Решение № 140953205, 26.10.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3025/26

РІШЕННЯ

іменем України

"26" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ракуленко Є.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

у червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами в загальному розмірі 61727,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 02 листопада 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» уклало з відповідачем договір про надання фінансового кредиту №03561-11/2025. Відповідно до договору ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн зі строком користування коштами протягом 120 днів, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит (до 01 березня 2026 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,90% на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а також одноразово сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 10 % від суми кредиту (800,00 грн).

Наслідком порушення позичальником умов кредитного договору є його обов`язок сплачувати штраф у розмірі 100 % від суми заборгованості за кредитом.

25 лютого 2026 року ТОВ «Стар Файненс Груп» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №25022026, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №03561-11/2025 від 02 листопада 2025 року.

Також 17 вересня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №101750560. Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 6500,00 грн зі строком користування протягом 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути його в повному обсязі до 12 вересня 2026 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 3,65% річних від фактичної заборгованості за кредитом протягом першого розрахункового періоду та 180% річних протягом решти строку кредитування від фактичного залишку кредитної заборгованості, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (15 днів).

Наслідком порушення позичальником умов кредитного договору є його обов`язок сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення.

24 лютого 2026 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №24022026, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №101750560 від 17 вересня 2025 року.

Крім цього, 17 листопада 2025 року ТОВ «Сіроко фінанс» уклало з ОСОБА_1 договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №7622127. За умовами договору ТОВ «Сіроко фінанс» зобов`язалося надати та надало відповідачу в борг на умовах позики грошові кошти у розмірі 2500,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути позикодавцю позику протягом 30 днів не пізніше 16 грудня 2025 року. За користування позикою відповідач зобов`язався сплачувати на користь позикодавця проценти: у розмірі 0,01 % від суми позики за кожен день користування коштами (діє протягом строку договору), у розмірі 5 % від суми позики за кожен день понадстрокового користування коштами (нараховуються у разі порушення позичальником строку повернення позики). Також позичальник зобов`язався сплатити на користь позикодавця комісію за надання позики в розмірі 26,71 % від суми позики, а в разі порушення умов договору сплачувати пеню у розмірі 5 % від суми простроченого платежу за кожен день порушення зобов`язань.

24 березня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №24032026/1 (з додатковою угодою), за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору позики №7622127 від 17 листопада 2025 року.

20 листопада 2025 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з відповідачем договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45473521. За умовами договору ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 2500,00 грн, які відповідач зобов`язався повернути кредитодавцю протягом 30 днів не пізніше 19 грудня 2025 року, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,279 % від суми кредиту за кожен день користування коштами, в розмірі 4 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (протягом періоду прострочення повернення кредиту), а також одноразово сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 16 % від суми кредиту.

Наслідком невиконання позичальником умов договору є його обов`язок на вимогу кредитодавця сплатити неустойку (пеню) у розмірі 4 % за кожен день порушення договору.

10 березня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено додаткову угоду №17768460 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45473521, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості за договором надання коштів у кредит у розмірі 8109,00 грн на 240 днів з щомісячною сплатою боргу рівними частинами.

23 квітня 2026 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №23/04/26, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45473521 від 20 листопада 2025 року.

Відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість:

- за договором про надання фінансового кредиту №03561-11/2025 від 02 листопада 2025 року в розмірі 24432,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 8000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 8352,00 грн, штраф в розмірі 7280,00 грн, комісія за надання кредиту в розмірі 800,00 грн;

- за договором про споживчий кредит №101750560 від 17 вересня 2025 року в розмірі 21011,70 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 6493,50 грн, заборгованість за процентами в розмірі 3670,20 грн, неустойка в розмірі 7000,00 грн, комісія за обслуговування кредиту в розмірі 3848,00 грн;

- за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №7622127 від 17 листопада 2025 року в розмірі 8175,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 2500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 7,25 грн, комісія за надання позики в розмірі 667,75 грн, пеня в розмірі 5000,00 грн;

- за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45473521 від 20 листопада 2025 року в розмірі 8109,25 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 2500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 209,25 грн, комісія за надання кредиту в розмірі 400,00 грн, пеня у розмірі 5000,00 грн, а всього в загальному розмірі 61727,95 грн.

05 жовтня 2026 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погодився з вимогами ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та просив відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що позивачем не надано належних розрахунків та первинних бухгалтерських документів, що б підтвердили наявну заборгованість, водночас надані позивачем розрахунки заборгованості не є належними та допустимими доказами розміру боргу, не підтверджують та не відображають реальну заборгованість за договорами; він не був повідомлений про перехід прав вимоги за договорами від первісних кредиторів до позивача; нарахування комісій, неустойки суперечить ч.2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування»

20 жовтня 2026 року від представниці відповідача Шкуренко І.В. надійшли письмові пояснення (фактично відповідь на відзив), у яких остання позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Вказувала, що заборгованість за договорами нарахована у повній відповідності з умовами договорів, а також підтверджена відповідними розрахунками. При цьому, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

В судове засідання представниця позивача Шкуренко І.В. не з`явилася, проте в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» визнав частково, а саме в частині заборгованості за основним боргом за договорами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Зокрема суд встановив, що 02 листопада 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» уклало з відповідачем договір про надання фінансового кредиту №03561-11/2025. Відповідно до договору ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн зі строком користування коштами протягом 120 днів, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит (до 01 березня 2026 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,90% на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а також одноразово сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 10 % від суми кредиту (800,00 грн).

Наслідком порушення позичальником умов кредитного договору є його обов`язок сплачувати штраф у розмірі 100 % від суми заборгованості за кредитом.

25 лютого 2026 року ТОВ «Стар Файненс Груп» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №25022026, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №03561-11/2025 від 02 листопада 2025 року.

Також 17 вересня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №101750560. Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 6500,00 грн зі строком користування протягом 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути його в повному обсязі до 12 вересня 2026 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 3,65% річних від фактичної заборгованості за кредитом протягом першого розрахункового періоду та 180% річних протягом решти строку кредитування від фактичного залишку кредитної заборгованості, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (15 днів).

Наслідком порушення позичальником умов кредитного договору є його обов`язок сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення.

24 лютого 2026 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №24022026, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №101750560 від 17 вересня 2025 року.

Крім цього, 17 листопада 2025 року ТОВ «Сіроко фінанс» уклало з ОСОБА_1 договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №7622127. За умовами договору ТОВ «Сіроко фінанс» зобов`язалося надати та надало відповідачу в борг на умовах позики грошові кошти у розмірі 2500,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути позикодавцю позику протягом 30 днів не пізніше 16 грудня 2025 року. За користування позикою відповідач зобов`язався сплачувати на користь позикодавця проценти: у розмірі 0,01 % від суми позики за кожен день користування коштами (діє протягом строку договору), у розмірі 5 % від суми позики за кожен день понадстрокового користування коштами (нараховуються у разі порушення позичальником строку повернення позики). Також позичальник зобов`язався сплатити на користь позикодавця комісію за надання позики в розмірі 26,71 % від суми позики, а в разі порушення умов договору сплачувати пеню у розмірі 5 % від суми простроченого платежу за кожен день порушення зобов`язань.

24 березня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №24032026/1 (з додатковою угодою), за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору позики №7622127 від 17 листопада 2025 року.

20 листопада 2025 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з відповідачем договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45473521. За умовами договору ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 2500,00 грн, які відповідач зобов`язався повернути кредитодавцю протягом 30 днів не пізніше 19 грудня 2025 року, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,279 % від суми кредиту за кожен день користування коштами, в розмірі 4 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (протягом періоду прострочення повернення кредиту), а також одноразово сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 16 % від суми кредиту.

Наслідком невиконання позичальником умов договору є його обов`язок на вимогу кредитодавця сплатити неустойку (пеню) у розмірі 4 % за кожен день порушення договору.

10 березня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено додаткову угоду №17768460 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45473521, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості за договором надання коштів у кредит у розмірі 8109,00 грн на 240 днів з щомісячною сплатою боргу рівними частинами.

23 квітня 2026 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №23/04/26, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45473521 від 20 листопада 2025 року.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що договори, що є предметом судового дослідження, були вчинені в електронній формі. Зокрема, сторони з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» узгодили у договорах усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав правочини за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, на підставі вказаних договорів у відповідача виникли відповідні права та обов`язки.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Водночас ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

При цьому, згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову в позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що посилається відповідач, не припиняє зобов`язань сторін за вищевказаним договором та не може бути підставою для відмови в стягненні заборгованості за договором на користь нового кредитора.

Таким чином, з укладенням договорів факторингу до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли усі права та обов`язки первісних кредиторів за договорами.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт виконання ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Мілоан», ТОВ «Сіроко Фінанс», ТОВ «Стар Файненс Груп» умов договорів шляхом перерахування коштів на платіжну картку, зазначену позичальником.

Водночас, матеріали справи не містять доказів належного виконання позичальником своїх зобов`язань на користь первісних кредиторів або їх правонаступника.

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованість відповідача становить:

- за договором про надання фінансового кредиту №03561-11/2025 від 02 листопада 2025 року в розмірі 24432,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 8000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 8352,00 грн, штраф в розмірі 7280,00 грн, комісія за надання кредиту в розмірі 800,00 грн;

- за договором про споживчий кредит №101750560 від 17 вересня 2025 року в розмірі 21011,70 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 6493,50 грн, заборгованість за процентами в розмірі 3670,20 грн, неустойка в розмірі 7000,00 грн, комісія за обслуговування кредиту в розмірі 3848,00 грн;

- за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №7622127 від 17 листопада 2025 року в розмірі 8175,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 2500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 7,25 грн, комісія за надання позики в розмірі 667,75 грн, пеня у розмірі 5000,00 грн;

- за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45473521 від 20 листопада 2025 року в розмірі 8109,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 2500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 209,25 грн, комісія за надання кредиту в розмірі 400,00 грн, пеня у розмірі 5000,00 грн, а всього в загальному розмірі 61727,95 грн.

Проте, суд не в повній мірі погоджується з вказаними розрахунками, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За встановленого, нарахована неустойка (штрафи, пені) не підлягає стягненню.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст.1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Закон України «Про споживче кредитування» регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами (ст. 3 закону).

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлена можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Водночас, згідно ч. 1ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 та інших.

Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, згідно якої якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення комісії як плати за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за договором про споживчий кредит №101750560 від 17 вересня 2025 року. Тобто позивач фактично встановив сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

В іншій частині позовних вимог суд констатує, що проценти дійсно нараховувалися кредитодавцем відповідно до умов договорів (в тому числі за узгодженими сторонами процентними ставками та в межах узгодженого строку кредитування). Розмір процентної ставки не суперечить обмеженням, встановленим Законом України «Про споживче кредитування». Будь-яких обмежень щодо можливості встановлення комісії за надання кредиту (на відміну від комісії за обслуговування кредиту, яка регулюється спеціальними правилами встановлення та відповідними обмеженнями) Закон України «Про споживче кредитування» не містить.

Таким чином, заборгованість, яка належить до стягнення, становить:

- за договором про надання фінансового кредиту №03561-11/2025 від 02 листопада 2025 року в розмірі 17152,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 8000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 8352,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 800,00 грн;

- за договором про споживчий кредит №101750560 від 17 вересня 2025 року в розмірі 9682,20 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 6493,50 грн, заборгованість за процентами в розмірі 3189,20 грн (3670,20 грн (заборгованість за процентами) 481,00 грн (сплачені відповідачем кошти, що були зараховані на погашення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту));

- за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №7622127 від 17 листопада 2025 року в розмірі 3175,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 2500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 7,25 грн, заборгованість за комісією за надання позики в розмірі 667,75 грн;

- за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45473521 від 20 листопада 2025 року в розмірі 3109,25 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 2500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 209,25 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 400,00 грн, а всього в загальному розмірі - 33118,45 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відзиву про те, що позивачем не надано належних розрахунків та первинних бухгалтерських документів, що б підтвердили наявну заборгованість, оскільки на підтвердження розміру заборгованості позивач надав суду окремі та детальні розрахунки заборгованості.

Слід звернути увагу на те, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (як і первісні кредитори) не є банківськими установами, а мають статус фінансових установ, керуються у своїй діяльності Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», здійснюють господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема з кредитування без відкриття для позичальників окремого рахунку (на відміну від банківських установ), а тому не створюють первинні банківські документи. Відтак надані позивачем розрахунки (в сукупності з доказами перерахування позичальнику коштів) є належними та допустимими доказами заборгованості та її розміру.

Зі свого боку відповідач не надав жодних доказів на підтвердження відсутності заборгованості за договорами.

Водночас, згідно з ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо незгоди з нарахованими комісіями (комісією за надання кредиту) в розумінні ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

За порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

Тобто, положення закону щодо несправедливих умов договору, на які посилається відповідач у своєму відзиві, стосуються саме обмеження відповідальності позичальника за невиконання (неналежне виконання) споживчого кредитного договору (зокрема нарахування пені, штрафу, інших платежів за порушення зобов`язань).

Таким чином, на підставі ст.ст.526,530 ЦК України встановлена судом заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 1438,00 грн (54%).

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2, ідентифікаційний код 35625014, заборгованість:

- за договором про надання фінансового кредиту №03561-11/2025 від 02 листопада 2025 року в розмірі 17152,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 8000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 8352,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 800,00 грн;

- за договором про споживчий кредит №101750560 від 17 вересня 2025 року в розмірі 9682,20 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 6493,50 грн, заборгованість за процентами в розмірі 3189,20 грн (3670,20 грн (заборгованість за процентами) 481,00 грн (сплачені відповідачем кошти, що були зараховані на погашення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту));

- за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №7622127 від 17 листопада 2025 року в розмірі 3175,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 2500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 7,25 грн, заборгованість за комісією за надання позики в розмірі 667,75 грн;

- за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45473521 від 20 листопада 2025 року в розмірі 3109,25 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 2500,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 209,25 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 400,00 грн, а всього в загальному розмірі - 33118,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2, ідентифікаційний код 35625014, судовий збір у розмірі 1438,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В. Лузан