Решение № 140957504, 27.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 рокусправа № 380/17508/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 3 0.06.2026 № 16/10 д «Про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту»;

- зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області взяти до розгляду заяву ОСОБА_1 від 17.06.2026 про складення кваліфікаційного іспиту разом із долученими до неї документами та ухвалити рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Кваліфікаційної палати КДКА Львівської області від 3 0.06.2026 № 16/1 Од «Про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту» позивачу відмовлено в допуску до складення кваліфікаційного іспиту у зв`язку з тим, що відсутнє підтвердження, що посади головного державного інспектора юридичного відділу Львівської митниці та головного державного інспектора відділу представництва інтересів митниці в судах юридичного управління Львівської митниці за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста). На переконання позивача, таке винесене без належного дослідження поданих до заяви документів та не врахування стажу роботи на посадах головного державного інспектора юридичного відділу Львівської митниці та головного державного Інспектора відділу представництва інтересів митниці в судах юридичного управління Львівської митниці є протиправним. Зазначає, що таке рішення звужує права позивача, враховуючи те, що законодавець не висуває обмежень щодо того, що посади в галузі права, які протягом 2 років повинні обіймати кандидат, повинні мати кваліфікаційні вимоги не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність -«право» («правознавство», «правоохоронна діяльність» «міжнародне право»), а відповідно додатково такі вимоги, не можуть бути висунуті відповідачем.

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що КП КДКА Львівської області перевірено відповідність ОСОБА_1 вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і встановлено відсутність у ОСОБА_1 стажу роботи в галузі права не менше двох років, необхідного для складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні. Зазначає, що ОСОБА_1 здійснювала представництво Львівської митниці у справах загального позовного провадження з 08.04.2025, що потребувало застосування нею у своїй професії юридичних навиків - певної кваліфікації у галузі юриспруденції. З 03.10.2024 до 08.04.2025 згідно наданих ОСОБА_1 судових рішень позивач жодних процесуальних документів (заяв з процесуальних питань) до судових установ не подавав, юридичної кваліфікації категорії справ спрощеного позовного провадження не потребують, представництво в таких справа може здійснюватися будь-якими фізичними особами, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними.

Позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якому заперечує аргументи відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

17.06.2026 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (далі - КДКА Львівської області) надійшла заява ОСОБА_1 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту (далі - заява).

До заяви було надано наступні документи:

- згода на обробку персональних даних, згодою на збір та обробку персональних даних;

- заява на перевірку повноти та достовірності відомостей;

- довідка, що за останні два роки, які передували зверненню, ОСОБА_1 не складала кваліфікаційного іспиту на право заняття адвокатською діяльністю в жодній кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури регіону, що їй не видавалось свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та не приймалось рішення про позбавлення такого свідоцтва;

- довідка про отримання/не отримання раніше свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- копії диплома магістра НОМЕР_1 від 31 грудня 2023 та додатку до диплома магістра;

- копія трудової книжки НОМЕР_2 ;

- копія трудового договору № 1 від 01 січня 2024 року;

- копія посадової інструкції головного державного інспектора юридичного відділу, затвердженої в.о. начальника Львівської митниці від 01 липня 2023 року;

- копія посадової інструкції головного державного інспектора відділу представництва інтересів митниці в судах юридичного управління, затвердженої начальником Львівської митниці від 24 грудня 2024 року;

- копія довідки ПФ України ОК-5;

- копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу;

- копія витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (скорочений) станом на 22.04.2026;

- довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів форми № 16858 від 21.04.2026, форми № 100-2/0 серія ААЯ № 074858 від 28.02.2024 ;

- копія паспорта, витягу з реєстру територіальної громади, картки фізичної особи-платника податків,

- копія державного сертифіката про рівень володіння державною мовою;

- довідка щодо підтвердження юридичного стажу з доданими рішеннями судів, в яких ОСОБА_1 зазначено представником Львівської митниці.

За результатом розгляду наданих документів Кваліфікаційна палата КДКА Львівської області 30.06.2026 відмовила ОСОБА_1 в допуску до складення кваліфікаційного іспиту, мотивуючи це відсутністю кваліфікаційних вимог у долучених посадових інструкціях до посади головного державного інспектора юридичного відділу Львівської митниці та головного державного інспектора відділу представництва інтересів митниці в судах юридичного управління Львівської митниці.

Позивач з рішенням Кваліфікаційної палати КДКА Львівської області від 3 0.06.2026 № 16/10д «Про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту» не погоджується, вважає його протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом про його скасування.

Вирішуючи цей спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Згідно з частиною другою статті 131-2 Конституції України засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, частиною першою статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною третьою зазначеної статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що для цілей цієї статті:

1) повна вища юридична освіта - повна вища юридична освіта, здобута в Україні, а також повна вища юридична освіта, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;

2) стаж роботи в галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.

Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов`язковому порядку зазначаються причини такої відмови (частина третя статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Частиною четвертою статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні затверджено рішенням Ради адвокатів України 17 грудня 2013 за № 270 (із змінами та доповненнями) (надалі - Порядок № 270).

Відповідно до підпунктів 1-2 розділу 2 Порядку № 270 особа, яка виявила бажання стати адвокатом (далі - Заявник), звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

Одночасно із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту Заявник надає документи, у тому числі документ (документи) про підтвердження наявності у Заявника стажу роботи в галузі права не менше, ніж два роки (оригінал та нотаріально чи за місцем роботи посвідчену копію). Документами, що підтверджують стаж помічника адвоката є: трудовий договір з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням), довідка (довідки) з компетентного органу (органів) про суму сплаченого єдиного соціального внеску, та податку з доходів фізичних осіб за час роботи на посаді помічника адвоката.

Пунктом 6 розділу 2 Порядку №270 встановлено, що до стажу роботи в галузі права слід зараховувати роботу на посадах:

1. судді, прокурора, слідчого, нотаріуса;

2. помічника адвоката, помічника судді або нотаріуса;

3. помічника-консультанта народного депутата України, який має вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство і правоохоронна діяльність / міжнародне право та працює на постійній основі за строковим трудовим договором;

4. юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу;

5. в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організацій всіх форм власності, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - «право» («правознавство», «правоохоронна діяльність», «міжнародне право»);

6. науково-педагогічних або наукових працівників, що здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в професійно-технічних, вищих або післядипломних навчальних закладах, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - «право» («правознавство», «правоохоронна діяльність», «міжнародне право»);

7. працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) другий (магістерський) рівень, спеціальність - «право» («правознавство», «правоохоронна діяльність», «міжнародне право»);

8. на інших посадах, які відповідно до закону вимагають наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - «право» («правознавство», «правоохоронна діяльність», «міжнародне право»);

9. період здобуття особою ступеня доктора філософії у галузі права під час навчання в аспірантурі (ад`юнктурі);

10. народного депутата України після здобуття повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - «право» («правознавство», «правоохоронна діяльність», «міжнародне право»);

11. секретаря судового засідання, після здобуття повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - «право» («правознавство», «правоохоронна діяльність», «міжнародне право»).

При виникненні складнощів з віднесенням посади особи до роботи в галузі права слід виходити з кваліфікаційних вимог посадової інструкції Заявника, а також загальних відомостей Класифікатора професій ДК 003:2010.

Суд встановив, що повна вища юридична освіта здобута ОСОБА_1 у 2023 році, що підтверджується дипломом НОМЕР_1 від 31 грудня 2023 (Освітня програма: Право. Кваліфікація: ступінь вищої освіти магістр. Галузь знань: Право. Спеціальність: Право), тобто саме з цієї дати може рахуватися юридичний стаж.

На підтвердження стажу роботи в галузі права відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» позивачкою подано відповідні докази, де зокрема зазначено, що позивачка займала наступні посади (після здобуття повної вищої юридичної освіти):

- з 01.01.2024 по 3 0.04.2024 - помічник адвоката Кубари Михайла Михайловича Адвокатського об`єднання «Кубара і партнери»;

- з 01.05.2024 по 06.03.2025 - головний державний інспектор юридичного відділу Львівської митниці;

- з 07.03.2025 по дату подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту від 17.06.2026 - головний державний інспектор відділу представництва інтересів митниці в судах юридичного управління Львівської митниці.

За позицією відповідача, у зв`язку з відсутністю кваліфікаційних вимог у долучених посадових інструкціях до посади головного державного інспектора юридичного відділу Львівської митниці та головного державного інспектора відділу представництва, інтересів митниці в судах юридичного управління Львівської митниці, КП КДКА Львівської області дійшла висновку про відсутність у ОСОБА_1 стажу роботи в галузі права не менше двох років, необхідного для складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

Водночас, суд не може погодитися із доводами відповідача щодо неможливості врахування до стажу роботи в галузі права періоду роботи позивачки на вказаних посадах, оскільки, по-перше - позивачка здобула освітньо- кваліфікаційний рівень магістра; по-друге- професійні функції на вказаних посадах відповідають визначеному частиною третьою статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» критерію для включення цієї роботи до стажу роботи позивачки в галузі права.

Пункт 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про - адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає стаж роботи в галузі права, як стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти. Тобто зазначена норма містить вимогу лише щодо 1) роботи саме за юридичною спеціальністю 2) після здобуття юридичної освіти та 3) юридична освіта повинна бути повна вища, тобто у сучасному розумінні не нижче другого (магістерського) рівня.

Суд дійшов висновку, що Позивач відповідає вказаним вимогам.

Статтею 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надано право Раді адвокатів України затверджувати Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви.

Однак, суд зауважує, що вказане право не передбачає можливість висувати додаткові вимоги до кандидатів, які не передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вимог щодо того, що посада за спеціальністю повинна мати кваліфікаційні вимоги про необхідність вищою юридичної освіти не нижче другого (магістерського) рівня, пункт 2 частини третьої статті 6 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить.

Суд зазначає, що визначення пунктом 2 частини третьої статті 6 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» «стаж роботи в галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю» є певною мірою тавтологічне, і не розкриває на яких саме посадах повинен 2 роки працювати здобувач свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Але, оскільки у спірній ситуації йде мова, про можливість отримання особою певних прав, будь-яку незрозумілість у правовій нормі, необхідно тлумачити на користь особи, в бік розширення прав особи, а не їх обмеження.

Отже, на переконання суду, оскільки законодавець не висунув обмежень щодо того, що посади в галузі права, які протягом 2 років повинен обіймати кандидат, повинні мати кваліфікаційні вимоги не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - «право» («правознавство», «правоохоронна діяльність», «міжнародне право»), додатково такі вимоги, не можуть бути висунуті відповідачем.

З урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 800/540/17, суд вважає, що незважаючи на те, що на посади, які займав позивач, призначаються особи, які мають як базову, так і вищу освіти, не відміняє того, що така робота на цих посадах з моменту здобуття позивачкою вищої юридичної освіти за освітньо- кваліфікаційним рівнем магістра підлягає зарахуванню до стажу роботи в галузі права.

При цьому суд підкреслює, що покладення на позивачку тягаря несприятливих наслідків через невнесення уповноваженим державним органом кваліфікаційних характеристик конкретної посади до посадової інструкції не відповідає принципу верховенства права, за яким людина не може відповідати за недогляди уповноважених державних органів, якщо сама людина в такій ситуації чинила добросовісно.

Суд також вважає за необхідне наголосити, що найголовніше при оцінці займаної посади кандидата - це визначити чи відноситься вона до галузі права та роботи за спеціальністю, чи взагалі вимагає вона від особи юридичної освіти, незважаючи від рівня, а також чи пов`язаний характер виконуваної особою роботи на цій посаді з правознавством.

Тобто відповідач за спірних умов, як і в цьому випадку, має здійснити не формальну оцінку наданим документам, а дослідити функціональні обов`язки, які виконував кандидат відповідно до займаної посади.

Посадовими інструкціями до посад головного державного інспектора юридичного відділу Львівської митниці та головного державного інспектора відділу представництва інтересів митниці в судах юридичного управління Львівської митниці підтверджується виконання позивачкою роботи в галузі права та роботи за спеціальністю, а характер виконуваної особою роботи на цих посадах пов`язаний з правознавством.

Більше того, матеріалами справи підтверджується, що позивачка здійснювала представництво інтересів митниці в судах, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, в тому числі у справах №160/15368/24, №380/22258/24, №380/8616/24, №520/19844/24, №380/9764/24, №380/25610/23, № 380/14025/25, №380/22832/24, №380/24311/23, №380/21676/25, №260/5607/25, №380/3450/26 (у рішеннях по яких Бурбило Г.Б. зазначена як представник Львівської митниці).

Також до суду надано докази складення позивачкою процесуальних документів, таких як відзиви на позовні заяви, що також підтверджує те, що характер виконуваної роботи пов`язаний з правознавством.

Доводи представника відповідача, що такі не можуть бути взяті до уваги у зв`язку з тим, що такі не подавалися позивачкою разом із заявою, суд відхиляє, адже ці документи деталізують та підтверджують обставини, про які було повідомлено відповідача. Суд бере такі до уваги як підтвердження факту виконання юридичної роботи, про який було заявлено відповідачу та що, в тому числі, підтверджується іншими матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, Бурбило Г.Б. виконувалися посадові обов`язки саме за юридичною спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти, а тому період роботи на посадах головного державного інспектора юридичного відділу Львівської митниці, головного державного інспектора відділу представництва інтересів митниці в судах юридичного управління Львівської митниці повинен зараховуватися до стажу роботи в галузі права.

Більше того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що «Бурбило Г.Б. здійснювала представництво Львівської митниці у справах загального позовного провадження з 08.04.2025, що потребувало застосування нею у своїй професії юридичних навиків - певної кваліфікації у галузі юриспруденції».

З наведеного випливає, що відповідач фактично не заперечує здійснення позивачем судового представництва та виконання обов`язків, які потребують юридичних знань і навичок з 08.04.2025 року.

Та в цьому випадку суд звертає увагу на те, що посадова інструкція підтверджує постійний характер юридичних функцій протягом усього періоду роботи. Надані позивачем докази є лише одним зі способів зовнішньої фіксації діяльності. Більше того, оцінка наданих відповідачу доказів виконання юридичної роботи із відомостями про посадові обов`язки позивача давала відповідачу підстави врахувати весь період роботи на Львівській митниці як такий, що вимагав застосування у професії юридичних навичок - певної кваліфікації у галузі юриспруденції.

Суд бере до уваги аргументи позивача, що відповідачу подано лише частину судових рішень, у яких ОСОБА_1 зазначено представницею Львівської митниці, оскільки ці документи є достатніми для підтвердження факту здійснення судового представництва, і, відповідно, характеру виконуваної роботи.

З огляду на зазначене суд вважає, що позивач на час подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні мала необхідний дворічний стаж роботи у галузі права, а тому висновки відповідача про невідповідність ОСОБА_1 вимогам ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є безпідставними та необгрунтованими, що нівелює рішення про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

Таким чином, враховуючи висновок суду про обґрунтованість вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 30.06.2026 № 16/10 д «Про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту», суд вважає за доцільне задовольнити похідну вимогу позивачки та зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області взяти до розгляду заяву ОСОБА_1 від 17.06.2026 про складення кваліфікаційного іспиту разом із долученими до неї документами та ухвалити рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення , для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1064,96 гри.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області ( 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 6/8 (4 поверх), ЄДРПОУ 20812415) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 30.06.2026 № 16/10д «Про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту».

Зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2026 про складення кваліфікаційного іспиту разом із долученими до неї документами та ухвалити рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути за рахунок Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович