Решение № 140951157, 27.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2026Справа № 910/6261/26За позовом Комунального підприємства «Київпастранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія «РАФ-1»

про стягнення 202 350, 00 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київпастранс» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія «РАФ-1» (надалі - відповідач) про стягнення 202 350, 00 грн штрафу.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за договором №53.25-33 про надання послуг від 14.03.2025, у частині повного та своєчасного надання послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

05.06.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/6261/26. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

29.06.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позову та, зокрема, зазначає, що ним не вчинялось дій, які б свідчили про односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов`язань за договором. Наголошує, що листом №15/01-1 від 15.12.2025 ним було запропоновано позивачу припинити дію договору за згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди, а тому така пропозиція, на його думку, не може розцінюватись як одностороння відмова від договору. Також відповідач зазначає, що відповідно до п.4.5. договору виконавець зобов`язаний підтвердити отримання письмової заявки, а підтвердженням її отримання може бути підпис уповноваженої особи виконавця на заявці, обмін листами між сторонами, повідомлення факсимільного, електронного або іншого засобу зв`язку. Оскільки відповідачем отримання направлених позивачем заявок у передбаченому договором порядку не підтверджувалось, останній вважає, що передбачений п.4.3. договору десятиденний строк для надання послуг за такими заявками не розпочався. Крім цього, відповідач посилається на те, що направлені позивачем заявки не містили відомостей щодо конкретної площі асфальтобетонного покриття, яке підлягало відновленню, в квадратних метрах, а містили переважно адреси, фотографії пошкодженого покриття та відомості про його місцезнаходження. На думку відповідача, за відсутності відомостей про площу неможливо було визначити обсяг послуг, необхідну кількість матеріалів, дорожньо-будівельної техніки та працівників, а відтак належним чином виконати відповідні заявки. Окремо відповідач звертає увагу на зміст п.4.4. договору, у якому поштову адресу виконавця зазначено неповно, та вважає, що така невизначеність умов договору щодо порядку направлення заявок повинна тлумачитись проти позивача як сторони, яка запропонувала відповідне формулювання, із застосуванням правила contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав). Також відповідач заперечує проти зарахування позивачем забезпечення виконання договору в розмірі 10 650,00 грн у рахунок нарахованого штрафу, посилаючись на відсутність підстав для застосування передбаченої п.6.2. договору відповідальності.

01.07.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти доводів відповідача та зазначає, зокрема, що підставою для застосування п.6.2. договору є не наявність окремого письмового повідомлення про відмову від договору, а фактична поведінка відповідача, який, незважаючи на неодноразове направлення позивачем заявок від 11.04.2025, 17.07.2025, 22.07.2025, 10.09.2025 та 29.09.2025, до надання послуг не приступив та жодної із заявок не виконав. При цьому пропозиція відповідача від 15.12.2025 про припинення договору за згодою сторін була направлена вже після спливу строків виконання заявок та отримання претензії позивача від 26.11.2025, а тому, на думку позивача, не спростовує допущених порушень. Також позивач зазначає, що за змістом п.4.3. договору обов`язок відповідача з надання послуг виникає з моменту отримання письмової заявки, тоді як п.4.5. договору встановлює лише обов`язок виконавця підтвердити факт її отримання та не передбачає необхідності додаткового погодження чи акцепту заявки. Відтак непідтвердження заявки є невиконанням відповідачем власного договірного обов`язку та не може бути підставою для звільнення його від виконання заявки. Щодо доводів про відсутність у заявках площі пошкодженого покриття позивач вказує, що договором не встановлено обов`язку замовника зазначати площу робіт у квадратних метрах, а направлені заявки містили фотографії пошкоджень, схеми місць виконання робіт та конкретні адреси. Позивач наголошує, що відповідач як спеціалізована організація, яка відповідно до п.1.3. договору повинна мати відповідний досвід, кваліфікованих працівників і дорожньо-будівельну техніку, мав можливість визначити фактичний обсяг робіт безпосередньо на місці їх виконання, а в разі недостатності наданої інформації - звернутися до замовника за її уточненням, чого відповідач не зробив. Крім цього, позивач вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність актів наданих послуг, оскільки такі акти не складалися саме внаслідок неприступлення відповідача до виконання заявок, а предметом спору є стягнення штрафу за невиконання договірних зобов`язань, а не питання якості послуг чи гарантійних строків. Також позивач заперечує проти застосування принципу contra proferentem до п.4.4. договору, зазначаючи, що неповне зазначення поштової адреси в цьому пункті є технічною помилкою, оскільки повна адреса відповідача - 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 124-А - наведена в розділі 12 договору. При цьому позивач використовував передбачені договором способи зв`язку, а повторна заявка від 10.09.2025 №053/01/29-759 була доставлена за вказаною поштовою адресою та отримана відповідачем 11.09.2025, у зв`язку з чим відповідна технічна неточність не перешкоджала відповідачу отримувати заявки та виконувати договірні зобов`язання.

07.07.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких останній підтримав раніше викладені доводи та додатково зазначив, що п.6.2. договору передбачає відповідальність саме за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов`язань, а не за будь-яке невиконання чи прострочення виконання окремої заявки. Також відповідач повторно наголосив, що без зазначення площі пошкодженого покриття заявки не містили необхідного технічного завдання, а обов`язку самостійно витребовувати таку інформацію договір на відповідача не покладав.

07.07.2026 від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшло письмове підтвердження, що ціна позову не змінилась. Також позивач повідомив, що в період з 14.03.2025 по 07.07.2026 розрахункові операції між сторонами не здійснювалися, а єдиною операцією було зарахування забезпечувального платежу в розмірі 10 650,00 грн відповідно до платіжної інструкції №28 від 28.02.2025.

Беручи до уваги наведене вище та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об?єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з?ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об??єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2025 між позивачем (надалі - замовник) та відповідачем (надалі - виконавець) було укладено договір про надання послуг №53.25-33 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого, виконавець зобов`язується надати замовникові послуги, зазначені в п.1.2., а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п.1.2. договору найменування послуг: відновлення асфальтобетонного покриття, код 45230000-8 за ДК 021:2015 «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь», згідно з Технічними вимогами, що визначені в додатку №2 до договору і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.1.3. договору виконавець повинен мати досвід роботи у сфері надання послуг, можливість надавати послуги цілодобово, кваліфікованих працівників, дорожньо-будівельну техніку та дозвільну документацію на надання послуг.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що виконавець надає послуги власними силами та засобами з власних матеріалів, вартість яких входить у ціну надання послуг.

Згідно з п.1.5. договору кількість послуг, наведена в специфікації (додаток №1 до договору), не зобов`язує замовника замовити послуги в обсязі, визначеному специфікацією.

Відповідно до п.3.1. договору вартість послуг (ціна договору) визначається згідно зі специфікацією (додаток №1) та становить 1 775 000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 355 000,00 грн, разом ціна договору становить 2 130 000,00 грн.

Пунктом 3.5. договору визначено, що з метою належного забезпечення взятих на себе зобов`язань виконавець сплачує забезпечення виконання договору, яке покриває в межах свого розміру перед замовником будь-які інші зобов`язання виконавця в разі порушення ним умов цього договору.

Відповідно до п.3.5.1. договору виконавець перераховує забезпечення виконання договору в розмірі 10 650,00 грн, що становить 0,5% від ціни договору не пізніше дати укладання цього договору.

Згідно з п.3.5.2. договору замовник за невиконання або неналежне виконання виконавцем умов надання послуг (надання неякісних послуг, несвоєчасне надання послуг, надання послуг не в повному обсязі, безпідставна відмова від виконання заявки) має право використовувати забезпечення виконання договору для покриття будь-яких витрат та збитків, понесених замовником через такі дії виконавця.

Відповідно до п.4.1. договору строк надання послуг - протягом строку дії договору.

Згідно з п.4.2. договору місце надання послуг: м. Київ, адреса зазначається в заявці.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що послуги надаються виконавцем не пізніше 10 календарних днів з дати отримання письмової заявки замовника або протягом строку, визначеного у самій заявці.

Відповідно до п.4.4. договору письмова заявка направляється замовником на поштову адресу виконавця: 03150, м. Київ, вул. Велика електронну адресу виконавця: info-raf-1@ukr.net.

Згідно з п.4.5. договору виконавець зобов`язаний підтвердити отримання письмової заявки від замовника. Підтвердженням отримання письмової заявки виконавцем від замовника може бути оригінальний підпис уповноваженої особи виконавця на заявці, обмін листами між сторонами договору, повідомлення факсимільного, електронного або іншого засобу зв`язку.

Відповідно до п.4.6. договору передача виконавцем та прийняття замовником результатів наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами акта наданих послуг.

Згідно з пп.5.1.1. п.5.1. договору замовник зобов`язаний надати виконавцю всю необхідну для надання послуг інформацію.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. договору замовник має право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов`язань виконавцем, повідомивши про це його не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати розірвання.

Підпунктом 5.2.2. п.5.2. договору замовнику надано право контролювати хід, якість та обсяги надання послуг у строки, встановлені договором.

Відповідно до пп.5.2.4. п.5.2. договору замовник має право відмовитися від договору в односторонньому порядку та вимагати відшкодування збитків, якщо з вини виконавця не розпочато послуги.

Згідно з пп.5.3.1. п.5.3. договору виконавець зобов`язаний надавати замовнику послуги на умовах, у порядку та строки, визначені цим договором.

Відповідно до пп.5.3.2. п.5.3. договору при неможливості у передбачений договором термін надати послуги з незалежних від виконавця обставин виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це замовника шляхом направлення факсу або електронного листа уповноваженим представникам замовника.

Також за пп.5.3.3. п.5.3. договору виконавець зобов`язаний оформляти належним чином супровідну документацію.

Відповідно до пп.5.4.4. п.5.4. договору виконавець має право вимагати від замовника вчасного та належного виконання умов цього договору.

Згідно з п.6.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань за цим договором виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від ціни договору, визначеної в п.3.1. цього договору.

Відповідно до п.6.3. договору виконавець за порушення умов договору відшкодовує спричинені замовнику документально підтверджені збитки в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно з п.6.4. договору за порушення виконавцем строків надання послуг, передбачених договором, останній сплачує замовнику штраф у розмірі 5% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, крім того, за прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10% вказаної вартості.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що застосування штрафних санкцій до сторони, яка порушила зобов`язання за договором, не звільняє її від виконання зобов`язань, крім випадків, коли замовник відмовився від прийняття послуг через порушення строків надання послуг або їх неналежну якість.

Згідно з п.8.1. договору договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2025 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Пунктом 10.2. договору встановлено, що з дати підписання договору попередні домовленості та листування втрачають силу.

Відповідно до п.10.7. договору, зміни та доповнення до договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, набувають чинності за умови їх підписання уповноваженими особами обох сторін та вважаються невід`ємними його частинами.

Відповідно до розділу 12 договору місцезнаходженням відповідача визначено: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 124-А.

Додатком №1 до договору сторонами погоджено специфікацію, відповідно до якої виконавець зобов`язався надати послуги з: відновлення покриття тротуару - асфальтобетон піщаний тип «Г» марки 1, товщина 4 см, у кількості 1 600 мІ, за ціною 576,65 грн без ПДВ за 1 мІ, загальною вартістю 922 640,00 грн без ПДВ; відновлення покриття проїзної частини - нижній шар асфальтобетон крупнозернистий пористий А3 (КЗ-10) марки 1, товщиною 6 см, та верхній шар асфальтобетон щільний, дрібнозернистий тип В, марки 1, товщиною 5 см, у кількості 200 мІ, за ціною 2 395,02 грн без ПДВ за 1 мІ, загальною вартістю 479 004,00 грн без ПДВ; відновлення покриття з ФЕМ у кількості 600 мІ, за ціною 622,26 грн без ПДВ за 1 мІ, загальною вартістю 373 356,00 грн без ПДВ.

Загальна вартість послуг відповідно до специфікації становить 1 775 000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 355 000,00 грн, разом - 2 130 000,00 грн з ПДВ.

Додатком №2 до договору сторонами погоджено Технічні вимоги, відповідно до п.1 яких до складу послуг входить: відновлення покриття тротуару асфальтобетоном піщаним типу «Г» марки 1, товщиною 4 см; відновлення покриття проїзної частини із влаштуванням нижнього шару асфальтобетону крупнозернистого пористого А3 (КЗ-10) марки 1, товщиною 6 см, та верхнього шару асфальтобетону щільного дрібнозернистого типу В, марки 1, товщиною 5 см; відновлення покриття з ФЕМ. При цьому демонтажні роботи пошкодженого покриття виконуються власними силами замовника.

Згідно з п.2 Технічних вимог місця відновлення асфальтобетонних та ФЕМових покриттів можуть бути розташовані в будь-якому адміністративному районі м. Києва.

Відповідно до п.3 Технічних вимог обсяг послуг - кількість місць, на яких необхідно відновити асфальтобетонне, ФЕМове покриття, наперед не може бути визначена через неможливість наперед передбачити місце, час та обсяг послуг з усунення пошкоджень з відновлення асфальтобетонного, ФЕМового покриття. Обсяги наданих послуг по типу покриття можуть коригуватись залежно від виробничої необхідності в межах ціни договору.

Згідно з п.4 Технічних вимог результат наданих послуг повинен відповідати вимогам безпеки руху, охорони праці, екології та пожежної безпеки.

Пунктом 5 Технічних вимог передбачено, що виконавець гарантує усунення недоліків щодо якості наданих послуг за власний рахунок.

Відповідно до п.6 Технічних вимог виконавець гарантує, що надання послуг не завдаватиме шкоди навколишньому середовищу, та передбачатиме заходи щодо захисту довкілля.

28.02.2025, на виконання умов щодо забезпечення виконання договору, відповідач згідно з платіжною інструкцією №28 перерахував на користь позивача грошові кошти в розмірі 10 650,00 грн, із призначенням платежу: «Забезпечувальний (гарантійний) платіж, у розмірі 0,5% за виконання договору по закупівлі UA-2025-02-04-005826-a, без ПДВ».

Як убачається з матеріалів справи, у період з квітня по вересень 2025 року, позивачем на визначену п.4.4. договору електронну адресу відповідача (info-raf-1@ukr.net) неодноразово, а саме 11.04.2025, 17.07.2025, 22.07.2025, 10.09.2025 та 29.09.2025, направлялись заявки щодо відновлення асфальтобетонного покриття.

Так, 11.04.2025 позивачем направлено відповідачу на електронну адресу info-raf-1@ukr.net електронний лист з темою «для асфальтування від КП Київпастранс», у якому зазначено: «Відправляємо Вам перелік для асфальтування». До вказаного листа долучено матеріали щодо конкретних місць відновлення покриття в м. Києві, згруповані за адміністративними районами, зокрема Дніпровським, Дарницьким, Шевченківським, Святошинським, Печерським, Подільським, Голосіївським та Оболонським районами. Щодо кожного місця зазначались відповідна адреса, а також додавались фотографії пошкодженого покриття та зображення його геолокації. Зокрема, серед зазначених місць містились ділянки по вул. Братиславській зі сторони просп. Броварського, Харківському шосе, вул. Богдана Хмельницького, вул. Кирилівській, вул. Івана Федорова, вул. Антоновича та вул. Сирецькій.

17.07.2025 позивачем направлено відповідачу на електронну адресу info-raf-1@ukr.net електронний лист з темою «Заявки на асфальтування СЕЗ та З КП Київпастранс», до якого було долучено 17 окремих файлів із заявками, позначених відповідно «Заявка 1» - «Заявка 17». У тексті електронного листа позивач зазначив, що направляє заявки для асфальтування.

У подальшому, 22.07.2025 позивачем направлено відповідачу на електронну адресу info-raf-1@ukr.net електронний лист з темою «Звернення з заявками СЕЗ та З КП Київпастранс», до якого долучено 18 окремих файлів із заявками, позначених «Заявка 1» - «Заявка 18». У тексті листа позивач повторно звернув увагу відповідача на необхідність виконання робіт за направленими заявками та зазначив про долучення відповідних матеріалів.

Крім цього, 10.09.2025 позивачем складено повторну заявку №053/01/29-759, адресовану директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія «РАФ-1», у якій позивач зазначив, що раніше направлені заявки на виконання послуг з відновлення асфальтобетонного покриття за договором №53.25-33 від 14.03.2025 не були виконані в повному обсязі, та повторно просив відновити покриття за наведеними в заявці адресами.

Так, у заявці від 10.09.2025 №053/01/29-759 визначено місця виконання робіт у десяти адміністративних районах м. Києва, а саме: у Голосіївському районі - вул. Івана Федорова, 26; у Дніпровському районі - вул. Братиславська за з`їздом на просп. Броварський, просп. Романа Шухевича, 12 та просп. Романа Шухевича, 22; у Деснянському районі - вул. Гната Хоткевича, 1-А та вул. Сержа Лифаря на розі вул. Милославської; у Дарницькому районі - Харківське шосе на розі вул. Привокзальної та вул. Привокзальна, 1 навпроти будинку №10; у Оболонському районі - вул. Сирецька на розі вул. Кирилівської, 160-А, вул. Марка Вовчка, 14 та вул. Скляренка, 9; у Солом`янському районі - просп. Повітряних Сил на розі вул. Борщагівської та просп. Берестейський, 49; у Святошинському районі - вул. Жмеринська, 11-1; у Печерському районі - бульв. Лесі Українки, 36/10; у Подільському районі - вул. Кирилівська, 127; у Шевченківському районі - вул. Старовокзальна, 14, вул. Бердичівська, 1 та вул. Щербаківського, 56/7.

Заявку від 10.09.2025 №053/01/29-759 позивачем було направлено засобами поштового зв`язку на адресу відповідача: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 124-А, що підтверджується накладною АТ «Укрпошта» №0311300212285 від 10.09.2025, фіскальним чеком від 10.09.2025 та описом вкладення до цінного листа. Вказане поштове відправлення отримано відповідачем 11.09.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а також роздруківкою з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення за трек-номером 0311300212285.

У подальшому, 29.09.2025, позивачем знову направлено на електронну адресу відповідача info-raf-1@ukr.net лист з темою «заявки КП Київпастранс», у якому зазначено: «Надсилаю нові заявки для асфальтування». До електронного листа було долучено 25 окремих файлів із заявками, позначених «Заявка 1» - «Заявка 25».

26.11.2025 позивач звернувся до останнього з претензією №053/01/04-1527, у якій зазначив, що на виконання умов договору ним направлялись на електронну адресу відповідача заявки щодо відновлення асфальтобетонного покриття, а 10.09.2025 на поштову адресу відповідача повторно направлено заявку №053/01/29-759, яка була отримана останнім 11.09.2025, однак станом на 19.11.2025 передбачені договором послуги відповідачем не надані. Посилаючись на положення п.4.3., 5.3.1., 6.1. та 6.2. договору, позивач зазначив, що невиконання відповідачем направлених заявок свідчить про односторонню необґрунтовану відмову від виконання взятих на себе зобов`язань, у зв`язку із чим нарахував відповідачу штраф у розмірі 10% від ціни договору, що становить 213 000,00 грн. Також у претензії позивач повідомив, що відповідно до п.3.5.2. договору забезпечення виконання договору в розмірі 10 650,00 грн, сплачене відповідачем згідно з платіжною інструкцією №28 від 28.02.2025, використовується в рахунок часткового покриття нарахованого штрафу, у зв`язку із чим до сплати відповідачем визначено 202 350,00 грн.

Вказану претензію направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, а також поштовою накладною та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 26.11.2025 за трек-номером 0407040191073 та вручено відповідачу 29.11.2025, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення за трек-номером 0407040191073.

У відповідь на претензію відповідач листом від 15.12.2025 №15/01-1 заперечив проти заявлених позивачем вимог та зазначив, що, на його думку, підстави для застосування передбаченого п.6.2. договору штрафу відсутні. Так, відповідач послався на те, що відповідно до п.4.4. договору письмова заявка мала направлятися на визначену договором поштову та електронну адресу, а згідно з п.4.5. договору виконавець зобов`язаний підтвердити її отримання. При цьому відповідач указав, що отримання заявок у встановленому договором порядку ним не підтверджувалось. Крім цього, відповідач зазначив, що між сторонами не підписувалися акти наданих послуг, а тому, на його думку, відсутні підстави для застосування положень договору щодо гарантійних зобов`язань та використання сплаченого забезпечення виконання договору в розмірі 10 650,00 грн. Щодо нарахованого на підставі п.6.2. договору штрафу відповідач зазначив, що односторонньо від виконання своїх зобов`язань за договором не відмовлявся, а тому кваліфікацію позивачем його дій як односторонньої необґрунтованої відмови вважав безпідставною. Разом із тим у цьому ж листі відповідач, посилаючись на п.9.1. та 10.7. договору, запропонував позивачу укласти двосторонню додаткову угоду про розірвання договору, у якій, серед іншого, передбачити, що станом на дату її укладення виконавець не розпочав надання послуг, з моменту набрання додатковою угодою чинності зобов`язання сторін за договором припиняються, а сторони не мають одна до одної будь-яких претензій, пов`язаних із договором.

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 202 350,00 грн штрафу.

Підставами позову є порушення відповідачем умов договору в частині виконання заявок на надання послуг з відновлення асфальтобетонного покриття, що, за твердженням позивача, свідчить про односторонню необґрунтовану відмову відповідача від виконання своїх зобов`язань за договором та є підставою для застосування штрафу, передбаченого п.6.2. договору.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правочин укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3. договору передбачено, що послуги надаються виконавцем не пізніше 10 календарних днів з дати отримання письмової заявки замовника або протягом строку, визначеного у самій заявці.

Відповідно до п.4.4. договору письмова заявка направляється замовником на поштову адресу виконавця: 03150, м. Київ, вул. Велика електронну адресу виконавця: info-raf-1@ukr.net.

Згідно з п.4.5. договору виконавець зобов`язаний підтвердити отримання письмової заявки від замовника. Підтвердженням отримання письмової заявки виконавцем від замовника може бути оригінальний підпис уповноваженої особи виконавця на заявці, обмін листами між сторонами договору, повідомлення факсимільного, електронного або іншого засобу зв`язку.

За змістом ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов?язання (основного зобов?язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов?язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання.

Так, за умовами договору відповідач взяв на себе зобов`язання надавати позивачу послуги з відновлення асфальтобетонного покриття на умовах, у порядку та строки, визначені договором, загальна ціна якого становить 2 130 000,00 грн.

При цьому п.5.3.1. договору передбачено обов`язок виконавця надавати замовнику послуги на умовах, у порядку та строки, визначені договором, а відповідно до п.5.3.2. договору при неможливості у передбачений договором термін надати послуги з незалежних від виконавця обставин останній зобов`язаний негайно повідомити про це замовника шляхом направлення факсу або електронного листа уповноваженим представникам замовника.

Згідно з п.6.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань за цим договором виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від ціни договору, визначеної в п.3.1. цього договору.

Позивач зазначає, що відповідачем не виконано направлені йому заявки щодо відновлення асфальтобетонного покриття, у тому числі отриману ним 11.09.2025 заявку від 10.09.2025 №053/01/29-759, при цьому до надання передбачених договором послуг відповідач не приступив, про неможливість їх надання в порядку п.5.3.2. договору позивача не повідомив, у зв`язку з чим такі дії відповідача позивач кваліфікує як односторонню необґрунтовану відмову від виконання договірних зобов`язань.

Враховуючи наведене, на підставі п.6.2. договору позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 10% від ціни договору, а саме 213 000,00 грн (2 130 000,00 грн х 10%).

При цьому, врахувавши сплачене відповідачем забезпечення виконання договору в розмірі 10 650,00 грн, позивачем заявлено до стягнення 202 350,00 грн штрафу (213 000,00 грн - 10 650,00 грн).

Відповідач, заперечуючи проти позову, зокрема, зазначає, що односторонньо від виконання своїх зобов`язань за договором не відмовлявся, а листом від 15.12.2025 №15/01-1 лише запропонував позивачу припинити договір за взаємною згодою сторін, у зв`язку з чим, на його думку, відсутні підстави для застосування п.6.2. договору. Також відповідач посилається на те, що відповідно до п.4.5. договору виконавець зобов`язаний підтвердити отримання письмової заявки, однак отримання направлених позивачем заявок ним не підтверджувалось, а тому, на думку відповідача, строк надання послуг за такими заявками не розпочався. Крім цього, відповідач указує, що направлені позивачем заявки не містили відомостей щодо конкретної площі пошкодженого покриття в квадратних метрах, що унеможливлювало визначення необхідного обсягу матеріалів, кількості техніки та працівників для надання послуг. Відповідач також посилається на невизначеність п.4.4. договору в частині поштової адреси виконавця та вважає, що наведена умова договору повинна тлумачитись проти сторони, яка її сформулювала. Окрім цього, відповідач зазначає, що між сторонами не підписувались акти наданих послуг, а тому відсутні підстави для застосування положень договору щодо гарантійних зобов`язань та використання позивачем забезпечення виконання договору в розмірі 10 650,00 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що передбачений п.4.3. договору строк надання послуг не розпочався, оскільки відповідач не підтвердив отримання заявок у порядку п.4.5. договору, суд зазначає наступне.

Як установлено судом вище, відповідно до п.4.3. договору послуги надаються виконавцем не пізніше 10 календарних днів з дати отримання письмової заявки замовника або протягом строку, визначеного в самій заявці.

Натомість за змістом п.4.5. договору саме на виконавця покладено обов`язок підтвердити отримання письмової заявки від замовника. При цьому вказаний пункт не містить положень про необхідність погодження заявки виконавцем, її акцепту чи про те, що заявка набуває чинності виключно після підтвердження її отримання відповідачем.

Отже, положення п.4.3. та п.4.5. договору регулюють різні питання: п.4.3. визначає момент, з якого обчислюється строк виконання зобов`язання з надання послуг, - отримання письмової заявки, тоді як п.4.5. встановлює окремий договірний обов`язок виконавця підтвердити факт її отримання.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що протягом квітня - вересня 2025 року позивач неодноразово направляв заявки саме на електронну адресу відповідача info-raf-1@ukr.net, яка безпосередньо визначена сторонами в п.4.4. договору для направлення таких заявок.

Так, 11.04.2025 позивачем на вказану електронну адресу направлено лист з темою «для асфальтування від КП Київпастранс» із матеріалами щодо конкретних місць відновлення покриття, адресами, фотографіями пошкоджених ділянок та їх геолокацією.

17.07.2025 на цю ж електронну адресу позивачем направлено лист з темою «Заявки на асфальтування СЕЗ та З КП Київпастранс», до якого долучено 17 окремих файлів із заявками.

22.07.2025 позивачем направлено відповідачу лист з темою «Звернення з заявками СЕЗ та З КП Київпастранс» із 18 окремими файлами заявок.

У подальшому, 29.09.2025 позивачем знову направлено на електронну адресу відповідача лист з темою «заявки КП Київпастранс», до якого долучено 25 окремих файлів із новими заявками для асфальтування.

При цьому відповідач не заперечує самого факту надходження на визначену договором електронну адресу зазначених електронних листів із заявками та не стверджує, що електронна адреса info-raf-1@ukr.net йому не належить чи не використовувалась ним під час виконання договору.

Доводи відповідача в цій частині фактично зводяться до того, що ним не було здійснено передбаченого п.4.5. договору підтвердження отримання таких заявок, у зв`язку із чим, на його думку, вони не могли породжувати обов`язку з надання послуг.

Однак відсутність підтвердження отримання заявки, передбаченого п.4.5. договору, сама по собі не свідчить про те, що така заявка не була отримана відповідачем, оскільки за умовами п.4.5. договору обов`язок підтвердити отримання заявки покладено саме на відповідача. Тому невиконання відповідачем цього обов`язку не може бути підставою для висновку про те, що заявка ним не отримана, якщо факт її отримання підтверджується іншими доказами.

Крім цього, заявку від 10.09.2025 №053/01/29-759 позивачем направлено засобами поштового зв`язку на адресу відповідача: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 124-А, що підтверджується накладною АТ «Укрпошта» №0311300212285 від 10.09.2025, фіскальним чеком від 10.09.2025 та описом вкладення до цінного листа.

Зазначене поштове відправлення отримано відповідачем 11.09.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та відомостями з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження відправлення за трек-номером 0311300212285.

Отже, факт отримання відповідачем 11.09.2025 заявки від 10.09.2025 №053/01/29-759 підтверджується належними доказами, а відсутність передбаченого п.4.5. договору підтвердження її отримання не спростовує встановленого судом факту вручення такої заявки відповідачу.

При цьому доказів виконання відповідачем заявки від 10.09.2025 №053/01/29-759 у передбачений п.4.3. договору десятиденний строк матеріали справи не містять.

Так само матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем інших заявок, направлених позивачем 11.04.2025, 17.07.2025, 22.07.2025 та 29.09.2025, як і доказів того, що після їх надходження відповідач повідомляв позивача про їх неотримання, неможливість відкриття долучених файлів, неналежність електронної адреси, відсутність необхідних матеріалів чи будь-які інші обставини, що унеможливлювали їх виконання.

За таких обставин посилання відповідача виключно на відсутність передбаченого п.4.5. договору підтвердження отримання заявок не спростовує факту їх направлення на погоджену сторонами електронну адресу та, щодо заявки від 10.09.2025 №053/01/29-759, встановленого факту її отримання, а тому не є підставою для звільнення відповідача від виконання передбачених договором зобов`язань.

Щодо доводів відповідача про те, що направлені позивачем заявки не містили відомостей щодо конкретної площі пошкодженого покриття в квадратних метрах, у зв`язку із чим відповідач не мав можливості визначити необхідний обсяг матеріалів, кількість техніки та працівників для виконання робіт, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.2. договору місцем надання послуг визначено м. Київ, при цьому конкретна адреса надання послуг зазначається в заявці.

Разом із тим, ні п.4.2.-4.5. договору, ні іншими його положеннями не встановлено обов`язку замовника зазначати в кожній заявці точну площу пошкодженого покриття в квадратних метрах як обов`язкову умову для виникнення в виконавця обов`язку з її виконання.

Посилання відповідача на те, що в специфікації одиницею виміру послуг визначено квадратний метр, наведеного висновку не спростовує.

Так, згідно з п.1.5. договору кількість послуг, наведена в специфікації, не зобов`язує замовника замовити послуги в обсязі, визначеному специфікацією.

Більше того, відповідно до п.3 Технічних вимог, які є додатком №2 до договору та його невід`ємною частиною, обсяг послуг - кількість місць, на яких необхідно відновити асфальтобетонне та ФЕМове покриття, наперед не може бути визначений через неможливість наперед передбачити місце, час та обсяг послуг з усунення відповідних пошкоджень. Обсяги наданих послуг за типом покриття можуть коригуватися залежно від виробничої необхідності в межах ціни договору.

Отже, укладаючи договір, сторони прямо погодили, що точний обсяг майбутніх робіт заздалегідь не визначається та залежить від фактичної виробничої необхідності, а тому сама по собі відсутність у заявці попередньо визначеної площі в квадратних метрах не свідчить про її невідповідність умовам договору.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що направлені позивачем відповідачу матеріали містили конкретні адреси та місця виконання робіт, фотографії пошкодженого покриття та відомості щодо геолокації відповідних ділянок.

Крім цього, відповідно до п.1.3. договору відповідач, приймаючи на себе зобов`язання за договором, підтвердив наявність досвіду роботи у сфері надання відповідних послуг, можливість надавати їх цілодобово, наявність кваліфікованих працівників, дорожньо-будівельної техніки та необхідної дозвільної документації.

За таких обставин доводи відповідача про принципову неможливість виконання заявок виключно через відсутність у них попередньо визначеної площі пошкодженого покриття суд оцінює критично.

Суд також враховує, що згідно з пп.5.1.1. п.5.1. договору замовник зобов`язаний надати виконавцю всю необхідну для надання послуг інформацію.

Разом із тим матеріали справи не містять доказів того, що відповідач після отримання заявок повідомляв позивача про недостатність наданої інформації, вимагав зазначити площу пошкодженого покриття, провести додаткові заміри, надати інші вихідні дані чи в інший спосіб повідомляв про неможливість розпочати надання послуг без отримання додаткової інформації.

Навпаки, відповідно до пп.5.3.2. п.5.3. договору при неможливості у передбачений договором термін надати послуги з незалежних від виконавця обставин останній зобов`язаний негайно повідомити про це замовника шляхом направлення факсу або електронного листа уповноваженим представникам замовника.

Крім цього, пп.5.4.4. п.5.4. договору надавав відповідачу право вимагати від замовника вчасного та належного виконання умов договору.

Отже, навіть у випадку, якщо відповідач вважав надані позивачем відомості недостатніми для визначення фактичного обсягу робіт, умовами договору було передбачено можливість та обов`язок відповідача належним чином відреагувати на такі обставини, повідомивши замовника про неможливість своєчасного виконання заявки та, за необхідності, вимагати надання додаткової інформації.

Водночас матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача після отримання заявок із вимогою надати додаткову інформацію щодо площі пошкодженого покриття, уточнити обсяги послуг чи повідомлення про неможливість виконання заявок у зв`язку з недостатністю наданих відомостей.

Таким чином, доводи відповідача про недостатність зазначеної в заявках інформації не підтверджуються матеріалами справи.

За таких обставин суд відхиляє доводи відповідача про те, що відсутність у заявках конкретної площі пошкодженого покриття звільняла його від обов`язку виконувати отримані заявки.

Щодо доводів відповідача про відсутність передбаченої п.6.2. договору односторонньої необґрунтованої відмови від виконання зобов`язань суд зазначає наступне.

Так, пунктом 6.2. договору встановлено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань за договором виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від ціни договору.

Водночас п.6.4. договору передбачено окрему відповідальність виконавця за порушення строків надання послуг.

Отже, сторони розмежували відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язання та за відмову від його виконання.

У разі порушення строків надання послуг відповідальність виконавця настає за п.6.4. договору. Натомість застосування штрафу, передбаченого п.6.2. договору, можливе за умови встановлення саме односторонньої необґрунтованої відмови виконавця від виконання прийнятих на себе зобов`язань.

Отже, саме по собі невиконання окремої заявки в установлений п.4.3. договору десятиденний строк не свідчить про наявність підстав для застосування штрафу за п.6.2. договору, оскільки таке порушення може свідчити лише про прострочення виконання зобов`язання.

Разом із тим вирішуючи питання про наявність односторонньої необґрунтованої відмови від виконання зобов`язань, суд оцінює сукупність установлених у справі обставин, зокрема неодноразове невиконання отриманих заявок, тривалість такого невиконання, вчинення відповідачем дій, спрямованих на їх виконання, повідомлення позивача про причини неможливості надання послуг, а також інші дії відповідача протягом строку дії договору.

Як установлено судом, починаючи з квітня 2025 року позивач неодноразово направляв відповідачу заявки щодо виконання передбачених договором послуг.

Так, матеріали справи містять електронні листи від 11.04.2025, 17.07.2025, 22.07.2025 та 29.09.2025 із заявками та матеріалами щодо конкретних місць виконання робіт.

Крім цього, повторна заявка від 10.09.2025 №053/01/29-759 була додатково направлена на поштову адресу відповідача та отримана останнім 11.09.2025.

Разом із тим матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем жодної із зазначених заявок.

Так само матеріали справи не містять доказів того, що відповідач приступав до надання послуг, проводив обстеження зазначених у заявках місць, здійснював заміри, завозив матеріали, залучав техніку чи працівників або вчиняв інші дії, спрямовані на фактичне виконання отриманих заявок.

Відсутні також докази направлення відповідачем позивачу в період дії договору повідомлень про існування об`єктивних обставин, що унеможливлювали виконання заявок, як того вимагав п.5.3.2. договору.

Більше того, у відповіді на претензію від 15.12.2025 №15/01-1 відповідач сам запропонував передбачити в додатковій угоді про припинення договору, що станом на дату її укладення виконавець не розпочав надання послуг за договором.

Отже, сам відповідач фактично підтвердив, що протягом строку дії договору до виконання передбачених ним послуг не приступив.

У даному випадку відповідач протягом тривалого часу не виконав жодної із направлених заявок, до надання послуг не приступив, причин їх невиконання в передбаченому договором порядку замовнику не повідомив та лише після пред`явлення претензії запропонував припинити договір, одночасно підтвердивши, що послуги за ним не розпочинались.

За таких обставин наведена сукупність дій та бездіяльності відповідача свідчить не лише про прострочення виконання окремої заявки, а про фактичну необґрунтовану відмову останнього від виконання взятих на себе за договором зобов`язань.

Отже, суд дійшов висновку про наявність передбачених п.6.2. договору підстав для застосування до відповідача штрафу в розмірі 10% від ціни договору.

Щодо доводів відповідача про невизначеність п.4.4. договору в частині поштової адреси виконавця та необхідність застосування правила contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.4.4. договору письмова заявка направляється замовником на поштову адресу виконавця: « 03150, м. Київ, вул. Велика електронну адресу виконавця: info-raf-1@ukr.net», тобто в тексті вказаного пункту частина поштової адреси виконавця викладена неповно.

Разом із тим, у розділі 12 договору сторонами зазначено повне місцезнаходження відповідача: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 124-А.

Саме на вказану адресу позивачем 10.09.2025 було направлено повторну заявку №053/01/29-759, що підтверджується накладною АТ «Укрпошта» №0311300212285 від 10.09.2025, фіскальним чеком від 10.09.2025 та описом вкладення до цінного листа.

При цьому зазначене поштове відправлення було фактично отримано відповідачем 11.09.2025, що підтверджується повідомленням про вручення та відомостями з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження відправлення за трек-номером 0311300212285.

Отже, неповне зазначення поштової адреси в п.4.4. договору не вплинуло на можливість належного направлення та отримання кореспонденції, оскільки повна адреса відповідача міститься в розділі 12 договору, а заявка від 10.09.2025 №053/01/29-759, направлена саме на цю адресу, була отримана відповідачем 11.09.2025.

Крім цього, п.4.4. договору поряд із поштовою адресою прямо визначено електронну адресу відповідача - info-raf-1@ukr.net, на яку позивач протягом квітня - вересня 2025 року також неодноразово направляв заявки та матеріали щодо їх виконання.

За змістом ч.3 ст.213 Цивільного кодексу України, якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Отже, зміст п.4.4. договору в частині поштової адреси виконавця може бути встановлений шляхом його співставлення з розділом 12 договору, у якому наведено повну адресу відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для застосування правила contra proferentem у даному випадку відсутні, оскільки зміст відповідної умови договору може бути встановлений із сукупності інших його положень, а фактичне отримання відповідачем кореспонденції за адресою, наведеною в розділі 12 договору, виключає будь-які сумніви щодо належного місця направлення заявки.

Щодо доводів відповідача про неправомірність використання позивачем забезпечення виконання договору в розмірі 10 650,00 грн суд зазначає наступне.

Як установлено судом, відповідно до п. 3.5. договору з метою належного забезпечення взятих на себе зобов`язань виконавець сплачує забезпечення виконання договору, яке покриває в межах свого розміру перед замовником будь-які інші зобов`язання виконавця в разі порушення ним умов цього договору.

Згідно з п.3.5.1. договору виконавець перераховує забезпечення виконання договору в розмірі 10 650,00 грн, що становить 0,5% від ціни договору не пізніше дати укладання цього договору.

На виконання вказаних умов договору відповідач 28.02.2025 згідно з платіжною інструкцією №28 перерахував позивачу 10 650,00 грн із призначенням платежу: «Забезпечувальний (гарантійний) платіж, у розмірі 0,5% за виконання договору по закупівлі UA-2025-02-04-005826-a, без ПДВ».

Відповідно до п.3.5.2. договору замовник за невиконання або неналежне виконання виконавцем умов надання послуг (надання неякісних послуг, несвоєчасне надання послуг, надання послуг не в повному обсязі, безпідставна відмова від виконання заявки) має право використовувати забезпечення виконання договору для покриття будь-яких витрат та збитків, понесених замовником через такі дії виконавця.

Як установлено судом вище, відповідачем направлені позивачем заявки виконані не були, а встановлена сукупність обставин свідчить про наявність передбаченої договором безпідставної відмови від виконання взятих на себе зобов`язань.

Отже, використання позивачем забезпечення виконання договору в розмірі 10 650,00 грн відповідає передбаченим п.3.5.2. договору випадкам його застосування.

Посилання відповідача на те, що між сторонами не підписувались акти наданих послуг та не наставали гарантійні строки, наведеного висновку не спростовують.

Так, відповідно до п.3.5.2. договору право замовника на використання забезпечення виконання договору не обмежується випадками неналежної якості вже наданих послуг або порушення гарантійних зобов`язань, а прямо поширюється також на несвоєчасне надання послуг, надання їх не в повному обсязі та безпідставну відмову від виконання заявки.

При цьому відсутність актів наданих послуг у даному випадку обумовлена саме тим, що відповідач до надання послуг за отриманими заявками не приступив та результатів таких послуг позивачу не передавав.

Щодо розміру заявленого до стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6.2. договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань за договором виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від ціни договору, визначеної п.3.1. договору.

Відповідно до п.3.1. договору його ціна становить 2 130 000,00 грн.

Отже, розмір передбаченого п.6.2. договору штрафу становить 213 000,00 грн (2 130 000,00 грн х 10%).

При цьому позивачем враховано сплачене відповідачем забезпечення виконання договору в розмірі 10 650,00 грн, у зв`язку із чим до стягнення заявлено 202 350,00 грн штрафу (213 000,00 грн - 10 650,00 грн).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд установив, що він є арифметично вірним та відповідає умовам п.3.1., 3.5.1., 3.5.2. та 6.2. договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не виконав прийняті на себе за договором зобов`язання з надання послуг за отриманими заявками, що є підставою для застосування відповідальності, передбаченої п.6.2. договору.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 202 350,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 202 350, 00 грн штрафу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія «РАФ-1» (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 124-А, ідентифікаційний код 42278738) на користь Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, місто Київ, вулиця Набережне шосе, будинок 2, ідентифікаційний код 31725604) 202 350 (двісті дві тисячі триста п`ятдесят) грн 00 коп. штрафу та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань