Решение № 140956429, 26.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 жовтня 2026 рокуСправа № 280/975/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-М» до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГО-М" (далі по тексту позивач) до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 20 січня 2026 року №ОПШ 020857 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю АРГО-М адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 грудня 2025 року посадовою особою відділу державного контролю на наземному транспорту проведено рейдову перевірку транспортного засобу Volkswagen Crafter д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу, за результатами якої складено Акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За текстом акту зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст.34 ЗУ Про автомобільний транспорт, п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року, під час перевезення вантажів транспортним засобом з повною масою до 3,5 тонн, перевізник не забезпечив водія оформленою індивідуальної контрольною книжкою, чим порушено статтю 48 Закону України Про автомобільний транспорт у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт, абзацом 3 частини 1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів визначених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме не оформлено індивідуальну контрольну книжку водія. На підставі акту перевірки Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (відповідачем) прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 020857 за ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт у зв`язку із відсутністю індивідуальної контрольної книжки водія та порушення режиму праці й відпочинку. Позивач зазначає, що під час складання акту посадовою особою було порушено встановлену законом процедуру та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 13 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 13 лютого 2026 року було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО М» про забезпечення позову.

У поданому до суду 25 лютого 2026 року відзиві на позовну заяву представником відповідача було заперечено проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 визначено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв. Як вбачається з матеріалів справи, в наданих водієм документах не було, а ні документів, про наявність яких стверджує представник позивача, а ні документів запитуваних посадовими особами Укртрансбезпеки, тому цей факт повністю спростовує твердження представника позивача. Тому представник стверджує, що посадова особа відповідача діяла в межах діючого законодавства та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

02 березня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, де представник позивача підтримав викладену у позовній заяві позицію та додатково зазначив, що у матеріалах справи є явне неузгодження інформації, яка викладна у акті перевірки стосовно застосування пункту Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року, а саме, в акті вказано, що водій порушив п.6.1 Положення, одночасно з цим, у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує вже на пункт 6.3 Положення.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2026 року було витребувано від Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті належним чином засвідчений відеозапис з портативного відеореєстратора (бодікамери) посадової особи , під час якого здійснювався розгляд справи про порушення водієм ОСОБА_1 вимог законодавства від 16 грудня 2025 року для всебічного встановлення обставин справи.

На виконання ухвали суду від 14 жовтня 2026 року по справі №280/975/26 представником відповідача було надано суду витребувані докази.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Підставою для проведення перевірки стало Направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 15 грудня 2025 року ОНР №000732 з метою перевірки додержання вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту.

16 грудня 2025 року о 09:34 (відповідно да запису з бодікамери) старшим державним інспектором відділу державного контролю на наземному транспорті Волковим С.Ю було зупинено транспортний засіб Volkswagen Crafter д.н.з. НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 , що належить автомобільному перевізнику ТОВ «АГРО-М» (код ЄДРПОУ 32013712, . Запоріжжя, вул. Ладозька, 14, кв. 162).

Під час проведення перевірки складено Акт проведення рейдової перевірки, в якому зазначено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, а саме перевізник не забезпечив водія оформленою індивідуальною контрольною книжкою, чим порушив ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

На підставі акту перевірки Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (відповідачем) прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 020857 за ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт у зв`язку із відсутністю індивідуальної контрольної книжки водія та порушення режиму праці й відпочинку.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III).

У статті 1 Закону № 2344-III наведено визначення основних термінів, а саме:

автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;

рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

У силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - рейдова перевірка) визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).

Відповідно до пунктів 2,3 згаданого Порядку рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, припинення дії, виконання адміністративних актів, передбачені цим Порядком, регулюються Законом України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, установлених Законом України «Про автомобільний транспорт».

Рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1567 рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Направлення складається з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від дати попередньої перевірки, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, необхідності забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, перевірки дотримання умов перевезень та інших обставин.

За приписами пункту 5 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт. Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами, розробляється Укртрансбезпекою і затверджується Мінрозвитку.

Отже, Відділ державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, уповноважене здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, зокрема, шляхом здійснення рейдових перевірок та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1567 у разі зупинення транспортного засобу під час звернення до водія посадова особа зобов`язана назвати свою посаду, прізвище, ім`я та по батькові і повідомити про причину зупинки транспортного засобу, пред`явити службове посвідчення та направлення для ознайомлення.

Пунктом 12 Порядку №1567 вказано, що водій транспортного засобу після зупинки транспортного засобу зобов`язаний надавати посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі акт проведення перевірки).

За наявності в діях автомобільного перевізника ознак адміністративного правопорушення притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пунктів 16-17, 19 Порядку №1567 матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».

У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

За результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник, зокрема, за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5.

Суд зазначає, що Законом №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу до автомобільних перевізників. Так, абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.

Відповідно до Постанови про застосуваня адміністративно-господарського штрафу ОПШ №020857 від 20 січня 2026 року, позивача було притягнуто до відповідальності відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки водій не надав інспектору під час проведення перевірки індивідуальну контрольну книжку водія ОСОБА_1 .

Умови дотримання водіями та перевізниками графіку відпочинку водіїв регламентовані Наказом від 07.06.2010 №340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів».

Відповідно до положень Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, перевізник та водій зобов`язані забезпечувати належний облік робочого часу та часу відпочинку. Зокрема, нормативно визначено обов`язок ведення обліку режиму праці та відпочинку шляхом оформлення та використання індивідуальної контрольної книжки водія або за допомогою інших передбачених цим Положенням альтернативних форм фіксування, таких як графік змінності.

Дійсно, аналізуючи Наказ від 07.06.2010 №340, неодноразово згадується наявність у водія індивідуальної контрольної книжки, проте жодним положенням цього наказу не встановлено імперативної вимоги наявності саме індивідуальної контрольної книжки. Навпаки, вказаним наказом передбачається варіативність засобів фіксації відпочинку водія, а саме наявність графіку змінності.

Проте, суд зазначає, що посадова особа відповідача під час перевірки транспортного засобу вимагала у водія виключно індивідуальну контрольну книжку, наполягаючи на імперативному характері норм Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, що чітко зафіксовано на записі з бодікамери старшого державного інспектора ОСОБА_2 . Проте подібне трактування є помилковим і суперечить системному аналізу зазначеного нормативно-правового акта. Інспектор безпідставно звузив вимоги законодавства, проігнорувавши той факт, що положення вказаного наказу чітко передбачають варіативність і альтернативні способи фіксації режиму праці та відпочинку водія.

Зокрема, нормативна база дозволяє використовувати не лише індивідуальну контрольну книжку, а й передбачає можливість застосування розкладу (графіку) змін режиму праці та відпочинку водіїв залежно від особливостей здійснення перевезень. Вимога інспектора щодо застосування виключно одного із законних способів підтвердження та ігнорування іншої варіативної форми є перевищенням повноважень і штучним створенням перешкод для господарської діяльності перевізника. Посадова особа зобов`язана керуватися принципом законності та враховувати всі передбачені законом альтернативні варіанти виконання обов`язків водієм.

Як зазначалось судом раніше, відповідно до пункту 12 Порядку №1567, водій транспортного засобу після зупинки транспортного засобу зобов`язаний надавати посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.

Як встановлено з аналізу наданого відео з бодікамери (0980 АХ2744116), водієм було надано документи, на підставі яких він здійснював перевезення та виконано вимогу посадової особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, саме на посадову особу Укртрансбезпеки покладено обов`язок діяти чітко у спосіб та в межах повноважень, передбачених законом. Посадова особа під час проведення перевірки зобов`язана самостійно та професійно застосовувати нормативно-правові акти в усій їх сукупності, враховуючи варіативність способів підтвердження обліку робочого часу (зокрема графік змін водіїв), а не перекладати наслідки власного тлумачення Положення № 340 на водія чи перевізника.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що посадовою особою відповідача під час проведення рейдової перевірки було допущено порушення пункту 11 Порядку №1567, а саме порушено імператив норми, який зобов`язує посадову особу під час звернення до водія назвати свою посаду, прізвище, ім`я та по батькові і повідомити про причину зупинки транспортного засобу, пред`явити службове посвідчення та направлення для ознайомлення.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягають задоволенню.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

У відповідності до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Товариством з обмежено відповідальністю «АГРО-М» було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок), що підтверджується Платіжною інструкцією №50 від 04 лютого 2026 року, тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО-М» (69069, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 14, кв. 162, код ЄДРПОУ 32013712) до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Домаха, буд. 8; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 20 січня 2026 року №ОПШ 020857 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО-М» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-М» судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 26.10.2026.

Суддя Р.В. Сацький