Решение № 140949566, 26.10.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/1093/26

26.10.2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуюча - суддя: Воронкова І.Г.

секретар судового засідання: Джуська Л.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Партнерс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 11962,40 грн. за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору і правової допомоги. Свої вимоги мотивує тим, що 20.12.2021 року між ТОВ Мілоан та ОСОБА_1 був укладений договір № 3268645 шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, а відповідач не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договороми. В подальшому, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за укладеним кредитним договором на підставі договору факторингу № 24-07/2024 від 24.07.2024 року та звернувся до суду з даним позовом.

17.08.2026 року ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 09.09.2026 року, жодних заяв та клопотань не надав, відзиву на позовну заяву не надіслав.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої із сторін про інше.

Дослідивши надані суду сторонами заяви по суті та матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем наявні наступні правовідносини.

20.12.2021 року ТОВ Мілоан та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 3268645, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с. 8-10).

Згідно п. 1.1. - 1.5.1 Договору сума кредиту складає 10000,00 грн. Тип кредиту споживчий кредит. Строк кредитування 20 днів. з 20.12.2021. Термін повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та відсотків за користування - 09.01.2022 р. Комісія за одноразове надання кредитних коштів 1900 грн.

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користуванням кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 5300 грн. в грошовому виразі, і включає в себе складові, визначені у п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредитута загальних витрат позичальника за кредитом складає 15300 грн.

Згідно п. 1.5.2. Договору відсотки за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що становить 3400 грн.

Згідно п. 1.6. Договору, стандартна базова відсоткова ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються позичальнику шляхом переказу на його картковий рахунок.

Сторонами узгоджено графік платежів за договором про споживчий кредит № 3268645 від 20.12.2021 року (а.с. 11).

Успішність операції по наданню коштів підтверджується листом квитанцією № 1858103093 від 20.12.2021 року, в якій вказано, що на номер платіжного інструменту було здійснено зарахування коштів в сумі 10000 грн. (а.с. 20).

З відомості про щоденні нарахування та погашення від ТОВ «Мілоан», вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення кредиту № 3268645, яке становить в загальній сумі 14752 грн. (а.с. 21-22).

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 14.07.2026 року, загальна заборгованість становить 11962,40 грн., з яких: 6757,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3305,4 грн. - сума заборгованості за відсотками, заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1900 грн. (а.с. 23).

24.07.2024 року ТОВ Мілоан та ТОВ "Факторинг Партнерс" уклали договір факторингу № № 24-07/2024 (а.с. 24-26).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору Факторингу № 24-07/2024 від 24.07.2024 року до ТОВ "Факторинг Партнерс" перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору № 3268645 від 20.12.2021 року, на загальну суму 7440,00 грн.(а.с. 30-32).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що договір про споживчий кредит № 3268645 від 20.12.2021 року між первісним кредитором та відповідачем був укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. По даному договору сторонами була досягнута згода з істотних його умов, в тому числі щодо строку кредитування, повернення кредиту, нарахування відсоткової ставки тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд дослідив наведений позивачем в позовній заяві розрахунок кредитної заборгованості, перевірив його, оцінив в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, та прийшов до наступного висновку.

Набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором № 3268645 від 20.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 підтверджується відповідним договором факторингу, Реєстром боржників до Договору Факторингу та Реєстром передачі боржників.

Як встановлено судом, сторони при укладенні кредитного договору погодили наступні умови, а саме за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові споживчий кредит на суму 10000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору. Кредит надається строком на 20 днів. Згідно Графіка платежів за договором про споживчий кредит № 3268645 від 20.12.2021 року сторонами погоджено відсотки за користування даним кредитом за ставкою 1,70%, що дорівнює в сумі 3400 грн. за весь період користування (п. 1.5.2 договору), що відображено також у графіку платежів (а.с. 11) та було заявлено позичальником перед укладенням кредитного договору в анкеті-заяві на кредит (а.с. 13).

Як зазначила Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (в постанові від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23), якщо зміст договору мікрокредиту чи заяви-анкети є нечітким або двозначним щодо розміру процентів, суд зобов`язаний тлумачити такі положення на користь споживача (відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Для цього не потрібна окрема позовна вимога про тлумачення договору.

Умовами договору чітко передбачені: сума кредитних коштів - 10000 грн., одноразова комісія за надання кредиту - 1900 грн., проценти за користування кредитом - 3400 грн. та строк кредитування - 20 днів. Загальна вартість кредиту становить 15300 грн.

Як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення кредитного договору № 3268645 від 20.12.2021 року, відповідачем були проведені оплати по данному договору, які ТОВ «Мілоан» спрямували на погашення тіла кредиту, відсотків та комісії по договору на загальну суму 14752 грн., в наступному порядку:

Сума погашення по тілу кредиту (грн)Сума погашення по комісії (грн)Сума погашення по відсоткам (грн)5005001160475475134445145112904284281321244244707395395151175075408Загальна сума324325688941Однак, як вбачається з цієї відомості, нарахування за укладеним договором кредитодавець здійснював понад строки, визначені договором. Крім того, що стосується нарахованої кредитодавцем комісії за управління та обслуговування кредиту за кредитним договором на загальну суму 2568,00 грн., яка відображена у відомості (а.с. 21), суд зазначає, що дана комісія не передбачена договором, та суперечить чинному законодавству, а отже зарахування оплати позичальника та розподілення даної оплати за власним розсудом протягом всього терміну користування кредитом суперечить договірним відносинам та є неправомірним.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним здійснити перерахунок кредитної заборгованості в наступному порядку: згідно кредитного договору № 3268645 від 20.12.2021 року загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту -10000 грн. та загальних витрат позичальника - 5300 грн., складає всього 15300 грн., які позичальник зобов`язався повернути у визначений договором строк, однак здійснив платежів не в повному розмірі - сплатив лише 14752 грн., тому суд вважає належним до сплати різницю між вартістю кредиту та загальною сумою оплат (15300 - 14752), що становить 548 грн.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме: загальна сума до стягнення за кредитним договором № 3268645 від 20.12.2021 року складає 548 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (4,58%), судові витрати у справі, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позову, а саме: судовий збір в сумі 121,93 грн.; витрати на правничу допомогу в сумі 412,20 грн.

Керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за кредитним договором № 3268645 від 20.12.2021 року в загальній сумі 548 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по оплаті судового збору в сумі 121,93 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 412,20 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Воронкова