№ 140950747, 27.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/902/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М., розглянувши у справі за позовом: Приватного підприємства "ЛЕОМАРКБУД", вул. Глинянський Тракт, буд. 34 Б, м. Львів, Львівська обл., 79014, код ЄДРПОУ 44153645,

до відповідача: Приватного підприємства "РОСА-ІФ", вул. Коновальця Євгена, буд. 136 Б, кв. 232, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 76018, код ЄДРПОУ 34083975, про стягнення заборгованості у розмірі 388 849,86 грн, яка складається з: основного боргу в сумі 308 284,00 грн, інфляційних втрат у сумі 22 878,74 грн, 3% річних у сумі 9 248,52 грн, пені у сумі 48 438,60 грн та стягнення судових витрат, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №909/902/26 про стягнення з відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката,

встановив, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 388 849,86 грн, яка складається з: основного боргу в сумі 308 284,00 грн, інфляційних втрат у сумі 22 878,74 грн, 3% річних у сумі 9 248,52 грн, пені у сумі 48 438,60 грн та стягнення судових витрат.

09.10.2026, суд, за наслідками розгляду позову, виніс рішення про задоволення позову, стягнув з ПП "РОСА-ІФ" на користь ПП "ЛЕОМАРКБУД" 308 284,00 грн - заборгованості, 22 878,74 грн - інфляційних втрат, 9 248,52 грн - 3% річних, 48 438,60 грн - пені та 5 832,75 грн - судового збору.

16.10.2026, до суду, від представника позивача, надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №909/902/26 та стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В підтвердження викладено долучив копії: договору №05/01 про надання правничої допомоги від 01.05.2026, додаткової угоди №2 від 01.05.2026 до договору, акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги від 10.10.2026, ордеру на надання правничої допомоги, доказів направлення відповідачу поданої заяви.

Суд прийняв вищевказану заяву до розгляду, вирішив здійснювати розгляд заяви без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу ПП "РОСА-ІФ" строк для реалізації права на подання заперечень або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з наданням доказів направлення копій іншим учасникам судового процесу 5 днів з дня отримання ухвали.

Копія ухвали від 20.10.2026 надіслана відповідачу ПП "РОСА-ІФ" до електронного кабінету 20.10.2026 о 14:40, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 20.10.2026.

Станом на 26.10.2026 заперечень або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне.

Статтею 244 ГПК України передбачено право суду ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Витрати на професійно правничу допомогу належать до судових витрат (п. 1. ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки суд розглядав справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, судові дебати, відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, не проводилися, а позивач у позовній заяві зазначив про подання доказів понесення судових витрат у порядку, передбаченому ГПК України, відтак позивач має дотримуватися лише встановленого п. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України п`ятиденного строку для подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.09.2021, що винесені у справі № 918/853/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21).

Надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу при розгляді справи №909/902/26 підтверджується: договором №05/01 про надання правничої допомоги від 01.05.2026, додатковою угодою №2 від 01.05.2026 до договору, актом приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги від 10.10.2026, ордером на надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019, що винесені у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Враховуючи наведене, виконаних представником позивача робіт (надання послуг, які полягали у складанні позову про стягнення боргу), принципу необхідності та розумності судових витрат, того, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд керуючись критеріями визначеними ч. 4 ст. 126 ГПК України, дійшов до висновку про те, що розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є співмірним розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони, відповідно, суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу позивача частково, у розмірі 5 000 грн, решту 5 000 грн - залишити за позивачем.

Відповідно до ст. ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено те, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст. ст.123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

заяву представника позивача ПП "ЛЕОМАРКБУД" про ухвалення додаткового рішення у справі №909/902/26 про стягнення з відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката - задоволити частково.

Стягнути з ПП "РОСА-ІФ" (код ЄДРПОУ 34083975, вул. Коновальця Євгена, буд. 136 Б, кв. 232, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 76018) на користь ПП "ЛЕОМАРКБУД" (код ЄДРПОУ 44153645, вул. Глинянський Тракт, буд. 34 Б, м. Львів, Львівська обл., 79014) - 5 000 грн (п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу адвоката на рахунок IBAN: НОМЕР_1 , АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО: 305299.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Решту - залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І. М. Скапровська