Решение № 140953465, 15.09.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 490/3947/26

Провадження № 2/488/2542/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15.09.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

за участю секретаря судового засідання Коваль А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшли матеріали цивільної справи з Центрального районного суду міста Миколаєва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до відповідача ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1412-0885 від 22.06.2024 р. в розмірі 10 483,50 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.06.2025 року між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1412-0885.

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 2300 грн. зі строком кредитування 365 днів, зі встановленим базовим періодом 30 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту; стандартна процентна ставка: - 1.50% в день.

У позовній заяві позивач пояснив, що базовий строк проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

Окрім того, позивач зазначив, що Додатковою угодою № 1 від 29.06.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1412-0885 від 22.06.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 700 грн.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Зазначив, що відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання позивача, як кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Вказав, що відповідач, всупереч умов кредитного договору, порушив умови договору та не виконав взяті на себе зобов`язання.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем становить 10 483,50 грн., з яких: 2 995,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 7 528,50 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Посилаючись на те, що відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, позивач був змушений звернутись в суд з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 05.06.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

03.07.2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому частково визнав позовні вимоги, а саме в частині стягнення залишку основного боргу за кредитним договором у розмірі 2 955,00 грн.

На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що під час дії кредитного договору ним було здійснено три платежі на загальну суму 4 516,50 грн, а саме: 22.07.2024 року 1 771,50 грн, 22.08.2024 року 1 395,00 грн та 20.09.2024 року 1 350,00 грн.

Відповідач наголосив, що сплачена ним сума перевищує первісно отриману суму кредиту, та заперечував проти стягнення процентів у розмірі 10 706,63 грн, посилаючись на їх неспівмірність і необхідність перевірки правомірності їх нарахування. Просив суд задовольнити позов частково, стягнути з нього 2 955,00 грн основного боргу, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

15.09.2026 року відповідач подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, підтвердив часткове визнання позовних вимог у частині стягнення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 2 955,00 грн та зазначив про незгоду із заявленими до стягнення процентами, заперечуючи проти їх стягнення в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.06.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1412-0885 за продуктом «KreditKasa».

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 відкрито кредитну лінію у розмірі 2300,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.13. Договору, строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, а дата повернення кредиту 21.06.2025 року.

Також у договорі визначено строк користування кредитом, тип і розмір процентної ставки, а також порядок та строки їх сплати (п.п. 4.8 - 4.12 Договору).

Пунктом 4.10 Договору визначено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою - 1.18% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

У кредитному договорі сторони визначили також інші умови, зокрема щодо порядку повернення кредиту, строків повернення, прав та обов`язків сторін, відповідальність сторін тощо.

Зазначений договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем): «A0987».

Виконання позивачем своїх обов`язків щодо перерахування коштів за кредитним договором № 1412-0885 від 22.06.2024 р. підтверджено наявним в матеріалах справи Довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів через систему LiqPay, Довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1412-0885 від 22.06.2024 р. ОСОБА_1 .

Окрім того, судом також встановлено, що 29.06.2024 між ОСОБА_1 і ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» була підписана Додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії № 1412- 0885, згідно з умовами якої сторони погодили надання відповідачу додаткових кредитних коштів у розмірі 700,00 грн, а також підтвердили, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди сума кредиту, яка була надана відповідачу за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди становить 2 300,00 грн.

У пункті 2.3 Додаткової угоди, сторони домовилися, що після надання кредитодавцем відповідачу у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 3000,00 грн, яка складається з суми кредиту, яка була надана відповідачу за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди.

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо повернення кредитних коштів, за відповідачем утворилася заборгованість у загальному розмірі 10 483,50 грн., яка складається з: 2 955,00 грн. - простроченої заборгованості за кредитом; 7 528,50 грн. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. З Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом «A0987», який зазначений у тексті договору про відкриття кредитної лінії № 1412-0885 від 22.06.2024 р. в розділі 13 «Реквізити Сторін» у графі: «Позичальник». А отже, відповідач прийняв пропозицію позивача на укладення кредитного договору та погодився з умовами, які викладені у ньому. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст. ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із наданих представником позивача та досліджених судом документів встановлено, що відповідач користувався наданими кредитодавцем кредитними коштами та порушив умови вказаного договору і має заборгованість.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 , суми боргу за тілом кредиту в розмірі 2 955,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованими процентами, суд зазначає наступне.

Відносини між кредитодавцями та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюються Законом України «Про споживче кредитування».

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки за споживчим кредитом.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати встановленого законом граничного значення.

При цьому згідно з пунктом 2 частини восьмої статті 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги у передбачених законом випадках.

Порядок визначення денної процентної ставки передбачено частиною восьмою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Така ставка розраховується з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом, загального розміру кредиту та строку кредитування у днях.

Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено поетапне запровадження обмеження максимальної денної процентної ставки. Упродовж перших 120 днів із дня набрання чинності Законом № 3498-IX гранична ставка становила 2,5 %, упродовж наступних 120 днів 1,5 %, а після завершення перехідного періоду максимальна денна процентна ставка становить 1 %.

Як убачається з матеріалів справи, кредитний договір № 1412-0885 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено 22 червня 2024 року строком на 365 днів, до 21 червня 2025 року.

Отже, на дату укладення зазначеного договору діяв етап поетапного запровадження обмеження денної процентної ставки, за яким її максимальний розмір для договорів, укладених у відповідний період, становив 1,5 %.

Відповідно до пункту 10.2 договору сторонами передбачено знижену процентну ставку в розмірі 1,50 % за кожен день користування кредитом, а згідно з пунктом 4.10 договору стандартну процентну ставку в розмірі 1,50 % від суми виданого кредиту.

При цьому сам по собі розмір процентної ставки, визначений умовами договору, не є достатнім для висновку про дотримання законодавчого обмеження денної процентної ставки, оскільки для її визначення необхідно враховувати загальні витрати за споживчим кредитом відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з пунктом 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом, тобто він є нікчемним; у такому разі визнання правочину недійсним судом не вимагається.

Разом із тим, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, відповідно до якого суд може без окремої позовної вимоги споживача тлумачити на його користь нечіткі або двозначні умови договору про споживчий кредит. Водночас, за відсутності встановлених законом підстав нікчемності відповідної умови договору суд не вправі з власної ініціативи визнавати її недійсною, змінювати договір і на цій підставі самостійно зменшувати розмір процентів.

Як убачається з розрахунку заборгованості за договором № 1412-0885 від 22 червня 2024 року, складеного станом на 27 березня 2026 року, загальна сума нарахованих процентів становить 14 728 грн 13 коп., а залишок заборгованості за процентами після врахування здійснених платежів та коригувань 10 706 грн 63 коп. Заборгованість за основною сумою кредиту становить 2 955 грн 00 коп.

Поряд із цим, звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив про застосування кредитодавцем до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», яка передбачає часткове списання заборгованості в розмірі 3 178 грн 13 коп. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 483 грн 50 коп.

З урахуванням застосованої програми лояльності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 10 483 грн 50 коп., з яких 2 955 грн 00 коп. прострочена заборгованість за кредитом та 7 528 грн 50 коп. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, вирішуючи питання про стягнення заборгованості за процентами, суд має виходити із заявленої позивачем суми 7 528 грн 50 коп., а не із загальної суми позову в розмірі 10 483 грн 50 коп., яка включає також заборгованість за основною сумою кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, з урахуванням застосованої ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до відповідача програми лояльності щодо зменшення суми заборгованості, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача шляхом стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1412-0885, від 22 червня 2024 року в розмірі 10 483,50 грн, що складається із простроченої заборгованості за кредитом у сумі 2 955 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 7 528,50 грн, оскільки зазначені суми підтверджені наданими позивачем доказами.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн., а тому він підлягає до стягнення із відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за договором № 1412-0885 від 22.06.2024 р. у загальній сумі 10 483,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", код ЄДРПОУ: 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя Я.А. Чернявська