Решение № 140954751, 27.10.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/2372/26Єдиний унікальний № 748/3110/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 рокум. ЧернігівЧернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Малець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради, Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 у сумі 65 297 грн. 32 коп, які перерахувати у дохід Державного бюджету України та на користь держави в особі Чернігівської обласної ради кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 у сумі 1 052 грн. 32 коп., які перерахувати у дохід обласного бюджету Чернігівської області. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2025 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286-1 КК України. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Потерпіла ОСОБА_2 , перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради у період із 02 листопада 2024 року по 02 грудня 2024 року 30 ліжко-днів. За інформацією КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради витрати закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 становлять 66 349 грн. 64 коп., у тому числі вартість лікування за рахунок коштів державного бюджету становить 65 297 грн. 32 коп., за рахунок коштів обласного бюджету 1 052 грн. 32 коп. Відповідач не відшкодував витрати на лікування потерпілої від кримінального правопорушення, ні у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ні після набрання законної сили вироком суду.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор Дейкун К.Л. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники Національної служби здоров`я України та Чернігівської обласної ради у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.

Представник третьої особи Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна дитяча лікарня» у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Судом встановлено, що вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2025 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286-1, ч. 1 ст. 69 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 5 (п`ять) років. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін. Вирок суду набрав законної сили 29 вересня 2025 року. Цивільний позов у справі не заявлено. (а.с. 13-15, 18-21).

За результатами судового розгляду кримінального провадження встановлено, що 02 листопада 2024 року близько 21 год. 00 хв, транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , рухався по вул. Миру у с. Роїще, Чернігівського району та області зі сторони вул. Сонячна в сторону вул. Молодіжна.

Рухаючись у вказаному напрямку, поряд з будинком АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (п.п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (зі змінами та доповненнями) (далі ПДР), не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну (п.п. 2.3б ПДР), не вибрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним (п.п. 12.1 ПДР), внаслідок чого втратив керованість над транспортним засобом та здійснив виїзд за межі проїзної частини, в результаті чого, здійснив зіткнення з придорожнім деревом, що знаходилось на узбіччі за межами проїзної частини дорогу з лівої сторони дороги відносно руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир транспортного засобу марки «ВАЗ» модель «2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломами 2,3,4,5,6 ребер зліва по середньо-ключичній лінії, 1 ребра справа зі зміщенням уламків, забою легень, ускладненого двобічним пневмотораксом; закритого косо-поперечного перелому правої стегнової кістки на рівні середньої третини діафізу зі зміщенням уламків; закритого перелому правої ключиці на рівні середньої третини діафізу зі зміщенням уламків; закритого перелому лівої малогомілкової кістки на рівні верхньої третини діафізу зі зміщенням уламків; переломів сідничних, верхніх гілок лобкових кісток тазу двобічно з допустимим зміщенням уламків, переломів бокових мас 1 та 2 хребців крижової кістки зліва без зміщення уламків, перелому куприка з допустимим зміщенням уламків; закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, переломами передньої та задньо-латеральної стінок правої верхньощелепної пазухи, гемосинусом, підшкірним крововиливом навколоорбітальної ділянки зліва, садном лобної ділянки зліва; множинних синців, подряпин та саден тулубу, шиї, кінцівок, які в сукупності, як можливо наслідку одного травматичного процесу в умовах дорожньо-транспортної пригоди, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. п. 2.9а, 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (зі змінами та доповненнями), що стало причиною та умовою настання події даної дорожньо-транспортної пригоди, та перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з тілесними ушкодженнями, що були отримані потерпілою ОСОБА_2 .

За інформацією КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у період із 02 листопада 2024 року по 02 грудня 2024 року 30 ліжко-днів. Витрати закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 становлять 66 349 грн. 64 коп., в тому числі вартість лікування за рахунок коштів державного бюджету становить 65 297 грн. 32 коп., за рахунок коштів обласного бюджету 1 052 грн. 32 коп. (а.с.26-27)

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Тобто, законодавство покладає обов`язок відшкодувати кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, саме на особу, яка вчинила злочин.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» зокрема п. 3 передбачено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, у якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» закладом охорони здоров`я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» фінансування охорони здоров`я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Відповідно до п. 5.3. Статуту КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, який затверджено наказом начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 03.07.2019 № 100, джерелами формування майна та коштів підприємства є, зокрема, кошти державного, обласного, районних, об`єднаних територіальних громад, міст обласного значення та інших місцевих бюджетів; цільові кошти; кошти отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Згідно листа КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради від 22 липня 2026 року № 41-06/1289, стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 здійснювалося за програмою медичних гарантій Національної служби здоров`я України (кошти Державного бюджету України) у сумі 65 297 грн. 32 коп. та коштів обласного бюджету Чернігівської обласної ради у сумі 1 052 грн. 32 коп. (а.с. 26-27)

Листом від 06 серпня 2026 року № 18495/2-17-26, Національна служба здоров`я України повідомила, що у 2024 році із КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради було укладено Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 2776-Е124-Р000 від 09.02.2024, який діяв у період стаціонарного лікування потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 32-33).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» програма медичних гарантій це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і паталогічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних інших медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. Розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем програми медичних гарантій є Національна служба здоров`я України.

Таким чином, оскільки на стаціонарне лікування неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету України витрачено 65 297 грн. 32 коп., які профінансовано згідно Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 2776-Е124-Р000 від 09 лютого 2025 року, укладеного між Національною службою здоров`я України та КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, тому зазначені кошти підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України на користь держави в особі Національної служби здоров`я України.

Водночас, витрати закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого, які профінансовано за рахунок коштів обласного бюджету у сумі 1 052 грн. 32 коп., підлягають зарахуванню у дохід обласного бюджету Чернігівської області на користь держави в особі Чернігівської обласної ради, яка є власником та засновником закладу охорони здоров`я.

Витрати на лікування потерпілого, обраховані закладом охорони здоров`я у відповідності до вимог Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день, тому суд приходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача 66 349 грн. 64 коп. в рахунок відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, з них 65 297 грн. 32 коп. до Державного бюджету України в особі Національної служби здоров`я України та 1 052 грн. 32 коп. до місцевого бюджету (Чернігівської обласної ради).

Відповідно до абз. 1 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Конституційний Суд України рішенням від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Водночас, у пунктах 3 та 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Попри відтермінування втрати чинності окремих положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружна прокуратура окремо обґрунтовує виключність підстав для представництва інтересів держави у вказаних правовідносинах.

У мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам, закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини.

Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини).

Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва. На вказане також звернув увагу Верховний Суд у п. 68 постанови від 18.12.2025 у справі № 160/4161/24. Верховний Суд у постанові від 09.10.2024 у справі № 394/438/22 зазначив, що винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Заступником Чернігівської окружної прокуратури порядку ч. 4 ст. 23 Закону Про прокуратуру» було повідомлено Чернігівську міську раду та Національну службу здоров`я України про виявлені порушення та про необхідність вжиття заходів реагування, а в подальшому і про подачу позовної заяви в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради та Національної служби здоров`я України.

Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача у дохід держави підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп., від сплати якого прокурор звільнений на підставі п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1206 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради, Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 у сумі 65 297 грн. 32 коп., які перерахувати у дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: UA978999980313080115000026011; ГУК у м. Києві/ Шевченківський р-н/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ 37993783.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , на користь держави в особі Чернігівської обласної ради кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 у сумі у сумі 1 052, 32 грн, які перерахувати у дохід обласного бюджету Чернігівської області за наступними реквізитами: UA218201720344350001000022677; ДКС України м. Київ, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ 02006604.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Реквізити для сплати судового збору: Код ЄДРПОУ: 37993783; ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу: Стягнення судового збору.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Національна служба здоров`я України, код ЄДРПОУ 42032422, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, 19.

Позивач: Чернігівська обласна рада, код ЄДРПОУ 25618741, місцезнаходження: м. Чернігів, просп. Миру, 43.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, код ЄДРПОУ: 02006604, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Пирогова, 16.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Хоменко Л.В.