Постановление суда № 140956556, 23.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

23 жовтня 2026 рокуСправа № 280/6538/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., розглянув заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати його пенсії на підставі грошового атестату №76 від 18.06.2025, довідки про додаткові види грошового забезпечення №144 від 18.06.2025 та розрахунку вислуги років від 19.06.2025, виданих Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 06.06.2023 на підставі грошового атестату №76 від 18.06.2025, довідки про додаткові види грошового забезпечення №144 від 18.06.2025 та розрахунку вислуги років від 19.06.2025, виданих Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області станом на день звільнення (02.11.2020).

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

06.10.2026 до суду від позивача ОСОБА_1 ,. надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

В обгрунтування заяви зазначає, що на виконання рішення суду від 17.10.2025 відповідачем частково проведено перерахунок пенсійного забезпечення позивачу на підставі грошового атестату №76 від 18.06.2025, довідки про додаткові види грошового забезпечення №144 від 18.06.2025.

Розмір нарахованої пенсії склав 12430,53грн., в той же час в березні 2026 виплачено 11379,98 грн., квітні 11851,54 грн., травні -10026,54 грн., червні 12425,54 грн., липні, серпні 4201,54 грн., що відповідачем не заперечується. Виплата проводилась на підставі постанови КМУ №821 від 14.07.2025 року.

27.07.2026 позивач звернувся до відповідача, щодо повідомлення причин не виконання рішення суду у справі №280/6538/25, та виплатити нарахованої, на виконання вище зазначеного рішення суду, суми пенсії в повному обсязі, без будь якого обмеження.

25.08.2026 на адресу позивача надійшов лист №36545-35844/Ж-02/8-0800/26 в якому зазначено, що судове рішення у справі №280/6538/25 Головним управлінням виконано в межах покладених зобов`язань. Розмір пенсії після перерахунку склав 12430.53грн. ( 4201,54 грн.,-основна сума пенсії, 8228,99 грн. - доплата до перерахованого розміру) сформувалась доплата за минулий час, яка складає 229685,84 грн.

Щодо виплати нарахованої доплати зазначено, фінансування пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, станом на день звернення до суду, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2025 по справі № 280/6538/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області вважає не виконане.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2026 судом суд призначив до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 , про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2025 по справі №280/6538/25 у порядку письмового провадження.

Відповідач через систему «Електронний суд» направив на адресу суду відзив на заяву щодо встановлення судового контролю (вх.№ 60309 від 16.10.2026).

Зокрема зазначає, що рішення суду виконано відповідачем в межах своїх повноважень.

Головним управлінням здійснено перерахунок (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 06.06.2023 на підставі грошового атестата №76 від 18.06.2025, довідки про додаткові види грошового забезпечення №144 від 18.06.2025 та розрахунку вислуги років від 19.06.2025, виданих Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області станом на день звільнення (02.11.202)

На виконання рішення суду за період з 06.06.2023 по 28.02.2026 нараховано заборгованість в розмірі 205 919,34 грн., На даний момент виплачено 11474,93 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. З урахуванням пункту 8 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення має кількісні, часові і цільові обмеження.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), нормативно-правове регулювання бюджетного процесу Пенсійного фонду здійснюється відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших законодавчих актів, Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, інших нормативно-правових актів та цього Порядку.

Визначений пунктом 25 розділу Прикінцеві положення Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік та пунктом 14 розділу Прикінцеві положення Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX Про Державний бюджет України на 2026 рік (далі Закон № 4695) механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду передбачає визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 263/14242/17 зазначив, що аналіз статті 19 Конституції України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Аналогічний висновок щодо обов`язку розпорядників бюджетних коштів виконувати чинну норму Бюджетного закону, а також те, що будь-яка норма закону вважається конституційною, доки Конституційний Суд України не ухвалить рішення про зворотне, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі № 240/7215/24.

Водночас, нормативно-правовий механізм використання бюджетних коштів, визначений Порядком використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 157, обумовлює можливість їх спрямування на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку (підпункти 12, 13 пункту 4 зазначеного Порядку), що з урахуванням пункту 8 частини першої статті 2, статті 20 Бюджетного кодексу України належить до цільових обмежень бюджетних призначень.

У рішенні від 07.11.2018 № 9-р/2018 Конституційний Суд України у справі щодо конституційності пункту 7 розділу II Закону України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні зазначив, що фінансування соціальних та інших зобов`язань держави має бути реальним та здійснюватися відповідно до її фінансово-економічних можливостей. За юридичною позицією Конституційного Суду України у разі значного погіршення фінансово економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства (пункт 2.2 Рішення).

Виплата донарахованої на виконання рішення суду суми боргу буде проводитися відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання).

Третій апеляційний адміністративний суд при розгляді справи № 280/5796/25 щодо прийняття звіту у рамках встановленого судового контролю постановою від 21.09.2026 дійшов висновку, що виплата коштів, нарахованих на виконання судового рішення, залежить від отримання ГУ ПФУ в Запорізькій області коштів для фінансування відповідної виплати позивачу. Такі обставини вказують на неможливість самостійного виконання рішення суду у справі, що обумовлюється відсутністю у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати існуючої перед позивачем заборгованості. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 373/436/17, від 15 травня 2020 року у справі № 812/1813/18, від 21 травня 2020 року у справі № 310/6910/16-а, від 19 лютого 2020 року у справі № 821/1491/17 та багатьох інших, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Таким чином, в межах наданої компетенції відповідач вживає комплекс заходів для виконання рішення суду в справі № 280/6538/25, а виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням, проводиться пенсійним органом відповідно до вимог Порядку № 1046 та за умови наявності відповідного бюджетного фінансування.

Вважає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2025 по справі № 280/6538/25 виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2025, залишеним без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 06.06.2023 на підставі грошового атестату №76 від 18.06.2025, довідки про додаткові види грошового забезпечення №144 від 18.06.2025 та розрахунку вислуги років від 19.06.2025, виданих Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області станом на день звільнення (02.11.2020).

Оскільки рішення не виконано, позивач вважає, що наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Розглянувши матеріали заяви, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказана норма кореспондується з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006р., пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Суд наголошує, що вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Положеннями частини четвертої статті 382 КАС України в редакції Закону України № 4094-IX від 21.11.2024 передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

Частиною п`ятою статті 382 КАС України установлено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини шостої статті 382 КАС України суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

З огляду на викладені норми права, суд зауважує, що абзацом другим частини першої статті 382 КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника, а підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у таких справах є наявність відповідної письмової заяви заявника.

Предметом позову у справі №280/6538/25 було питання перерахунку та виплати (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 06.06.2023 на підставі грошового атестату №76 від 18.06.2025, довідки про додаткові види грошового забезпечення №144 від 18.06.2025 та розрахунку вислуги років від 19.06.2025, виданих Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області станом на день звільнення (02.11.2020).

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та факт невиконання відповідачем рішення суду в повному обсязі, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/6538/25 є обов`язком суду у силу вимог частини першої статті 382 КАС України.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не надало до суду доказів на підтвердження виконання рішення суду у справі №280/6538/25 в повному обсязі. Проте заперечив проти встановлення судового контролю в даній справі зазначив, що відповідачем було здійснено нарахування заборгованості в розмірі 205 919,34 грн, з яких на даний момент виплачено лише 11 474,93 грн., поточного боргу.

Суд зауважує, що інститут судового контрою за виконанням рішення є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача. У разі невиконання судового рішення особа, на користь якої ухвалено судове рішення, має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника - суб`єкта владних повноважень, передбачених як законодавством про виконавче провадження, так і КАС України, а законодавець не встановлює залежності звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України від того, чи здійснюється примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби чи ні.

Вирішуючи питання щодо строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд керується наступним. Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд також звертає увагу на те, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України вправі встановити новий строк для подання звіту, а також накласти штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень (частина десята статті 382-3 КАС України).

Відповідно до частини третій шостій статті 382-3 КАС України, відповідно до яких у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі №280/6538/25 - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати протягом трьох місяців з дня набрання законної сили ухвали суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі №280/6538/25.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з частиною шостою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя І.В. Батрак