Решение № 140955312, 26.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7848/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідно до якого просить суд:

1) визнати протиправним і скасувати рішення № 39 від 29.04.2026 року Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначення пенсії в разі втрати годувальника;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення їй пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 серпня 2022 року ОСОБА_2 було призвано на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08 січня 2023 року він загинув під час бойових дій у районі населеного пункту Соледар Бахмутського району Донецької області.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 квітня 2025 року у справі № 161/7953/24, яке набрало законної сили, встановлено факт постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 01 січня 2013 року до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 січня 2026 року у справі № 161/21167/25, яке набрало законної сили, встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 з 01 січня 2013 року до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

21 квітня 2026 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однак рішенням відповідача від 29 квітня 2026 року № 39 у призначенні пенсії було відмовлено з мотивів відсутності факту непрацездатності позивачки та документального підтвердження зареєстрованого шлюбу між нею та загиблим.

Позивач вважає зазначену відмову протиправною, оскільки обставини її спільного проживання із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на його утриманні встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили. На її думку, відповідач не надав належної правової оцінки встановленим судом обставинам та не врахував їх під час вирішення питання про призначення пенсії.

Позивач зазначає, що оскаржуване рішення порушує її право на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку із чим просить суд захистити її права шляхом визнання рішення відповідача протиправним та зобов`язання вчинити дії, необхідні для реалізації права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29 квітня 2026 року №39 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника та зобов`язати відповідача призначити їй відповідну пенсію.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 10 серпня 2022 року її цивільного чоловіка ОСОБА_2 було призвано на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08 січня 2023 року ОСОБА_2 загинув під час бойових дій у районі населеного пункту Соледар Бахмутського району Донецької області.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 квітня 2025 року у справі № 161/7953/24, яке набрало законної сили, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2013 року до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 січня 2026 року у справі № 161/21167/25, яке набрало законної сили, встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 з 01 січня 2013 року до дня його загибелі.

21 квітня 2026 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням від 29 квітня 2026 року № 39 відповідач відмовив у призначенні пенсії, посилаючись на відсутність факту непрацездатності позивачки та документального підтвердження зареєстрованого шлюбу між нею і загиблим військовослужбовцем.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав, вважаючи рішення відповідача протиправним.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 30 Закону України № 2262-XII право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника мають непрацездатні члени сім`ї загиблого військовослужбовця, які перебували на його утриманні, за умови дотримання інших установлених законом вимог.

Згідно зі статтею 31 цього Закону члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони перебували на повному утриманні годувальника або одержували від нього допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування.

У цій справі факт перебування позивачки на утриманні ОСОБА_2 встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Факт проживання позивачки із загиблим однією сім`єю без реєстрації шлюбу також підтверджений судовим рішенням.

Зазначені обставини мають бути враховані відповідачем під час вирішення питання про пенсійне забезпечення позивачки. Відсутність зареєстрованого шлюбу не може оцінюватися ізольовано від установленого судом факту сімейних відносин, однак правові наслідки такого проживання для призначення пенсії мають визначатися з урахуванням спеціального пенсійного законодавства.

Крім того, суд бере до уваги обставини щодо наявності у позивачки дитини з інвалідністю та стійкого обмеження повсякденного функціонування, якщо такі обставини підтверджені належними доказами. Їх правове значення полягає в необхідності перевірки наявності передбачених законом підстав для віднесення позивачки до категорії осіб, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Вирішуючи спір, суд також ураховує положення статті 19 Конституції України, за якими органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а також положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доводити правомірність свого рішення.

За таких обставин правомірність відмови у призначенні пенсії підлягає оцінці з урахуванням усіх установлених обставин, поданих документів та наявності передбачених законом умов для пенсійного забезпечення.

Керуючись статтями 2, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №39 від 29 квітня 2026 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначення пенсії в разі втрати годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 квітня 2026 року про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, врахувавши обставини, встановлені рішеннями Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 квітня 2025 року у справі № 161/7953/24 та від 28 січня 2026 року у справі № 161/21167/25 та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя Ф.А. Волдінер