Решение № 140950870, 26.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2026Справа № 910/8932/26Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВТЕКССЕРВІС"

про стягнення 40 193,19 грн

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - АТ "НЗФ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВТЕКССЕРВІС" (далі - Товариство) 40 193,19 грн збитків, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань в частині реєстрації податкової накладної у зв`язку з чим позивач втратив право на включення суми податку на додану вартість у розмірі 40 193,19 грн до податкового кредиту та зменшення розміру податкового зобов`язання на вказану суму.

21.07.2026 через систему "Електронний суд" АТ "НЗФ" подало заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ТОВ "НЗФ" частково обґрунтованими.

12.05.2021 між АТ "НЗФ" та Товариством було укладено Договір поставки №2102334, за умовами якого останнє взяло на себе зобов`язання передати у власність позивача як покупця товар (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за Державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього договору (далі - товар), що є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти вказаний товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими цим договором.

Згідно з пунктом 3.1 Договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікаціях (додатку) до цього договору.

Відповідно до пункту 3.8 Договору датою поставки Товару вважається:

- для поставок залізничним транспортом - дата штемпеля станції Нікополь на електронній копії залізничної накладної (підпункту 3.8.1.);

- для поставок автомобільним транспортом - дата відмітки у товаротранспортній накладній про доставку Товару на склад Покупця.

Порядок оплати, форма та строки розрахунків вказуються у специфікаціях (додатках) до цього договору (пункт 4.6 Договору).

За положеннями абзацу першого підпункту 5.8.1. пункту 5.8. Договору переходом права власності на Товар є акт прийому-передачі Товару, підписаний Сторонами, який фіксує, зокрема, але не виключно, факт відсутності зауважень Покупця до Постачальника щодо відповідності якості/комплектності і кількості Товару умовам договору.

У підпункті 9.1.1 пункту 9.1 Договору встановлено обов`язок постачальника у граничні терміни, які встановлені п. 201.10 Податкового кодексу України, скласти електронну податкову накладну відповідно до вимог чинного законодавства України, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, направити покупцю через систему електронного документообігу (M.E.Doc, OPZ та інші).

Строк дії договору - календарний рік з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх підписів печатками, але не раніше повного виконання зобов`язань сторонами (п. 12.1 договору).

За Видатковою накладною №РН-0000008 від 28.10.2021 на виконання умов Специфікації №1/2102335 від 12.05.2021 до Договору Відповідач поставив Позивачу Товар вартістю 43 164 грн (у т.ч. ПДВ 7 194 грн).

Операція з постачання Товару також підтверджується оформленими Сторонами:

- Рахунком-фактурою №СФ-0000006 від 22.09.2021;

- Актом прийому-передачі товару від 27.10.2021;

На підставі Рахунку-фактури №СФ-0000006 від 22.09.2021 та відповідно до умов Договору Позивач оплатив отриманий за Видатковою накладною №РН-0000008 від 28.10.2021 Товар у повному обсязі, що підтверджується Платіжною інструкцією №257300 від 29.09.2021 на суму 43 164 грн.

За Видатковою накладною №РН-0000009 від 17.11.2021 на виконання умов Специфікації №3/2104675 від 14.09.2021 до Договору Відповідач поставив Позивачу Товар вартістю 154 928,33 грн (у т.ч. ПДВ 25 821,39 грн).

Операція з постачання Товару також підтверджується оформленими Сторонами:

- Рахунком-фактурою №СФ-0000007 від 27.09.2021;

- Актом прийому-передачі товару від 23.11.2021.

На підставі Рахунку-фактури №СФ-0000007 від 27.09.2021 та відповідно до умов Договору Позивач оплатив отриманий за Видатковою накладною №РН-0000009 від 17.11.2021 Товар в повному обсязі, що підтверджується Платіжною інструкцією №257534 від 22.10.2021 на суму 167 323,13 грн.

За Видатковою накладною №РН-0000010 від 26.11.2021 на виконання умов Специфікації №1/2102335 від 12.05.2021 до Договору Відповідач поставив Позивачу Товар вартістю 30 672 грн (в т.ч. ПДВ 5 112 грн).

Операція з постачання Товару також підтверджується оформленими Сторонами:

- Рахунком-фактурою №СФ-0000008 від 28.10.2021;

- Актом прийому-передачі товару від 09.12.2021.

На підставі Рахунку-фактури №СФ-0000008 від 28.10.2021 відповідно до умов Договору Позивач оплатив отриманий за Видатковою накладною №РН-0000010 від 26.11.2021 Товар в повному обсязі, що підтверджується Платіжною інструкцією №258246 від 04.11.2021 на суму 30 672 грн.

За твердженнями Позивача, у порушення умов Договору та чинного податкового законодавства Відповідач не виконав свого обов`язку та не надав Позивачеві зареєстровані податкові накладні на вказані суми оплати товару у встановлений законодавством строк.

Оскільки реєстрація податкових накладних була не була здійснена Відповідачем у встановлені законодавством строки, Позивач на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України разом з податковою декларацією з ПДВ за червень 2023 року подало до податкового органу Заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7) (рядки Заяви 30-32), що підтверджується відповідною Заявою та Квитанцією про її прийняття.

Враховуючи відсутність інформації від податкових органів про результати розгляду зазначеної вище заяви, Позивач 30.01.2026 звернувся з листом №2026.01.30/1-6877 до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків.

У відповідь на цей лист податковий орган листом від 27.02.2026 №965/6/32-00-04-01-08 повідомив, що фахівцями Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків направлено запити до органів ДПС за основним місцем обліку контрагента-постачальника щодо поданої Позивачем заяви, але відповідь щодо вжитих заходів на вищевказаний запит не надходила.

Оскільки Товариство не зареєструвало податкові накладні по факту здійснення господарської операції з поставки товару за вищезазначеними видатковими накладними, що призвело до втрати останнім права на зменшення податкового зобов`язання у розмірі податку на додану вартість в розмірі (40 193,19 грн), ТОВ "НЗФ" звернулося за даним позовом до суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Також варто зауважити, що Згідно з частини 2 статті 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У частині 1 статті 614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі виник внаслідок того, що Відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації податкових накладних по факту здійснення господарських операцій з поставки товару за вищезазначеними видатковими накладними та актами прийому-передачі товару, що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ - 40 193,19 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3. статті 198 передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У відповідності до абзацу 1 пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Абзацом 4 пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7. статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Подібні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2023 у cправі №926/3347/22.

Аналізуючи природу обов`язку покупця зареєструвати податкову накладну, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків (пункт 25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, пункт 8.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21).

Разом із цим, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази вжиття Відповідачем заходів щодо складення та реєстрації відповідних податкових накладних за вчиненими між сторонами господарськими операціями в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також документи, які свідчать про вчинення відповідачем будь-яких інших дій, направлених на реєстрацію податкових накладних.

Отже, Позивачем доведено неправомірну бездіяльність Відповідача.

Визначаючи розмір збитків, Позивач виходив з того, що Відповідач повинен був скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму:

- 43 164 грн (в т.ч. ПДВ 7 194,00 грн);

- 167 323,13 грн (в т.ч. ПДВ 27 887,19 грн);

- 30 672 грн (в т.ч. ПДВ 5 112,00 грн).

Як було раніше зазначено судом, переходом права власності на Товар є акт прийому-передачі Товару, підписаний Сторонами, який фіксує, зокрема, але не виключно, факт відсутності зауважень Покупця до Постачальника щодо відповідності якості/комплектності і кількості Товару умовам договору (абзац перший підпункту 5.8.1. пункту 5.8. Договору).

Судом встановлено, що за Видатковою накладною №РН-0000008 від 28.10.2021 на виконання умов Специфікації №1/2102335 від 12.05.2021 до Договору Відповідач поставив Позивачу Товар вартістю 43 164,00 грн (у т.ч. ПДВ 7 194,00 грн).

Факт переходу права власності підтверджується підписаним уповноваженими представника сторін Актом приймання-передачі від 27.10.2021

За Видатковою накладною №РН-0000010 від 26.11.2021 на виконання умов Специфікації №1/2102335 від 12.05.2021 до Договору Відповідач поставив Позивачу Товар вартістю 30 672,00 грн (у т.ч. ПДВ 5 112,00 грн).

Факт переходу права власності підтверджується підписаним уповноваженими представника сторін Актом приймання-передачі від 09.12.2021

Водночас за Видатковою накладною №РН-0000009 від 17.11.2021 на виконання умов Специфікації №3/2104675 від 14.09.2021 до Договору Відповідач поставив Позивачу Товар вартістю 154 928,33 грн (у т.ч. ПДВ 25 821,39 грн).

Факт переходу права власності товару на суму 154 928,33 грн (разом із ПДВ) підтверджується підписаним уповноваженими представника сторін Актом приймання-передачі від 27.10.2021

Отже, згідно вищезазначених первинних документів Відповідачем було поставлено Позивачу товар на загальну суму 228 764,33 грн, з яких ПДВ - 38 127,39 грн.

Неправомірність розрахунку Позивача випливає із кількості товару, зазначеного в рахунку-фактурі №СФ-0000007 від 27.09.2021 на суму 167 323,13 грн (разом із ПДВ). Проте зі змісту видаткової накладної №РН-0000009 від 17.11.2021 випливає, що Відповідач відмовився від одного з двох комплектів товару на суму 10 329,00 грн + ПДВ - 2 065,80 грн.

Також суд зазначає, що вказана шкода є об`єктивним наслідком неправомірної бездіяльності відповідача, а отже, протиправна бездіяльність є причиною, а збитки - наслідком такої бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги доведення всіх необхідних елементів правопорушення, суд погоджується з доводами АТ "НЗФ" про те, що останній втратив право на зменшення податкового зобов`язання на суму ПДВ, але у розмірі 38 127,39 грн, що підтверджує факт отримання останнім збитків на цю суму.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов АТ "НЗФ" підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВТЕКССЕРВІС" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 12-В, квартира 64; ідентифікаційний код: 38748497) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Електрометалургів, будинок 310; ідентифікаційний код: 00186520) 38 127 (тридцять вісім тисяч сто двадцять сім) грн 39 коп. збитків та 2 525 (дві тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн 56 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ