Решение № 140949696, 26.10.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/864/26 Провадження № 2/710/1243/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Щербак О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 6574500 у розмірі 44070,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що 7 січня 2026 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено кредитний договір № 6574500.

На підставі Договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», ТОВ «МІЛОАН передало ( відступило) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників до яких належить, зокрема, і кредитний договір № 6574500 від 07.01.2026 у сумі 44 070,00 грн.

Ураховуючи те, що відповідач своїх зобов`язань щодо сплати кредитних коштів не виконує, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитним договором, а також витрати на правову допомогу та сплачений судовий збір.

01.09.2026 на підставі ухвали Лисянського районного суду Черкаської області від 06.08.2026 до суду надійшла вказана вище заява за підсудністю.

03.09.2026 ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області відкрито провадження у справі, справу вирішено проводити у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце був повідомлений належним чином, з урахуванням приписів п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України. Відзив на позов не подавав, про причини неявки суд не повідомив.

26.10.2026 судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.01.2026 ОСОБА_1 заповнив Анкету-заяву на кредит та Заяву на отримання кредиту №6574500 на сайті miloan.ua.

07.01.2026 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №6574500 у формі електронного документа, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 143446.

Згідно з п. 1.1. Договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 07.01.2026 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів (п.1.3). Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 02.01.2027 (дата остаточного погашення заборгованості). 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 4050,00 грн, яка нараховується за ставкою 27,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.1.5.2. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 48180,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

07.01.2026 відповідачем також підписано графік платежів та паспорт споживчого кредиту.

На підтвердження перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 надано платіжне доручення №169786432 від 07.01.2026, відповідно до якого платник ТОВ «МІЛОАН» здійснило перерахунок коштів у сумі 15000,00 гривень на картку отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 з призначенням платежу: кошти згідно договору 6574500.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, наданої ТОВ «МІЛОАН» у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, що складається з: заборгованість за тілом кредиту 15000,00 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту 4050,00 грн, заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 17520,00 грн, заборгованість по неустойці (штраф, пеня) 7500,00 грн.

Відповідно до п. 2.4.3. договору, у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. кредитодавець у письмовій формі повідомляє позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються позичальником протягом 30 календарних днів. якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Згідно з п. 3.2.6. договору кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим договором кредитодавець отримає від позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим договором, такий платіж (кошти) відповідно до ч.2 ст.516 Цивільного кодексу України позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань позичальника за цим договором.

25.05.2026 було укладено договір факторингу № 25052026, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №6574500 від 07.01.2026.

Відповідно до п.1.2. договору факторингу№ 25052026 від 25.05.2026 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора, тобто ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору факторингу.

На виконання умов договору факторингу в частині оплати додано платіжну інструкцію №111 від 26.05.2026.

25.05.2026 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»» було підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 44 070,00 грн.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 27.12 2007 року № 8462, виданого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з повернення боргів» зареєстровано як фінансову установу та на підставі додатку до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи №183 серія ФК, виданого 27.12.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» має право здійснювати фінансові послуги без отримання ліцензії: факторинг.

Відповідно до розпорядження від 23.03.2017 №691 виданого Національною комісією що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, «Про видачу «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)», видати «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на: надання послуг з факторингу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою зокрема договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.

Нормами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивач відповідно до умов наведеного договору факторингу є правонаступником у відносинах за договором кредиту №25052026 від 25052026, а тому має право вимоги до відповідача.

Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, відомостей про погашення заборгованості відповідачем повністю або частково не надано, внаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту та комісії за надання кредиту, розмір якого відповідачем не спростований, суд приходить до висновку про наявність порушеного права позивача, яке підлягає захисту, шляхом стягнення заборгованості з відповідача.

Щодо комісії за обслуговування, суд зазначає наступне.

Як убачається з визначення терміну «комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), наведеного в Кредитному договорі № 6574500 від 07.01.2026, ця комісія встановлена п. 1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки кредитодавця, тощо, яка нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону).

Отже, вказаним Законом безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року за № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року за № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч .5 ст. 12 Закону).

За ч. 6 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Із урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої ст. 11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року в справі № 202/5330/19 виснувано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

Таким чином умовами Кредитного договору передбачено сплату комісії за обслуговування кредиту. Водночас зі змісту відповідних умов Договору вбачається, що така комісія фактично є платою за надання позичальнику інформації щодо стану виконання кредитного договору, безоплатність надання якої прямо гарантована ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому матеріали справи не містять доказів того, що за сплату зазначеної комісії кредитор надавав позичальнику будь-які додаткові послуги чи здійснював інші дії, які не охоплюються його законодавчо встановленим обов`язком щодо безоплатного інформування споживача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що умова Договору про сплату комісії за обслуговування кредиту не може бути підставою для стягнення відповідних коштів, а тому позовні вимоги в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 17520,00 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованість за неустойкою (штраф/пеня) у розмірі 7500,00 гривень суд зазначає наступне.

Пунктом 4.1.. договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Як вбачається із виписки по рахунку ТОВ «МІЛОАН» за договором № 6574500 від 07.01.2026 кредитодавцем нараховувався штраф згідно п.4.1.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями частини 1статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з тим, відповідно до пункту 18 розділу « Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи наведені приписи чинного законодавства, вимоги про стягнення штрафу є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову відповідно до квитанції №166299 від 14.07.2026 пропорційно до задоволених вимог (43,22 %) у розмірі 1150,86 гривень.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором №6574500 від 07.01.2026 у розмірі 19050,00 гривень, з яких: 15000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 4050,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у сумі 1150,86 гривень

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Шполянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місце реєстрації: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (вказаний у позові).

Суддя О.В. Щербак