Решение № 140955430, 27.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/8802/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Робінія Трейд» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Робінія Трейд» (далі ТОВ «Робінія Трейд», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.04.2026 №UA205140/2026/000787, від 15.04.2026 №UA205140/2026/000803, рішення щодо класифікації товарів №26UA20500000023-KТ від 07.04.2026 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000045/2 від 15.04.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору №16/UA від 06.12.2024 ТОВ «Робінія Трейд» придбало у фірми ТНЕ CORIO Sp. Z.о.о. (Польща), автомобіль спеціального призначення, що був у використанні, сміттєвоз трьох секційний JOAB Anaconda на базі автомобіля марки VOLVO FE 300, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , вартістю 22 000 польських злотих.

З метою митного оформлення даного транспортного засобу ТОВ «Робінія Трейд» подало до Волинської митниці митну декларацію від 24.03.2026 №23UA205140016344U1 та товаросупровідні документи. В графі 33 МД зазначений транспортний засіб заявлено позивачем до митного оформлення за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8705 90 80 90.

Однак, Волинська митниця прийняла рішення щодо класифікації товарів №26UA20500000023-KT від 07.04.2026, згідно із яким оцінюваний транспортний засіб класифіковано за кодом 8704 23 99 00 згідно з УКТ ЗЕД як «Вантажний колісний транспортний засіб спеціального призначення (сміттєвоз) та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2026/000787 від 10.04.2026.

Позивачем після прийняття вказаних рішення щодо класифікації товарів та картки відмови було оформлено МД №26UA205140020665U1 від 14.04.2026.

Однак, Волинська митниця карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних комерційного призначення №UA205140/2026/000803 15.04.2026 відмовила в митному оформленні товару за МД №26UA205140020665U1 від 14.04.2026 та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000045/2 від 15.04.2026.

Митну вартість ввезено на територію України позивачем транспортного засобу визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України), згідно раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, а саме: - товар 1 на рівні 81031 PLN/од (19100 євро/од) за ЕМД №UA209200/2025/030791 від 15.05.2025.

В подальшому за МД №26UA205140021239U9 від 16.04.2026 імпортований позивачем транспортний засіб випущено у вільний обіг зі сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

В обґрунтування протиправності рішення щодо класифікації товарів №26UA20500000023-КТ від 07.04.2026, позивач зазначає, що класифікацію товарів УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення прав класифікації з боку декларанта.

Згідно оскаржуваного рішення щодо класифікації товарів Волинською митницею визначено УКТЗЕД поданих позивачем для митного оформлення транспортних засобів 8704239900, однак вказані в даній товарній позиції транспортні засоби призначені для перевезення вантажів та людей, відповідно не є транспортними засобами спеціального призначення.

Тоді як відповідно до висновку експерта №2232 від 01.07.2026, підготовленого судовим експертом - автотоварознавцем Стасюком О.В., характеристики колісного транспортного засобу VOLVO, модель FE 300, календарний та модельний рік виготовлення 2012, номер рами НОМЕР_2 , з технічної точки зору, відповідає товарному коду 8705 90 80 90 Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності.

У митній декларації країни відправлення №26PL301010000TXCB9 від 18.03.2026 митний код товару також зазначається 87059080.

В спростування розбіжностей, які зазначені в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000045/2 від 15.04.2026 позивач зазначає наступне.

На митну вартість товару не впливає та обставина, що відповідно до поданого рахунку-проформи №4 від 18.02.2026 продавцем товару (власником) є The Corio Sp. z. о.о, що суперечить власнику, вказаному у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 02.06.2020, оскільки продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою.

Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів (контракту) зрозуміло, продавцем є фірма THE Corio Sp. z о.о. (Польща).

Також позивач вказує, що у поданому Волинській митниці листі-поясненні від 14.04.2026 повідомив, що відповідно до автотранспортної накладної від 16.03.2026 №855801 транспортний засіб, який є безпосереднім предметом купівлі (товаром) переміщувався до митної території України свої ходом, керування яким здійснювалось водієм товариства без отримання додаткових послуг перевезення.

У поданій митному органу довідці про транспортні витрати до кордону від 23.03.2026 №1 позивач вказав суму транспортних витрат до ввезення на митну територію України, яка включена до митної вартості імпортованого товару, який становить 40 000 грн.

В спростування сумнівів митного органу щодо наявності інвойсу від 16.01.2026 №440781-00054 з вищою вартістю між третіми особами при одночасному поданні до митного оформлення рахунку-проформи від 18.02.2026 №4 з нижчою вартістю, позивач посилається на лист від 03.07.2026, з якого вбачається, що компанія The Corio Sp. z. о.о як продавець реалізував транспортний засіб за вищою вартістю, оскільки при визначені ціни імпортованого транспортного засобу за основу бралась інформація про ціну придбаного транспортного засобу без ПДВ, яка становить 52 450 SEK, що в перерахунку (станом на дату прийняття рішення) становить 5704,25 дол.США, яка є нижчою за ціну реалізованого товару ТОВ «Робінія Трейд» вказану у оскаржуваному рішенні (6964,98 дол.США/од (на дату подання митної декларації).

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що надані до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються численню, а тому вказані відповідачем в оспорюваному рішенні обставини не можуть бути підставами для коригування такої митної вартості.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.61).

У відзиві на позовну заяву (а.с.65-80) представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказала, що 24.03.2026 декларантом в інтересах ТОВ «Робінія Трейд» для митного контролю та оформлення подано митну декларацію №UA20514001634401 на товар: «автомобіль спеціального призначення, що був у використанні сміттєвоз трьох секційний». Відповідно до графи 33 декларантом заявлено код товару 8705 90 80 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Управлінням контролю та адміністрування митних платежів було опрацьовано запит митного поста «Луцьк» від 25.03.2026 щодо можливої неправильної класифікації товару, заявленого за МД від 24.03.2026 №26UA20514001634401. Ризик полягає у можливості декларування транспортних засобів товарної позиції 8704 під виглядом товарної позиції 8705.

Листом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 06.04.2026 за №7.17-4/33-01/7/1559 Волинській митниці направлено висновок від 06.04.2026 №1420003301-0213, відповідно до якого колісний транспортний засіб ідентифікований як вантажний колісний транспортний засіб спеціального призначення сміттєвоз», який обладнаний електрогідравлічними механізмами для завантаження, ущільнення та призначений для транспортування вивантаження побутового сміття з території населених пунктів на звалищ сміттєперевантажувальні станції, сміттєспалювальні або сміттєпереробні завод тощо.

З огляду на вказане, Волинською митницею прийнято рішення щодо класифікації товару №26UA20500000023-КТ від 07.04.2026, відповідно якого вищезазначений транспортний засіб класифіковано за кодом 97041 99 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Так, представник відповідача вказує, що згідно технічних характеристик, призначення і особливостей конструкції, транспортний засіб є вантажним сміттєвозом, який не виконує виключно нетранспортні функції, адже здійснює як і навантаження, ущільнення, так і транспортування та вивантаження твердих побутових відходів, що дає обґрунтовані підстави класифікувати його в товарній позиції 8704 УКТЗЕД.

Тоді як у товарній позиції 8705 згідно УКТ ЗЕД, в якій позивачем було заявлено декларуються «Моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей до вантажів наприклад евакуатори, автокрани, пожежні автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі)».

Правильність підходу до класифікації товару «сміттєвоз» в товарній позиції 8704 також підтверджується інформацією, отриманою Державною митною службою України від Міністерства фінансів республіки Польща (лист №DWK4.8824.82.2023 від 25.07.2023, а також позиція Всесвітньої митної організації, викладена в листі від 07.06.2019 №19NL0138-AI, щодо класифікації сміттєвозів у товарній позиції 8704.

Окрім того, представник відповідача повідомляє, що для митного оформлення товару «Вантажний колісний транспортний спеціального призначення (сміттєвоз), б/в, марки VOLVO» представником ТОВ «Робінія Трейд» було подано МД від 14.04.20225UA205140075548U8 та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до графи 43 МД.

Митна вартість товару становить 302 539,20 грн: вартість товару 22 000 злотих на курс 11,9336 + 40 000 грн витрати на транспортування (графа 20 ДМВ).

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

- відповідно до поданого рахунку-проформи №4 від 18.02.2026 продавцем товару (власником) є The Coro Sp.z о.o., що суперечить власнику, вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 02.06.2020. До митного оформлення надано документ під кодом документа «9000», проте умов та ціни придбання оцінюваного товару декларантом не надано;

- надана інформаційна довідка про вартість перевезення від 23.03.2026 б/н стосується перевезення за CMR №435423 від 16.03.2026. В графі 44 МД надана автотранспортна накладна від 16.03.2026 №855801, а отже довідка про транспортні витрати не стосується оцінюваного товару. Для підтвердження заявленої митної вартості товару, не подано транспортні (перевізні) документи, які б підтверджували суму витрат, зазначену в гр. 20 ДМВ, що унеможливлює перевірку заявлених витрат;

- в графі 23 автотранспортної накладної від 16.03.2026 №855801 перевізником зазначено «МАУ 126KOVALCHUK». Штамп перевізника, який здійснював перевезення товару відсутній. Також відсутня інформація про суб`єкта надання транспортних послуг.

Тому згідно із статями 53-54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару надано: лист-пояснення від 14.04.2026 №1, інвойс від 16.01.2026 №440781-00054, довідку про транспортні витрати від 23.03.2026 №1.

Переліку запитуваних митницею документів не надано, листом від 15.04.2026 №2 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

В листі-поясненні від 14.04.2026 №1 зазначено, що переміщення товару здійснювалося власним ходом як об`єкта купівлі без залучення третіх осіб, а отже в даному випадку, до документів що стосуються перевезення товару відноситься калькуляція транспортних витрат.

На вимогу митниці до митного оформлення додатково надіслано довідку про транспортні витрати до кордону від 23.03.2026 №1 в якій зазначено, що вартість перевезення з Katrineholm Швеція до прикордонного вантажного переходу Шегині Медика - Україна становить 40000 грн, проте в довідці відсутня інформація, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, як це зазначено в Наказі №599. Також, документального підтвердження для здійснення числового розрахунку понесених транспортних витрат (чеків, квитанцій, бухгалтерських документів тощо), згідно довідки від 23.03.2026 №1 не подано до митного оформлення. Неподання документації (в. т. для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування товарів) позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 МК України є складовою митної вартості.

Відповідно до документа, поданого під кодом «9000» (інвойс від 16.01.2026 №440781-00054) вартість товару становить 64825,00 SEK, що в перерахунку вартість товару (станом на дату прийняття рішення) становить 7050,1 дол. США/од. Згідно даного документа Продавцем товару є Klaravik AB, а покупцем - THE CORIO Sp. z о.о.

В цей час до митного оформлення надано цей же товар, продавцем якого є The Corio Sp. z о.о., а отримувачем ТОВ «Робінія Трейд», митна вартість якого становить (з врахуванням транспортних витрат) 6964,98 дол.США/од (на дату подання митної декларації). Наявність інвойсу (16.01.2026 №440781-00054) з вищою вартістю між третіми особами при одночасному поданні до митного оформлення рахунку-проформи (від 18.02.2026 №4) з нижчою вартістю може свідчити про заниження митної вартості товару.

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Митну вартість товару згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA205140/2026/000045/2 від 15.04.2026 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: - товар 1 на рівні - 81031 PLN/од (19100 євро/од) за ЕМД №UA209200/2025/030791 від 15.05.2025.

Надалі декларантом оцінюваний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №26UA205140021239U9 від 16.04.2026 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

З огляду на вищезазначене, представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що є аналогічними доводам позовної заяви (а.с.154-164).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.166).

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ТОВ «Робінія Трейд» зареєстроване як юридична особа 13.05.2020, основним видом діяльності є автомобілями та легковими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.11), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17-18).

Між ТОВ «Робінія Трейд» (покупець) та фірмою ТНЕ CORIO Sp. Z о.о. (продавець) укладено договір №16/UA від 06.12.2024, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити комунальну техніку, дорожню техніку, сільськогосподарську техніку та обладнання, транспортні засоби, запчастини, надалі товар (а.с.19-20).

На виконання умов вказаного контракту, згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №4 від 18.02.2026 фірма ТНЕ CORIO Sp. Z о.о. поставила позивачу сміттєвоз 3-секційний, дизельний Volvo FE 300 JOAB Anaconda Ідентифікаційний номер: YV2VH70C5CB630113 вартістю 22 000 злотих (а.с.22, переклад а.с.22 зворот.-23).

З метою митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «вантажний колісний транспортний засіб спеціального призначення (сміттєвоз) б/в, марки «VOLVO», модель «FE 300» ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , календарний рік виготовлення: 2012, модельний рік виготовлення: 2012, P000yMM об`єм двигуна - 7146 см3, тип двигуна дизельний, потужність двигуна: 225 kW, повна маса: 26000 кг, вантажопідйомність - 9978 кг, власна вага 16022 кг, колісна формула 6*2, тип кузова ТЗ: сміттєвоз, загальна кількість місць, включаючи водія - 2, категорія ТЗ за документами виробника №3. Основні функції: навантаження, ущільнення, транспортування та вивантаження твердих побутових відходів. На рамі автомобіля встановлено два контейнера для роздільного збору сміття «JOAB Туре: Anaconda Тwin» заднього завантаження один контейнер «JOAB Type: Plusbody» бічного завантаження, автоматичну систему для підйому та вивантаження контейнеру «JOAB Туре: Binlift», механізми ущільнення гідравлічні та електричні компоненти тощо. Для виконання операцій транспортний засіб обладнаний системою дистанційного керування з місця водія, а також керування за допомогою зовнішніх пультів управління» позивач подав до Волинської митниці МД №25UA205140016344U1 від 24.03.2026, в графі 33 якої зазначено код товару відповідно до УКТ ЗЕД 8705908090 (а.с.97).

Однак, Волинською митницею прийнято рішення №26UA20500000023-KТ від 07.04.2026 щодо класифікації товарів, відповідно до якого ввезений позивачем товар класифіковано за кодом 8704239900 згідно УКТ ЗЕД (а.с.41) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 10.04.2026 №UA205140/2026/000787 (а.с.35).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг товару за кодом УКТЗЕД, що визначений оскаржуваним рішенням, було здійснено за МД від 14.04.2026 №26UA20514020665U1 (а.с.98). Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) - 22 000 злотих.

Разом із вказаною МД до митного оформлення, надано ряд документів, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) №16/UA від 06.12.2024 (а.с.17-18), додаток №1 від 31.12.2025 до вказаного договору (а.с.21), рахунок-фактуру (інвойс) №4 від 18.02.2026 (а.с.22, переклад а.с.22 зворот.-23), автотранспортну накладну (СМR) №855801 від 16.03.2026 (а.с.26, переклад а.с.26 зворот.-27), копія митної декларації країни відправлення №26PL301010000TXCB9 від 18.03.2026 (а.с.29, переклад а.с.29 зворот.-30), платіжна інструкція в іноземній валюті від 19.02.2026 №2 (а.с.31), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 02.06.2020 (а.с.32, переклад а.с.32 зворот.-33), інформаційну довідку про вартість перевезення від 23.03.2026 (а.с.95).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання в 10 денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) транспортні (перевізні) документи; 6) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.96).

У відповідь на вказане повідомлення, позивач надав лист-пояснення №1 від 14.04.2026 (а.с.34), до якого додатково долучив інвойс від 16.01.2026 №440781-00054 (а.с.24, переклад а.с.24-25 зворот.-25) та довідку про транспортні витрати від 23.03.2026 №1 (а.с.28).

Листом від 15.04.2026 №2 позивач повідомив, що всі документи для оформлення МД подані (а.с.39).

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000045/2 від 15.04.2026 (а.с.39-40), а також сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.04.2026 №UA205140/2026/000803 (а.с.36).

У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:

- відповідно до поданого рахунку-проформи №4 від 18.02.2026 продавцем товару (власником) є The Coro Sp.z о.o., що суперечить власнику, вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 02.06.2020. До митного оформлення надано документ під кодом документа «9000», проте умов та ціни придбання оцінюваного товару декларантом не надано;

- надана інформаційна довідка про вартість перевезення від 23.03.2026 б/н стосується перевезення за CMR №435423 від 16.03.2026. В графі 44 МД надана автотранспортна накладна від 16.03.2026 від номером 855801, а отже довідка про транспортні витрати не стосується оцінюваного товару. Для підтвердження заявленої митної вартості товару, не подано транспортні (перевізні) документи, які б підтверджували суму витрат, зазначену в гр. 20 ДМВ, що унеможливлює перевірку заявлених витрат;

- В графі 23 автотранспортної накладної від 16.03.2026 №855801 перевізником зазначено «МАУ 126KOVALCHUK». Штамп перевізника, який здійснював перевезення товару відсутній. Також відсутня інформація про суб`єкта надання транспортних послуг.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності позивачу запропоновано в 10-ти денний термін надати додаткові документи.

Декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару надано: 1) лист-пояснення від 14.04.2026 №1; 2) інвойс від 16.01.2026 №440781-00054; 3) довідку про транспортні витрати від 23.03.2026 №1. Переліку запитуваних митницею документів не надано, листом від 15.04.2026 №2 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомість про вартість оцінюваних товарів. В листі-поясненні від 14.04.2026 №1 зазначено, що переміщення товару здійснювалося власним ходом як об`єкта купівлі без залучення третіх осіб. А отже в даному випадку, до документів що стосуються перевезення товару відноситься калькуляція транспортних витрат. На вимогу митниці до митного оформлення додатково надіслано довідку про транспортні витрати до кордону від 23.03.2026 №1 в якій зазначено, що вартість перевезення з Katrineholm Швеція до прикордонного вантажного переходу Шегині Медика - Україна становить 40000 грн, проте в довідці відсутня інформація, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, як це зазначено в Наказі №599. Також, документального підтвердження для здійснення числового розрахунку понесених транспортних витрат (чеків, квитанцій, бухгалтерських документів тощо), згідно довідки від 23.03.2026 №1 не подано до митного оформлення. Неподання документації (в. т. для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування товарів) позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Відповідно до документа, поданого під кодом «9000» (інвойс від 16.01.2026 №440781-00054) вартість товару становить 64825,00 SEK, що в перерахунку вартість товару (станом на дату прийняття рішення) становить 7050,1 дол. США/од. Згідно даного документа Продавцем товару є Klaravik AB, а покупцем - THE CORIO Sp.z о.o. В цей час до митного оформлення надано цей же товар, продавцем якого є The Corio Sp.z о.o, а отримувачем ТОВ «Робінія Трейд», митна вартість якого становить (з врахуванням транспортних витрат) 6964,98 дол.США/од (на дату подання митної декларації). Наявність інвойсу (16.01.2026 №440781-00054) з вищою вартістю між третіми особами при одночасному поданні до митного оформлення рахунку-проформи (від 18.02.2026 №є4) з нижчою вартістю може свідчити про заниження митної вартості товару.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 26 (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: - товар 1 на рівні - 81031 PLN/од (19100 євро/од) за ЕМД №UA209200/2025/030791 від 15.05.2025.

Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Вантажний автомобіль(Сміттєвоз), призначений для механічного завантаження, перевезення та розвантаження твердих побутових відходів: марка MAN модель TGS 26.320, кг., календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік - 2012».

Коригування на обсяг партії та умови поставки не здійснювалося. Додатково митницею здійснено аналіз вартості товару «Вантажний колісний транспортний засіб спеціального призначення (сміттєвоз), б/в, марки «VOLVO», модель «FE 300» з відкритих джерел мережі Інтернет щодо ринкових цін на схожий товар, що дозволило визначити рівень вартості оцінюваного товару відповідно до актуальної цінової інформації схожих товарів, зокрема згідно посилання https://autoline.ua/ru/-/musorovozy/Volvo/FE-300--342tm2819m38495: - 29460 євро/од (125 000 PLN/од) - рік виготовлення - 2013; - 20270 євро/од (86000 PLN/од) - рік виготовлення - 2013; - 18620 євро/од - рік виготовлення 2011.

Товар був випущений у вільний обіг відповідно до МД від 16.04.2026 №26UA205140021239U9 (а.с.38, 99), з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішення щодо класифікації товарів, рішенням про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із статтею 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про митний тариф» від 19.10.2022 №2697-IX (далі - Закон №2697-IX) цим законом встановлюється Митний тариф України. Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Нормами частини першої статті 68 МК України визначено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 68 МК України постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі Порядок №428).

Згідно із пунктами 2, 3 Порядку №428 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Відповідно до пункту 5-1 Порядку №428 з метою забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів рішення щодо класифікації товарів згідно з УКТЗЕД та рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів приймаються митними органами з урахуванням підходів до класифікації окремих товарів згідно з Комбінованою номенклатурою, закріплених у відповідних актах права Європейського Союзу (acquis ЄС), за умови, що такі підходи не суперечать положенням Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів.

Відповідно до частин першої - другої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно із частиною третьою статті 69 МК України на вимогу посадової особи митного органу декларант зобов`язаний надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК України).

Нормами частини п`ятої статті 69 МК України передбачено, що для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини сьомої статті 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Згідно із частиною восьмою статті 69 МК України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 №650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397, класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог МК України, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Верховний Суд у постановах від 08.02.2022 у справі №808/3175/16, від 26.06.2023 у справі №804/892/17, від 21.07.2023 у справі №821/1680/16 наголошував, що відносячи товар до тієї чи іншої позиції, слід виходити з більш конкретного його опису. Саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТЗЕД.

При вирішенні спірних правовідносин, суд враховує, що на виконання положень статті 68 МК України, Порядку №428, наказом Державної митної служби затверджено Пояснення до УКТЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, затверджені наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» (далі - Пояснення).

Згідно із Поясненнями до товарної позиції 8704 остання має назву моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися. До цієї товарної позиції включаються, зокрема: звичайні вантажні автомобілі та автофургони (відкриті, з брезентовим верхом, закриті і т.п.); автомобілі для доставляння товарів та автофургони усіх видів, автофургони для перевезення домашніх речей; вантажні автомобілі з автоматичними розвантажувальними пристроями (з перекидним кузовом і т.п.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); авторефрижератори або автомобілі з ізотермічними кузовами; багатоярусні вантажні автомобілі для перевезення кислоти в суліях, балонів з бутаном і т.п.; важкі вантажні автомобілі з низькорозташованими рамами і навантажувальними похилими трапами для перевезення танків, підіймачів або екскаваторів, електричних трансформаторів і т.п.; вантажні автомобілі, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, крім бетономішалок товарної позиції 8705; машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

Щодо товарної позиції 8705 (моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі), то до цієї товарної позиції включається ряд видів транспортних засобів, спеціально сконструйованих або пристосованих для розміщення різних пристроїв, які надають їм можливості виконувати визначені нетранспортні функції; тобто основною метою транспортного засобу цієї товарної позиції не є перевезення людей або вантажів.

До цієї товарної позиції включаються: (1) Автомобілі вантажні аварійні, що являють собою автомобільні шасі з підлогою або без неї та обладнані підіймальними пристроями, такими як неповоротні крани, козли, блоки чи лебідки, і призначені для підіймання і буксирування транспортних засобів в аварійному стані. (2) Автомобілі-насоси, обладнані насосом, як правило, з приводом від двигуна автомобіля (наприклад, пожежні автомобілі). (3) Вантажні автомобілі, обладнані драбинами або підіймальними платформами для ремонту контактних підвісних мереж, вуличного освітлення і т.п.; вантажні автомобілі з регульованою стрілою і платформою для кінознімального чи телевізійного устаткування. (4) Вантажні автомобілі, застосовувані для очищення вулиць, стічних канав, аеродромних злітно-посадочних смуг і т.п. (наприклад, автомобілі для прибирання доріг (підмітальні машини), автомобілі-розкидувачі, комбіновані підмітально-мийні машини та асенізаційні машини). (5) Снігоочисні та снігоприбиральні машини з умонтованим устаткуванням; тобто автомобілі, створювані винятково для снігоприбирання і, як правило, з турбінами, обертальними лопатками і т.п., з приводом або від двигуна автомобіля, або від окремого двигуна. В усіх випадках змінне снігоочисне або снігоприбиральне обладнання всіх типів не включається до цієї товарної позиції (товарна позиція 8430), незалежно від того, подане воно змонтованим на автомобілі чи ні. (6) Вантажні автомобілі-розкидувачі всіх видів з нагрівальним устаткуванням або без нього, з устаткуванням для розподілу гудрону або гравію, для сільськогосподарських цілей і т.п. (7) Автокрани, не призначені для перевезення вантажів, які складаються з автомобільного шасі, на якому постійно встановлена кабіна і поворотний кран. Проте вантажні автомобілі з самонавантажувальними пристроями не включаються до цієї товарної позиції (товарна позиція 8704). (8) Автобурові (тобто вантажні автомобілі, обладнані вишкою в комплекті з краном, лебідками та іншими пристроями для буріння і т.п.). (9) Вантажні автомобілі, обладнані штабелеукладачами (тобто рухомою платформою, виконаною рухомою на вертикальній основі, і яка, як правило, має привід від двигуна автомобіля). Проте до цієї товарної позиції не включаються самозавантажні автомобілі, обладнані лебідками, підіймальними пристроями і т.п., але призначені переважно для перевезення вантажів (товарна позиція 8704). (10) Автобетономішалки, що складаються з кабіни та автомобільного шасі, на якому постійно змонтована бетономішалка, пристосована як для виготовлення, так і для перевезення бетону. (11) Пересувні електрогенераторні агрегати, що складаються з вантажного автомобіля, на якому змонтований електрогенераторний агрегат, з приводом або від двигуна автомобіля, або від окремого двигуна. (12) Автомобілі радіологічні (з рентгенівськими установками) (наприклад, обладнані медичним кабінетом, затемненим приміщенням і повним набором рентгенівського устаткування). (13) Пересувні клініки (медичні або стоматологічні) з операційною, устаткуванням для анестезування та іншою хірургічною апаратурою. (14) Автомобілі-прожектори, що мають прожектор, змонтований на автомобілі, причому живлення звичайне здійснюється від генератора, який має привід від двигуна автомобіля. (15) Автофургони для позастудійного радіомовлення та телемовлення. (16) Автофургони телеграфні, радіотелеграфні чи радіотелефонні, приймальні та передавальні; радіолокаційні автоустановки. (17) Іподромні автофургони, обладнані лічильними машинами для автоматичного підрахунку виграшів на перегонах. (18) Пересувні лабораторії (наприклад, для контролю експлуатаційних характеристик сільськогосподарських машин). (19) Випробувальні вантажні автомобілі з реєструвальними приладами для визначення тягових зусиль автомобілів, які буксирують їх. (20) Пересувні хлібопекарні з повним устаткуванням (тістозамішувач, піч і т.п.); польові кухні. (21) Автомобілі-майстерні, обладнані різними верстатами та інструментом, зварювальними пристроями тощо. (22) Пересувні банки, пересувні бібліотеки і пересувні автовиставки для демонстрації товарів.

При цьому, відповідно до частини першої статті 19 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі також Закон №2344-III) транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.

За визначенням статті 1 Закону № 2344-III транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу).

Отже, законодавчо визначено два типи транспортних засобів загального і спеціального призначення.

У розглядуваній справі встановлено, що згідно із графою 33 МД №25UA205140016344U1 від 24.03.2026 товар, що ввозився на митну територію України був задекларований за кодом 8705908090, що згідно з УКТЗЕД класифікується, як «інші моторні транспортні засоби спеціального призначення». Ставка мита становить 5 %.

Натомість, Волинська митниця прийняла оскаржуване рішення щодо класифікації товарів №26UA20500000023-KТ від 07.04.2026, відповідно до якого товар, який був заявлений до митного оформлення за МД №25UA205140016344U1 від 24.03.2026 за кодом 8705908090 згідно з УКТЗЕД, класифіковано за кодом 8704229900 згідно з УКТЗЕД як моторний транспортний засіб для перевезення вантажів, з повною масою транспортного засобу понад 20 т, що використовувалися, інші з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням. Ставка мита становить 10 %.

Однак, суд не погоджується із такою класифікацією спірного товару митницею з наступних підстав.

Відповідно до висновку експерта автотоварознавчого дослідження №2232 від 01.07.2026, що складений судовим експертом Стасюком О.В., згідно призначення і особливостей конструкції транспортний засіб марки VOLVO. модель FE 300, календарний та модельний рік виготовлення 2012, номер рами НОМЕР_4 , належить до колісних транспортних засобів. Характеристики колісного транспортного засобу VOLVO, модель FE 300, календарний та модельний рік виготовлення 2012, номер рами НОМЕР_2 , з технічної точки зору, відповідає товарному коду 8705 90 80 90 Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (а.с.42-45).

Зі змісту вказаного висновку, суд встановив, що імпортований позивачем транспортний засіб обладнаний кузовом-бункером з трьома незалежними розділеними відсіками. Як правило камери (відсіки) діляться для роздільного збору органіки, твердих відходів, скла. В задній частині бункера знаходяться механізми підйому та розвантаження контейнерів в два відсіки. В передній частині (за кабіною) знаходиться додатковий бункер з боковим завантаженням з правої сторони для харчових відходів. В середині задні бункери обладнані пресами (лівим та правим) для ущільнення сміття, з робочим тиском пресування до 260 бар. Робочий процес проходить наступним чином: - автомобіль зупиняється в відведеному місці, де знаходяться контейнери зі сміттям. Обслуговуючий працівник, підкочує контейнер з сміттям до задньої частини автомобіля, де міститься підвішувальний механізм для захвату контейнерів. Підвішувальний механізм піднімає та вивантажує вміст контейнера в завантажувальний жолоб, звідки за допомогою рухомого пресу (сміття переміщається в бункер. В процесі завантаження, сміття під тиском відтісняє штовхальну плиту до кабіни - у переднє положення. Після заповнення контейнера, сміття транспортується до місця утилізації. В боковий (додатковий) відсік, контейнер піднімається механізмом підйому та виливається через верхню частину, що відкривається автоматично.

У висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 06.04.2026 №1420003301-0213 (а.с.85 зворот.-88) колісний транспортний засіб також ідентифіковано як вантажний колісний транспортний засіб спеціального призначення - сміттєвоз марки «VOLVO», моделі «FE 300», ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_5 , який обладнаний електрогідравлічними механізмами для завантаження, ущільнення та призначений для транспортування та вивантаження побутового сміття з території населених пунктів на звалища, сміттєперевантажувальні станції, сміттєспалювальні або сміттєпереробні заводи тощо.

Основні функції КТЗ марки «VOLVO», моделі «Е 300» - навантаження, ущільнення, транспортування та вивантаження твердих побутових відходів

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що імпортований «Робінія Трейд» транспортний засіб є транспортним засобом спеціального призначення, оскільки призначений для виконання спеціальних робочих функцій.

З цих підстав суд не бере до уваги доводи відповідача про необхідність класифікувати спірний транспортний засіб за кодом товарної позиції 8704, як «моторний транспортний засіб для перевезення вантажів», з посиланням на Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, оскільки до цієї категорії відносяться лише транспортні засоби загального призначення, які не обладнані спеціальним устаткуванням.

При цьому, у висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 06.04.2026 №1420003301-0213 зазначено, що віднесення зразків товарів до певних товарних груп, позицій, категорій, підкатегорій тощо згідно з УКТЗЕД виходить за межі компетенції та наявних уповноважень СЛЕД Держмитслужби, а відтак, на думку суду, вказаний висновок не може слугувати беззаперечним доказом на підтвердження позиції митного органу.

Окрім того, суд відхиляє посилання відповідача на лист Міністерства фінансів республіки Польща №DWK4.8824.82.2023 від 25.07.2023, оскільки відповідно до митної декларації країни відправлення №26PL301010000TXCB9 від 18.03.2026 митним органом країни експорту (Республіки Польща) даний товар теж класифіковано в товарній позиції 87059080 (а.с.29, переклад а.с.29 зворот.-30).

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правильність віднесення позивачем імпортованого за митною декларацією №25UA205140016344U1 від 24.03.2026 транспортного засобу до колісного транспортного засобу спеціального призначення за кодом 8705 за критеріями його призначення і особливостей конструкції, а тому висновок відповідача про необхідність класифікації цього транспортного засобу за кодом 8704 (моторний транспортний засіб для перевезення вантажів), є помилковим та необґрунтованим.

Таким чином, враховуючи досліджені письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Волинська митниця оскаржуваним рішенням про визначення коду товару №26UA20500000023-KТ від 07.04.2026 безпідставно класифікувала такий товар у товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД моторні транспортні засоби для перевезення вантажів.

Як наслідок, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.04.2026 №UA205140/2026/000787 теж є необґрунтованою та безпідставною.

Як встановлено судом, митне оформлення для випуску у вільний обіг товару за кодом УКТЗЕД, що визначений оскаржуваним рішенням №26UA20500000023-KТ від 07.04.2026 щодо класифікації товарів було здійснено за МД від 14.04.2026 №26UA20514020665U1 (а.с.98). Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) - 22 000 злотих.

Однак, Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000045/2 від 15.04.2026 (а.с.39-40), а також сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.04.2026 №UA205140/2026/000803 (а.с.36).

При вирішення позовних вимог в цій частині суд виходить із наступного.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із частиною першою третьою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу..

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; 7) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених вище положень МК України дозволяє дійти висновку про те, що підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 МК України, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, на думку суду, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

У розглядуваному випадку оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 МК України.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 06.12.2024 №16/UA (а.с.19-20), укладеним між ТОВ «Робінія Трейд» (покупець) та фірмою ТНЕ CORIO Sp. Z о.о., (продавець) визначено предмет, умов постачання, суму договору та умови оплати.

Згідно із пунктом 2.1. контракту найменування товару, ціна, валюта оплати, кількість і умови поставки на кожну окрему партію товару вказуються в інвойсах, які є невід`ємною частиною договору.

Загальна сума 900 000,00 Польських злотих (пункту 3.1 контракту).

Відповідно до пункту 3.2. контракту умови оплати за відвантажену партію товару вказуються в додатках або інвойсах, які є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 3.3. контракту визначено, що оплата за товар за домовленістю сторін може здійснюватися частинами.

На виконання умов вказаного контракту, згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №4 від 18.02.2026 фірма ТНЕ CORIO Sp. Z.о.о.. поставила позивачу сміттєвоз 3-секційний, Дизельний Volvo FE 300 JOAB Anaconda Ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 вартістю 22 000 злотих. Термін оплати 04.03.2026. Умови доставки: FCA Катрінехольм, Швеція. (а.с.22, переклад а.с.22 зворот.-23).

Оплата за товар була проведена позивачем згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті від 19.02.2026 №2 на суму 22 000 злотих. В графі 70 (призначення платежу) платіжного документу наявне посилання на контракт №16/UA від 06.12.2024 та інвойс №4 від 18.02.2026 (а.с.31).

Ціна товару в інвойсі №4 від 18.02.2026 (22 000 злотих) відповідає загальній фактурній вартості, зазначеній в МД від 14.04.2026 №26UA20514020665U1 (а.с.98).

Суд зазначає, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Отже, вказаним документом підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі).

Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало те, що відповідно до поданого рахунку-проформи №4 від 18.02.2026 продавцем товару (власником) є The Coro Sp.z о.o., що суперечить власнику, вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 02.06.2020.

Разом з тим, судом встановлено, що у відповідь на електронне повідомлення митниці, позивач надав лист-пояснення №1 від 14.04.2026 (а.с.34), в якому повідомив, що Компанія The Corio Sp. z o.о. придбала зазначений автомобіль на аукціоні KLARAVIK 16.01.2026, де продавцем виступає Coneco Sverige AB, на підтвердження чого додатково долучив інвойс від 16.01.2026 №440781-00054 (а.с.24, переклад а.с.24-25 зворот.-25).

При цьому, суд зауважує, що продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем.

Тоді як з поданих декларантом документів зрозуміло, що продавцем є компанія ТНЕ CORIO Sp. Z.о.о. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.

Також чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

В оскаржуваному рішенні також зазначено, що відповідно документа, поданого під кодом «9000» (інвойс від 16.01.2026 №440781-00054) вартість товару становить 64825,00 SEK, що в перерахунку вартість товару (станом на дату прийняття рішення) становить 7050,1 дол. США/од. Згідно даного документа Продавцем товару є Klaravik AB, а покупцем - THE CORIO Sp. z о.о.. В цей час до митного оформлення надано цей же товар, продавцем якого є The Corio Sp.z o.о, а отримувачем ТОВ «Робінія Трейд», митна вартість якого становить (з врахуванням транспортних витрат) 6964,98 дол.США/од (на дату подання митної декларації). Наявність інвойсу (16.01.2026 №440781-00054) з вищою вартістю між третіми особами при одночасному поданні до митного оформлення рахунку-проформи (від 18.02.2026 №4) з нижчою вартістю, на думку митного органу, може свідчити про заниження митної вартості товару.

Разом з тим, суд враховує пояснення фірми THE CORIO Sp. z о.о. від 03.07.2026 щодо формування ціни продажу транспортного засобу згідно з рахунком.-фактурою №4 від 18.02.2026, відповідно до яких транспортний засіб було придбано компанією THE CORIO Sp. z о.о. на аукціоні у Швеції (Klaravik AB) на таких умовах: чиста ціна транспортного засобу: 49 500,00 SEK, податок на додану вартість (ПДВ 25%): 12 375,00 SEK, комісія аукціону (reverse charge, без ПДВ): 2 950,00 SEK, загальна сплачена сума: 64 825,00 SEK.

Відповідно до законодавства Швеції, після вивезення (експорту) транспортного засобу за межі Швеції та надання відповідних експортних документів, ПДВ у розмір 12 375,00 SEK підлягав поверненню компанії ТНЕ CORIO Sp. Z о.о. Це повернення було здійснено, у зв`язку з чим фактична собівартість придбання транспортного засобу (нетто, після повернення ПДВ) склала: 49 500,00 SEK + 2 950,00 SEK (комісія аукціону) = 52 450,00 SEK.

Після перерахунку в польські злоті за середнім курсом НБП станом на 16.01.2026 (1 SEK = 0,3935 PLN), собівартість придбання становить: 20 639,08 PLN.

Транспортний засіб надалі був проданий ТОВ «ROBINIA TRADE» в рамках» експортної поставки (за межі ЄС) згідно з Рахунком-фактурою Nє 4 від 18.02.2026 За ціною 22 000,00 PLN, без нарахування ПДВ відповідно до правил оподаткування експорту товарів за ставкою ПДВ 0%.

Різниця між ціною продажу та собівартістю придбання (націнка) становить: 7.22 000,00 PLN - 20 639,08 PLN = 1 360,92 PLN (тобто приблизно 6,59% від собівартості придбання).

Ціна продажу транспортного засобу була сформована на ринкових та прозорих умовах з урахуванням фактичних витрат на придбання після повернення ПДВ шведською стороною (а.с. 49, переклад а.с.49 зворот).

При цьому, суд зауважує, що вказані правовідносини відбувалися без участі позивача, а вищезазначені юридичні особи на власний розсуд та за взаємною згодою визначали ціну транспортного засобу.

Також однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, не подано транспортні (перевізні) документи, які б підтверджували суму витрат, зазначену в гр. 20 ДМВ.

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що надана інформаційна довідка про вартість перевезення від 23.03.2026 б/н стосується перевезення за CMR №435423 від 16.03.2026. В графі 44 МД надана автотранспортна накладна від 16.03.2026 від номером 855801, а отже довідка про транспортні витрати не стосується оцінюваного товару.

На вимогу митниці до митного оформлення додатково надіслано довідку про транспортні витрати до кордону від 23.03.2026 №1 в якій зазначено, що вартість перевезення з Katrineholm Швеція до прикордонного вантажного переходу Шегині Медика - Україна становить 40000 грн, проте в довідці відсутня інформація, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, як це зазначено в Наказі №599. Також, документального підтвердження для здійснення числового розрахунку понесених транспортних витрат (чеків, квитанцій, бухгалтерських документів тощо), згідно довідки від 23.03.2026 №1 не подано до митного оформлення.

Окрім того, в графі 23 автотранспортної накладної від 16.03.2026 №855801 перевізником зазначено «МАУ 126KOVALCHUK». Штамп перевізника, який здійснював перевезення товару відсутній. Також відсутня інформація про суб`єкта надання транспортних послуг.

Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд зазначає таке.

Згідно із довідкою №1 від 23.03.2026 про транспортні витрати до кордону вартість перевезення згідно CMR 855801 від 16.03.2026 з Katrineholm Швеція до прикордонного вантажного переходу Шегині-Медика- Україна. Становить 40000 грн (а.с.28).

Як встановлено судом, у листі-поясненні №1 від 14.04.2026 позивач повідомив митний орган, що транспортний засіб, зазначений в автотранспортній накладній від 16.03.2026 №855801, є безпосередньо предметом купівлі (товаром) та переміщувався до митної території України своїм ходом відповідно до умов поставки FCA. Водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, є уповноваженою особою підприємства-покупця та здійснював перегін транспортного засобу без надання послуг перевезення як окремого виду господарської діяльності. У зв`язку з цим відсутній окремий суб`єкт надання транспортних послуг, а також, відповідно, відсутній штамп перевізника. Графу 23 автотранспортної накладної було заповнено водієм самостійно із зазначенням номера транспортного засобу «МАY126», прізвища, дати та підпису (а.с.34).

З огляду на вказане суд враховує доводи позивача про те, що відсутність інформації про перевізника обумовлена тим, що переміщення товару здійснювалося власним ходом, без залучення третіх осіб.

Із акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.03.2026 також вбачається, що під час здійснення митного огляду (переогляду) був присутній саме водій ОСОБА_1 (а.с.84).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Судом встановлено, що визначена у МД від 14.04.2026 №26UA20514020665U1 митна вартість товару у розмірі 302561,20 грн, включає вартість товару 262 561,20 грн (22 000 Х 11,9346) та вартість витрат на транспортування в розмірі 40 000,00 грн, що відповідає нормам пункту 5 частини десятої статті 58 МК України.

Верховний Суд у постановах від 15.10.2024 у справі №520/6058/24, від 31.05 2019 у справі №804/16553/14 зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вказаної правової позиції суд дотримується при вирішенні даного спору та зазначає, що подана позивачем на підтвердження транспортних витрат довідка є належним доказом їх понесення.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про коригування митної вартості про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, на думку суду, не є доведеними.

Отже, подані позивачем документи містять інформацію про товар та його ціну, інші складові митної вартості, які не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про неподання декларантом додаткових документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

На думку суду, за обставин цієї справи відповідач не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем). Відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару відповідачем не спростовано, недійсність чи ознаки підробки документів ним також не виявлено, а вказані митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (№UA209200/2025/030791 від 15.05.2025.), на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205140/2026/000045/2 від 15.04.2026 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Як наслідок, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.04.2026 №UA205140/2026/000803 теж є необґрунтованою та безпідставною.

Згідно із частинами першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 10 649,60 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 06.07.2026 №111 (а.с.14, 56).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн, суд зазначає наступне.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги №01/15-06 від 15.06.2026 (а.с.53-54), додаткової угоди №1/01/15-06 від 15.06.2026 до вказаного договору (а.с.54), акту здачі прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №1/01/15-06 від 03.07.2026 (а.с.54 зворот.), квитанції №1/01/15-06 від 03.07.2026 (а.с.55).

Згідно із пунктом 2.2 договору про надання правничої допомоги №01/15-06 від 15.06.2026 розмір винагороди (гонорару) встановлюється додатковою угодою до даного договору.

Відповідно до додаткової угоди №1/01/15-06 від 15.06.2026 та акту здачі прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №1/01/15-06 від 03.07.2026 правнича допомога згідно договору №01/15-06 від 15.06.2026 включала: консультування Клієнта щодо правової позиції із вивченням документів 2000,00 грн; підготовка та подання до Волинського окружного адміністративного суду позовної заяви до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2026/000787 від 10.04.2026, №UA205140/2026/000803 від 15.04.2026, рішення Волинської митниці щодо класифікації товарів №26UA20500000023-КТ від 07.04.2026, рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000045/2 від 15.04.2026 з судовим супроводженням справи та підготовкою процесуальних документів відповідь на відзив, тощо) - 28 000 грн. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) становить 30 000,00 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву не погодилася із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу та вказала, що спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню, не передбачають. Предмет спору у цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), значення справи для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг (складення позовної заяви, відповіді на відзив), виходячи із принципів обґрунтованості їх розміру, заперечення відповідача щодо обсягу наданих послуг та їх вартості, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо стягнення з відповідача витрат за послуги перекладача у сумі 4440 грн, суд зазначає наступне.

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних із залученням перекладача, позивач надав рахунок №СФ-0000058 від 22.06.2026, складений ТОВ «ЛА-ВІТА» на суму 4440,00 грн (а.с.50), акт виконаних робіт №РА-0000058 від 22.06.2026 відповідно до якого ТОВ «ЛА-ВІТА» надало позивачу перекладацькі послуги (CMR, інвойс фактура, митна декларація, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) на суму 4440,00 грн (а.с.50 зворот.), бухгалтерську довідку №12 до вказаного акту (а.с.51), платіжну інструкцію №98 від 22.06.2026 про оплату згідно рахунку №РА-0000058 від 22.06.2026 на суму 4440,00 грн (а.с.52).

Факт надання послуг перекладача підтверджується перекладом документів, складених іноземною мовою, на українську мову, які містяться в матеріалах справи, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №4 від 18.02.2026 (а.с.22, переклад а.с.22 зворот.-23), інвойс від 16.01.2026 №440781-00054 (а.с.24, переклад а.с.24-25 зворот.-25), автотранспортна накладна (СМR) №855801 від 16.03.2026 (а.с.26, переклад а.с.26 зворот.-27), копія митної декларації країни відправлення №26PL301010000TXCB9 від 18.03.2026 (а.с.29, переклад а.с.29 зворот.-30), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 02.06.2020 (а.с.32, переклад а.с.32 зворот.-33).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначила, що визначена вартість витрат на переклад документів у розмірі 4400,00 грн є значно завищеними, зважаючи на кількість текстової інформації у документах, які підлягали перекладу, до загального обсягу документа, а також мови перекладу. В основному ці документи перелічують товарну номенклатуру товару, містять його вагу, кількість, ціну, тобто числові показники, які не підлягають перекладу та не вимагають застосуванню спеціальних знань.

Беручи до уваги, що перекладені українською мовою документи слугували доказовою базою при розгляді справи, факт надання послуг перекладу документів та їх пов`язаність з розглядом справи підтверджується належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача витрат, пов`язаних із залученням перекладача, в заявленому розмірі.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати в загальній сумі 19 089,60 грн (10 649,60 грн витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, 4000,00 грн витрати на правничу допомогу адвоката та 4440,00 грн витрати на переклад документів).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Робінія Трейд» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кафедральна, будинок 10, код ЄДРПОУ 43618284) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці щодо класифікації товарів №26UA20500000023-KТ від 07.04.2026 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.04.2026 №UA205140/2026/000787.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000045/2 від 15.04.2026 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.04.2026 №UA205140/2026/000803.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Робінія Трейд» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 19 089,60 грн (дев`ятнадцять тисяч вісімдесят дев`ять гривень 60 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк