Решение № 140945316, 26.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.10.2026

Справа № 334/5189/26

Провадження № 2/334/3773/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.

за участю секретаря Цілінко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернувся до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 45522649. За умовами вказаного договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 13 000,00 грн строком на 30 днів (з 04.10.2025 по 02.11.2025 року) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,279 % на день, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, та комісією за надання кредиту в розмірі 16,00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2 080,00 грн). Договором також було передбачено, що у разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00 % на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту № 45522649 від 04.10.2025 року укладено в електронній формі та підписано електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора 70544, надісланого на вказану відповідачем електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши кошти в сумі 13 000,00 грн на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» згідно з електронною платіжною інструкцією № 372db6ab-0758-4e9c-b8bb-ad3cfe425032 від 04.10.2025 року.

Крім того, 04 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 6767658. За умовами цього договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 360 днів (з 04.10.2025 по 28.09.2026 року) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95 % щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісією за надання кредиту в розмірі 17,25 % (1 207,50 грн). Договором також встановлено неустойку в розмірі 350,00 грн за кожен день понадстрокового користування. Вказаний договір укладено в електронній формі та підписано електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора 550320, надісланого на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3. Кредитодавець виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн на його банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 через платіжну установу ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» згідно з електронною платіжною інструкцією № 00123683-9fee-42ce-9adc-77e3507dd6e1 від 04.10.2025 року.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу № 25/02/26, відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, у тому числі за кредитними договорами № 45522649 від 04.10.2025 року та № 6767658 від 04.10.2025 року, укладеними з ОСОБА_1 .

Згідно з Реєстром прав вимог № 2 від 25.02.2026 року до Договору факторингу позивач набув права вимоги до відповідача на загальну суму 45 644,60 грн, з яких:

за Договором кредиту № 45522649 від 04.10.2025 року в сумі 22 408,10 грн:

-13 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

-1 088,10 грн - заборгованість за процентами;

-2 080,00 грн - заборгованість за комісією;

-6 240,00 грн - проценти, нараховані за понадстрокове користування;

за Договором кредиту № 6767658 від 04.10.2025 року в сумі 23 236,50 грн:

-7 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;

-5 386,50 грн - заборгованість за процентами;

-10 850,00 грн - заборгованість за пенею/неустойкою.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договорів, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 загальну заборгованість у сумі 45 644,60 грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 04.06.2026 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання, та витребувано з АТ «Універсал Банк» відомості й виписку про рух коштів по картковому рахунку відповідача.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФІНПРОМАРКЕТ» не з`явився, надав заяву в якій вказав, що не заперечує проти винесення заочного рішення, справу просив розглядати за відсутністю представника позивача.

Згідно з відповіддю № 2829656 від 03.06.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки, ухвали про відкриття провадження на адресу зареєстрованого місця проживання як внутрішньо переміщеної особи. Згідно довідки про причини повернення рекомендованого листа «адресат відсутній за вказаною адресою».

У визначений судом строк відзив на позов або зустрічний позов, відповідач не подав, жодних пояснень щодо причини неявки суду не надав.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як зазначено вище, відповідач у визначений строк не надав суду відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч.1ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1ст.16 ЦК України та ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом детально досліджено умови укладених між сторонами правочинів та встановлено наступні обставини:

Щодо істотних умов Договору про надання коштів у кредит № 45522649 від 04.10.2025 року:

Предмет договору та розмір кредиту: кредитодавець надає позичальнику кредит у грошовій формі у розмірі 13 000,00 грн;

Строк дії договору та строк кредитування: сторони погодили строк користування коштами терміном на 30 календарних днів, встановивши період з 04.10.2025 року по дату повернення - 02.11.2025 року включно;

Плата за користування кредитом (проценти): договором встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 0,279 % на день, яка підлягає щоденному нарахуванню на фактичний залишок заборгованості за тілом кредиту за весь період користування кредитом у межах встановленого строку. Загальний розмір процентів, нарахованих у межах 30-денного строку, склав 1 088,10 грн;

Комісія за надання кредиту: за умовами правочину сторони узгодили обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 16,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 2 080,00 грн;

Умови відповідальності та нарахування підвищених процентів: умовами договору окремо визначено правові наслідки порушення позичальником графіку платежів та строку повернення коштів. Зокрема, договором установлено, що у разі порушення строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) позичальнику нараховується підвищена ставка в розмірі 4,00 % на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день такого понадстрокового користування. Загальна сума нарахованих первісним кредитором та заявлених позивачем за цим пунктом процентів за понадстрокове користування склала 6 240,00 грн. Окремо пеня/неустойка за цим договором позивачем до стягнення не заявлялась (0,00 грн);

Порядок видачі кредитних коштів: умовами договору погоджено безготівковий порядок видачі коштів на платіжну картку позичальника.

Щодо істотних умов Договору про надання коштів у кредит № 6767658 від 04.10.2025 року:

Предмет договору та розмір кредиту: кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у кредит у розмірі 7 000,00 грн;

Строк дії договору та період кредитування: строк кредитування сторони визначили тривалістю 360 календарних днів, встановивши графік та часові межі дії кредитування з 04.10.2025 року по 28.09.2026 року включно;

Плата за користування кредитом (проценти): умовами договору погоджено фіксовану процентну ставку у розмірі 0,95 % щоденно, яка нараховується на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день фактичного користування. Розмір нарахованих процентів за користування кредитом за заявлений період склав 5 386,50 грн;

Комісія за надання кредиту: договором встановлено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми кредиту (що становить 1 207,50 грн), разом із тим відповідно до наданого розрахунку та Реєстру вимог заборгованість за комісією за цим договором позивачем визначена в розмірі 0,00 грн;

Умови відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (неустойка): умовами договору передбачено, що у разі порушення позичальником встановлених строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) позичальнику нараховується неустойка у твердому розмірі 350,00 грн за кожен день понадстрокового користування. Сума нарахованої кредитодавцем неустойки за прострочення повернення кредиту склала 10 850,00 грн. Проценти за понадстрокове користування кредитом за цим договором окремо не нараховувалися (0,00 грн).

Обидва кредитні договори укладено в електронній формі з дотриманням положень ст. 205, 207, 639 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію». Перед підписанням договорів кредитодавець здійснив ідентифікацію та верифікацію особи відповідача ОСОБА_1 за допомогою Системи BankID Національного банку України через АТ «Універсал Банк» (monobank), отримавши підтвердження персональних даних останнього (у тому числі РНОКПП НОМЕР_2 ), паспортних реквізитів, контактного номеру телефону та електронної адреси. Договори підписані відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором у порядку ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»: Договір кредиту № 6767658 - підписано за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) 550320, надісланого на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3, накладеного 04.10.2025 року о 14:21:08; Договір кредиту № 45522649 - підписано за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) 70544, надісланого на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3, накладеного 04.10.2025 року о 14:51:00. Висновки щодо чинності та обов`язковості електронних кредитних договорів, укладених шляхом підтвердження одноразовим ідентифікатором, узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Вказані кредитні договори підписано електронним підписом позичальника (відповідача), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Факт укладення Договорів кредиту № 45522649 від 04.10.2025 року та № 6767658 від 04.10.2025 року та їх підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора підтверджується довідками про ідентифікацію, наданою первісним кредитором.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт виконання первісним кредитором умов договорів щодо надання кредитних коштів позичальнику підтверджується належними первинними платіжними документами: електронною платіжною інструкцією № 00123683-9fee-42ce-9adc-77e3507dd6e1 від 04.10.2025 року та довідкою № КД-000044193 від 05.03.2026 року ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» про перерахування 7 000,00 грн на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 ; електронною платіжною інструкцією № 372db6ab-0758-4e9c-b8bb-ad3cfe425032 від 04.10.2025 року та довідкою № КД-000046175 від 06.03.2026 року ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» про перерахування 13 000,00 грн на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Окрім того, зазначена обставина у повному обсязі підтверджена доказами, витребуваними судом з АТ «Універсал Банк». Згідно з відповіддю банку від 16.06.2026 року № БТ/Е-26626 (вх. № ЄП-2140/26вх від 22.06.2026 року) платіжна картка № НОМЕР_3 емітована банком на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). З наданої банком виписки про рух коштів вбачається, що кошти у сумі 7 000,00 грн надійшли на рахунок відповідача 04.10.2025 року о 14:21:14 (операція: «Від: FUIB MoneyTransfer»), а кошти в сумі 13 000,00 грн - 04.10.2025 року о 14:51:16 (операція: «Від: FUIB MoneyTransfer»). Отримані кредитні кошти були прийняті відповідачем та надалі особисто використані ним для оплати послуг таксі, покупок у магазинах та зняття готівки в банкоматі 05.10.2025 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт укладання договору позики та факт надання коштів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

25 лютого 2026 року на підставі Договору факторингу № 25/02/26 та Реєстру прав вимог № 2 від 25.02.2026 року право вимоги за зазначеними договорами перейшло до позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» відповідно до положень ст. 512, 514, 516, 1077, 1080 ЦК України.

Слід також зазначити, що ст. 1080 ЦК України передбачає, що договір Факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Крім того, про фактичне переуступлення права вимоги свідчить наявність у Позивача документів щодо договорів позики, які було укладено з ОСОБА_1 , які додавалися представником позивача до позовної заяви.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки відповідач належним чином обов`язки з повернення коштів не виконав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача:

за кредитним договором № 45522649 від 04.10.2025 року: заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) у сумі 13 000,00 грн, заборгованості за базовими процентами в межах строку кредитування у сумі 1 088,10 грн, комісії за надання кредиту в сумі 2 080,00 грн (разом - 16 168,10 грн);

за кредитним договором № 6767658 від 04.10.2025 року: заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) у сумі 7 000,00 грн, заборгованості за базовими щоденними процентами у сумі 5 386,50 грн (разом - 12 386,50 грн), а всього в загальній сумі 28 554,60 грн - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача в частині стягнення процентів, нарахованих за понадстрокове користування за Договором № 45522649 (за ставкою 4,00 % на день на суму 6 240,00 грн), та неустойки за Договором № 6767658 (у розмірі 350,00 грн за кожен день на суму 10 850,00 грн), суд дійшов наступного.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Усі нараховані після 24 лютого 2022 року неустойки (штрафи, пені) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Аналогічна правова норма закріплена у пункті 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», згідно з яким у період дії в Україні воєнного стану та у 30-денний строк після його припинення споживач звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення виконання зобов`язань.

Як вбачається з умов договору кредиту, нарахування підвищеної ставки 4,00 % на день здійснюється виключно «у разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою)». Відтак, за своєю правовою суттю заявлені до стягнення так звані «проценти за понадстрокове користування кредитом» є платежем за прострочення виконання грошового зобов`язання (штрафною санкцією).

Спірні кредитні договори № 45522649 від 04.10.2025 року та № 6767658 від 04.10.2025 року були укладені в період дії воєнного стану в Україні. Нарахування кредитодавцем пені та неустойки здійснено за період прострочення зобов`язань під час дії воєнного стану всупереч прямим імперативним приписам закону.

З огляду на імперативну законодавчу заборону нарахування та стягнення будь-яких неустойок та штрафних платежів за кредитними договорами у період воєнного стану, позовні вимоги про стягнення процентів за понадстрокове користування за Договором № 45522649 у сумі 6 240,00 грн та неустойки за Договором № 6767658 у сумі 10 850,00 грн (а всього на суму 17 090,00 грн) задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково - на загальну суму 28 554,60 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 665,56 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як встановлено судом, у межах розгляду даної цивільної справи позивачу надавалась професійна правнича допомога адвокатом Ткаченко Ю.О. на підставі договору про надання правничої допомоги № №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, який укладений між ТОВ «ФІНПРОММАРКЕТ» та Адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та ордеру надання правничої допомоги, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до акта № 11ФП від 16.03.2026 року та платіжного документа позивач сплатив витрати на правову допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи пропорційність задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 2 815,13 грн.

Керуючись ст.2,4,12,13,15,76-78,81, 258,259,264,265,273,354,355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість:

за Договором про надання коштів у кредит № 45522649 від 04.10.2025 року у сумі 16 168,10 грн (шістнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень 10 копійок);

за Договором про надання коштів у кредит № 6767658 від 04.10.2025 року у сумі 12 386,50 грн (дванадцять тисяч триста вісімдесят шість гривень 50 копійок), а всього стягнути заборгованість у загальному розмірі 28 554,60 грн (двадцять вісім тисяч п`ятдесят чотири гривні 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 665,56 грн (одна тисяча шістсот шістдесят п`ять гривень 56 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 815,13 грн (дві тисячі вісімсот п`ятнадцять гривень 13 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ: 43311346.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Баруліна Т. Є.