Решение № 140956988, 26.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/18668/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» до Одеської митниці про визнання протиправними бездіяльність та дії та стягнення шкоди,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» звернулось до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило суд:

визнати протиправними дії Одеської митниці Держмитслужби із застосування при митному оформленні за митною декларацією № 23UA500390010174U2 норм наказу Одеської обласної державної (військової) адміністрації та командувача оперативно-стратегічного угрупування військ «Одеса» від 18.08.2023 № 19 «Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану» та Порядку взаємодії Одеської митниці, Головного управлінню ДПС в Одеській області, Територіального управління БЕБ в Одеській області з деяких питань додержання фінансової дисципліни суб`єктами господарської діяльності у сферах зовнішньоекономічної діяльності в умовах правового режиму воєнного стану, погодженого головою (начальником) Одеської обласної державної (військової) адміністрації 21.08.2023;

визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби в частинні не здійснення митного оформлення (виконання митних формальностей) за митною декларацією № 23UA500390010174U2;

стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 45054208, у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправними діями, бездіяльністю Одеської митниці Держмитслужби, грошові кошти в сумі 15093689,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що відповідач безпідставно не здійснив митне оформлення товару протягом передбачених Митним кодексом України строків. Позивач вважає, що застосування митним органом Наказу наказу Одеської обласної державної (військової) адміністрації та командувача оперативно-стратегічного угрупування військ «Одеса» від 18.08.2023 № 19 «Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану» (далі Наказ № 19) та Порядку взаємодії Одеської митниці, Головного управлінню ДПС в Одеській області, Територіального управління БЕБ в Одеській області з деяких питань додержання фінансової дисципліни суб`єктами господарської діяльності у сферах зовнішньоекономічної діяльності в умовах правового режиму воєнного стану, погодженого головою (начальником) Одеської обласної державної (військової) адміністрації 21.08.2023 (далі Порядок), не узгоджується з нормами чинного законодавства та ієрархії нормативно-правових актів. Через тривалий простій судна, позивач змушений був відкликати митну декларацію, а шкода у вигляді штрафів (демереджу) від контрагента склала 412750 доларів США, які були утримані контрагентом, шляхом зарахування зустрічних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 даний позов було залишено без руху у зв`язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник зауважив про те, що у спірних правовідносинах діяв на підставі чинного Наказу № 19, який не було на той момент скасовано. Додатково вказав, що автоматизована система АСУР та орієнтування БЕБ згенерували профілі ризику, а ДПС не підтвердила законність походження насіння ріпаку. Оскільки декларація була відкликана самим позивачем, факт бездіяльності чи відмови у митному оформленні з боку митниці відсутній.

У відповіді на відзив на позовну заяву, сторона позивача наголосила на тому, що ні Закон України «Про правовий режим воєнного стану», ані Закон України «Про місцеві державні адміністрації» не наділяють регіональні ОВА чи військове командування правом змінювати митні формальності або строки, визначені МК України. Спільний наказ ОВА та ОСУВ «Одеса» № 19 є підзаконним актом, виданим із перевищенням повноважень та не узгоджується з приписами МК України. Позивач вважає, що суди та державні органи не мають права застосовувати підзаконні акти, які суперечать закону, незалежно від того, чи є вони чинними на момент розгляду, тому митний орган мав керуватися виключно імперативними нормами МК України. Також, не маючи від митного органу рішення (дозволу, картки відмови), позивач здійснив єдиний раціональний крок для мінімізації збитків, а саме, відкликав декларацію. Це відкликання не розриває причинно-наслідковий зв`язок, а є прямим наслідком бездіяльності відповідача.

Щодо доведеності шкоди та причинно-наслідового зв`язку, товариство зауважує, що надана заява контрагента про зарахування зустрічних вимог від 19.09.2023 є належним первинним документом. Внаслідок цього заліку, дебіторська заборгованість контрагента перед позивачем реально зменшилася на суму штрафу. Доводи відповідача про надання платіжного доручення, є надмірним формалізмом, оскільки економічний результат втрати активів є ідентичним.

До суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення шкоди, мотивуючи його тим, що цей спір є приватно-правовим/господарським та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Суд, розглянувши клопотання Одеської митниці про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, зазначає таке.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Тож, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Вимога про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, є похідною вимогою. Суд вважає, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Оскільки першопричиною виникнення майнового спору є публічно-правова діяльність відповідача при виконанні митних формальностей, а вимога про стягнення шкоди заявлена в одному провадженні з вимогами про визнання дій та бездіяльності митниці протиправними, цей спір охоплюється юрисдикцією адміністративного суду.

Тому, у задоволенні клопотання Одеської митниці про закриття провадження у справі слід відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2023 між ТОВ «ЄКСОН ЮК» (продавець) та підприємством «OILTAGRO OU» (Естонська Республіка, покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № YE-OTA-2023/1407 на постачання сільськогосподарської продукції.

На підставі специфікації № 6 від 08.09.2023 до вказаного контракту, позивач зобов`язався поставити шрот ріпаковий гранульований у кількості 11500 метричних тонн загальною вартістю 2127500 доларів США до вересня 2023 року на умовах FOB Інкотермс 2010 (Ренійський морський торговельний порт, Одеська область).

08.09.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до контракту, якою передбачено фінансову відповідальність продавця (штрафні санкції) за зволікання із завантаженням судна або порушення норми навантаження (не менше 1500 тонн на добу).

08.09.2023 ТОВ «ЄКСОН ЮК» подало до Одеської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № 23UA500390010174U2 на експорт вищевказаного товару.

Як зазначає позивач, того ж дня, капітан судна подав оператору Ренійського порту нотіс (повідомлення) про повну готовність судна до завантаження товару позивача.

09.09.2023 Одеська митниця, застосувавши систему управління ризиками (АСУР) та на виконання вимог Наказу № 19, надіслала позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів (довідки експортера, оригіналів документів).

Після надання позивачем документів, митний орган висунув вимогу про необхідність проведення усного опитування посадових осіб підприємства, а 12.09.2023 надіслав повідомлення про виявлення індикаторів ризику та встановлення факту підроблення інформації.

Станом на 15.09.2023 Одеська митниця не завершила митне оформлення, не видала дозвіл на навантаження судна та не прийняла рішення про відмову у митному оформленні, не видала картку відмови.

Як зауважує позивач, через тривале незавершення митних формальностей та щоденне нарахування штрафів за простій судна (демередж), декларант 15.09.2023 подав заяву про відкликання митної декларації № 23UA500390010174U2, яку митний орган задовольнив.

Наступного дня, починаючи з 16.09.2023 по 20.10.2023, вказана партія товару (11500 тонн) була роздроблена та успішно оформлена позивачем на експорт за кількома окремими митними деклараціями.

19.09.2023 контрагент «OILTAGRO OU» надіслав на адресу ТОВ «ЄКСОН ЮК» офіційну претензію та зяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно з цією заявою, за період простою судна з 09.09.2023 по 18.09.2023 (10 діб) позивачу нараховано: 200000 доларів США штрафу за порушення швидкості завантаження та 212750 доларів США (10% від вартості товару) за незавантаження судна у строк. Загальна сума штрафу склала 412750 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.09.2023 (36,5686 грн за 1 долар США) становить 15093689,65 грн.

Указана сума була утримана контрагентом «OILTAGRO OU» в односторонньому порядку, шляхом зменшення його боргу перед позивачем за іншим контрактом між цими ж сторонами. Наведене вбачається з наданих контракту № YE-OTA-2023/1407, додаткової угоди № 1, митної декларації № 23UA50039001017402, повідомлення капітана судна, заяви про залік від 19.09.2023, копії 11 митних декларацій.

Наведене зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 92 Конституції України, засади митної справи визначаються виключно законами України. Аналогічна норма міститься у ст. 7 МК України.

За ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовуються автоматизована система митного оформлення, електронна транзитна система, які згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України, наявності відповідних авторизацій на застосування спрощень визначають перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу. У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення, електронною транзитною системою або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення або електронною транзитною системою в автоматичному режимі. Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення або електронною транзитною системою в автоматичному режимі вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту.

Вичерпний перелік здійснення заходів правового режиму воєнного стану закріплений у ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Військові адміністрації мають право запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, які стосуються, зокрема, заборон та обмежень прав осіб. Повноваження військових адміністрацій закріплені у ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та направленні на підтримання правопорядку в умовах воєнного стану. Регулювання митної справи та митних формальностей не віднесено до компетенції військової адміністрації навіть в умовах війни.

Водночас, відповідні Закони України, зокрема, «Про правовий режим воєнного стану», не наділяє місцеві чи військові адміністрації повноваженнями змінювати митні формальності, встановлювати нові строки оформлення чи створювати додаткові підстави для відмови в експорті товарів.

В Одеській області з 18.08.2023 діяв Наказ № 19 «Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану» спільно з ГУ ДПС в Одеській області, Територіальним управлінням БЕБ в Одеській області та Одеською митницею, відповідно до якого, Одеська митниця направляє до Головного управління ДПС в Одеській області відомості та електронні копії декларацій типу «ЕК10РР», а також всі наявні документи, які подані до митного оформлення, щодо експорту сільськогосподарської продукції для подальшої перевірки ГУ ДПС в Одеській області по критеріям ризиковості суб`єкти господарської діяльності-резидентів.

На виконання Наказу № 19 був розроблений Порядок взаємодії Одеської митниці, Головного управління ДПС в Одеській області, Територіального управління діяльності БЕБ в Одеській області з деяких питань додержання фінансової дисципліни суб`єктами господарської у сферах зовнішньоекономічної діяльності в умовах правового режиму воєнного стану (зі змінами від 02.09.2023), відповідно до статей 1, 4, частини першої статті 8, 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 2 статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про оборону», з метою створення належних умов стабільної роботи цивільного судноплавства в Чорному морі, забезпечення фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі, економічної безпеки держави та Одеської області, як її складової, на період дії правового режиму воєнного стану до його скасування/припинення, або до видачі окремого наказу, у залежності від того, яка з цих подій настане раніше.

Наказом та Порядком було додатково встановлені процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Зокрема, зобов`язано суб`єктів господарювання подавати за десять днів до фактичного навантаження разом із митною декларацією типу «РР» зареєстровані податкові накладні; запроваджено строк митного оформлення тривалістю сім днів; запроваджено додаткові правила перевірки інформації; встановлено додаткові підстави для відмови у митному оформленні товарів.

Між тим, процес митного оформлення розпочинається з моменту подання митному органу митної декларації та документів, необхідних для митного оформлення.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. (ч. 1 ст. 248 МК України)

Згідно норм ч. ч. 1, 2 ст. 255 МК України митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Строк, зазначений у ч. 1 цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу відповідно до ст. 247 цього Кодексу; 2) подання заяви декларанта про надання додаткових документів чи відомостей про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією згідно з цим Кодексом; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; 6) подання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу; 8) розгляду відповідно до глави 3 цього Кодексу заяви про надання авторизації для поміщення товарів в митний режим на підставі митної декларації.

Підстави же для відмови в митному оформлені закріплені в ст. 256 МК України, за якими, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного ст. 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд підтримує позицію сторони позивача про те, що встановлення в наказі Одеської обласної державної (військової) адміністрації та командувача оперативно-стратегічного угрупування військ «Одеса» від 18.08.2023 № 19 «Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану» та Порядку взаємодії Одеської митниці, Головного управлінню ДПС в Одеській області, Територіального управління БЕБ в Одеській області з деяких питань додержання фінансової дисципліни суб`єктами господарської діяльності у сферах зовнішньоекономічної діяльності в умовах правового режиму воєнного стану інших аніж передбачає МК України строків митного оформлення, додаткових підстав для відмови у митному оформлені, не відповідає законодавству та є протиправним.

До того ж, Одеська обласна військова адміністрація скасувала Наказ №19 від 18.08.2023 Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану, згідно наказу № 226/39 від 02.12.2024.

Так, 08.09.2023 ТОВ «ЄКСОН ЮК» подало до Одеської митниці митну декларацію, а 12.09.2023 від Одеської митниці товариством було отримано повідомлення щодо виявлення індикаторів ризику, а також встановлення факту підроблення інформації, відображеної в наданих документах. Свої дії Одеська митниця обґрунтовувала вимогами наведених Наказу № 19 та Порядку. Водночас, у разі віднесення підприємства до ризикових, а також встановлення факту підроблення інформації, відображеної в наданих документах, на переконання суду, митниця була зобов`язана прийняти рішення про відмову у митому оформлені товарів. Однак, відповідачем не було прийнято жодного рішення, у тому числі про відмову в митному оформлені. Протилежного суду не було зазначено та доведено. На противагу чому, наведеним підзаконним нормативним актом було змінено строк митного оформлення з чотирьох годин до семи днів, та запроваджено додаткову підставу для відмови, як виявлення індикаторів ризику, а також встановлення факту підроблення інформації, відображеної в наданих документах. Суд наголошує на тому, що у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону, слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Отже, наведене дає підстави суду для визнання протиправними дій Одеської митниці із застосування при митному оформленні за митною декларацією № 23UA500390010174U2 норм наказу Одеської обласної державної (військової) адміністрації та командувача оперативно-стратегічного угрупування військ «Одеса» від 18.08.2023 № 19 «Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану» та Порядку взаємодії Одеської митниці, Головного управлінню ДПС в Одеській області, Територіального управління БЕБ в Одеській області з деяких питань додержання фінансової дисципліни суб`єктами господарської діяльності у сферах зовнішньоекономічної діяльності в умовах правового режиму воєнного стану, погодженого головою (начальником) Одеської обласної державної (військової) адміністрації 21.08.2023, та задоволення позовних вимог в цій частині.

За ч. 1 ст. 269 МК України, відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Твердження відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що Наказ № 19 є чинним та підлягав застосуванню, оскільки не був скасований у судовому порядку, судом відхиляються з посиланням на приписи ст. 7 КАС України, за якими у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на те, що суди не повинні застосовувати положення підзаконних актів, які не відповідають законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку і чи є вони чинними.

Таким чином, Одеська митниця, порушила принципи верховенства права та законності, оскільки всупереч ст. 255 МК України змінила граничний строк митного оформлення на підставі підзаконного акта, який суперечить МК України. Факт відкликання декларації позивачем не нівелює протиправної бездіяльності митниці, яка передувала цьому відкликанню. До того ж, позиція позивача підтверджується й тим, що з 16.09.2023 по 20.10.2023, вказана партія товару (11500 тонн) була роздроблена позивачем та успішно оформлена позивачем на експорт за кількома окремими митними деклараціями. Протилежного суду не доведено та не спростовано.

Одеською митницею не було прийнято жодного рішення, у тому числі про відмову в митному оформлені, а митні формальності не були виконані, що унеможливило оформлення доручення на навантаження та проставлення відповідних відбитків, а також вчасне завантаження товарів на судно, тому, позовні вимоги в частині визнання дій та бездіяльності протиправними є обґрунтованими та також підлягають задоволенню.

Як наголошує позивач, в результаті незаконних дій відповідача, строк митного оформлення товарів за митною декларацією замість чотирьох робочих годин, як це передбачено ч. 1 ст. 255 МК України, тривав 12 днів, що спричинило матеріальну шкоду в розмірі 15093689,65 грн.

Згідно ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 ст. 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1174 ЦК України.

Дії митних органів, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (ст. 11 ЦК України).

У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду зроблено висновок, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на Позивача.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру та доведеності його порушення.

Вирішуючи вимогу про стягнення шкоди, суд керується ст. ст. 22, 1166, 1173 ЦК України. Для застосування такої міри відповідальності, як матеріальної шкоди, необхідна наявність протиправної поведінки заподіювача, наявність шкоди, причинний зв`язок та вина.

При цьому, обов`язок доказування факту заподіяння збитків/матеріальної шкоди та їхнього точного розміру покладається на позивача.

Позивач зазначає про те, що зазнав реальних збитків у формі втрати ліквідного активу (дебіторської заборгованості) внаслідок проведення зарахування зустрічних вимог (заліку штрафних санкцій) контрагентом «OILTAGRO OU» на суму 412750 доларів США.

Водночас, суд зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України є легітимним способом припинення зобов`язань. Проте, для підтвердження реальності понесених збитків у такий спосіб, позивач повинен надати суду докази існування обох господарських зобов`язань.

Матеріали справи містять лише Додаткову угоду № 1 від 08.09.2023 та заяву контрагента про зарахування зустрічних вимог від 19.09.2023.

Проте, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських та облікових документів, як то митних декларацій, актів приймання-передачі товару або виписок по рахунках за основним Контрактом, які б підтверджували, що контрагент дійсно мав реальний борг перед позивачем, який міг бути зменшений в результаті такого заліку.

Сама по собі заява про залік без підтвердження реальності боргу, з якого цей залік проводився, не є належним первинним документом у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для констатації факту зменшення майна компанії. Наявність лише додаткової угоди не доводить факту реального та безповоротного зменшення майнового стану позивача.

Якщо позивач розраховує демередж (штраф за простій судна), він зобов`язаний надати суду чіткі розрахунки, первинні платіжні документи та довести, що штрафні санкції вже реально сплачені і що їх не можна було уникнути чи мінімізувати.

З огляду на недоведеність позивачем належними, допустимими та первинними документами факту понесення реальних збитків та їхнього розміру, позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК», у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправними діями, бездіяльністю Одеської митниці Держмитслужби, грошові кошти в сумі 15093689,65 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору та підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» до Одеської митниці про визнання протиправними бездіяльність та дії та стягнення шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Одеської митниці із застосування при митному оформленні за митною декларацією № 23UA500390010174U2 норм наказу Одеської обласної державної (військової) адміністрації та командувача оперативно-стратегічного угрупування військ «Одеса» від 18.08.2023 № 19 «Про деякі питання фінансової дисципліни в умовах правового режиму воєнного стану» та Порядку взаємодії Одеської митниці, Головного управлінню ДПС в Одеській області, Територіального управління БЕБ в Одеській області з деяких питань додержання фінансової дисципліни суб`єктами господарської діяльності у сферах зовнішньоекономічної діяльності в умовах правового режиму воєнного стану, погодженого головою (начальником) Одеської обласної державної (військової) адміністрації 21.08.2023.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці в частинні не здійснення митного оформлення (виконання митних формальностей) за митною декларацією № 23UA500390010174U2 у визначеному МК України порядку та строки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6056 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.