Решение № 140956440, 26.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 жовтня 2026 рокуСправа № 280/2161/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо не виключення з усіх баз даних інформаційних відомостей про облік ОСОБА_1 у якості фізичної особи-підприємця платника єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування;

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити відомості про облік ОСОБА_1 у якості фізичної особи-підприємця платника єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування з усіх баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, які використовуються Головним управлінням ДПС у Запорізькій області;

стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області безпідставно отримані грошові кошти за виконавчим провадженням №73797992 від 12.02.2024, яке перебувало в провадженні ДНІПРОВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА) на підставі вимоги №-18638-13У від 12.11.2020, яка була видана Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, а саме: незаконно визначений та отриманий борг у розмірі 35 588,74 грн, виконавчий збір у розмірі 3 558,57 грн, витрати виконавчого провадження у розмірі 415,00 грн;

судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем не було здійснено відповідної державної реєстрації фізичної особи-підприємця у встановленому законодавством порядку, у зв`язку з чим свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним. Крім цього, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №0870/11277/12 було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Вказане було неодноразово підтверджено іншими рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду, де позивачем виступав ОСОБА_1 . Проте відповідачем продовжувалась протиправно нараховуватись сума заборгованості по сплаті Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Вказані рішення також оспорювались позивачем у судовому порядку. При цьому згідно з відповіддю Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.09.2025 на виконанні перебувало виконавче провадження №73797992 з примусового виконання податкової вимоги №Ф-18638-13У від 12.11.2020, виданої ГУ ДПС у Запорізькій області, про стягнення з позивача недоїмки у розмірі 35588,74 грн. За цим виконавчим провадженням було перераховано кошти на рахунок відповідача. Проте рішенням суду, податкова вимога №Ф-18638-13У від 12.11.2020 є протиправною. Позивач вважає, що відповідач безпідставно відносить його до категорії ФОП, обліковує його у всіх базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, які використовуються відповідачем та не повертає грошові кошти, які були отримані протиправно, чим порушує його права та законні інтереси. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

У поданому до суду 31 березня 2026 року відзиві на позовну заяву представником відповідача було заперечено проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що згідно інформаційно-комунікаційною системою податкового органу позивач зареєстрований, як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області на загальній системі оподаткування. Інформації, яка надає позивачу пільги від сплати Єдиного соціального внеску відсутня. Отже станом на сьогоднішній день позивач перебуває на обліку у відповідача як ФОП. Відповідач зазначає, що обчислення єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу здійснюється не лише на підставі актів перевірки, але й на підставі облікових даних з інформаційної системи податкового органу. Таким чином, враховуючи чинне законодавство України, у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості по ЄСВ відповідачем було виставлено податкову вимогу про сплату боргу від 12.11.2020 №Ф-18638-13 на суму 35588,74 грн. Податкова вимога направлялась на адресу позивача та, на думку відповідача, є угодженою. Додатково відповідачем повідомлено, що починаючи з 02.09.2024 по 08.04.2025 з позивача в межах виконавчого провадження було стягнуто 35588,74 грн. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

У поданій до суду 06.04.2026 відповіді на відзив позивач підтримав позицію, викладену у позовній заяві. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.06.2026 було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Станом на дату розгляду справи від третьої особи до суду документів не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду (Головуючий суддя Недашківська К.М.) від 17 грудня 2012 року у справі № 0870/11277/12 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 04.01.2013 постанова набрала законної сили. 30.01.2013 копія постанови надіслана державному реєстратору Виконавчого комітету Запорізької міської ради, для виконання.

Згідно інтегрованої картки платника податків, позивачу нараховано єдиний внесок, а саме:

- за 2017 рік (по строку 09.02.2018) - 8448 грн, що дорівнює мінімальному страховому внеску (3200 х 22%) помноженому на кількість місяців звітного року;

- за 2018 рік відповідно по термінам 19.04.2018, 19.07.2018, 19.10.2018, 21.01.2019 - 9828,72 грн, або 2457,18 грн за кожний квартал (мінімальна заробітна плата з січня 2018 року 3723 х 22 відсотки = 819,06 грн/міс.);

- за 2019 рік відповідно по термінам 19.04.2019, 19.07.2019, 21.10.2018, 20.01.2020 - 11016,72 грн, або 2754,18 грн за кожний квартал (мінімальна заробітна плата з січня 2018 року 4173 х 22 відсотки = 918,06 грн/міс.);

- за 2020 рік автоматичні нарахування на центральному рівні у сумі 8495,30 грн, у тому числі по терміну: 21.04.2020 у сумі 2078,12 грн (за січень-лютий 2020 - мінімальна заробітна плата з січня 2020 року 4723 х 22 відсотки =1039,06 грн/міс), 20.07.2020 у сумі 1039,06 грн (за червень 2020), 19.10.2020 у сумі 3178,12 грн (за липень - серпень 2020 по 1039,06 грн/міс, за вересень 1100,00 грн - мінімальна заробітна плата з вересня 2020 5000,0 грн), 19.01.2021 у сумі 2200,00 грн (за жовтень - листопад 2020 року по 1100,00 грн/міс).

Сума нарахованого єдиного внеску за період 2017 - 2020 роки склала 37788,74 грн.

У зв`язку з наявністю у позивача недоїмки з єдиного внеску Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 №Ф-18638-13У на суму 35 588,74 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2024 по справі №280/8292/24 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №-18638-13У від 12.11.2020.

Також зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 , виключивши з неї суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 37788,74 грн.

Вказане рішення набрало законної сили 14.08.2025.

Проте за виконавчим провадженням №73797992 було перераховано на користь Головного управління ДПС у Запорізькій області кошти у розмірі 35588,74 грн, виконавчий збір 3558,74 грн, витрати виконавчого провадження у розмірі 415,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 15.09.2025 про повернення протиправно стягнутих коштів.

У відповідь позивачу було надіслано лист від 08.12.2025 №51829/6/08-01-24-04-15, яким залишену заяву без задоволення у зв`язку з недостовірністю викладеною у заяві інформації, а саме: отримувачем коштів є Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжі.

Листом Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі від 03.09.2025 №98479/29.22-38 позивача повідомлено, що за виконавчим провадженням №73797992 перераховано кошти у розмірі 35588,74 грн на користь Головного управління ДПС у Запорізькій області, виконавчого збору -3558,87 грн, витрати виконавчого провадження - 415,00 грн.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання виключити відомості з баз даних, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у справі № 0870/11277/12 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , яка набрала законної сили 04 січня 2013 року.

Згідно з положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є підставою для зняття її з обліку в контролюючих органах.

Незважаючи на офіційне припинення підприємницької діяльності та відсутність передбачених законом підстав, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у період з 2017 по 2020 роки протиправно здійснювалося автоматичне нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 37 788,74 грн. У подальшому на підставі зазначених нарахувань відповідачем, в порушення вимог статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 № Ф-18638-13У на суму 35 588,74 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі № 280/8292/24, яке набрало законної сили 14 серпня 2025 року, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.11.2020 № Ф-18638-13У, а також зобов`язано відповідача здійснити коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення з неї суми недоїмки зі сплати ЄСВ у розмірі 37 788,74 грн.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, преюдиційно встановлено, що нарахування єдиного внеску після припинення підприємницької діяльності було незаконним, а сама вимога про сплату боргу скасована судом. Будь-яке невиконання такого рішення є прямим порушенням конституційних засад обов`язковості судових рішень.

Проте, як встановлено судом, контролюючий орган продовжує обліковувати позивача як особу, що має боргові зобов`язання та перебуває на обліку в інформаційно-телекомунікаційних системах податкового органу, чим порушує приписи Податкового кодексу України щодо достовірності та повноти даних в інформаційних базах. Ведення податкового обліку за скасованими податковими вимогами та наявність недостовірних відомостей у базах даних є триваючою протиправною бездіяльністю контролюючого органу, яка порушує права позивача на вільне від зайвих обтяжень користування своїм правовим статусом. З огляду на приписи статті 13, 14, 77 КАС України та з метою ефективного захисту порушених прав позивача (стаття 5 КАС України), позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів (35 588,74 грн основного боргу, 3 558,57 грн виконавчого збору та 415,00 грн витрат виконавчого провадження), суд зазначає таке.

Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 липня 2021 року №417 визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, в тому числі тих, які сплачені через єдиний рахунок.

Відповідно до п.5 Порядку, повернення здійснюється на підставі заяви платника про повернення коштів. У випадках, передбачених підпунктами 1,2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Суд зазначає, що посилання відповідача на порядок повернення коштів за вказаним Порядком регулює саме процедуру помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань, які платники сплачують добровільно. Натомість у спірних правовідносинах кошти з позивача були стягнуті примусово в межах виконавчого провадження на підставі податкової вимоги, яка була визнана судом протиправною та скасована.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть застосовуватись обмеження Порядку №417 щодо форми подачі заяви чи зарахування виключно через рахунки 3556, оскільки стягнення відбувалось за скасованим актом суб`єкта владних повноважень.

На думку суду, у даному випадку слід застосовувати саме положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Оскільки правова підстава для стягнення коштів (податкова вимога) відпала внаслідок її скасування судом, стягнені кошти є такими, що набуті без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню особі, з якої вони були стягнуті, незалежно від того, через який орган (орган державної виконавчої служби) відбувалося фактичне перерахування коштів на користь держави.

Посилання відповідача на те, що кошти отримував не сам податковий орган, а Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі, є абсолютно безпідставними та спростовуються нормами цивільного законодавства, сталою судовою практикою та відповіддю Дніпровського відділу ВДВС у м. Запоріжжі, який наявний у матеріалах справи. Виконавче провадження було ініційоване на підставі акта самого ж контролюючого органу (податкової вимоги), який згодом був визнаний судом протиправним та скасований.

Разом з тим, аналізуючи склад стягнутих за виконавчим провадженням №73797992 коштів, суд зазначає, що за приписами Закону України «Про виконавче провадження» сума основного боргу (35 588,74 грн) перераховується безпосередньо на рахунок стягувача (контролюючого органу) в рахунок погашення недоїмки, тоді як виконавчий збір (3558,57 грн) та витрати виконавчого провадження (415,00 грн) зараховуються на відповідні рахунки органу державної виконавчої служби і не надходять у розпорядження податкового органу.

Оскільки Головне управління ДПС у Запорізькій області не є набувачем або утримувачем коштів виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в розумінні ст. 1212 ЦК України, вимога про стягнення цих сум безпосередньо з відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Позивач не позбавлений права захисту своїх порушених прав щодо повернення сплаченого виконавчого збору та витрат щодо повернення сплаченого виконавчого збору та витрат у порядку, визначеному для оскарження рішень/дій органів державної виконавчої служби.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

У відповідності до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо не виключення з усіх баз даних інформаційних відомостей про облік ОСОБА_1 у якості фізичної особи-підприємця платника єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити відомості про облік ОСОБА_1 у якості фізичної особи-підприємця платника єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування з усіх баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, які використовуються Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області безпідставно отримані кошти за виконавчим провадженням № 73797992 у загальному розмірі 35588,74 грн (тридцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі 26 жовтня 2026 року.

Суддя Р.В. Сацький