Решение № 140950145, 17.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2026 р. Cправа № 902/281/24(902/1789/25)

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.

арбітражного керуючого (ліквідатора) Бурцевої І.Ю. (в режимі ВКЗ)

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_9 (в режимі ВКЗ)

представника ОСОБА_2 - Шмарова О.В. (в режимі ВКЗ)

третьої особи - ОСОБА_3. (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інтертрейд" (вул. Транспортна, буд. 18, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, 24400, код 40582233) в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Бурцевої І.Ю.

до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

ОСОБА_3 (адреса реєстрації АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 );

ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" (вул. І. Бевза, 34, м. Вінниця, 21009, код 23697280);

Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДР ВП 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028).

про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1243/20233995327 від 15.08.2023 та витребування транспортного засобу

в межах справи № 902/281/24

за заявою: ОСОБА_3 (адреса реєстрації АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інтертрейд" (вул. Транспортна, буд. 18, м. Бершадь, Гайсинський район, Вінницька область, 24400, код 40582233)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/281/24 за заявою ОСОБА_3 про банкрутство ТОВ "Агро Інтертрейд".

Провадження у справі знаходиться на стадії ліквідаційної процедури, ліквідатором є арбітражний керуючий Бурцева І.Ю.

В межах даної справи здійснюється розгляд позовної заяви ТОВ "Агро Інтертрейд" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Бурцевої І.Ю. до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з наступними вимогами:

- Визнати недійсними договору купівлі-продажу № 1243/2023/3995237 від 15 серпня 2023, транспортного засобу VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. куб, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску, укладеного між ТОВ "Агро Інтертрейд" (ЄДРПОУ 40582233) і ОСОБА_2 (3040620649).

- Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ТОВ "АГРО ІНТЕРТРЕЙД" (40582233) транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. Куб, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску, шляхом скасування, в єдиному державному реєстрі транспортних засобів, державної реєстрації права власності на транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. Куб, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 і поновлення державної реєстрації права власності, в єдиному державному реєстрі транспортних засобів на транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. Куб, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску за ТОВ "Агро Інтертрейд" (ЄДРПОУ 40582233).

Ухвалою суду від 12.01.2026 відкрито провадження у справі № 902/281/24(902/1789/25), визначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засдання призначено на 17.02.2026.

Разом з позовною заявою, ліквідатором подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- вжити заходів забезпечення вимог у справі шляхом накладення заборони на відчуження, розпорядження та будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. куб, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску, у тому числі шляхом його перереєстрації, продажу, дарування, міни, передачі у заставу чи іншим способом зміни власника, до вирішення спору по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 12.01.2026 заяву ліквідатора ТОВ "Агро Інтертрейд" арбітражного керуючого Бурцевої І.Ю. про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у справі шляхом накладення заборони на відчуження, розпорядження та будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. куб, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску, у тому числі шляхом його перереєстрації, продажу, дарування, міни, передачі у заставу чи іншим способом зміни власника, до вирішення спору по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

04.02.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

10.02.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 .

16.02.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 16.02.2026 залучено до участі у справі № 902/281/24(902/1789/25) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 (адреса реєстрації АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ); ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" (вул. І. Бевза, 34, м. Вінниця, 21009, код 23697280); Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДР ВП 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028).

Ухвалою суду від 17.02.2026 розгляд справи відкладено на 02.03.2026.

23.02.2026 до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву.

26.02.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2

27.02.2026 до суду від ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 02.03.2026 позовну заяву ТОВ "Агро Інтертрейд" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Бурцевої І.Ю. до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1243/20233995327 від 15.08.2023 та витребування майна залишено без руху та становлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.03.2026 продовжено розгляд справи № 902/281/24(902/1789/25) за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі № 902/281/24(902/1789/25) призначено на 17.04.2026.

Ухвалою суду від 17.04.2026 розгляд справи відкладено на 20.05.2026.

20.05.2026 протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 06.07.2026.

01.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

За результатами слухання справи 06.07.2026 суд у протокольній формі ухвалив оголосити перерву з розгляду справи по суті до 17.07.2026.

В судовому засіданні 17.07.2026 судом розглянуто клопотання позивача про витребування доказів.

Вказане клопотання мотивовано тим, що у ході судового розгляду справи Відповідачем 1 було надано пояснення, що зазначений транспортний засіб перебував у власності боржника ТОВ "Агро Інтертрейд" лише протягом одного дня, а його набуття відбулося на підставі Договору фінансового лізингу № VIB0FLOWXLD1S-1 від 15.10.2020 р., укладеного між боржником та АТ КБ "ПриватБанк". Копія зазначеного договору фінансового лізингу та додатків до нього в матеріалах справи відсутня та ліквідатору не передавалась.

Встановлення дійсних умов, дати виникнення та припинення права власності боржника на транспортний засіб, а також повного розрахунку за договором фінансового лізингу має суттєве значення для правильного вирішення спору, зокрема для визначення моменту переходу права власності на предмет лізингу до боржника, обсягу виконаних зобов`язань та подальшої оцінки добросовісності і оплатності оспорюваного договору купівлі-продажу.

З метою отримання зазначених доказів ліквідатор звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" із письмовим запитом № 02-51/541 від 25.05.2026 р., у якому, серед іншого, просила надати належним чином засвідчену копію Договору фінансового лізингу № VIB0FLOWXLD1S-1 від 15.10.2020 р. з усіма додатками, актами приймання- передачі, а також довідку про стан заборгованості за договором (копія запиту додається).

Листом від 11.06.2026 р. № 20.1.0.0.0/7-260602/78391 АТ КБ "ПриватБанк" відмовило у наданні копії договору фінансового лізингу, додатків до нього та відомостей про стан заборгованості, повідомивши, що надання таких документів не передбачено п. 13 ч. 1 ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Банком надано лише виписки за рахунками боржника, які самі по собі не містять умов договору лізингу, графіка платежів, дати передачі предмета лізингу та інших істотних обставин, що підлягають встановленню у справі (копія відповіді банку додається).

Крім того, з метою встановлення документів, що стали підставою для державної реєстрації права власності на транспортний засіб за боржником, а також відомостей про наявність/відсутність обтяжень на момент такої реєстрації, ліквідатор звернулася до Головного сервісного центру МВС України із запитом № 02-51/558 від 25.05.2026 р., у якому просила надати копії договору купівлі-продажу, довідки-рахунку, митної декларації (у разі ввезення), акта приймання-передачі, що стали підставою для реєстрації транспортного засобу VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 за ТОВ "Агро Інтертрейд", а також інформацію про обтяження щодо цього транспортного засобу на момент реєстрації (копія запиту додається). Станом на дату подання цього клопотання відповідь на вказаний запит від Головного сервісного центру МВС України не отримано, документи та інформація не надані.

Таким чином, ліквідатором вжито усіх залежних від неї заходів для самостійного отримання доказів, проте АТ КБ "ПриватБанк" відмовило у наданні витребуваних документів, а Головний сервісний центр МВС України взагалі залишив запит без відповіді.

Розглянувши вказане клопотання суд зважає на наступне.

За приписами ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).

Разом з тим, позивач не повідомляв суд про неможливість подання відповідних доказів разом з позовною заявою, згідно з ч. 4 ст. 80 ГПК України.

У даному випадку клопотання про витребування відповідних доказів подано з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 80 ГПК України без клопотання про поновлення такого строку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 17.07.2026 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Представники відповідачів проти позову заперечили.

ОСОБА_3 підтримав позовну заяву.

Треті особи - ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" та Головне управління ДПС у Вінницькій області в судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до електронного кабінету у системі ЄСІТС.

В судовому засіданні 17.07.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, та проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в ході ліквідаційної процедури було встановлено, що боржник мав у власності транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. куб. (далі Автомобіль).

На підставі довідки територіального сервісного центру МВС № 1243 від 03.12.2024 за № 02-26/673 було встановлено, що боржник на підставі договору купівлі-продажу № 1243/2023/3995237 від 15 серпня 2023 продав автомобіль фізичній особі ОСОБА_2 за 388 014,76 грн.

Згідно аналізу рахунків боржника, кошти від продажу автомобіля на рахунки боржника не поступали.

Згідно висновків звіту про незалежну оцінку вартості автомобіля, ринкова вартість складає 1 236 750,00 грн., що вказує на факт продажу автомобіля по ціні майже втричі менше від ринкової.

Вказаний договір має бути визнаний недійсним, відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки боржник здійснив відчуження майна за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Як вказано в позові, згідно реєстру вимог кредиторів у справі № 902/281/24 про банкрутство ТОВ "Агро Інтертрейд" наявні кредитори ОСОБА_3 на суму 3127242,88 грн., ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 505937,46 грн., ГУ ДПС у Вінницькій області на суму 58281 грн., вимоги яких не погашені вже протягом 3х років, що вказує на наявність збитків, які були спричинені продажом Автомобіля за нижчою ціною і у відсутності коштів на рахунках боржника за проданий автомобіль.

В позові вказано, що внутрішня воля ТОВ "Агро Інтертрейд"" і ОСОБА_2 не відповідала зовнішньому їх прояву та вони не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених Договором. Дії ТОВ "Агро Інтертрейд" буди направлені на уникнення фінансової відповідальності перед кредиторами, а Відповідач в свою чергу не сплатила за майно грошові кошти. Зміст оспорюваного договору купівлі-продажу не відповідає критеріям розумності та добросовісності, є фраудаторним та суперечить вимогам частини п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В процедурі ліквідації було встановлено, що ОСОБА_2 22.11.2023 перереєструвала транспортний засіб на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП, НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою з сервісного центру МВС.

Визнання недійсним правочину разом з застосуванням похідної вимоги (витребування/повернення майна у власність боржника) є ефективним способом захисту, завдяки якому позивач реально відновить порушене право, поверне проданий автомобіль у ліквідаційну масу боржника та як наслідок зможе задоволити вимоги кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Агро Інтертрейд".

У відзиві від 03.02.2026 на позов ОСОБА_1 проти позову заперечує, зазначаючи, що у листопаді 2023 року ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем, здійснили пошук транспортного засобу для сімейних потреб.

На сайті "Auto.ria.com" вони побачили транспортний засіб марки "Volkswagen Tiguan", 2020 р.в., з ціною продажу 33800 Доларів США.

Зв`язавшись з продавцем, вони виявили бажання оглянути транспортний засіб з метою встановлення його дійсного технічного стану. З цією метою вони разом з продавцем, ОСОБА_2 , звернулись до ФОП Білоус Павла Володимирович, що здійснює господарську діяльність за КВЕД 45.20. "Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів", який 21.11.2023 провів діагностику транспортного засобу, що підтверджується нарядом-замовленням на передпродажну перевірку транспортного засобу (копія додається).

Наступного дня, 22.11.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу марки "Volkswagen Tiguan", VIN НОМЕР_4 , за 32500 доларів США та здійснено перереєстрацію вказаного авто в Територіальному сервісному Центрі МВС на ОСОБА_1 . Факт передачі коштів підтверджується розпискою.

Джерелом походження коштів є сімейні заощадження ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які більшою мірою поповнювались за рахунок грошового забезпечення ОСОБА_4 як військовослужбовця, що з вересня 2015 по жовтень 2016 роки брав участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України під час проведення антитерористичної операції, а з 30.03.2022 року по даний час приймає безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення.

З 22 листопада 2023 по даний час спірний транспортний засіб перебуває у володінні і користуванні Відповідача 2 та членів її сім`ї.

Всі зазначені обставини в своїй сукупності свідчать на користь висновку про добросовісність ОСОБА_1 як набувача транспортного засобу марки "Volkswagen Tiguan", про дійсність спірного правочину та його спрямованість на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ОСОБА_1 стверджує, що набула автомобіль за відплатним договором, у звичайний спосіб цивільного обороту, після фактичної перевірки технічного стану транспортного засобу, з оформленням договору купівлі-продажу та державною реєстрацією права власності у встановленому законом порядку. Об`єктивних даних, які б свідчили про її обізнаність або можливість обізнаності щодо можливого фраудаторного характеру первісного правочину чи відсутності у відчужувача права на відчуження майна, матеріали справи не містять. ОСОБА_1 не перебувала у будь-яких правових, корпоративних чи інших пов`язаних відносинах із боржником, а також не вчиняла дій, які б свідчили про сприяння виведенню активу з-під потенційного звернення стягнення кредиторами.

У відповіді позивача від 09.02.2026 на відзив ОСОБА_5 вказано, що ОСОБА_1 куплено транспортний засіб у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу ТС № 6200/23/028452 від 22.11.2023 і договору комісії № 6200/23/1/028452 від 17.08.2023; ТС куплено за 30 тис грн, незважаючи на те що ринкова вартість складає відповідно до оцінки 1,2 млн грн. Відповідно до умов договору ТС передається після повної оплати вартості майна. Відповідно до аналізу документів ОСОБА_1 було достовірно відомо про те, що ТС мало реєстрацію 15.08.2023 року, а 17.08.2023 ОСОБА_2 вже було укладені необхідні документи з ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ" для його подальшого продажу.

З врахуванням наведеного позивач вважає, що договір безоплатий.

З наведених обставин вбачається, що відповідачем не доведено факту реального виконання договору купівлі-продажу транспортного засобу, а саме - факту сплати грошових коштів продавцю. Належними доказами оплатності правочину у даному випадку могли бути договір купівлі-продажу та документи, що підтверджують фактичне перерахування коштів продавцю (платіжні доручення, банківські виписки тощо). Такі докази відповідачем суду не надані.

Саме по собі зазначення у договорі ціни майна не підтверджує оплатність правочину, оскільки оплатність передбачає не лише погодження сторонами ціни, а й реальне виконання обов`язку з її сплати. Відсутність доказів фактичної передачі грошових коштів свідчить про недоведеність оплатного характеру набуття майна.

При цьому встановлена договором ціна транспортного засобу у розмірі 30 000 грн є неспівмірною із його ринковою вартістю, яка відповідно до наданої оцінки становить близько 1 200 000 грн, тобто є меншою приблизно у 40 разів. Така істотна невідповідність ціни ринковій вартості майна сама по собі є ознакою формального характеру ціни та свідчить про відсутність реального еквівалентного зустрічного надання.

За відсутності доказів фактичної оплати та з урахуванням очевидної невідповідності ціни ринковій вартості майна, наявність у договорі формально визначеної ціни не спростовує висновку про безоплатний характер набуття майна або набуття майна без реального майнового еквівалента.

Додатково на користь такого висновку свідчить поведінка відповідача, яка не надала суду договір купівлі-продажу та документи щодо розрахунків, що унеможливило перевірку реальності правочину та підтвердження факту сплати коштів, що є несумісним із поведінкою добросовісного набувача.

Таким чином, у сукупності наведених обставин - відсутність доказів оплати, істотна невідповідність ціни ринковій вартості транспортного засобу та відсутність підтвердження реального руху коштів - дають підстави стверджувати, що відповідач не довів оплатного характеру набуття майна, а тому набуття транспортного засобу має ознаки безоплатного у розумінні статті 388 ЦК України.

Позивач вважає, що розписка від 22.11.2023 не є належним та допустимим доказом оплатності договору купівлі-продажу транспортного засобу, оскільки її зміст суперечить умовам самого договору, не підтверджує виконання саме спірного правочину та не усуває сумнівів щодо фактичного характеру відчуження майна.

Більше того, зазначена невідповідність між умовами договору купівлі-продажу та змістом розписки має значення не лише для оцінки доказів оплатності правочину, але й для встановлення добросовісності набувача.

Якщо фактично транспортний засіб, за твердженням відповідача, був придбаний за 32 500 доларів США, тоді відповідач не могла не усвідомлювати, що зазначення у договорі ціни у розмірі 30000 грн не відповідає реальним умовам правочину. Така істотна розбіжність між реальною та формально задекларованою ціною є очевидною для будь-якого розумного учасника цивільного обороту та сама по собі повинна була викликати обґрунтовані сумніви щодо правомірності оформлення правочину та можливих ризиків порушення прав третіх осіб.

У запереченнях на віповідь на відзив ОСОБА_1 вказує, що позивач не довів недобросовісності ОСОБА_1 як кінцевого набувача. Добросовісність набувача означає відсутність знання або об`єктивної можливості знати про порушення прав попереднього власника чи про дефекти правомочностей відчужувача. Закон не покладає на покупця обов`язку перевіряти фінансовий стан продавця чи наявність у нього боргів перед кредиторами, тим більше не зобов`язує проводити аудит фінансового стану всіх попередніх власників.

Крім того, перед укладенням договору ОСОБА_1 здійснила розумну та доступну перевірку продавця - ОСОБА_2 за її персональними даними, зокрема в Єдиному реєстрі боржників, а також шляхом перегляду інформації про наявність судових проваджень у відкритих джерелах (зокрема, в розділі "Стан розгляду справ" та на офіційному вебсайті "Судова влада України"). За результатами такої перевірки будь- які відомості, які могли б свідчити про ненадійність продавця, наявність у неї виконавчих проваджень, статус боржника чи участь у спорах, пов`язаних із майном, відсутні. За таких обставин у ОСОБА_1 не було об`єктивних підстав сумніватися у правомірності відчуження транспортного засобу та, тим більше, не виникало обов`язку перевіряти попередніх власників, які набували право власності до ОСОБА_2 .

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 перебувала у пов`язаних відносинах із боржником, була обізнана про його фінансові труднощі або мала підстави сумніватися у правомірності відчуження транспортного засобу. Натомість правочин укладено відкрито, після огляду автомобіля, проведення передпродажної перевірки, із реальним розрахунком та державною реєстрацією права власності

Окрім цього, транспортний засіб фактично використовувався для здійснення волонтерської діяльності, що підтверджується довідкою військової частини про надання ОСОБА_1 волонтерської допомоги із використанням саме цього автомобіля.

Окремо слід зазначити, що доводи позивача щодо заниженої вартості транспортного засобу, зазначеної у договорі комісії та договорі купівлі-продажу, не свідчать про фіктивність правочину чи недобросовісність набувача. Фактична ціна відчуження транспортного засобу була погоджена сторонами у розмірі 32500 доларів США, що підтверджується розпискою про отримання грошових коштів, публічним оголошенням про продаж із зазначенням ринкової вартості, проведенням передпродажної технічної перевірки та реальним розрахунком між сторонами. У своїй сукупності ці обставини підтверджують оплатний характер правочину та його відповідність ринковим умовам.

Зазначення у договорі комісії та договорі купівлі-продажу вартості транспортного засобу у розмірі 30000 грн було елементом документального оформлення правочину через суб`єкта господарювання, який здійснював комісійну торгівлю транспортними засобами та формував типовий пакет документів для проведення реєстраційних дій у сервісному центрі МВС. Вказана сума використовувалась як технічний (обліковий) показник у межах комісійної процедури та відображалася у реєстраційних документах, що підтверджується матеріалами, наданими сервісним центром МВС .

Вказана розбіжність сама по собі не вплинула на реальність переходу права власності, не вплинула на реальну домовленість сторін щодо ціни та оплати, і не може бути підставою для висновку про відсутність волевиявлення чи про недобросовісність покупця. Навіть за наявності різниці між зазначеною та фактично сплаченою сумою це не доводить обізнаності набувача щодо можливих порушень з боку попередніх власників і не підтверджує наявності підстав, необхідних для застосування віндикації.

ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову заперечує зазначаючи, що обставинами укладання договору купівлі-продажу №1243/2023/3995237 від 15.08.2023, транспортного засобу, передувало досягнуті, весною 2023 року, домовленості між ТОВ "Агро Інтертрейд", в особі директора ОСОБА_6 та відповідачкою ОСОБА_2 про продаж автомобіля VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , двигун = 1968 см. куб, при цьому відповідачка сплатила 38 000 тис. дол. США, чотирма частинами згідно укладеного Договору, який на даний час не зберігся по причині тимчасового переїзду відповідачки до міста Києва.

Відповідачці було доведено, що даний транспортний засіб перебуває у лізингу АТ КБ "Приватбанк" і за нього необхідно сплачувати лізингові платежі.

Згідно домовленостей, які були досягнуті сторонами, відповідачка сплачувала частину коштів за автомобіль, які іноді вносились в іі присутності представником ТОВ "Агро Інтертрейд" менеджером зі збуту - ОСОБА_7 в касу Банку.

Остаточно кошти за автомобіль, відповідачка сплатила в серпні 2023 року, в сумі 8 000 тис. дол. США, внаслідок чого, за раніше визначеними домовленостями, автомобіль було перереєстровано на неї.

Оскільки домовленості були виконанні сторонами в повному обсязі і жодних претензій не було заявлено, подальше зберігання Договору на виконання якого сторони вчинили певні дії стало не актуальне.

Отже, ТОВ "Агро Інтертрейд" виконало всі фінансові зобов`язання перед АТ КБ "Приватбанк", які у нього виникли з 15.10.2020 року за рахунок коштів, які сплачувала відповідачка, внаслідок чого ОСОБА_2 набула права власності на транспортний засіб.

ОСОБА_2 також стверджує, що наданий позивачем Звіт про незалежну оцінку вартості колісного транспортного засобу від 11.12.2024 року є неналежним доказом на обгрутування позову, щодо дійсної вартості автомобіля VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 на момент відчуження транспортного засобу 15.08.2023, оскільки він здійснювався без особистого огляду оцінюваного транспортного засобу.

Крім того, Суб`єктом оціночної діяльності визначено термін дії звіту шість місяців з дати оцінки, а саме до 11.06.2024, що виключає подальше використання результатів звіту, у зв`язку із закінченням терміну його дії.

Відповідно до вище приведеного, поданий позивачем Звіт є неналежним доказом, виконаний з порушенням чинного законодавства, а також є таким, що втратив чинність на дату подачі його до суду.

Згідно відповіді від 26.02.2026 на відзив позивачем зазначено, що у відзиві відповідачка ОСОБА_2 посилається на те, що спірний автомобіль Volkswagen Tiguan (VIN НОМЕР_4 ) нібито перебував у фінансовому лізингу АТ КБ "Приватбанк" за договором з ТОВ "Агро Інтертрейд", і що саме за цим договором сплачувалися кошти.

Позивач стверджує, що цей договір №VIBOFLOWXLD1S-1 від 15.10.2020 взагалі не має жодного відношення до спірного автомобіля з таких підстав: повна відсутність ідентифікації предмета лізингу; ціна майна за договором у рази менша за ринкову вартість спірного автомобіля; відсутність будь-якого зв`язку з продавцем і предметом.

Таким чином, Договір фінансового лізингу №VIBOFLOWXLD1S-1 від 15.10.2020 не містить жодних доказів того, що спірний автомобіль Volkswagen Tiguan VIN НОМЕР_4 взагалі коли-небудь перебував у лізингу за цим договором. Посилання відповідачки на цей договір є безпідставним і не підтверджує її заперечення.

Для підтвердження актуальності ціни транспортного засобу позивачем надано звіт про незалежну оцінку вартості колісного транспортного засобу від 24.02.2026 вих. №9598/11.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із наступного.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до змісту довідки директора ТОВ "Агро Інтертрейд" Солов`я С.В. ТОВ "Агро Інтертрейд" повідомляє, що на його балансі обліковується автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_4 , рік введення в експлуатацію 2020 рік. Балансова первісна вартість автомобіля станом на 01.11.2020 - 895 418,86 грн. Залишкова вартість автомобіля станом на 15.08.2023 - 388 014,76 грн.

01.04.2023 ТОВ "Агро Інтертрейд" прийнято рішення № 1 "Про продаж ТЗ та його перереєстрацію в сервісному центрі", відповідно до якого, власником ТОВ "Агро Інтертрейд" ОСОБА_6 прийнято рішення здійснити продаж транспортного засобу - автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_4 , шляхом укладення договору купівлі-продажу між ТОВ "Агро Інтертрейд" та новим власником, а відповідальним за перереєстрацію в сервісному центрі МВС призначити ОСОБА_7 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Жовтневим РВ Криворізьким УМВС України в Дніпропетровській області, 31 березня 2000 року, ІПН НОМЕР_7 та видано відповідний наказ № 4-В від 01.04.2023.

15.08.2023 був укладений договір купівлі-продажу № 1243/2023/3995237 транспортного засобу між ТОВ "Агро Інтертрейд" (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), на таких умовах :

Згідно п. 1.1., на умовах даного договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб: марка VOLKSWAGEN, модель TIGUAN 2020 року випуску, колір білий, VIN НОМЕР_4 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_5 зареєстрований за продавцем 15.08.2023 року підрозділом МВС ТСЦ 1243.

Передача транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, право власності на транспортний засіб переходить до Покупця з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 3.1., за домовленістю Сторін ціна транспортного засобу складає 388 014,76 (триста вісімдесят вісім тисяч чотирнадцять гривень 76 копійок).

Відповідно до п. 5.1. договору, Покупець зобов`язаний в порядку на умовах, визначених цим договором, сплатити Продавцеві ціну транспортного засобу, зазначену у п.3.1. договору.

Згідно п. 9.1. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

Разом з тим, позивач стверджує, що кошти від продажу автомобіля на рахунки боржника не поступали.

Крім того, відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості колісного транспортного засобу № 9488/11 від 11.12.2024, проведеного оцінювачем ТОВ "Земля Плюс 2006" Кірютою С.В. "середньоринкова вартість автомобіля VOLKSWAGEN TIGUAN, рік випуску 2020, ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_4 , V двигуна 1968 см. куб., легковий універсал, тип палива - дизель, колів - білий, станом на 15.08.2023 становить (без ПДВ) 1 236 750,00 грн.

В подальшому, 17.08.2023 між ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ" (Комісіонер) та ОСОБА_2 (Комітент) було укладено Договір комісії № 6200/23/1/028452 відповідно до якого Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один/або правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка, модель VOLKSWAGEN TIGUAN УНІВЕРСАЛ-В, 2020 року випуску, колір білий, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_5 зареєстрований за власником (Комітентом за договором комісії) транспортного засобу 15.08.2023 року за ціною, нижче узгодженої сторонами, а саме 3 000,00 грн.

На виконання умов Договору комісії від 17.08.2023 № 6200/23/1/028452, 22.11.2023 між ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ" (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6200/23/028452, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб, марка VOLKSWAGEN, модель TIGUAN, 2020 року випуску, колір білий, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_5 , зареєстрований за власником (Комітентом за договором комісії) транспортного засобу 15.08.2023 року.

Відповідно до п. 2.1. Договору передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору.

Згідно п. 3.1. Договору за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 3 000,00 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було сплачено кошти за транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи.

22.11.2023 ОСОБА_1 звернулася до ТСЦ 8046 із заявою № 1891357271 від 22.11.2023 з проханням провести операцію "308- Перереєстрація на нового власника за договором купівлі-продажу VOLKSWAGEN TIGUAN 2020 року випуску.

До вказаної заяви було додано наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.08.2023 серії НОМЕР_9 , що видане ОСОБА_2 на VOLKSWAGEN TIGUAN 2020 року випуску, колір білий, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ; договір комісії № 6200/23/1/028452 від 17.08.2023, укладений між ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ" та ОСОБА_2 ; акт технічного огляду стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 6200/23/1/028452 від 17.08.2023, інформаційна картка транспортного засобу; акт огляду реалізованого транспортного засобу № 6200/23/003847 від 22.11.2023; договір купівлі-продажу тарнспортного засобу № 6200/23/028452 від 22.11.2023, укладений між ТОВ "Прогрес Автотрейд Київ" та ОСОБА_1

22.11.2023 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 , згідно якого VOLKSWAGEN TIGUAN НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 зареєстровано за ОСОБА_1 .

Отже, станом на час розгляду справи, спірний транспортний засіб перебуває у власності ОСОБА_1 (Відповідача 2).

Що стосується вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ "АГРО ІНТЕРТРЕЙД" транспортного засобу VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. Куб, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску, шляхом скасування, в єдиному державному реєстрі транспортних засобів, державної реєстрації права власності на транспортний засіб VOLKSWAGEN IGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. Куб, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 і поновлення державної реєстрації права власності, в єдиному державному реєстрі транспортних засобів на транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. Куб, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску за ТОВ "Агро Інтертрейд".

Ст. 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Щодо застосування положень статей 387, 388 ЦК України Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 виснувала про важливе значення належної перевірки обставин, які свідчать про добросовісність або недобросовісність набувача як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна як такого, що може вважатися відповідним нормам справедливого судового розгляду згідно зі статтею 6 Конвенції.

Отже, судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності набувача, що суттєво для застосування як положень статей 387, 388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Для застосування п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України ключовими аспектами є відсутність волі власника на відчуження майна, добросовісність набувача, а також оплатність при відчуженні спірного майна.

Отже, для застосування положень п.3 ч. 1 ст. 388 ЦК України є визначальним питання добросовісності/недобросовісності набувача, оплатність чи неоплатність набуття добросовісним набувачем такого майна, а також обставини, за яких спірне майно вибуло з володіння первісного власника (за волею чи без волі власника, наприклад, чи в порядку продажу майна у виконавчому провадженні при виконанні судового рішення чи за інших умов), а тому такі обставини підлягають обов`язковому з`ясуванню та перевірці судом для правильного вирішення ним спору.

Добросовісним набувачем вважається особа, яка в момент набуття майна не знає і не може знати, що отримує майно від особи, яка не має права на його відчуження. Відповідно, недобросовісним є набувач, який знав або за фактичних обставин набуття майна міг знати, що отримує майно від особи, яка не має права його відчужувати. При цьому добросовісність та недобросовісність характеризують насамперед ступінь поінформованості набувача про правомірність набуття майна в особи, яка не має права на його відчуження. Добросовісність дій набувача має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 придбала спірний транспортний засіб за договором купівлі-продажу від 22.11.2023, який є оплатним договором.

В підтвердження проведення оплати відповідачем-2 ( ОСОБА_1 ) на користь відповідача-1 ( ОСОБА_2 ) за придбаний автомобіль надано розписку.

Відповідно до ч.1 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що розписка є належним доказом оплати за договором купівлі-продажу між фізичними особами.

З матеріалів справи встановлено, що договір укладено у встановленій законом формі, з дотриманням вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 22.11.2023 отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 від 22.11.2023, та є власником VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. Куб, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску.

Крім того, судом враховано, що набувач, крім відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не повинен перевіряти та аналізувати також обставини правомірності попередніх переходів майна, зокрема, обставини вибуття майна з володіння позивача.

Дослідженими доказами встановлено, що ОСОБА_1 на момент придбання транспортного засобу не мала і не могла мати об`єктивних підстав сумніватися у правомірності володіння продавцем транспортного засобу. Будь-яких відомостей про обмеження права власності, арешти чи розшук транспортного засобу у відповідних реєстрах не містилося. Позову про визнання недійсним договором купівлі-продажу № 1243/2023/3995237 від 15.08.2023 чи про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 також не було.

Відповідно до ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення ст. 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Що стосується волі власника, судом встановлено, що 01.04.2023 ТОВ "Агро Інтертрейд" прийнято рішення № 1 "Про продаж ТЗ та його перереєстрацію в сервісному центрі", відповідно до якого, власником ТОВ "Агро Інтертрейд" ОСОБА_6 прийнято рішення здійснити продаж транспортного засобу - автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_4 , шляхом укладення договору купівлі-продажу між ТОВ "Агро Інтертрейд" та новим власником, а відповідальним за перереєстрацію в сервісному центрі МВС призначити ОСОБА_7 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Жовтневим РВ Криворізьким УМВС України в Дніпропетровській області, 31 березня 2000 року, ІПН НОМЕР_7 та видано відповідний наказ № 4-В від 01.04.2023.

Договір купівлі-продажу транспортного засобу 1243/2023/3995237 від 15.08.2023, укладений між ТОВ "Агро Інтертрейд" та ОСОБА_2 підписаний уповноваженими особами, що свідчить про їх волевиявлення.

Аналізуючи встановлені обставини у справі та правові норми суд дійшов висновку, що спірний транспортний засіб вибув з володіння позивача з його власної волі, а відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем.

Позивачем не подано належних доказів недобросовісності ОСОБА_1 як набувача спірного майна.

Задоволення позову про витребування майна у добросовісного набувача призведе до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Що стосується вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1243/2023/3995237 від 15.08.2023, який був укладений між ТОВ "Агро Інтертрейд" та ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Арбітражний керуючий просить визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1243/2023/3995237 від 15.08.2023, з тих підстав, що боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку (ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такий висновок викладено в постановах від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55)).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/18214/19 (пункт 9.13)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)).

Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (такий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20.10.2021 у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44)).

Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який в разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, в якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (схожий за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 904/192/22 (пункт 43) і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 911/269/19 (пункт 29)).

Суд зауважує, що у цьому випадку самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви є неефективний спосіб захисту, який обраний заявником.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем транспортного засобу - VOLKSWAGEN TIGUAN, 2020 року випуску, а тому повернути його боржнику неможливо. Тобто, обраний позивачем спосіб захисту не призведе до відновлення порушеного права, а вимогу про відшкодування вартості майна за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину позивач не заявив.

За таких обставин у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1243/2023/3995237 від 15.08.2023, який був укладений між ТОВ "Агро Інтертрейд" та ОСОБА_2 необхідно відмовити з мотивів неефективності обраного заявником способу захисту.

Зважаючи на те, що неефективність обраного заявником способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, суд не вважає за необхідне давати відповідь на кожен аргумент позовної заяви, з огляду на висновки Європейського суду з прав людини у справах "Проніна проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії" (хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент), оскільки в такому разі прийняття рішення про відмову у визнанні договору купівлі-продажу транспортного засобу від 15.80.2023, який був укладений між ТОВ "Агро Інтертрейд" та ОСОБА_2 недійсним з підстав неефективності обраного заявником способу захисту не залежить від інших встановлених судом обставин.

З огляду на наведені вище положення законодавства та встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні в повному обсязі з мотивів наведених вище.

Згідно із положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

Крім того, ухвалою суду від 12.01.2026 заяву ліквідатора ТОВ "Агро Інтертрейд" арбітражного керуючого Бурцевої І.Ю. про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у справі шляхом накладення заборони на відчуження, розпорядження та будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. куб, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску, у тому числі шляхом його перереєстрації, продажу, дарування, міни, передачі у заставу чи іншим способом зміни власника, до вирішення спору по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно ч. 9 ст. 145 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на вказане та беручи до уваги, що судом відмовлено у задоволенні вищевказаного позову, суд дійшов висновку про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.01.2026 у справі № 902/281/24(902/1789/25).

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 80, 86, 123, 126, 129, 145, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 255, 256, 326, ГПК України -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Бурцевої І.Ю. від 01.07.2026 про витребування доказів.

2. Відмовити в задоволенні позову.

3. Скасувати заходити забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.01.2026 у справі № 902/281/24(902/1789/25) шляхом накладення заборони на відчуження, розпорядження та будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу VOLKSWAGEN TIGUAN, VIN НОМЕР_4 , з об`ємом двигуна 1968 см. куб, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску, у тому числі шляхом його перереєстрації, продажу, дарування, міни, передачі у заставу чи іншим способом зміни власника, до вирішення спору по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Копію рішення надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронну адресу арбітражному керуючому Бурцевій І.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; представнику ОСОБА_2 - адвокату Шмарову О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" - ІНФОРМАЦІЯ_6, Головному управлінню ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua.

Повне рішення складено 27 жовтня 2026 р.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи