Решение № 140943598, 26.10.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

26.10.2026

ЄУН № 337/4738/26

Провадження № 2/337/3309/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування виконавчого напису,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бганка В.Е. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» про скасування виконавчого напису.

Узагальненими доводами, позовні вимоги мотивовані тим, що 26 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Дмитром Юрійовичем відкрито виконавче провадження № 65273694 на підставі виконавчого напису № 34005 від 23 березня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з позивача на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості у розмірі 23 800 грн. На момент звернення до суду копія виконавчого напису у позивача відсутня.

Кредитний договір, на підставі якого, ймовірно, було вчинено виконавчий напис, позивач також не має. Позивач не отримував жодних вимог про усунення порушення зобов`язання, повідомлень про намір звернутися до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, а також не отримував копії самого виконавчого напису. Таким чином, позивач був фактично позбавлений можливості як добровільно врегулювати спір, так і своєчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Обов`язок перевірити наявність безспірної заборгованості покладається саме на нотаріуса. Безспірність заборгованості означає, що між сторонами відсутній спір щодо підстав виникнення зобов`язання, його розміру та строків виконання. Позивач заперечує як сам факт існування безспірної заборгованості, так і її розмір.

На момент вчинення виконавчого напису 23.03.2021 нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис за кредитним договором, який не був нотаріально посвідчений, оскільки після скасування постанови Кабінету Міністрів України № 662 адміністративними судами виконавчі написи за звичайними кредитними договорами були неправомірними.

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №34005 від 23 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2026 року відкрито провадження по справі, та встановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2026 року витребувано від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. належним чином засвідчену копію виконавчого напису №34005 від 23.03.2021 з документами; у ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» кредитний договір, укладений із ОСОБА_1 з документами.

Представниця позивача надала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та треті особи до суду не з`явилися повідомлялися належним чином, відзив на позов, пояснень не надали.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, та за відсутності сторін.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат».

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 464/1328/18.

Судом встановлено, що 23.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 34005, про звернення стягнення: з громадянина України, яким є ОСОБА_1 , і який є Боржником за Кредитним договором 3636188 від 02 червня 2020 року, укладеним з ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ». Строк платежу за Кредитним договором 3636188 від 02 червня 2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період 03 липня 2020 року по 05 березня 2021 року. Сума заборгованості складає 22 000 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7 000 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 15 000 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати в розмірі 1 800 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню 23 800 грн.

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. від 26.04.2021 року відкрите виконавче провадження(ВП № 65273694) з виконання виконавчого напису № 34005 від 23.03.2021 року на суму заборгованості 23800 грн.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Відповідно до п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів в редакції змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

В пункті 1 зазначеного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

На час вчинення оспорюваного виконавчого напису, п. 2 Переліку був не чинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року і діяв Перелік документів, який передбачав можливість вчинення виконавчого напису лише на нотаріально посвідчених договорах.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.09.2021 у справі №910/10374/17, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №826/20084/14. Таким чином, з 22.02.2017 кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Доказів на підтвердження того, що Договір про надання кредиту № 3636188 від 02.06.2020 року, укладений позивачем з ТОВ «Алекскредит», на якому вчинено виконавчий напис нотаріуса, був нотаріально посвідчений, матеріали справи не містять і сторонами не надано.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до договору про надання кредиту № 3636188 від 02.06.2020 року, укладеного ТОВ «Алекскредит» з ОСОБА_1 у простій письмовій формі.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий висновок щодо застосування вказаних норм матеріального права висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою той погоджується, що відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 (провадження № 14-12559св18).

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, як вбачається з матеріалів, на підставі яких приватним нотаріусом був вчинений виконавчий напис, відсутні підтвердження надсилання письмової вимоги (повідомлення) про існування заборгованості. Крім того, не встановлено судом факту отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 229, 247, 263-265, 280, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за №34005 від 23 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1064 грн. 96 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: І.Г.Кучерук