Решение № 140950984, 26.10.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2233/26

Провадження № 2/545/2132/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2026 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Путрі О.Г.

при секретарі Литвинову В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільний позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому прохає стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу 2246,75 грн., 3% річних 151,75 грн., інфляційні втрати 502,88 грн. та судовий збір 3328 грн., а всього 6229,38 грн. Посилався на те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, а саме ухиляється від сплати наданих послуг з розподілу природного газу.

Ухвалою судді від 29.05.2026 року відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.

09.07.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому прохав відмовити у задоволенні позовних вимог, застосувати наслідки спливу позовної давності. Вказав, що позивачем не надано договору про надання послуг в письмові формі. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є неточним та не відображає реального обсягу споживання газу відповідачем (а.с. 36-38).

13.07.2026 року представник позивача направив письмові пояснення, в яких зазначає, що строк позовної давності в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану. Закон України Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності набрав чинності з 04.09.2025 і саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності. Таким чином, АТ Полтавагаз звернулося до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу з ОСОБА_1 в межах строку позовної давності. фактом приєднання ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є наявність права власності, документально підтверджене споживання природного газу, сплата рахунків Оператора ГРМ. Таким чином, ОСОБА_1 , як власник відповідного майна, є побутовим споживачем природного газу, а також послуг з розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_1 , з яким укладений договір розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року за №2498 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1384/27829, а відсутність письмово укладеного договору розподілу природного газу не позбавляє споживача обов`язку оплати наданих послуг з розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Група споживання по кожному об`єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу. Проте, відповідачем показники лічильника газу передавалися Оператору ГРМ нерегулярно, що є порушенням вищевказаної норми. Вказує, що розрахунок заборгованості виконано вірно та у відповідності до норм Кодексу ГРМ та Типового договору розподілу природного газу (а.с. 42-47).

У судовому засіданні представник позивача Заліпа Н.Ю. позовні вимоги підтримала, прохала задовольнити, пославшись на підстави та обставини викладені в позові та поясненнях.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, які виникли між сторонами спору, є правовідносинами, пов`язаними з постачанням та споживанням природного газу, та регулюються ЦК України, Кодексом газорозподільних систем,Законом України «Про ринок природного газу»,Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що ринок природного газу - це сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Відповідно до ч.1 ст. 4 зазначеного Закону, державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Відповідно до статтей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За нормами ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Відповідно до п.3. Розділу Кодексу договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Даний типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ, яким на території Полтавської області є АТ «Полтавагаз»,обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року №2494.

При вирішенні всіх питань, що необумовлені Договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" і Кодексом газорозподільних систем.

Відповідно до п.4 Розділу І Кодексу побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Судом встановлено, що АТ «Полтавагаз» є оператором газорозподільної системи, тобто суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії (Постанова НКРЕКП №778 від 15.06.2017р. зі змінами, внесеними Постановою НКРЕКП №941 від 04.06.2019р.) здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, що знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є одноособовим власником майна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

Відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг із розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , як суб`єкта ринку природного газу.

Фактом приєднання відповідача ОСОБА_1 до умов Типового договору розподілу природного газу (акцептування договору) є споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 та сплата рахунка оператора ГРМ. (а.с.15-16).

Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг з розподілу природного газу та їх оплати, які регулюються Цивільним кодексом України , Кодексом газорозподільних систем, законом України «Про житлово-комунальні послуги», законом України «Про ринок природного газу».

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання його умов не допускається.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно споживача сплатити товариству кошти до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимоги ст. 629 ЦК України визначають, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Обов`язок споживача сплатити товариству кошти за отримані послуги з газопостачання випливає з приписів ст.ст.526,611,901,903 ЦК України.

Положеннями п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до комунальних послуг належать в тому числі послуги з постачання та розподілу природного газу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст.7 та ч. 1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

3 01 січня 2020 року розділено оплату за природний газ на оплату за газ, як товар та оплату за послугу з його розподіл.

Пунктом 1 гл. 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Для кожного споживача річна замовлена потужність визначається окремо, залежно від обсягу споживання природного газу об`єктом за попередній газовий рік.

Відповідно Кодексу ГРМ газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (п.4 гл. 1 розділ І Кодексу).

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Постановою НКРЕКП №3037 від 24.12.2019 року (з змінами та доповненнями)

встановлено тариф на розподіл природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.01.2020 року по 01.07.2020 року в розмірі 1,14 грн за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ), з 01.07.2020 року - 1,308 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 16.12.2020 року №2460 встановлено тариф на розподіл

(доставку) природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.01.2021 року - 2,316 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 30.01.2021 №129 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.02.2021 року - 2,136 грн. за 1 куб.м. на місяць (3 урахуванням ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2764 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.01.2022 року - 2,112 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).

Таким чином, з 01.02.2023 року по 01.05.2026 року щомісяця відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та укладеного Договору до сплати Боржнику нараховується: з 01.02.2023 року 55,26 грн, з 01.01.2024 року 55,26 грн, з 01.01.2025 року 55,26 грн, з 01.01.2026 року 56,14 грн, які вона має сплачувати відповідно до п.6.6 Договору до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтями 64,68 ЖК України передбачено обов`язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Статтею 162 ЖК України передбачено обов`язок особи, як власника квартири, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.

Отже, споживач зобов`язаний оплатити вартість отриманих послуг з розподілу спожитого ним природного газу, якщо фактично споживав його.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц, де встановлено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги. Аналогічна правова позиція викладена у постанові постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, де зазначено, що відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані послуги.

Таким чином, відповідач, як власник будинку, в якому були отримані житлово-комунальні послуги, а саме з розподілу природного газу, мав обов`язок оплатити позивачеві їхню вартість.

Щодо доводів про неточність розрахунку позивача слід зазначити наступне.

Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

06.03.2020 року Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 580 внесено зміни до глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, а саме пунктом 4 глави 6 розділу VI встановлено, що для нового споживача та/або його об`єкта, що має фактичний період споживання природного газу менший ніж дев`ять місяців (крім об`єктів споживачів, що не є побутовими), або за умови відсутності споживання природного газу споживачем та/або його об`єктом протягом усього попереднього газового року річна замовлена потужність споживача (його об`єкта) визначається Оператором ГРМ на рівні:

39 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;

126 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;

314 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

По об`єкту за адресою АДРЕСА_1 природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, тому річна замовлена потужність на 2020 рік по об`єкту за даною адресою визначена на рівні 314 м3 (фактичний обсяг споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік 2018-2019 складає 0 м3).

Отже, в першому півріччі 2020 року вартість послуги розподілу природного газу на об`єкті побутового споживача за адресою АДРЕСА_1 складала 29,83 грн. (314/12 *1,14) за місяць, у другому півріччі відповідно 34,23 грн. (314/12 *1,308).

Відповідно до абз.4 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за:

39 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;

126 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;

314 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Річна замовлена потужність на 2021 рік по об`єкту за адресою АДРЕСА_1 визначена на рівні 314 м3 (фактичний обсяг споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік 2019-2020 складає 0 м3).

Місячна вартість послуги розподілу природного газу на 2021рік визначена:

за січень 2021р. 60,61 грн. (314/12 = 26,17 м.куб, 26,17 * 2,316 = 60,61 грн.), з 01.02.2021р. 55,90 грн. (314/12 = 26,17 м.куб, 26,17 * 2,136 = 55,90 грн.), з 01.05.2021р. 55,89 грн. (314/12 = 26,16667 м.куб, 26,16667 * 2,136 = 55,89 грн.).

Річна замовлена потужність на 2022 рік по об`єкту за адресою АДРЕСА_1 визначена на рівні 314 м3 (фактичний обсяг споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік 2020-2021 складає 0 м3).

Місячна вартість послуги розподілу природного газу на 2022 рік визначена в сумі 55,26 грн. (314/12 = 26,16667 м.куб, 26,16667 * 2,112 = 55,26 грн.).

Річна замовлена потужність на 2023 рік по об`єкту за адресою АДРЕСА_1 визначена на рівні 314 м3 (фактичний обсяг споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік 2021-2022 складає 58 м3).

Місячна вартість послуги розподілу природного газу на 2023 рік визначена в сумі 55,26 грн. (314/12 = 26,16667 м.куб, 26,16667 * 2,112 = 55,26 грн.).

Річна замовлена потужність на 2024 рік по об`єкту за адресою АДРЕСА_1 визначена на рівні 314 м3 (фактичний обсяг споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік 2022-2023 складає 40 м3).

Місячна вартість послуги розподілу природного газу на 2024 рік визначена в сумі 55,26 грн. (314/12 = 26,16667 м.куб, 26,16667 * 2,112 = 55,26 грн.).

Річна замовлена потужність на 2025 рік по об`єкту за адресою АДРЕСА_1 визначена на рівні 314 м3 (фактичний обсяг споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік 2023-2024 складає 200 м3).

Місячна вартість послуги розподілу природного газу на 2025р. визначена в сумі 55,26 грн. (314/12 = 26,16667 м.куб, 26,16667 * 2,112 = 55,26 грн.).

Річна замовлена потужність на 2026 рік по об`єкту за адресою АДРЕСА_1 визначена на рівні 319 м3 (фактичний обсяг споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік 2024-2025 складає 319 м3).

Місячна вартість послуги розподілу природного газу на 2026 рік визначена в сумі 56,14 грн. (319/12 = 26,58333 м.куб, 26,58333 * 2,112 = 56,14 грн.).

Відповідно до пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Група споживання по кожному об`єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу.

Як вказує позивач, відповідачем показники лічильника газу передавалися Оператору ГРМ нерегулярно.

Враховуючи викладене, свої зобов`язання по наданню послуг з розподілу природного газу АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» виконало належним чином. Проте споживач ОСОБА_1 скориставшись наданими послугами, належним чином не виконував обов`язки по сплаті їх вартості, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за послуги з розподілу природного газу з 01.04.2020 року по 30.04.2026 року в розмірі 2246,75 грн., що підтверджується карткою абонента ОСОБА_1 , о/р НОМЕР_1 за адресою об`єкта споживання: АДРЕСА_1 (а.с.12).

В свою чергу, власного контррозрахунку відповідачем не надано.

Нарахування заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, за об`єктом споживання: АДРЕСА_1 , за період з 01.04.2020 року по 30.04.2026 року є правомірним, оскільки на цей час між сторонами діяли фактичні правовідносини з приводу надання послуг з розподілу природного газу.

Отже, відповідач ОСОБА_1 скористався наданими послугами, продовжуючи споживати природний газ, натомість, всупереч визначеним законом обов`язкам, свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконував, а саме не сплачував вартість отриманих ним послуг, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позові вимоги АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного в розмірі 1403,38 грн. є обґрунтованими та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення втрат від інфляції та відсотків за користування коштами суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання, що виникло між сторонами, є грошовим. Тому на вимогу позивача відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно наданого позивачем до позовної заяви розрахунку, сума заборгованості ОСОБА_1 за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.04.2020 року по 30.04.2026 року перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» становить 2246,75 грн., 3% річних за період з 21.01.2024 року по 07.05.2026 року 151,75 грн., інфляційні втрати за період з 01.02.2024 року по 30.04.2026 року 502,88 грн (а.с. 12-14).

Що стосується твердження відповідача про порушення позивачем строків позовної давності.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.

Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі Указ) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та діє до теперішнього часу.

Пунктом 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Закон від 14 травня 2025 року №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» передбачає виключення з Цивільного кодексу України пункту 19. Цей Закон набув чинності з 04 вересня 2025року.

Тобто з 04.09.2025 року було поновлено перебіг строку позовної давності.

Таким чином, строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого права позивачем в даному випадку не пропущено.

Доводи відповідача про те, що він не укладав договір з позивачем, а відтак в нього відсутній обов`язок по сплаті заборгованості, суд не бере до уваги, оскільки між сторонами у розумінні положень ст. 11 ЦК України існують фактичні правовідносини у сфері надання послуг з розподілу природного газу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача згідно зі ст.141 ЦПК України.

Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3328 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2152 від 11.05.2026 року про сплату судового збору в розмірі 2995,20 грн та платіжною інструкцією №1524 від 01.04.2026 року про сплату судового збору в розмірі 332,80 грн

Враховуючи вказане, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в розмірі 3328 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265,352 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» 2246,75 грн. - заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 151,75 грн 3% річних, 502,88 грн інфляційних втрат та 3328,00 грн. судового збору, а всього 6229 (шість тисяч двісті двадцять дев`ять) гривень 38 коп. на р/р НОМЕР_3 в філії Полтавське облуправління АТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 03351912.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. Г. Путря