Решение № 140948073, 16.10.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1778/26

Провадження № 2/355/1447/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Троценко Т. А.

за участю секретаря Ліберацької Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому вказала, що 22.02.2008 року державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори Малиновською Н.В. було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , про право на спадщину за законом на земельну частку пай у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Хмельовик» розміром 3,33 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, і належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії РН №351906 виданого Баришівською РДА 12.03.2001 року, згідно якого на 2/3 частки спадкового майна видано на ім`я ОСОБА_4 , на 1/3 частку на ім`я ОСОБА_5 .

В подальшому 09.09.2011 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку загальною прощею 2,4450 га., цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, кадастровий номер 3220208700:25:094:0166, згідно якого 2/3 частки належить ОСОБА_4 , 1/3 частка належить ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її брат ОСОБА_5 , який за життя ніякого заповідального розпорядження стосовно свого майна не склав.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/3 частка права на виділення з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями, розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га., на яку за життя мав право її батько ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вона прийняла спадщину після смерті свого брата ОСОБА_5 шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Баришівської державної нотаріальної контори, її мати ОСОБА_6 в свою чергу відмовилася від прийняття спадщини після смерті свого сина ОСОБА_5 на її, позивачки, користь.

Крім неї спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 є донька спадкодавця, ОСОБА_2 , яка спадщину прийняла за законом після смерті свого батька з урахуванням частки від якої відмовилася дружина спадкодавця ОСОБА_7 .

Свідоцтво про право на виділення 1/3 частки з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га., яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в нотаріальній конторі ніхто не отримував.

На її звернення до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на виділення з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га., яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальній конторі вона отримала відмову у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

За життя їх батько отримав сертифікат про право на земельну частку (пай) розміром 3,33 умовних кадастрових гектарів розташовану в КСП «Хмельовик».

На підставі сертифікату на її ім`я позивачки та ім`я її брата ОСОБА_5 було нотаріусом видане свідоцтво про право на спадщину за законом, в подальшому вони отримали державний акт про право власності на земельну ділянку ріллю площею 2,4450 га. розташовану на території Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області.

На земельну ділянку сад (пай) орієнтовним розміром 0,9000 га, розташовану на території Яблунівського старостинського округу (бувшої Яблунівської сільської ради) Броварського (бувшого Баришівського) району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за життя спадкодавець не отримав в зв`язку з його смертю.

Після смерті ОСОБА_3 2/3 частки спадкового майна успадкувала вона, ОСОБА_1 як донька спадкодавця, 1/3 частку спадкового майна успадкував її брат ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_5 1/2 частку спадкового майна прийняла вона, ОСОБА_1 , а 1/2 частку прийняла донька брата - ОСОБА_2 .

Отже, виходячи з вищевикладеного успадкувати право на виділення з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га., має право позивачка, ОСОБА_1 8/9 частки та ОСОБА_2 1/9 частку.

ОСОБА_2 не претендує на 1/9 частку права на виділення з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями, розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га., яка залишилася після смерті її батька ОСОБА_5 та не заперечує стосовно того, щоб цілу земельну ділянку успадкувала вона, ОСОБА_1 .

В нотаріальній конторі отримати свідоцтво про право на спадкову земельну ділянку позивачка не має змоги, тому змушена з даним позовом звертатися до суду, іншого шляху вирішення свого питання не має.

Враховуючи викладене, просить визнати за нею право на виділення земельної ділянки (пай) з числа нерозподілених земельних часток (паїв) земельної ділянки під багаторічними насадженнями, розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 0,9000 га в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , якому і належало право на його отримання

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Представник позивача адвокат Куценко Н.В. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Від представника позивача адвоката Куценко Н.В. до суду надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності та відсутності позивачки. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила позов задовільнити.

Представник відповідача Березанської міської ради Київської області І. Мосінзова в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутність і розгляд за наявними матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Надіслала суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила позов задовільнити.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , який за життя отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 3,33 умовних кадастрових гектарів, розташовану у КСП «Хмельовик», що підтверджується копією спадкової справи, зокрема, копією сертифікату серії РН № 351906, виданого Баришівською РДА 12.03.2001 року.

Як вбачається з копії спадкової справи після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини звернулися його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які отримали свідоцтва про право на спадщину за законом.

У якості спадкового майна спадкоємці успадкували, крім іншого, вказаний сертифікат, і отримали свідоцтво про право на спадщину за законом, при цьому ОСОБА_8 отримала 2/3 частки спадкового майна, ОСОБА_5 отримав 1/3 частку земельного паю, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори Малиновською Н. В., реєстр № 1-1215, 1-1218.

В подальшому, на підставі сертифіката 09. 09 2011 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку загальною прощею 2,4450 га., цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, кадастровий номер 3220208700:25:094:0166, згідно якого 2/3 частки належить ОСОБА_4 , 1/3 частка належить ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією спадкової справи, заведеної після його смерті.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його сестра ОСОБА_1 та донька померлого ОСОБА_2 , які прийняли у встановлений законом термін спадщину та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом від 10. 07. 2019 року.

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом і вказала, що після смерті батька ОСОБА_3 залишилася частина земельної ділянки орієнтовною площею 0,9000 га, яка належала батьку на підставі сертифіката, та не була оформлена на його ім`я у зв`язку з його смертю, що підтверджується довідкою Яблунівського старостинського округу виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області № 92 від 02. 06. 2026 року.

На частку, яка приходиться ОСОБА_2 , остання не претендує, та не заперечує, щоб частину вказаної земельної ділянки було оформлено на позивача, про що надала власноручну заяву.

Позивачка вказала, що позбавлена це зробити у позасудовому порядку, оскільки нотаріус відмовила їй у оформленні права на спадщину у зв`язку з відсутністю у неї документу, який підтверджував би право на спадкодавця на вказану земельну ділянку.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 набув право на земельну частку (пай) (пай) розміром 3,33 умовних кадастрових гектарів, розташовану у КСП «Хмельовик», проте спадкоємці отримали у спадщину земельну ділянку розміром меншим, ніж належало їх померлому батьку, отже залишилася частка орієнтовною площею 0,9000га, яка має бути розподілена спадкоємцям особи, яка набула на неї право.

Сторони у справі домовилися щодо прав на цю ділянку, відповідач заявила, що не заперечує, щоб вона була оформлена на позивача, адже за законом власники мають право на вільне розпорядження своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійнюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 т. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в наслідок його смерті.

Так згідно ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п 10. Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Крім того, Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах спадкування», а саме в п. 11 роз`яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року , Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям урегульований Указом Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року.

Відповідно до пункту 2, 5 зазначеного Указу Президента України № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Цивільний кодекс України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, прямо передбачених ст. ст. 335, 376, 392 цього Кодексу.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено поняття права власності - це право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

А у відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Так згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов є обґрунтованим, доведеним належними та достатніми доказами, не заперечується сторонами, отже підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України, п. п. 2, 5 Указу Президента України, ст. ст. 12,13,78-81,258-263 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , картка платника податків НОМЕР_1 право на виділення земельної ділянки (паю) з числа нерозподілених земельних часток (паїв) під багаторічними насадженнями, розташованої на території Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 0,9000 га в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко