Постановление суда № 140950775, 27.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/319/25 (909/1145/26)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.10.2026м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І., секретар судового засідання Клапків Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про часткове скасування заходів забезпечення позову у справі

за позовом: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", 76018, вул. Є. Петрушевича, буд. 1, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС", 76018, урочище Центр, буд 5Г, с. Бистриця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська області

про стягнення 1 758 090 грн 80 коп. заборгованості

за участю представниці позивача - Борова Л.В.

встановив:

Ухвалою від 09.09.2026 Господарський суд Івано-Франківської області задовольнив заяву Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про забезпечення позову; застосував заходи забезпечення позову.

21.10.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" надійшло клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову: скасувати частково заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2026 у справі № 909/319/25 (909/1145/26), у частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ПБС» (ЄДРПОУ 32872788), які містяться на всіх рахунках, відкритих у банківських чи інших фінансово-кредитних установах, крім рахунку № IBAN НОМЕР_1 в АБ «ПІВДЕННИЙ», у межах ціни позову -1 758 090 (одного мільйона сімсот п`ятдесяти восьми тисяч дев`яноста) грн 80 коп.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Ухвалою суду від 22.10.2026 суд прийняв до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про часткове скасування заходів забезпечення позову, розгляд клопотання призначив на 27.10.2026.

Від Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" надішли заперечення щодо часткового скасування забезпечення позову, позивач вважає заяву безпідставною, необґрунтованою і такою, що ґрунтується на викривленому викладі змісту ухвали від 09.09.2026 та спрямованою на фактичний перегляд чинного судового рішення у порядку, не передбаченому процесуальним законом.

Представник позивача в засіданні суду та у запереченнях на заяву вважає вимоги відповідача безпідставними, просив відмовити у задоволенні таких.

Дослідивши заяву про часткове скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з урахуванням наступного.

Предметом позову, з яким звернувся позивач до господарського суду є майнова вимога про стягнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів заяви, відповідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 81939576 від 10.09.2026 приватним виконавцем на підставі ухвали від 09.09.2026 постановлено накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "ПБС" (76018, урочище Центр, буд. 5Ґ с. Бистриця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 32872788), які містяться на всіх його рахунках, відкритих у банківських чи інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти, що надійдуть на вказані рахунки у майбутньому, у межах ціни позову в розмірі 1 758 090 (одного мільйона сімсот п`ятдесяти восьми тисяч дев`яноста грн 80 коп.

Отже, постановою накладено арешт на грошові кошти в межах позовних вимог позивача.

Суд враховує, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Верховний суд у постанові від 08.08.2025 у справі № 910/15790/23 також зазначив, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і скасовуються (можуть бути скасовані) в порядку, визначеному статтею 145 ГПК України. За клопотанням учасника справи суд також може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим (ч. 1 ст. 143 ГПК України).

Зазначене є додатковою гарантією прав учасника, який за умови виникнення, зміни та / або припинення певних обставин, вправі звернутися до суду та поставити на вирішення питання про скасування (чи заміну) відповідного заходу забезпечення позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується, як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.11.2022 року у справі №916/621/22.

Розгляд заяви про часткове скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову.

Обґрунтованість заяви (клопотання) про часткове скасування заходів забезпечення позову, що заявлене в процесі розгляду справи, досліджується судом лише з огляду на наявність нових обставин або з огляду на зміну підстав, які були покладені в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову.

Викладені відповідачем у заяві доводи не є обставинами, з якими процесуальний закон пов`язує можливість часткового скасування заходів забезпечення позову.

Зокрема, відповідачем не доведено, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.

Тимчасове накладення арешту на грошові кошти, не може будь-яким чином перешкоджати здійсненню господарської діяльності відповідача.

Внаслідок арешту такі кошти та майно залишаються у власності відповідача, проте знерухомлюються (обмежується лише можливість розпорядження ними) з метою недопущення їх виведення з рахунків боржника чи відчуження ним й уникнення виконання останнім судового рішення у майбутньому.

У такий спосіб грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися ними тимчасово обмежується виключно щодо частини коштів, якої стосується спір (постанови Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21, від 11.12.2023 у справі №904/1934/23, від 16.09.2024 у справі №927/997/23).

З приводу доводів ТОВ "ПБС" про блокування здійснення підприємством необхідних платежів (негативні наслідки для господарської діяльності відповідача) суд приймає до уваги, що згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, юридичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З огляду на тривалість воєнного стану, у боржника наявна можливість з виплати заробітної плати, сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, обставини, які слугували підставою для заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 09.09.2026 у справі № 909/319/25 (909/1145/26) не відпали, що за висновками суду є достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 145, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

постановив :

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про часткове скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 27.10.2026.

Суддя У.І.Гула