Решение № 140953550, 21.10.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/561/26

2/479/683/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

21 жовтня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Репушевської О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Мардар Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/561/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у ч а с н и к и с п р а в и :

представник позивача Романенко М.Е.,

відповідач ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

ТОВ "Діджи Фінанс" звернулося до суду з позовними вимогами до відповідача, у якому просить стягнути на свою користь заборгованість у розмірі 59600 грн. та судові витрати. В обґрунтування зазначає, що 11 березня 2024 року між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №16551-03/2024, відповідно до умов якого ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" надало відповідачу кредит у розмірі 14900 грн., стоком на 120 днів. 14 серпня 2024 року між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу №14082024, відповідно до якого ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" передає (відступає) ТОВ "Діджи Фінанс" за плату належні йому права, а ТОВ "Діджи Фінанс" приймає належні ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" права вимоги до боржників, зокрема право вимоги за кредитним договором №16551-03/2024 від 11 березня 2024 року до ОСОБА_1 .. У зв`язку із неналежним виконанням умов договору у відповідача виникла заборгованість у розмірі 59600 грн., з яких: 14900 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 44700 грн. - заборгованість за відсотками. На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі 59600 грн., згідно кредитного договору та понесені судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно заяви позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив не надав, тому суд у відповідності до ст.280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Положеннями ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно положень ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ст.ст.76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 11 березня 2024 року між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №16551-03/2024, згідно умов якого останній отримав кредит в сумі 14900 грн. строком на 120 днів.

ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" свої зобов`язання за кредитним договором №16551-03/2024 від 11 березня 2024 року виконало та надало кредитні кошти на визначену в договорі суму.

У той же час, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконує та має заборгованість за наданим кредитом в розмірі 59600 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 14900 грн.; заборгованість за відсотками 44700 грн..

14 серпня 2024 року між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу №14082024, відповідно до якого ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" передає (відступає) ТОВ "Діджи Фінанс" за плату належні йому права, а ТОВ "Діджи Фінанс" приймає належні ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" права вимоги до боржників, зокрема, право вимоги за кредитним договором №16551-03/2024 від 11 березня 2024 року до ОСОБА_1 ..

Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно положень ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до положень ч.4 ст.631 Цивільного Кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З урахуванням встановлених по справі обставин, положень закону, умов договору, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем невиконані умови кредитного договору, підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14900 грн..

Крім того, звертаючись із даним позовом, позивач просив також стягнути з відповідача заборгованість за нарахованими процентами 44700 грн..

Тобто, заборгованість за відсотками у більше ніж три рази перевищують заборгованість за основним боргом.

Згідно ч.ч.1-2 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Таким чином, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відсотків річних за користування кредитними коштами, оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних за користування кредитними коштами.

Аналогічний висновок міститься у постанові Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2025 року, у справі №679/1103/23.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення відсотків за користування кредитними коштами, та враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, колегія вважає за можливе зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір відсотків за користування кредитними коштами до розміру основного боргу та стягнути з відповідача на користь позивача відсотки у розмірі 14900 грн..

Інше не відповідало б принципам справедливості, розумності і пропорційності, а відтак висновок суду про стягнення відсотків у розмірі, який майже у тричі перевищує суму основного боргу є помилковим.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором №16551-03/2024 від 11 березня 2024 року у розмірі 29800 грн., з яких: 14900 грн - заборгованість за кредитом; 14900 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у справі, слід зазначити таке.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач поніс витрати зі сплати судового збору сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правову допомогу 6000 грн..

Розмір таких витрат підтверджується: договором про надання правової допомоги №42649746/01 від 02 січня 2026 року, детальним описом робіт (наданих робіт), актом наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 02 січня 2026 року. Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ч.ч.4,5,6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року (справ №755/9215/15-ц) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, що розглядалась, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), представник позивача не брав участь в судових засіданнях, суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача в розмірі 6000 грн. є неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому враховуючи наведе, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн..

Враховуючи те, що позов задоволено на 50%, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1331,20 грн. ( 2662,40 грн. х 50%) судового збору за подання позову.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 263-265, 280-282, 289, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри,21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ") заборгованість за кредитним договором в сумі 29800 грн., з яких: 14900 грн. - заборгованість за кредитом; 14900 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн., та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя :