Постановление суда № 140948070, 26.10.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2042/26

Провадження № 4-с/355/11/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

державного виконавця Беднарської Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка скаргу ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна та коштів боржника та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла скарга від ОСОБА_1 , у якій просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Беднарської Юлії Петрівни щодо незняття арешту з майна та рахунків ОСОБА_1 після спливу строків пред`явлення виконавчих документів до виконання у виконавчих провадженнях: ВП № 64216295 від 20.01.2021, ВП № 65117622 від 12.04.2021, ВП № 65117350 від 12.04.2021, ВП № 69982778 від 04.10.2022, ВП № 74076179 від 06.02.2024. А також просить зобов`язати Баришівський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з усього майна та грошових коштів, що належать ОСОБА_1 , накладений в межах виконавчих проваджень ВП № 64216295 від 20.01.2021, ВП № 65117622 від 12.04.2021, ВП № 65117350 від 12.04.2021, ВП № 69982778 від 04.10.2022, ВП № 74076179 від 06.02.2024. Зобов`язати Баришівський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити відомості про боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 з Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями: ВП № 64216295 від 20.01.2021, ВП № 65117622 від 12.04.2021, ВП №65117350 від 12.04.2021, ВП № 69982778 від 04.10.2022, ВП № 74076179 від 06.02.2024.

Скарга обґрунтована тим, що заявник є боржником у ряді виконавчих проваджень, які перебували на виконанні в Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України а саме: ВП № 64216295 від 20.01.2021 з виконання постанови Баришівського ВП № БАБ 358993 від 06.12.2020 (штраф 850 гривень), ВП №65117622 від 12.04.2021 виконання постанови Баришівського районного суду № 3/355/68/21 від 02.03.2021 (штраф 10200 гривень), ВП №65117350 від 12.04.2021 з виконання постанови Баришівського районного суду № 3/355/68/21 від 02.03.2021 (судовий збір 454 гривень), ВП № 69982778 від 04.10.2022 з виконання постанови УПП у м. Бориспіль (штраф 102 гривень), ВП № 74076179 від 06.02.2024. з виконання постанови БПП у м. Бориспіль № ЕГА 735815 від 03.08.2022 (штраф 102 гривень)

28.07.2026 листом б/н він звернувся до Баришівського ВДВС із заявою про виключення відомостей про нього з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту.

04.08.2026 отримав листа-відповідь за підписом начальника Баришівського ВДВС Миколи Старенького, де було повідомлено, що всі виконавчі провадження на сьогодні завершені та повернуті стягувачам на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з відсутністю майна). Водночас йому було відмовлено у виключенні відомостей про нього з Єдиного реєстру боржників та знятті арешту з майна. Він вважає таку бездіяльність державного виконавця протиправною, а подальше утримання арешту та перебування його даних в Єдиному реєстрі боржників-незаконним обмеженням його конституційних прав. Накладені арешти та відомості про нього, які містяться в Єдиному реєстрі боржників не дають йому можливість вільно володіти та розпоряджатись своєю власністю, що є порушенням його конституційних прав. Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII( в редакції, що діяла на момент винесення постанов) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом 3-х років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом 3-х місяців.

Постановами від 2020 та 2021 років (ВП № 64216295 від 20.01.2021, ВП № 65117622 від 12.04.2021), 3-х місячний строк сплив ще у 2021 році.

Щодо судового збору (ВП №65117350 від 12.04.2021) 3-річний строк пред`явлення сплив у березні 2024 року.

Постанову поліції від 03.08.2022 року (ВП № 69982778 від 04.10.2022) було повернуто стягувачу, і новий 3-місячний строк на її повторне пред`явлення також давно минув;

ВП №74076179 від 06.02.2024 повернуто стягувачу, і новий 3-місячний строк на її повторне пред`явлення також минув. Стягувачі втратили право на повторне пред`явлення цих документів. Будь-які правові підстави для стягнення коштів відсутні.

Він є на даний момент військовослужбовцем Збройних Сил України, має статус учасника бойових дій та виконує бойові завдання в зоні ведення бойових дій. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі перебування боржника у складі Збройних сил України.

Боржник ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився був належно повідомлений про час, місце розгляду скарги.

Державний виконавець Беднарська Ю.П. у судовому засіданні скаргу не визнала, пояснила, що дійсно скаржник знаходиться в Єдиному державному реєстрі боржників оскільки не виконав постанов про накладених на нього штрафів. Виконавчі провадження завершені та повернуті стягувачам без виконання. Однак в любий час до закінчення військового стану стягувач має право знову повернути до виконання постанови про накладання на скаржника штрафів, які він досі не сплатив.

Стосовно скарги було надано заперечення, у якому просила визнати дії державного виконавця правомірними. Боржником не сплачено штрафи, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження в рамках виконавчих проваджень стосовно боржника ОСОБА_1 . Він не звертався до відділу з заявою щодо надання йому можливості сплатити штрафи та виключити його з реєстру боржників та зняття арешту з його майна, у зв`язку з цим виключення відомостей із Єдиного реєстру боржників є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України слід, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вислухав пояснення державного виконавця, судом були досліджені докази, на які посилається скаржник, а саме:

Копію паспорта з якого слід, що скаржник є громадянином України. (а.с.6-7)

Копію довідки форми № 5 від 30 червня 2026 року № 3627, яка надана командиром військової частини НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_2 , з якої слід, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією в військовій частині НОМЕР_2 (а.с.9)

Копію посвідчення серія НОМЕР_3 , з якого слід, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.(а.с.10)

Копію посвідчення ветерана, з якого слід, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій. (а.с.11)

Копію заяви ОСОБА_1 до начальника Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з якого слід, що ОСОБА_1 звертався з проханням про вилучення відомостей щодо нього з Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями у зв`язку з повним і безповоротним закінченням строків пред`явлення виконавчих документів до виконання та втратою стягувачами права на стягнення. Зняття арешту з усього майна та грошових коштів, що містяться на його рахунках, який був накладений у межах виконавчих проваджень.(а.с.12)

Копію відповіді начальника Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Старенького М.І., з якої слід, що ОСОБА_1 не сплачені штрафи, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження в рамках виконавчих проваджень, зняття арешту з майна та виключення відомостей із Єдиного реєстру боржників є неможливим і порушень Закону України «Про виконавче провадження» не вбачається. (а.с.13)

Результати пошуку виконавчих проваджень в АСВП слід, що ОСОБА_1 знаходиться в Єдиному реєстрі боржників.(а.с.14)

Відповідно до п.п. 1, 1-1, 2, 3, 3-1, 4, 5, 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» слід, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 3-1) спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот, що генерується за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру аграрних нот виключно для звернення стягнення за аграрною нотою; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з наданих доказів боржником ОСОБА_1 та запереченням т.в.о. начальника Баришівського ВДВС у Броварському районі Київської області КМУ МЮ України Беднарської Ю.П. слід, що дійсно на примусовому виконанні у виконавчої служби знаходились постанови суду та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. Дані виконавчі провадження були повернуті до органу, що їх видав на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За ч. 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» слід, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) поновлення виконавчого провадження відповідно до статті 37-1 цього Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону; 3) відновлення виконавчого провадження; 4) скасування постанов або інших документів, що були підставою для виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників; 5) накладення на боржника штрафу за рішенням немайнового характеру; 6) внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників за рішенням про стягнення періодичних платежів (аліментів).

За ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», з якої слід, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з: 1) винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону; 2) винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження; 3) винесенням постанови про скасування заходів примусового виконання за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів у день встановлення факту відсутності заборгованості; 4) формуванням повідомлення відповідно до статті 39-1 цього Закону; 5) винесенням постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону; 6) винесенням постанови про скасування постанов, що мали наслідком внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частина перша, пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; 4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до «Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256 за п.п.6.7. розділу XI. слід, що система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. В день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов`язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання. У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.

Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, не містить поняття «завершення виконавчого провадження» як окремої стадії, але поділяє підстави припинення примусового виконання на закінчення виконавчого провадження (стаття 39) та повернення виконавчого документа стягувачу (стаття 37), що мають різну правову природу та відмінні наслідки.

Закінчення виконавчого провадження означає неможливість його поновлення в майбутньому (ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII), натомість повернення виконавчого документа стягувачу не перешкоджає його повторному пред`явленню, за умови, що усунено причини, які унеможливлювали виконання рішення (ч. 5 ст. 37 Закону № 1404-VIII).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.05.2025 року у справі №?2/1522/11652/11 розмежувала ці правові підстави: арешт з майна боржника підлягає зняттю лише у двох випадках - 1) при закінченні виконавчого провадження (за винятком випадків, визначених законом), 2) при поверненні виконавчого документа до суду або органу, який його видав. Водночас, повернення виконавчого документа стягувачу не є самостійною підставою для зняття арешту, за винятком випадків, прямо передбачених ч. 3 ст. 37 Закону № 1404-VIII (наприклад, за заявою стягувача або при відмові прийняти нереалізоване майно).

Тобто, повернення виконавчого документа стягувачу саме по собі не свідчить про завершення виконавчого провадження й не тягне обов`язкового зняття арешту з майна боржника.

Отже як було встановлено судом, що дії державного виконавця Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Беднарскої Ю.П. були правомірні. Підстав для зняття арешту з усього майна та грошових коштів, накладених в межах виконавчих проваджень, що належать ОСОБА_1 , а також виключення його з Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженнями відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447, 449, 451 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна та коштів боржника та зобов`язання вчинити певні дії, які направлені на зняття арешту з усього його майна та грошових коштів, а також виключення його з Єдиного реєстру боржників відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів до Київського апеляційного суду.

Суддя Баришівського районного суду С. І. Чехов