Решение № 140948076, 20.10.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/583/26

Справа № 356/745/26

РІШЕННЯ (Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року Березанський міський суд Київської області в складі:

Головуючого судді Лялик Р.М.

З участю секретарів Настич Н.А., Одинокої К.Ю.

Представників позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Прокурора Перетятько І.С., Оксамита П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом виконавчого комітету Березанської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Березанської міської ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Березанської міської ради звернувся до Березанського міського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя оосба: Служба у справах дітей Березанської міської ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 22.06.2026 року в ході здійснення службових повноважень Службою у справах дітей Березанської міської ради було обстежено умови проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрі проживають з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , і встановлено, що для дітей не створено належних умов для проживання і виховання, діти брудні, мають педикульоз, у будинку антисанітарія, постільна білизна в непридатному стані, відсутні електро- та газопостачання, належне харчування. Одяг і взуття потребують заміни та прання.

Відразу ж, за участю начальника Служби у справах дітей Березанської міської ради Рощиної С.О., головного спеціаліста Служби у справах дітей Березанської міської ради Мірошниченко О.В., старшого інспектора з ювенальної превенції СПД № 1 ВП № 1 Броварського РУП Івасенко Л.Л., сімейного лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Березанської міської ради» Духновського С.І., в.о. начальника відділення соціальної роботи Березанського міського центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Хлєсткової К.П., фахівця із соціальної роботи Березанського міського центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Хатян В.М. було організовано оцінювання рівня безпеки дітей, в результаті якого встановлено, шо перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ї ОСОБА_3 є небезпечним.

Мати ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дітей записаний відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, згідно з витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 000252586389, № 00025258930, виданими 17.01.2020 року Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Служба у справах дітей Березанської міської ради звернулася з клопотанням до органу опіки та піклування про негайне відібрання малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у матері, у зв`язку з загрозою їхньому життю та здоров`ю. Дітей було влаштовано до дитячого відділення КНП «Баришівська багатопрофільна лікарня» для проведення повного медичного обстеження.

23.06.2026 року виконавчим комітетом Березанської міської ради було ухвалено рішення № 100 «Про негайне відібрання дітей у матері» та відповідно до направлення Служби у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації від 25.06.2026 року № 58 малолітніх влаштовано до Київського обласного центру соціальної підтримки дітей та сім`ї «Оберіг». На разі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 взяті на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах Служби у справах дітей Березанської міської ради.

Відповідно до інформації Березанського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) від 23.06.2026 року № 339, фахівцем із соціальної роботи було складено акт оцінки потреб сім`ї ОСОБА_3 , за результатами якого складні життєві обставини обумовлені низьким батьківським потенціалом матері та її співмешканця ОСОБА_6 , її безробіттям. Діти неодноразово були помічені без нагляду дорослих на далекій відстані від дому, а також перетинали автошлях з інтенсивним рухом у непередбачених місцях. Мати не забезпечує базові потреби дітей: мінімальний набір одягу та взуття по сезону, продукти харчування в обмеженій кількості, брудна постільна білизна, відсутність належного місця для навчання та відпочинку (немає іграшок та розвиваючої літератури). Діти не мають належного догляду з боку матері, майже завжди брудні, мають неохайний вигляд, неприємний запах, педикульоз. У будинку не дотримуються санітарно-гігієнічних норм (брудна постільна білизна, що непридатна до використання та брудні одяг і взуття дітей, часто не по сезону, в кімнатах сміття, неприбрані залишки їжі, сморід, грибок на стінах). Їжею діти забезпечені не в достатній мірі. Засоби особистої гігієни відсутні. За несплату комунальних послуг вимкнуто газо- та електропостачання. У дворі не прибрано, нескошена трава та амброзія.

23.06.2026 року відбулось засідання комісії з питань захисту прав дитини, де розглядалося питання про стан сім`ї ОСОБА_3 , де мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_3 на засідання комісії не з`явилася, хоча була повідомлена належним чином. Членами комісії ухвалено рішення про підготовку позову до суду про відібрання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері без позбавлення батьківських прав.

Поведінка ОСОБА_3 вказує на те, що вона ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо дитини, свідомо нехтує своїми обов`язками, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їхнє навчання, підготовку до самостійного життя, не створює умов для отримання дітьми освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відтак, позивач просить суд відібрати в матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітніх сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав.

Представник позивача виконавчого комітету Березанської міської ради Мірошниченко О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з"явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином за зареєстрованою адресою проживання.

Прокурор Оксамит П.В. в судовому засіданні вказав, що відібрання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав буде доцільним.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Березанської міської ради в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

За таких обставин суд прийняв рішення про заочний розгляд за наявними матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача проти такого порядку не заперечує, а належним чином повідомлена відповідачка в судове засідання повторно не з`явилась, не повідомила причини своєї неявки та не подала відзиву.

Заслухавши представника позивача, думку прокурора, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 18.04.2019 року Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 51 (а.с. 7).

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 10.08.2016 року Виконавчим комітетом Садівської сільської ради Баришівського району Київської області, актовий запис № 9 (а.с. 8).

З наданого суду копії акту обстеження умов проживання від 22.06.2026 року вбачається, що проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, складається з трьох кімнат, кухні, коридору, сумісного санвузла. Умови проживання: будинок потребує капітального ремонту, немає газу, електроенергії, їжу готують у занедбаному сусідньому будинку або на вогнищі. Водопостачання наявне. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: в дітей є окремі спальні місця, але постіль в антисанітарному стані, непридатна до використання, дитячі речі та взуття також брудні. В дітей педикульоз, не забезпечені належним харчуванням. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батько; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 син; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дочка; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мати, співмешканка; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 син співмешканки; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка співмешканки. Стосунки, традиції сім`ї: зі слів ОСОБА_3 . ОСОБА_6 недостатньо забезпечує сім`ю фінансами, виникають суперечки. Результат бесіди і ставлення членів сім`ї до рішення прийняти на виховання дитину: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини 23.06.2026 року на 14-00 годину. Дітей направлено на проходження повного медичного огляду у лікарню (а.с. 9).

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_4 (акт від 22.06.2026 року) вбачається, що рівень безпеки дитини відповідає дуже небезпечному рівню та для забезпечення соціального захисту дитини у разі виявлення небезпеки клопотати перед виконавчим комітетом Березанської міської ради про відібрання дитини у матері (а.с.10-14).

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_5 (акт від 22.06.2026 року) вбачається, що рівень безпеки дитини відповідає дуже небезпечному рівню та для забезпечення соціального захисту дитини у разі виявлення небезпеки клопотати перед виконавчим комітетом Березанської міської ради про відібрання дитини у матері (а.с.15-19).

23.06.2026 року виконавчим комітетом Березанської міської ради було ухвалено рішення «Про негайне відібрання дітей у матері» (а.с. 24).

Відповідно до направлення служби у справах дітей та сім`ї Київської обласної державної адміністрації від 25.06.2026 року № 58 малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано до Київського обласного центру соціальної підтримки дітей та сім`ї «Оберіг» (а.с. 26).

Згідно наказу служби у справах дітей Березанської міської ради № 66 від 23.06.2026 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взяті на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с. 25).

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 16.01.2020 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 58).

Постановою Березанського міського суду Київської області від 22.04.2026 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 52-57).

Відповідно до Принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Дитина має користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальні догляд і охорона мають бути забезпечені дитині та її матері, зокрема належний допологовий і післяпологовий догляд. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування (принцип 4 Декларації прав дитини).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року передбачено, що дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Дитині, для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння також в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється забезпеченню інтересів дитини (ст. 3 Конвенції про права дитини).

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст. 27 Конвенції про права дитини).

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із частини 1 статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України визначено, що підставами для відібрання дитини від батьків є ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; хронічний алкоголізм або наркоманія; експлуатація дитини, примушення її до жебракування та бродяжництва.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

З огляду на положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частини 7 статті 7 СК України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною, по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав відповідачки, а також їх відповідність інтересам дітей, оскільки на даний час відповідачка не може належним чином виконувати батьківські обов`язки, забезпечити здорове та безпечне зростання і розвиток малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як встановлено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правилами ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, оданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Проаналізувавши надані суду докази в їх сукупності, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наведених вище підстав.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 150, 151, 164, 170, 180, 181 СК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Відібрати малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , від їх матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , без позбавлення її батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.10.2026 року.

Суддя Р. М. Лялик