № 2073-IX, ч. 2 ст. 2 КАС України), зокрема, чи не могло порушення бути усунене менш обтяжливим для позивача способом, та чи дотримано при цьому необхідного балансу між несприятливими наслідками для майнових інтересів позивача та свободи здійснення ним підприємницької діяльності і цілями, на досягнення яких спрямована вимога (забезпечення благоустрою).

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Ухвалою суду від 06.04.2026 у задоволенні заяви ТзОВ «БіНП ЛТД» про забезпечення позову у справі за позовом ТзОВ «БіНП ЛТД» до Департаменту природних ресурсів, за участю третьої особи КП «Адміністративно технічне управління», про визнання протиправною та скасування вимоги відмовлено.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.04.2026, справу №380/841/25 передано для розгляду судді Потабенко В.А.

Ухвалою суду від 14.04.2026 справу було прийнято до провадження та прийнято рішення про розгляд справи в порядку загального провадження.

28.04.2026 від відповідача за вх. №35315 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача пояснив, що позивач покликається на п. 3.3 додатку 1 до ухвали Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009 Про затвердження Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об`єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, яким передбачалось, що за умови наявності у заявника договору оренди земельної ділянки право на розміщення літнього майданчика сезонним періодом не обмежується, термін дії паспорта відкритого літнього майданчика встановлюється на період дії договору оренди земельної ділянки. Однак, зазначені положення не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки строк дії паспорта відкритого літнього майданчика був визначений у виданому документі - з 09.04.2020 по 08.04.2024, а договори оренди земельних ділянок закінчилися 18.09.2024. При цьому, оскаржувану вимогу №24/Б-0421 видано 30.12.2024. Згідно з п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження місцевих програм, заходів та правил з благоустрою територій населених пунктів. Ухвала №3250 від 26.05.2023 Львівської міської ради «Про затвердження Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об`єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади» (далі - ухвала Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023) прямо врегульовує питання дії документів, виданих до набрання нею чинності, а отже, має перехідні положення, які визначають порядок застосування нового регулювання до раніше виданих дозволів. Пунктом 7 ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023 передбачено, що ухвала міської ради від 05.03.2009 № 2452 Про затвердження порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об`єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності втратила чинність. Пунктом 2 ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023 передбачено, що документи на розміщення відкритих літніх майданчиків біля об`єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади, видані до набрання чинності цією ухвалою, є чинними до закінчення строку дії, зазначеного у таких документах. Це не виключає застосування нової ухвали у частині, що не суперечить строку дії попередніх документів, а лише обмежує автоматичну втрату чинності виданих раніше паспортів. Отже, правове підґрунтя для подальшого функціонування літнього майданчика після завершення строку дії паспорта відсутнє. Таким чином, ухвала Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023 прямо врегульовує ситуацію з уже виданими документами, обмежуючи їх дію строками, зазначеними в них, і не передбачає їх автоматичного продовження. Отже, Департамент діяв у повній відповідності до вимог ухвали №3250 від 26.05.2023, реагуючи на факт самовільного розміщення відкритого літнього майданчика ТзОВ «БіНП ЛТД». Усі подальші дії Департаменту - направлення вимоги, визначення строку добровільного демонтажу, подальше вирішення питання примусового демонтажу - вчинені в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом і актами органу місцевого самоврядування. Таким чином, Департамент природних ресурсів здійснював свої повноваження правомірно, відповідно до ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023. Вчинені ним дії щодо виявлення, фіксації та реагування на самовільно встановлений відкритий літній майданчик ТзОВ «БіНП ЛТД» повністю відповідають передбаченим вимогам. Крім цього, представник відповідача зазначив, строк дії паспорта відкритого літнього майданчика закінчився 08.04.2024, а договори оренди земельних ділянок №Г-1344 та №Г-1345 припинили свою дію 18.09.2024, у зв`язку з чим після зазначеної дати у позивача відсутні будь-які правові підстави для використання земельних ділянок. За таких обставин реалізація прав, що могли випливати з паспорта, стала юридично неможливою. Договори оренди землі припинили свою дію у зв`язку із закінченням строку, нові договори укладені не були, а ухвалою Львівської міської ради від 30.01.2025 №5882 позивачу відмовлено в укладенні договорів оренди на новий строк та змінено цільове призначення земельних ділянок. Таким чином, орган місцевого самоврядування реалізував свої повноваження щодо розпорядження землею, виключивши можливість подальшого використання спірних земельних ділянок, що, у свою чергу, унеможливлює будь-які посилання позивача на чинність чи продовження дії паспорта відкритого літнього майданчика. Станом на дату винесення оскаржуваної вимоги від 30.12.2024 розміщення відкритого літнього майданчика не відповідало вимогам ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023, оскільки позивач не мав чинного паспорта, не уклав договору на право користування елементами благоустрою, не отримав необхідних погоджень, передбачених для розміщення майданчика у межах історичного ареалу та червоних ліній, а сам об`єкт за своїми характеристиками не відповідав визначенню відкритого літнього майданчика та фактично являв собою конструкції закритого типу. Крім того, було встановлено факти використання земельних ділянок за відсутності правових підстав та з виходом за межі відведених територій, що свідчить про самовільне зайняття земельних ділянок. За таких обставин спірний майданчик обґрунтовано кваліфікується як самовільно встановлений. Посилання позивача на положення ухвали Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009 є безпідставними, оскільки зазначена ухвала втратила чинність у зв`язку з прийняттям ухвали №3250 від 26.05.2023, яка прямо визначає, що документи, видані до набрання нею чинності, залишаються чинними виключно до закінчення строку їх дії. Застосування принципів «estoppel» та «non concedit venire contra factum proprium» у даному випадку є необґрунтованим, оскільки відсутні передумови для їх реалізації, зокрема, не встановлено послідовної поведінки органу місцевого самоврядування, яка могла б сформувати у позивача обґрунтовані очікування щодо продовження прав. Натомість строк дії паспорта був чітко визначений, обов`язок демонтажу прямо передбачений його умовами, після закінчення строків позивач не вжив жодних дій для належного оформлення правових підстав діяльності. Отже, поведінка позивача не може вважатися добросовісною, а посилання на зазначені принципи є спробою легалізувати діяльність за відсутності правових підстав. Оцінюючи пропорційність вимоги про демонтаж, слід врахувати, що спірний об`єкт є самовільно встановленим, займає значну площу, розміщений із численними порушеннями вимог законодавства, у тому числі в межах історичного ареалу, охоронних зон та частково на земельних ділянках, які не були надані у користування позивачу. Виявлені порушення мають системний характер і не були усунуті у добровільному порядку, а їх усунення менш обтяжливим способом є неможливим. За таких обставин демонтаж є єдиним ефективним способом відновлення правопорядку у сфері благоустрою та використання земель комунальної власності, а тому відповідає критеріям необхідності, адекватності та пропорційності. З урахуванням наведеного сукупність встановлених обставин свідчить про відсутність у позивача правових підстав для розміщення та функціонування відкритого літнього майданчика після закінчення строку дії відповідних документів і договорів, що обґрунтовує правомірність вимоги про його демонтаж та відсутність підстав для її скасування. Враховуючи наведене, просив суд відмовити у задоволенні позову.

04.05.2026 від позивача за вх. №37261 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що відповідач покликається на ухвалу Львівської міської ради від 30.01.2025 №5882 «Про відмову ТзОВ «БіНП ЛТД» в укладенні на новий строк договорів оренди земельних ділянок на просп. Свободи, 16-18». Водночас, 31.01.2025 рішенням Господарського суду Львівської області в справі №914/2220/24 (яке долучено до матеріалів справи) позов ТзОВ «БіНП ЛТД» до Львівської міської ради про визнання укладеними договорів оренди землі задоволено повністю. Визнано укладеними договори оренди землі (земельні ділянки, які розташовані у місті Львові на проспекті Свободи, 16-18, з кадастровим номером 4610136600:02:001:0039 та 4610136600:02:001:0038) між ТзОВ "БіНП ЛТД" та Львівською міською радою з моменту набрання законної сили рішенням суду. 27.05.2025 постановою Західного апеляційного господарського суду в справі №914/2220/24 рішення суду першої інстанції залишено без змін. 02.09.2025 постановою КГС ВС в справі №914/2220/24 судові рішення попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. 13.10.2025 ухвалою Господарського суду Львівської області справу №914/2220/24 прийнято до розгляду. 30.10.2025 ухвалою Господарського суду Львівської області в справі №914/2220/24 прийнято до розгляду зустрічний позов Львівської міської ради про зобов`язання ТзОВ «БіНП ЛТД» звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 0,0389 га, кадастровий номер 4610136600:02:001:0038 та площею 0,0254 га, кадастровий номер 4610136600:02:001:0039 на пр. Свободи 16-18 у м. Львові шляхом демонтажу споруди. Таким чином предмет даного зустрічного позову ЛМР повністю охоплює мету ЛМР, котра знаходить свій вираз у спірній вимозі в даній справі. 10.12.2025 ухвалою Господарського суду Львівської області справу №914/2220/24 зупинено провадження у справі №914/2220/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/15417/25, що розглядається в порядку адміністративного судочинства. Зупиняючи розгляд справи, господарський суд зазначив, що ухвалою Львівської міської ради № 5882 від 30.01.2025, прийнятою вже після відкриття провадження у цій справі, було змінено вид цільового призначення зазначених земельних ділянок на код 07.06 для збереження, використання та відтворення зелених зон і зелених насаджень, а також включено їх до Переліку скверів Галицького району м. Львова. Суд зазначає, що ця зміна безпосередньо впливає на можливість поновлення договорів оренди, оскільки відповідно до ч. 10 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» поновлення оренди земельних ділянок цільове призначення яких змінено на таке, що унеможливлює попереднє використання, не допускається. ТзОВ «БіНП ЛТД» оскаржує п. п. 1 і 2 вказаної ухвали № 5882 в адміністративному порядку у справі № 380/15417/25 Львівського окружного адміністративного суду, де ухвалою від 04.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження. Суд вважає, що рішення в цій адміністративній справі матиме преюдиційне значення для вирішення питання про законність зміни цільового призначення, що є ключовим для оцінки правомірності відмови у визнанні укладеним договорів оренди землі. Без встановлення законності такої зміни суд не може об`єктивно вирішити спір по суті, оскільки у разі визнання договорів укладеними на новий строк за попереднім цільовим призначенням могло б призвести до суперечливих рішень або неможливості їх виконання.» Покликаючись на акт обстеження земельних ділянок №11 від 28.01.2025 відповідач зазначає про звернення Львівської міської ради звернулась до Господарського суду Львівської області у справі №914/1625/25 із позовом до ТзОВ «БіНП ЛТД» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками комунальної власності шляхом демонтажу споруд, які облаштовано поза межами земельних ділянок з кадастровими номерами 4610136600:02:001:0038 та 4610136600:02:001:0039 на пр. Свободи 16-18 у м. Львові. Водночас, 08.09.2025 ухвалою Господарського суду Львівської області в справі №914/1625/25 зупинено провадження до закінчення проведення судової експертизи. Призначаючи судову експертизу та зупиняючи розгляд справи, господарський суд, зокрема, зазначив таке: «…Розглянувши клопотання відповідача судової будівельно-технічної про призначення експертизи, проаналізувавши доводи відповідача покладені в обґрунтування вказаного клопотання та його заперечення щодо поданих позивачем доказів, зважаючи на необхідність спеціальних знань, з метою з`ясування достовірності інформації, зазначеної в акті від 28.01.2025 № 11 комісійного обстеження земельних ділянок, план-схемі та топографічному зніманні, що на думку позивача підтверджують порушення меж спірних земельних ділянок відповідачем при встановлені тимчасової споруди, суд вбачає за доцільне клопотання відповідача задовольнити повністю та призначити судову експертизу …». Стосовно меж нового розгляду та вказівок Верховного Суду представник позивача зазначив таке. Стосовно «обов`язковості» висновків про самовільність: відповідач намагається подати постанову Верховного Суду як таку, що вже «встановила» факт самовільності об`єкта. Це грубе викривлення процесуальних норм. Стосовно предмета доказування: Вказівка ВС з`ясувати наявність документів не означає їх відсутність. Навпаки, це зобов`язує суд під час нового розгляду провести повну ревізію доказів, не будучи зв`язаним попередніми оціночними судженнями. Позиція відповідача, що предметом є лише «наявність документу» станом на конкретну дату, є вузькою: предметом доказування є правомірність перебування об`єкта, яка випливає з сукупності норм права, включаючи акти КМУ. Стосовно статусу паспорта як дозвільного документа, то твердження відповідача про неможливість застосування Постанови КМУ № 314 є безпідставним. Паспорт ВЛМ є «документом дозвільного характеру» у розумінні ст. 1 Закону № 2806 IV, оскільки він надає право на використання об`єкта благоустрою для комерційної діяльності. Відповідно до п.п. 5 п. 1 Постанови КМУ № 314 від 18.03.2022, строки дії дозвільних документів, що завершуються у період воєнного стану, продовжуються автоматично. Оскільки термін дії нашого паспорта спливав 08.04.2024, він є чинним в силу закону до кінця воєнного стану плюс три місяці. Постанова КМУ має вищу юридичну силу, ніж ухвали місцевих рад. Стосовно відсутності обов`язку звернення за продовженням: Закон не вимагає від позивача звертатися за «продовженням» того, що вже продовжено державою на загальнонаціональному рівні. Механізм автоматичного продовження запроваджений саме для розвантаження бізнесу від бюрократії у воєнний час. Стосовно «літнього» статусу та погодженого проекту, то відповідач апелює до терміну «літній», ігноруючи власні ж погодження. Проект майданчика, схвалений Листом №2401-2вих-1085 від 28.09.2012, прямо передбачає конструкцію, пристосовану для використання у зимовий період. Крім цього, в даному випадку слід зазначити, що в провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувають справи №380/5735/25 за апеляційними скаргами ТзОВ «БіНП ЛТД», котрі в тому числі стосуються даних спірних правовідносин. Стосовно незворотності дії ухвал ЛМР. Локальні обмеження ухвали №3250 (від 26.05.2023) не можуть поширюватися на позивача в силу п. 2 цієї ж ухвали та принципу незворотності дії закону (ст. 58 Конституції). Позивач має «набуте право» на експлуатацію об`єкта у погодженому раніше виді, що захищається принципом правової визначеності. Щодо земельних відносин та відсутності «самовільності». Стосовно чинності договорів оренди та спору про право: відповідач кваліфікує об`єкт як «самовільний» через закінчення терміну оренди, що є передчасним. Наразі триває судовий розгляд у справі №914/2220/24 щодо поновлення договорів №Г-1344 та №Г-1345. До моменту вирішення господарського спору статус земельних відносин є спірним, а не припиненим. Стосовно визначення «самовільності». Об`єкт не може вважатися самовільним, оскільки він встановлений на підставі належних дозволів, відповідає погодженому проекту та розміщений на ділянці, право користування якою є предметом чинного судового спору. Щодо порушення принципу «належного урядування» представник позивача зазначив, що ЛМР роками погоджувала функціонування майданчика та приймала оплату. Різка зміна позиції без зміни фактичних обставин порушує принцип «належного урядування» та «легітимних очікувань» позивача (ст. 1 Першого протоколу ЄСПЛ). Отже, спірна вимога №24/Б-0421 є актом свавілля. Демонтаж майданчика під час воєнного стану є крайнім заходом, а відповідач не довів наявності нагальної суспільної потреби, яка б переважала право позивача на здійснення діяльності. Просив суд позовні вимоги задовольнити.

17.06.2026 від відповідача за вх. №52258 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

17.06.2026 від третьої особи за вх. №52407 надійшли додаткові пояснення, в яких представник третьої особи пояснив, що жодним судовим рішенням, яке набрало законної сили, не встановлено наявності у ТзОВ «БіНП ЛТД» права на експлуатацію відкритого літнього майданчика після закінчення строку дії паспорта або права користування земельними ділянками після припинення договорів оренди. Отже, на момент прийняття вимоги від 30.12.2024 відповідач діяв у межах наданих повноважень, а позивач не мав належних правових підстав для подальшого розміщення та експлуатації відкритого літнього майданчика. За таких обставин в задоволені позову просив відмовити.

Ухвалою суду від 07.09.2026 за клопотанням представника позивача Репецького В.В. судове засідання призначено в режимі відеоконференції.

29.09.2026 від відповідача за вх. №86990 надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача вказав, що твердження позивача про необхідність застосування положень розділу Порядку є помилковим, оскільки цей розділ передбачає процедуру продовження строку дії чинного паспорта, тоді як у спірних правовідносинах строк дії паспорта № 10-2020 вже закінчився. За таких обставин підлягали застосуванню положення розділів 4 та 5 Порядку щодо оформлення документів для встановлення відкритого літнього майданчика за новими вимогами. Саме у зв`язку з цим після закінчення строку дії паспорта та за відсутності належно оформлених документів Департаментом природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради ТзОВ «БіНП ЛТД» було скеровано вимогу № 24/Б-0421 від 30.12.2024 про демонтаж відкритого літнього майданчика у добровільному порядку в термін до 15.01.2025. Таким чином, вимога про демонтаж була зумовлена не самим фактом розміщення літнього майданчика у межах земельних ділянок, які перебували в оренді ТзОВ «БіНП ЛТД», а відсутністю після 08.04.2024 чинної правової підстави для розміщення саме відкритого літнього майданчика. За таких обставин після закінчення строку дії паспорта № 10-2020 та за відсутності нового належно оформленого паспорта подальше розміщення конструкції не відповідало встановленому Львівською міською радою порядку, що і стало підставою для направлення вимоги про її демонтаж. Відтак, вимога № 24/Б-0421 від 30.12.2024 була направлена на припинення розміщення об`єкта, який після закінчення строку дії відповідного документа не мав належної правової підстави для подальшого функціонування, та відповідає встановленому порядку реагування на таке порушення. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

29.09.2026 від позивача за вх. №87177 надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача пояснив, що у додаткових поясненнях відповідач зазначає, що за результатами звернення позивача від 09.01.2020 уповноваженим органом було оформлено паспорт № 10-2020 від 30.01.2020 зі строком дії з 09.04.2020 до 08.04.2024, про що позивача поінформовано листом від 30.01.2020 № 2401-вих-6464. При цьому відповідач стверджує, що позивач «не вчинив дій для отримання паспорта» та «не звертався за новими документами». Вказані твердження є свідомим перекручуванням та спотворенням фактичних обставин. Позивач звернувся із заявою про продовження терміну розміщення майданчика вчасно та належним чином - 09.01.2020 (зареєстровано за № 2-1112/АП-2401). Комісією зі встановлення відкритих літніх майданчиків 13.01.2020 було прийнято рішення продовжити термін розміщення на 5 сезонів (2020 - 2024 роки). Наведені фактичні дані відображені в листі Управління архітектури та урбаністики ЛМР від 30.01.2020, котрий було отримано фактично через рік у відповідь на лист ТзОВ «БіНП ЛТД» від 17.12.2020, копія яких долучені як додатки №12 та №22 до позовної заяви. Оформивши паспорт № 10-2020 орган місцевого самоврядування ухилився від видачі його оригіналу суб`єкту господарювання. Більше того, у справі № 380/5735/25 міська рада офіційно заперечувала проти видачі оригіналу, безпідставно стверджуючи, що оригінал дозвільного документа є «службовим документом архівного фонду», який нібито вилучається лише за ухвалою слідчого судді в порядку КПК України. Покладення на позивача вини за неотримання оригіналу паспорта чи «непроходження нових процедур» є виявом недобросовісної поведінки суб`єкта владних повноважень (порушення принципу «venire contra factum proprium» - заборона суперечливої поведінки). Створивши позивачу перешкоди у володінні оригіналом дозвільного документа, відповідач не має права використовувати цю обставину як підставу для висновку про «самовільність» майданчика та його демонтаж. Позивач приходить до висновку, що додаткові пояснення Департаменту природних ресурсів від 28.09.2026 ґрунтуються на формальному трактуванні спливу строку паспорта № 10-2020 та не містять жодних спростувань правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 31.03.2026 у цій справі. Відповідач намагається перекласти наслідки власних недобросовісних дій (в т.ч. щодо ненадання позивачу оригіналів документів) на позивача, ігноруючи при цьому принцип пропорційності та гарантії захисту права власності.

У судовому засіданні представник позивача Репецький В.В. позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях. Просив суд позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Пилип`як Х.І. позовні вимоги заперечила з підстав необґрунтованості. Просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представник третьої особи проти позову заперечив з підстав, викладених у поясненнях від 17.06.2026 вх. №52407.

Заслухавши представників сторін, третьої особи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та заперечення учасників справи, а також дослідивши й оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив таке.

18.09.2014 ухвалою Львівської міської ради №3904 «Про продовження ТОВ «БіНП ЛТД» терміну оренди земельної ділянки на просп. Свободи 16-18» постановлено: п. 1 - продовжити ТзОВ «БіНП ЛТД» на 10 років термін оренди земельної ділянки площею 0,0254 га (кадастровий номер 4610136600:02:001:0039) на просп. Свободи, 16-18, для обслуговування літнього майданчика за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції.

25.02.2015 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТзОВ «БіНП ЛТД» (орендар) укладено договір оренди землі №Г-1344, за умовами якого (п. 1 договору) орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на просп. Свободи, 16-18, для обслуговування літнього майданчика. Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка кадастровий №4610136600:02:001:0039, загальною площею 0,0254 га, у тому числі під забудовою - 0,0034 га, інше - 0,0220.

18.09.2014 ухвалою Львівської міської ради №3905 «Про продовження ТОВ «БіНП ЛТД» терміну оренди земельної ділянки на просп. Свободи 16-18» постановлено: п. 1 - продовжити ТзОВ «БіНП ЛТД» на 10 років термін оренди земельної ділянки площею 0,0389 га (кадастровий номер 4610136600:02:001:0038) на просп. Свободи, 16-18 для обслуговування будівлі кафе-бару за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції.

25.02.2015 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТзОВ «БіНП ЛТД» (орендар) укладено договір оренди землі №Г-1345, за умовами якого (п. 1 договору) орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на просп. Свободи, 16-18, для обслуговування будівлі кафе-бару. Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка кадастровий №4610136600:02:001:0038, загальною площею 0,0389 га, у тому інше - 0,0389 га.

30.01.2020 Управлінням архітектури та урбаністики ЛМР надано позивачу лист «Про продовження терміну розміщення відкритого літнього майданчика на просп. Свободи, 16-18», в якому зазначено, що звернення, зареєстроване відділом «Центр надання адміністративних послуг» від 09.01.2020 №2-1112/АП-2401, щодо продовження терміну дії паспорта на розміщення відкритого літнього майданчика на просп. Свободи, 16-18, було розглянуто комісією зі встановлення відкритих літніх майданчиків, засідання якої відбулося 13.01.2020. Комісією прийняте рішення продовжити термін розміщення відкритого літнього майданчика ТзОВ «БіНП ЛТД» на просп. Свободи, 16-18, на п`ять сезонів - з 2020 року до 2024 року.

Беручи до уваги наведене та договір оренди землі від 25.02.2015 №Г-1344 терміном до 18.09.2024 на площу 0,0254 га, договір оренди землі від 25.02.2015 №Г-1345 терміном до 18.09.2024 на площу 0,0389 га, Управлінням архітектури та урбаністики підготовлено паспорт від 30.01.2020 №10-2020 на розміщення відкритого літнього майданчика ТзОВ «БіНП ЛТД» на просп. Свободи, 16-18, загальною площею 738,00 м2, терміном дії з 09.04.2020 по 08.04.2024.

Вказаним паспортом №10-2020 від 30.01.2020 зобов`язано ТзОВ «БіНП ЛТД, після закінчення сезонного періоду забезпечити демонтаж відкритого літнього майданчика.

Також у листі від 30.01.2020 Управління архітектури та урбаністики ЛМР вказано, що додаткову інформацію щодо порушених у зверненні питань позивач може отримати у відділі художнього оформлення міста та розміщення тимчасових споруд управління архітектури та урбаністики - департаменту містобудування за тел. 297-59-74 та в управлінні комунальної власності департаменту економічного розвитку за тел. 235-68-86. Інформацію щодо вирішення будь-яких інших проблем - у Центрі надання адміністративних послуг у Львівській міській раді за адресою: пл. Ринок, 1, та на гарячій лінії міста за номером 1580.

30.12.2024 Департаментом природних ресурсів було прийнято вимогу № 24/Б-0421 про порушення ТзОВ «БіНП ЛТД» вимоги п. 2.1 Ухвали ЛМР № 3250 від 26.ю05.2023 «Про затвердження Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об`єктів ресторанного господарства на території Львівської територіальної громади», а саме: самовільно встановлено відкритий літній майданчик за адресою: м. Львів, просп. Свободи, 16-18. Розмір відкритого літнього майданчика: 738,00 кв.м. Зазначеною вимогою було запропоновано ТзОВ «БіНП ЛТД» добровільно демонтувати встановлений відкритий літній майданчик в термін до 15.01.2025, про що повідомити КП «Адміністративно технічне управління». Крім того, зазначеною вимогою було попереджено ТзОВ «БіНП ЛТД», що у разі невиконання вимоги товариство буде притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з ст. 152 КУпАП, а демонтаж відкритого літнього майданчика буде здійснено КП «Адміністративно технічне управління» примусово у будь-який робочий день після 15.01.2025 із покладенням компенсації витрат по демонтажу та зберіганню демонтованого відкритого літнього майданчика.

Водночас, позивачем відкритий літній майданчик самостійно демонтовано не було.

28.01.2025 проведено комісійне обстеження земельних ділянок, які розташовані за адресою: м. Львів, пр. Свободи 16-18.

За результатами вказаного обстеження складено акт №11 від 28.01.2025 та здійснено фотофіксацію.

Актом обстеження земельної ділянки №11 від 28.01.2025 встановлено, що ТзОВ «БіНП ЛТД» фактично використовує земельну ділянку №1 (на план-схемі) площею 0,0389 га, кадастровий номер 4610136600:02:001:0038 на пр. Свободи, 16-18, у м. Львові для обслуговування частини тимчасової споруди закритого типу, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання вказаної ділянки в оренду для здійснення діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. На дату обстеження на земельній ділянці розміщені 2 тимчасові споруди закритого типу на конструктивних елементах. ТзОВ «БіНП ЛТД» фактично використовує земельну ділянку №2 (на план-схемі) площею 0,0254 га, кадастровий номер 4610136600:02:001:0039 на пр. Свободи 16-18 у м. Львові для обслуговування частини тимчасової споруди закритого типу, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання вказаної ділянки в оренду для здійснення діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Земельна ділянка №5 орієнтовною площею 0,0062 га на пр. Свободи, 16-18, у м. Львові самовільно зайнята та фактично використовується ТзОВ «БіНП ЛТД» для обслуговування частини тимчасової споруди закритого типу за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання вказаної земельної ділянки в оренду для здійснення діяльності пов`язаної з отриманням прибутку та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Земельна ділянка частково розміщена в межах червоних ліній, автодороги; земельна ділянка №6 орієнтовною площею 0,0011 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:02:001:0043 на пр. Свободи, 16, у м. Львові (яка перебуває у постійному користуванні СЗШ №62) самовільно зайнята та фактично використовується ТзОВ «БіНП ЛТД» за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання вказаної земельної ділянки в оренду для здійснення діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. ТзОВ «БіНП ЛТД» самовільно зайняло та фактично використовує земельну ділянку №7 орієнтовною площею 0,0002 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:02:001:0041 на пр. Свободи, 16-18, у м. Львові для обслуговування частини тимчасової споруди закритого типу за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання вказаної земельної ділянки в оренду для здійснення діяльності пов`язаної з отриманням прибутку та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Земельна ділянка частково розміщена в межах червоних ліній, автодороги. ТзОВ «БіНП ЛТД» самовільно зайняло та фактично використовує земельну ділянку №8 орієнтовною площею 0,0050 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:02:001:0040 на пр. Свободи 16-18 у м. Львові для обслуговування частини тимчасової споруди закритого типу ресторану «Язика теща» та тимчасової споруди «Кебаб на Проспекті» за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання вказаної земельної ділянки в оренду для здійснення діяльності пов`язаної з отриманням прибутку та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. ТзОВ «БіНП ЛТД» самовільно зайняло та фактично використовує земельну ділянку №9 орієнтовною площею 0,0011 га на пр. Свободи, 16-18, у м. Львові для обслуговування частини тимчасової споруди закритого типу за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання вказаної земельної ділянки в оренду для здійснення діяльності пов`язаної з отриманням прибутку та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

30.01.2025 на пленарному засіданні сесії Львівської міської ради розглядались альтернативні проекти ухвал «Про укладення з ТзОВ "БіНП ЛТД" на новий строк договорів оренди земельних ділянок на просп. Свободи, 16-18» та «Про відмову ТзОВ "БіНП ЛТД" в укладенні на новий строк договорів оренди земельних ділянок на просп. Свободи, 16-18».

Проект ухвали «Про укладення з ТзОВ "БіНП ЛТД" на новий строк договорів оренди земельних ділянок на просп. Свободи, 16-18» не набрав необхідної кількості голосів депутатського корпусу на підтримку та був відхилений.

30.01.2025 Львівською міською радою прийнято ухвалу №5882 «Про відмову ТзОВ "БіНП ЛТД" в укладенні на новий строк договорів оренди земельних ділянок на просп. Свободи, 16-18» з врахуванням звернення ГО «Родин полеглих героїв Львівщини» №2-1008-001 від 20.01.2025 про вжиття заходів з впорядкування простору з сторони закладів харчування поблизу Гарнізонного Храму Святих апостолів Петра і Павла; звернення СЗШ №62 №2-1013-001 від 20.01.2025 про перенесення закладу громадського харчування; земельні ділянки розташовані у межах історичного ареалу м. Львова та території, яка внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО; земельні ділянки розташовані у межах охоронної зони у межах території пам`ятки архітектури національного значення (охоронний номер 339), пам`яток архітектури місцевого значення (охоронні номери 5439-Лв, 5440-Лв); земельні ділянки включені у Перелік скверів Галицького району м. Львова.

Пунктом 1 ухвали Львівської міської ради №5882 від 30.01.2025 змінено цільове призначення земельних ділянок площею 0,0389 га (кадастровий номер 4610136600:02:001:0038) та площею 0,0254 га (кадастровий номер 4610136600:02:001:0039) на просп. Свободи, 16-18 з виду цільового призначення земельної ділянки 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на вид цільового призначення земельної ділянки 07.06 для збереження, використання та відтворення зелених зон і зелених насаджень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України гарантується право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього Закону та/або в судовому порядку (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про адміністративну процедуру» № 2073-IX).

Пункт 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначає індивідуальний акт як акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У контексті Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний акт рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб) (пункт 3 частини першої статті 2); процедурне рішення рішення адміністративного органу, що приймається під час розгляду справи, але яким справа не вирішується по суті (п. 10 ч. 1 ст. 2).

Вимога Департаменту природних ресурсів від 30.12.2024 № 24/Б-0421 пропонує ТзОВ «БіНП ЛТД» добровільно демонтувати відкритий літній майданчик у термін до 15.01.2025 та попереджає про застосування заходів впливу (притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, примусовий демонтаж за рахунок позивача силами КП «Адміністративно-технічне управління»).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Закону України «Про адміністративну процедуру» виконання адміністративного акта, спрямованого на виконання будь-якої дії чи утримання від будь-яких дій, може бути забезпечено адміністративним органом шляхом застосування до особи заходів впливу, передбачених частиною другою цієї статті, крім випадків, якщо виконання адміністративного акта здійснюється примусово в порядку, визначеному законодавством про виконавче провадження.

Згідно зі ст. 95 Закону України «Про адміністративну процедуру» у разі якщо передбачене адміністративним актом зобов`язання не виконується зобов`язаною особою - адресатом адміністративного акта, але його виконання може забезпечити інша особа, орган виконання може доручити такій особі виконання зазначеної дії за рахунок зобов`язаної особи. Адміністративний орган має право, якщо це можливо, самостійно виконати дію, передбачену адміністративним актом, за рахунок зобов`язаної особи, якщо інше не встановлено законом. Адміністративний орган має право вимагати від зобов`язаної особи відшкодування у повному обсязі витрат, пов`язаних із самостійним виконанням ним адміністративного акта.

Стаття 98 Закону України «Про адміністративну процедуру» передбачає, що попередження повинно містити: строк для виконання відповідного зобов`язання, протягом якого особа може виконати його добровільно; кошторис витрат, які будуть стягнуті із зобов`язаної особи у разі невиконання адміністративного акта у добровільному порядку, якщо інше не встановлено законом. При цьому зазначається, що такі витрати можуть бути більшими, якщо виконання адміністративного акта призведе до такого збільшення; види заходів впливу, які можуть бути застосовані, а в разі попередження про застосування грошового стягнення, накладеного відповідно до закону, - види і розмір можливих санкцій.

Право на адміністративне оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» має особа, яка вважає, що: прийнятим адміністративним актом чи його виконанням порушено або може бути порушено її право, свобода чи законний інтерес; процедурне рішення або дія, бездіяльність адміністративного органу негативно впливає на її права, свободи чи законні інтереси (ч. 1 ст. 78 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

Частина 3 ст. 78 цього ж Закону передбачає, що особа може оскаржити до моменту прийняття адміністративного акта процедурну дію та/або процедурне рішення у визначених законом випадках.

Стаття 100 Закону України «Про адміністративну процедуру» у ч. 3 прямо визначає, що рішення адміністративного органу щодо застосування заходу (заходів) впливу може бути оскаржено до суду у порядку, передбаченому законом.

Отже, вимога (лист-попередження) виконавчого органу місцевої ради про усунення порушень правил благоустрою (демонтаж), що передує прийняттю наказу про примусовий демонтаж, за правовою природою є попередженням про застосування заходів впливу у розумінні ст. 98 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Отже, ТзОВ «БіНП ЛТД» має право оскаржити до адміністративного суду вимогу Департаменту від 30.12.2024 № 24/Б-0421, оскільки цією вимогою на нього покладається конкретний обов`язок під ризиком застосування примусових наслідків. Обмежений строк дії вимоги не позбавляє особу права на її оскарження, а суд при вирішенні спору оцінює правомірність вимоги з урахуванням законодавства, чинного на момент її винесення.

Щодо правової природи паспорта відкритого літнього майданчика та його віднесення до документів дозвільного характеру, то суд вказує таке.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» № 2806-IV, дозвільна система у сфері господарської діяльності сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, припиненням дії документів дозвільного характеру;

документ дозвільного характеру дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;

об`єкт, на який видається документ дозвільного характеру, природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб`єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об`єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід);

декларація про провадження господарської діяльності документ, яким суб`єкт господарювання повідомляє дозвільний орган про свою відповідність вимогам законодавства до певного виду господарської діяльності (у тому числі матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу якщо це зумовлено особливостями провадження відповідного виду господарської діяльності) та на підставі якого набуває право на провадження заявленого виду господарської діяльності і несе передбачену законом відповідальність.

Водночас, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачає, що виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, припинення дії) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, припинення дії документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Такий вичерпний перелік документів дозвільного характеру міститься у Законі України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 № 3392-VI.

Отже, для дозвільної процедури у розумінні Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» характерна сукупність таких кваліфікуючих ознак:

необхідність одержання документа дозвільного характеру встановлена виключно законом;

документ видається дозвільним органом, визначеним законом;

без наявності такого документа суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності;

вид документа включено до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».

Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV у ч. 1 ст. 10 відносить до повноважень сільських, селищних, міських рад, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів (п. 2), а до повноважень їх виконавчих органів (ч. 2 ст. 10) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів (п. 5).

При цьому, ч. 3 ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» прямо забороняє включення до правил благоустрою населених пунктів обов`язку фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Таким чином, питання благоустрою не належать до дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Право органів місцевого самоврядування, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», приймати нормативні та інші акти у формі рішень, не наділяє рішення (ухвали) сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих органів, що видаються у сфері благоустрою на підставі локальних актів, силою документів дозвільного характеру у розумінні Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Паспорт відкритого літнього майданчика за своїм функціональним призначенням є документом (схемою прив`язки), що видається виконавчим органом міської ради для розміщення тимчасової конструкції біля закладу ресторанного господарства у межах сезонного періоду (з 01 квітня до 01 листопада).

Цей документ підтверджує законність розташування, визначає розміри та архітектурну відповідність вимогам благоустрою; без його наявності розміщення літнього майданчика кваліфікується як самовільне відповідно до п. 1.2 Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об`єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого Ухвалою ЛМР № 2452.

Отже, попри те, що паспорт відкритого літнього майданчика виконує роль документа, який підтверджує розміщення тимчасової конструкції у громадському просторі для здійснення господарської діяльності, він не є документом дозвільного характеру в розумінні Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» з огляду на те, що необхідність його одержання встановлена локальним нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування (Ухвалою ЛМР № 2452); паспорт не включено до Переліку, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», а ч. 3 ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» прямо забороняє включення до правил благоустрою обов`язку щодо отримання документів дозвільного характеру.

Після набрання чинності 15.12.2023 Закону України «Про адміністративну процедуру» паспорт відкритого літнього майданчика за правовою природою відповідає ознакам адміністративного акта органу місцевого самоврядування у сфері благоустрою у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» і не документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Щодо покликання позивача про застосування п.п. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (далі Постанова № 314) до паспорта відкритого літнього майданчика, то суд вказує таке.

Підпункт 1 п. 1 Постанови № 314 (тут і далі у редакції від 02.12.2024, чинній на момент винесення оскаржуваної вимоги) передбачав можливість набуття суб`єктами господарювання у період воєнного стану права на провадження господарської діяльності на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності, що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2.

Підпункт 5 п. 1 Постанови № 314 встановлював, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру, результатів надання публічних послуг з проведення робіт та/або надання послуг у сфері протимінної діяльності автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).

Суд звертає увагу на те, що п.п. 1 стосується набуття нового права на господарську діяльність замість неотриманого дозвільного документа (для чого подається декларація), а п.п. 5 визначає збереження чинності вже існуючого документа (автоматичне продовження без будь-яких дій з боку суб`єкта господарювання).

При цьому п.п. 5 п. 1 Постанови № 314 поширюється виключно на «діючі строкові ліцензії та документи дозвільного характеру».

В той час, як з матеріалів справи видно, що термін дії паспорта відкритого літнього майданчика ТзОВ «БіНП ЛТД» на просп. Свободи, 16-18, загальною площею 738,00 м2, сплив 08.04.2024.

Крім того, як вже було вказано вище, паспорт відкритого літнього майданчика не є документом дозвільного характеру в розумінні Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», тому механізм автоматичного продовження дії таких документів на нього не поширюється незалежно від факту того, чи подавав суб`єкт господарювання декларацію про провадження господарської діяльності.

Враховуючи наведене, судом не беруться до уваги покликання позивача на те, що паспорт відкритого літнього майданчика є дозвільним документом і оскільки термін його дії закінчився під час воєнного стану в Україні, то він (термін дії) має бути автоматично продовжений на період воєнного стану відповідно до п.п. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314.

Так само неможливе в цьому випадку і застосування принципу «мовчазної згоди», на якому наполягає позивач.

В цьому рішенні суд враховує висновки Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.03.2026 щодо того, що правовий режим паспорта відкритого літнього майданчика підлягає оцінці у взаємозв`язку з правовими підставами користування земельною ділянкою, на якій такий майданчик розміщено. Тому для правильного вирішення спору суд має з`ясувати, який вплив на реалізацію прав ТзОВ «БіНП ЛТД», що слідують з такого паспорта, мало закінчення 18.09.2024 строку дії договорів оренди земельних ділянок, а також подальші рішення Львівської міської ради щодо відмови в укладенні договорів оренди на новий строк.

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, строк дії паспорта відкритого літнього майданчика закінчився 08.04.2024, а договори оренди земельних ділянок №Г-1344 та №Г-1345 припинили свою дію 18.09.2024.

У зв`язку з цим після зазначеної дати у позивача відсутні будь-які правові підстави для використання земельних ділянок.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що за таких обставин реалізація прав, що могли випливати з паспорта відкритого літнього майданчика, стала юридично неможливою.

Договори оренди землі припинили свою дію у зв`язку із закінченням їх строку, нові договори укладені не були, а ухвалою Львівської міської ради від 30.01.2025 №5882 позивачу відмовлено в укладенні договорів оренди на новий строк та змінено цільове призначення земельних ділянок.

Таким чином, орган місцевого самоврядування реалізував свої повноваження щодо розпорядження землею, передбачені Конституцією України та Земельним кодексом України (ст. 12 та ст. 122).

Крім того, питання компетенції органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин чітко врегульовані ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Припинення договорів оренди землі виключає можливість подальшого використання спірних земельних ділянок, що, у свою чергу, унеможливлює будь-які посилання позивача на чинність чи продовження дії паспорта відкритого літнього майданчика.

Станом на дату винесення оскаржуваної вимоги від 30.12.2024 розміщення відкритого літнього майданчика не відповідало вимогам ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023, оскільки позивач не мав чинного паспорта, не уклав договору на право користування елементами благоустрою, не отримав необхідних погоджень, передбачених для розміщення майданчика у межах історичного ареалу та червоних ліній, а сам об`єкт за своїми характеристиками не відповідав визначенню відкритого літнього майданчика та фактично являв собою конструкції закритого типу.

Посилання позивача на положення ухвали Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009 є безпідставними, оскільки зазначена ухвала втратила чинність у зв`язку з прийняттям ухвали №3250 від 26.05.2023, яка прямо визначає, що документи, видані до набрання нею чинності, залишаються чинними виключно до закінчення строку їх дії.

Застосування принципів «estoppel» та «non concedit venire contra factum proprium» у даному випадку є необґрунтованим, оскільки відсутні передумови для їх реалізації, зокрема, не встановлено такої поведінки органу місцевого самоврядування, яка могла б сформувати у позивача обґрунтовані очікування щодо продовження прав.

Натомість, строк дії паспорта був чітко визначений, обов`язок демонтажу прямо передбачений його умовами, після закінчення строків позивач не вжив жодних дій для належного оформлення правових підстав діяльності.

Отже, посилання позивача на зазначені вище принципи є юридично неспроможним.

Оцінюючи пропорційність вимоги про демонтаж, слід врахувати, що строк дії паспорта був чітко визначений, обов`язок демонтажу прямо передбачений його умовами, після закінчення строків позивач не вжив жодних дій для належного оформлення правових підстав діяльності.

Більше того, станом на момент розгляду справи не існує жодного судового рішення, яке набрало законної сили, і яким встановлено обов`язок Львівської міської ради укласти з ТзОВ «БіНП ЛТД» договори оренди земельних ділянок на просп. Свободи, 16-18 у м. Львові.

Також слід врахувати, що ТзОВ «БіНП ЛТД» самостійно провело демонтаж частини споруд за адресою: м. Львів, просп. Свободи, 16-18, що підтверджується актом огляду земельних ділянок № 6 від 09.06.2026 та фотофіксацією.

Так, як описано у акті огляду №6 від 09.06.2026 на земельній ділянці, кадастровий номер 4610136600:02:001:0039, площею 0,0254 га відсутні об`єкти нерухомого майна та тимчасові споруди.

За наведених обставин у їх сукупності, вимога про демонтаж є єдиним ефективним способом відновлення правопорядку у сфері благоустрою та використання земель комунальної власності, а тому відповідає критеріям необхідності, адекватності та пропорційності.

Також слід вказати таке.

Ухвала №3250 від 26.05.2023 Львівської міської ради «Про затвердження Порядку розміщення відкритих літніх майданчиків біля об`єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади» прямо врегульовує питання дії документів, виданих до набрання нею чинності, а отже, має перехідні положення, які визначають порядок застосування нового регулювання до раніше виданих дозволів.

Пунктом 7 Ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023 передбачено, що ухвала міської ради від 05.03.2009 № 2452 Про затвердження порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об`єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності втратила чинність.

Пунктом 2 Ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023 передбачено, що документи на розміщення відкритих літніх майданчиків біля об`єктів ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади, видані до набрання чинності цією ухвалою, є чинними до закінчення строку дії, зазначеного у таких документах.

Це не виключає застосування нової ухвали у частині, що не суперечить строку дії попередніх документів, а лише обмежує автоматичну втрату чинності виданих раніше паспортів.

Отже, суд погоджується із доводами відповідача про те, що ухвала Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023 прямо врегульовує ситуацію з уже виданими документами, обмежуючи їх дію строками, зазначеними в них, і не передбачає їх автоматичного продовження.

Отже, Ухвала Львівської міської ради № 3250 від 26.05.2023 не продовжила строк дії паспорта № 10-2020 від 30.01.2020, а лише зберегла його чинність до визначеної в ньому дати - 08.04.2024.

При цьому розділом 1 додатку до ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023 визначено, що відкритий літній майданчик - місце для надання послуг громадського харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства на відкритому повітрі, що діє щорічно з 01 квітня по 31 жовтня включно відповідного року і не має закритого приміщення для перебування людей та може складатися з мобільних збірно-розбірних елементів обладнання.

Відповідно до додатку до Ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023 паспорт відкритого літнього майданчика - це документ, виданий та погоджений відповідними структурними підрозділами міської ради, який містить архітектурно-художні вимоги та схему прив`язки відкритого літнього майданчика.

Пунктами 4.1-4.1.2 додатку до Ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023 передбачено, що підставою для встановлення відкритого літнього майданчика біля об`єкта ресторанного господарства на території Львівської міської територіальної громади є наявність: паспорта відкритого літнього майданчика та договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення відкритого літнього майданчика.

Відповідно до п. 4.2.5 Ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023 паспорт відкритого літнього майданчика, у разі розміщення у межах історичного ареалу додатково погоджується з управлінням охорони історичного середовища.

Згідно п. 4.3. Ухвали Львівської міської ради №3250 від 26.05.2023 у разі розміщення відкритого літнього майданчика у межах червоних ліній вулиці суб`єкт господарювання після отримання Паспорта відкритого літнього майданчика погоджує його з управлінням превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Самовільно встановлений відкритий літній майданчик це відкритий літній майданчик, встановлений без належно оформлених документів (паспорта відкритого літнього майданчика та/або договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення відкритого літнього майданчика) або не демонтований після настання однієї з підстав: закінчення сезону; закінчення терміну дії паспорта; розірвання договору оренди конструктивних елементів благоустрою. На відкритих літніх майданчиках заборонено встановлювати альтанки, навіси, сцени, літні естради, танцювальні майданчики, стаціонарні конструкції накриття та огородження, огорожі з негартованого скла, холодильники, прилавки з морозивом, рекламні шафи з холодильним обладнанням, грилі та мангали, барні стійки, звукопідсилюючу апаратуру, торговельні ятки (лотки). При облаштуванні відкритого літнього майданчика не допускається заповнення простору між елементами відкритого літнього майданчика, накриття та огородження за допомогою віконних та дверних блоків, суцільних металевих панелей, а також скління зі створенням закритого простору. Не допускається також використання для облицювання елементів відкритого літнього майданчика поліетиленових плівкових покриттів, черепиці, металочерепиці, а також руберойда та азбестоцементних плит.

Крім цього, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2026 у справі №380/5735/25 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі № 380/5735/25, яким відмовлено у визнанні протиправним та нечинним положення паспорта відкритого літнього майданчика біля об`єкту ресторанного господарства від 30.01.2020 №10-2020, виданого Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, а саме: "Після закінчення сезонного періоду суб`єкт підприємницької діяльності зобов`язаний забезпечити демонтаж відкритого літнього майданчика" та зобов`язати відповідача видати (надати) позивачу ТзОВ "БіНП ЛТД" оригінал паспорта відкритого літнього майданчика біля об`єкту ресторанного господарства від 30.01.2020 №10-2020 на пр. Свободи, 16-18, залишено без змін та, відповідно, набрало законної сили.

Окрім того, Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.09.2026 у справі №380/5735/25 зробив висновок, що з урахуванням встановлених обставин та наведених правових норм колегія суддів приходить до висновку про припинення дії паспорта № 10-2020 від 30.01.2020 і відсутності підстав для визнання протиправними та нечинними його положень.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що позивач покликається на п. 3.3 додатку 1 до ухвали Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009 Про затвердження Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об`єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, яким передбачалось, що за умови наявності у заявника договору оренди земельної ділянки право на розміщення літнього майданчика сезонним періодом не обмежується, термін дії паспорта відкритого літнього майданчика встановлюється на період дії договору оренди земельної ділянки.

Однак, як вже було встановлено в судовому засіданні, строк дії паспорта відкритого літнього майданчика був визначений з 09.04.2020 по 08.04.2024 і на час прийняття спірної вимоги сплив; договори оренди земельних ділянок закінчилися 18.09.2024, а оскаржувану вимогу №24/Б-0421 видано вже 30.12.2024.

Тому таке покликання позивача є необґрунтоване.

Суд також не приймає до уваги покликання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень розділу 6 Порядку, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради № 3250 від 26.05.2023, який регулює продовження строку дії паспорта відкритого літнього майданчика. Для подальшого правомірного розміщення літнього майданчика після закінчення строку дії попереднього документа суб`єкт господарювання повинен був в установленому порядку оформити відповідні документи на його розміщення.

Як встановлено судом, до та після 08.04.2024 до Львівської міської ради не надходили заяви від ТзОВ «БіНП ЛТД» щодо продовження строку дії паспорта або оформлення нового паспорта відкритого літнього майданчика.

Застосування положень розділу 6 у даному випадку є безпідставним, оскільки паспорт відкритого літнього майданчика № 10-2020 від 30.01.2020, виданий ТзОВ «БіНП ЛТД», мав визначений строк дії до 08.04.2024. Після спливу цього строку зазначений паспорт припинив свою дію, а отже, відсутній чинний паспорт, строк дії якого міг би бути продовжений у порядку, передбаченому розділом 6 Порядку.

Таким чином, після 08.04.2024 для подальшого розміщення літнього майданчика позивачу необхідно було здійснити його оформлення відповідно до вимог чинного на той час Порядку, тобто за процедурою, передбаченою розділами 4 та 5 Ухвали Львівської міської ради № 3250 від 26.05.2023, які регулюють порядок оформлення документів та встановлення відкритого літнього майданчика у інший спосіб.

При цьому необхідність такого первинного оформлення обумовлена не лише закінченням строку дії паспорта, а й зміною правового регулювання відповідних правовідносин.

Так, відповідно до Порядку, який діяв на момент оформлення паспорта № 10-2020 від 30.01.2020, правовою підставою для розміщення літнього майданчика, зокрема, могли бути паспорт літнього майданчика та договір оренди земельної ділянки. Саме наявність у ТзОВ «БіНП ЛТД» договорів оренди землі була врахована при оформленні паспорта № 10-2020 від 30.01.2020.

Однак, ухвалою № 3250 від 26.05.2023 затверджено новий Порядок розміщення відкритих літніх майданчиків, яким встановлено інший порядок оформлення відповідних правовідносин. Зокрема, п. 4.1 цього Порядку передбачено, що підставою для встановлення відкритого літнього майданчика є наявність паспорта відкритого літнього майданчика та договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення відкритого літнього майданчика.

Отже, після закінчення строку дії паспорта № 10-2020 від 30.01.2020 посилання позивача на договори оренди земельних ділянок як на достатню правову підставу для подальшого розміщення літнього майданчика є необґрунтованим, оскільки чинним Порядком передбачено інший перелік документів, необхідних для його встановлення.

Крім того, застосування саме процедури первинного оформлення, передбаченої розділами 4 та 5 Порядку, має істотне значення з огляду на те, що чинним Порядком встановлено вимоги до паспорта відкритого літнього майданчика, його оформлення та параметрів розміщення. Тобто після припинення дії паспорта відкритого літнього майданчика № 10-2020 від 30.01.2020 подальше функціонування конструкції не може обґрунтовуватися документом, строк дії якого закінчився, або виключно правом користування земельною ділянкою.

Чого ТзОВ «БіНП ЛТД» на даний час не має.

Таким чином, для правомірного продовження розміщення літнього майданчика після 08.04.2024 ТзОВ «БіНП ЛТД» повинно було пройти процедуру оформлення відповідно до чинного Порядку, передбачену його розділами 4 та 5, зокрема отримати новий паспорт відкритого літнього майданчика та укласти договір на право тимчасового користування відповідними конструктивними елементами благоустрою.

Оскільки таких документів позивачем оформлено не було, а до Львівської міської ради не надходили відповідні заяви щодо їх оформлення, після 08.04.2024 у ТзОВ «БіНП ЛТД» були відсутні передбачені чинним Порядком правові підстави для подальшого розміщення спірного літнього майданчика.

Відтак твердження позивача про необхідність застосування положень розділу Порядку є помилковим, оскільки цей розділ передбачає процедуру продовження строку дії чинного паспорта, тоді як у спірних правовідносинах строк дії паспорта відкритого літнього майданчика № 10-2020 від 30.01.2020 вже закінчився.

За таких обставин підлягали застосуванню положення розділів 4 та 5 Порядку щодо оформлення документів для встановлення відкритого літнього майданчика за новими вимогами. Саме у зв`язку з цим після закінчення строку дії паспорта та за відсутності належно оформлених документів Департаментом природних ресурсів в адресу ТзОВ «БіНП ЛТД» було скеровано вимогу № 24/Б-0421 від 30.12.2024 про демонтаж відкритого літнього майданчика у добровільному порядку в термін до 15.01.2025.

Таким чином, вимога про демонтаж була зумовлена не самим фактом розміщення літнього майданчика у межах земельних ділянок, які перебували в оренді ТзОВ «БіНП ЛТД», а відсутністю після 08.04.2024 чинної правової підстави для розміщення саме відкритого літнього майданчика. За таких обставин після закінчення строку дії паспорта № 10-2020 від 30.01.2020 та за відсутності нового належно оформленого паспорта подальше розміщення конструкції не відповідало встановленому Львівською міською радою порядку, що і стало підставою для направлення вимоги про її демонтаж.

Відтак вимога № 24/Б-0421 від 30.12.2024 була направлена на припинення розміщення об`єкта, який після закінчення строку дії відповідного документа не мав належної правової підстави для подальшого функціонування, та відповідає встановленому порядку реагування на таке порушення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд зазначає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення КАС України відповідачем при прийнятті оскаржуваної вимоги були дотримані в повній мірі.

Суд уважає, що відповідач довів правомірність своїх дій по винесенню вимоги №24/Б-0421 від 30.12.2024 про демонтаж самовільно встановленого відкритого літнього майданчика, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, правові підстави для розподілу судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 26.10.2026.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна