Решение № 140954010, 15.10.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2843/26

Провадження № 2/950/1468/26

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Косолапа В.М.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні суду в м. Лебедин цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 03.03.2021 № 1001826560901 у розмірі 46827,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.03.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1001826560901 на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 46827,55 грн.

26.06.2026 між позивачем та АТ «ПУМБ» укладено договір факторингу № 1 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» набуло право грошової вимоги, в тому числі, до відповідача.

Відповідно до Реєстру боржників від 26.06.2026 до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 46827,55 грн. Заборгованість відповідача, на момент звернення до суду, складає 46827,55 грн., в тому числі 34826,56 грн. заборгованості по тілу кредиту, 15,66 грн. заборгованості по процентам та 11985,33 грн. заборгованості за комісією.

Звернувшись до суду позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в загальному розмірі 46827,55 грн., оскільки відповідач своїх зобов`язань не виконав, суми отриманого кредиту не повернув, проценти за користування нею не сплатив.

Ухвалою від 25.09.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07.10.2026 представник відповідача подав до суду відзив у якому позовні вимоги визнав частково, а саме в розмірі 28692,82 грн. (тіло кредиту та 15,66 грн. процентів).

Щодо стягнення комісії у розмірі 11985,33 грн. заперечив. Зазначив, що положення частин 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, вказаною нормою визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми літу, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) .з погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, плачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Представник вважає, що за таких обставин умови кредитного договору № 1001826560901 в частині сплати комісії за обслуговування кредиту є платою за послуги, яка відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» повинна надаватися безоплатно, що також узгоджується з судовою практикою, зокрема постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Відповідно до умов заяви № 1001826560901 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 03.03.2021 обслуговування кредитної заборгованості встановлюється щомісячна комісія розмірі 831,63 грн. та встановлений цим пунктом договору розмір комісії залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору.

Однак, сплата позичальником комісії за обслуговування кредитної заборгованості не є самостійною послугою кредитодавця, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 УК України є обов`язком кредитодавця та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Надання кредиту здійснюється кредитодавцем виконання ним свого обов`язку за кредитним договором, а тому такі дії АТ «ПУМБ» не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Таким чином представник вважає положення укладеного між сторонами договору про надання кредиту, які передбачають сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 831,63 грн. кожного місяця, в даному випадку є нікчемними, у зв`язку з чим умови для нарахування товариством комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 1001826560901 від 03.03.2021, станом на 25.06.2026, вбачається, що товариством неправомірно здійснено зарахування грошових коштів в сумі 6149,40 грн., сплачених відповідачем, в рахунок комісії.

Таким чином сплачені ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6149,40 грн. підлягають вираховуванню із загального розміру заборгованості та мають бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за процентами (15,66 грн.), а решта (6133,74 грн.) має бути спрямована в рахунок погашення заборгованості за сумою кредиту. Тому з відповідача може бути стягнуто на користь позивача лише 28692,82 грн. = 46827,55 грн. 11985,33 грн. 6149,40 грн. заборгованості за кредитом.

Також представник просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу зазначивши, що адвокат Рудзей Ю.В. є постійним учасником такої категорії справ і відповідно дана справа не вимагає у нього значних затрат часу та зусиль для підготовки даної позовної заяви, а також витрату такої кількості часу для здійснення комплексного аналізу первинних документів кредитних правовідносин, умов кредитного договору правової кваліфікації спору, визначення способу захисту, оцінки доказів, аналізу потенційних процесуальних ризиків, формування правової позі розробки правової конструкції позову, визначення предмету та підстав позову, формування позовних вимог, застосування норм матеріального процесуального права, аналізу судової практики у подібних правовідносинах підготовки розрахунку судових витрат. Сума заявлених позивачем позовних вимог повністю співпадає розміром заборгованості відповідача, наведеним у розрахунку підготовленому представниками АТ «ПУМБ». Після відступлення права вимоги на користь позивача, останнім взагалі не проводилося нарахування заборгованості за кредитним договором. З таких обставин представник просить стягнути з позивача лише 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На указаний відзив представник позивача подала відповідь у якій зазначила, що ОСОБА_1 , укладаючи кредитний договір з АТ «ПУМБ», погодив та зобов`язався сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Заперечення відповідача щодо не співмірності витрат на правничу допомогу вважає суб`єктивними, а надані докази свідчать про відповідність таких витрат критеріям обґрунтованості, пропорційності та реальності.

На відповідь ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей», представник відповідача подав заперечення у яких зазначив, що факт укладення договору з АТ «ПУМБ» відповідачем не заперечується. Також сторони визнають факт часткового виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором на суму 13115,88 грн., частина яких була врахована на погашення тіла кредиту (6963,95 грн.), процентів (2,53 грн.) та 6149,40 грн. комісії.

Також зазначає, що оскільки нікчемний правочин є недійсним в момент його вчинення, а ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» містить припис про нікчемність умов договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, потреба визнання таких умов нікчемними в судовому порядку відсутня, що також узгоджується із висновками Верховного Суду, в тому числі викладеними у постанові від 13.03.2023 у справі № 398/1796/20.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без його участі. Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, останній просив справу розглядати без їх участі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Так, 03.03.2021 ОСОБА_1 уклав з АТ «ПУМБ» кредитний договір шляхом підписання заяви № 1001826560901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якій підтвердив, що він приймає публічну пропозицію банку на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі- ДКБО), яка розміщена на сайті банку в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що він може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, у тому числі через Дистанційні канали обслуговування.

Відповідачу відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 , надано кредитні кошти у сумі 41790,51 грн, строком на 48 місяців. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості складає 1,99 %; розмір процентної ставки 0,01 % річних (а.с. 5).

Факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 41790,51 грн. підтверджується копією платіжної інструкції № TR.47759819.59677.2464 від 02.03.2021 (а.с. 6).

Відповідно до виписки по рахунку, ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами (а.с. 10-11).

Згідно з розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 , станом на 25.06.2026, складає 46827,55 грн., в тому числі 34826,56 грн. заборгованості за кредитом; 15,66 грн. заборгованості по процентам та 11985,33 грн. заборгованість по комісії (а.с. 7-9).

26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 2 (а.с. 12-14), відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» набуло право вимоги до відповідача.

Згідно з копією реєстру боржників № 1 від 26.06.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 46827,55 грн. (а.с. 15).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 отримав від АТ «ПУМБ» кредит у розмірі 41790,51 грн. за договором № 1001826560901.

Враховуючи те, що відповідач фактично отримав та використовував кредитні кошти надані банком, які у добровільному порядку не повернув, суд стягує з відповідача суму непогашеного кредиту та нараховані на такий кредит проценти.

Щодо вимоги в частині стягнення з відповідача комісії, суд зазначає наступне.

Як передбачено п. 4 договору № 1001826560901 за обслуговування кредитної заборгованості встановлюється щомісячна комісія у розмірі 831,63 грн. Згідно з наданим позивачем розрахунком, сума комісії становить 11985,33 грн.

Однак суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 вказала на те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (пункти 31.29, 31.33 постанови).

Суд вважає, що умова договору № 1001826560901 в частині сплати комісії за обслуговування кредиту є платою за послуги, які відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» повинні надаватися безоплатно.

При цьому позивачем не зазначено, які саме послуги з обслуговування кредиту щомісяця надавалися АТ «ПУМБ» позичальнику та чи дійсно вони фактично були надані.

У постанові від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України); якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтepecy позивача; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (п. 71-73).

У пунктах 74, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 сформульовано висновки про те, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину.

Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Таким чином суд вважає умову договору № 1001826560901 щодо комісії за обслуговування кредиту нікчемною, а тому вимоги в частині стягнення такої комісії з відповідача в сумі 11985,33 грн. не підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з розрахунком, ОСОБА_1 частково погашав заборгованість, яку АТ «ПУМБ» було враховано на сплату тіла кредиту (6963,95 грн.) та комісії (6149,40 грн.).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Оскільки судом встановлено нікчемність умови договору № 1001826560901 щодо сплати комісії за обслуговування кредиту, грошові кошти зараховані в рахунок сплати такої комісії повинні бути зараховані в рахунок заборгованості по тілу кредиту.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей», у зв`язку із чим з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 03.03.2021 № 10018265660901 в загальному розмірі 28692,82 грн. (34826,56 + 15,66 6149,40).

Щодо питання розподілу судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила: для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав: копію договору про надання правової допомоги від 26.03.2026, укладений з адвокатом Рудзей Ю.В. (а.с. 19); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 20); копію акту наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026 на загальну суму 10000,00 грн. (а.с. 21).

Представник відповідача проти стягнення заявленої суми витрат на правничу допомогу заперечував.

Враховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, її комплексний характер (надання правничої допомоги в аналогічних справах, що не потребує значних витрат часу на аналіз документів, розробку позовної заяви), з огляду на складність даної справи, яка була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, зважаючи на принципи співмірності судових витрат та співвідношення їх розміру до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог (на 61 %), суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 3050,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (5000*61/100) та 1631,34 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6; код ЄДРПОУ 43696954) заборгованість за кредитним договором від 03.03.2021 № 1001826560901 в загальному розмірі 28692,82 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6; код ЄДРПОУ 43696954) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1631,34 грн. та 3050,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Суддя Вадим КОСОЛАП