Постановление суда № 140943035, 26.10.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/2443/25

Номер провадження 1-кс/305/355/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 року м. Рахів

Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12025071140000302, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2025 року, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с -ща. Ясіня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

26.10.2026 року до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №12025071140000302 від 11.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ..

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що наказом директора філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» від 30.12.2024 №91-к ОСОБА_5 із 01.01.2025 призначено на посаду майстра на лісозаготівельних роботах Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України».

Наказом в.о. директора філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» від 31.10.2025 №1489-к майстра на лісозаготівельних роботах Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» ОСОБА_5 з 03.11.2025 переведено на посаду майстра лісу Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України».

Так, ОСОБА_5 , із 01.01.2025 по 03.11.2025 виконував обов`язки майстра на лісозаготівельних роботах Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України». Відповідно до посадової інструкції майстра на лісозаготівельних роботах Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» ОСОБА_5 зобов`язаний: організовувати розкряжування хлистів на сортименти заданих розмірів, сортування, штабелювання та інших робіт з первинного оброблення деревини на франко-лісосіці, франко-верхньому та франко-проміжному складах; забезпечувати правильне ведення в системі електронного обліку деревини, через яку проходить весь обсяг реалізації; дотримуватись інструкції з ведення електронного обліку деревини №621 від 27 вересня 2021 року; забезпечувати виконання у встановлені терміни завдань з обсягів заготівлі деревини заданого сортименту, раціонального поділу хлистів відповідно до стандартів та технічних умов; приймати, вести облік, складування та відвантаження деревини споживачам, забезпечувати її збереження, перевіряти якість продукції і робіт, здійснювати заходи до запобігання браку; визначати відповідно до діючих стандартів і технічних умов призначення, якість, сортність, маркувати деревину, приймати та здавати її; вести облікову документацію щодо приймання і здавання лісопродукції.

Крім того, відповідно до посадової інструкції майстра на лісозаготівельних роботах несе відповідальність: за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов?язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, в межах, визначених чинним законодавством України про працю; за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; за завдання матеріальної шкоди в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

Водночас, наказом 647/39.3.3.1 від 15.06.2025 філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» майстра на лісозаготівельних роботах Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» ОСОБА_5 призначено відповідальним за веденням обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки, маркування засобами електронного обліку деревини (КПК, мобільний принтер, бирки) та своєчасним, якісним і достовірним складанням первинної документації по заготівлі, зберіганню, реалізації і використанню на власні потреби лісопродукції на всіх стадіях виробництва і місцях зберігання.

Також відповідно, до Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність №17/РАХ від 01.01.2025 майстер на лісозаготівельних роботах Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» ОСОБА_5 займає посаду безпосередньо пов`язану із майном та іншими матеріальними цінностями приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей та зобов`язується: дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для попередження збитків; своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати й передавати у визначеному порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених йому матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.

У випадку незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розмірів збитків, завданих підприємству, та їх відшкодування відбувається у відповідності до чинного законодавства.

Відповідно до п. 3 «Інструкції з ведення електронного обліку деревини», що затверджена наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 27 вересня 2021 року № 621 (надалі Інструкція), основними завданнями електронного обліку деревини, є: своєчасне та достовірне відображення інформації про рух деревини; моніторинг використання лісових ресурсів; підтвердження походження, заготівлі та реалізації лісоматеріалів необроблених, запобігання їх нелегальному обігу; систематизація та узагальнення інформації про походження, заготівлю та реалізацію деревини лісокористувачами.

Згідно п. 14 «Порядку проведення моніторингу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених і контролю за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1142 (надалі Порядок), Лісокористувач за допомогою кишенькового персонального комп`ютера вносить до системи обліку деревини інформацію про облік заготовленої деревини у спосіб, передбачений пунктом 15 цього Порядку. Згідно п. 8 Інструкції, Електронний облік деревини ведеться способами, визначеними пунктом 15 Порядку. Відповідно до п. 11 інструкції, для забезпечення ведення електронного обліку деревини лісокористувачі вносять до системи обліку деревини інформацію відповідно до пункту 8 Порядку. Згідно п. 12 Інструкції, електронний облік деревини починається з приймання її безпосередньо у місцях виконання робіт із заготівлі деревини. До початку приймання деревини від заготівлі відповідальна особа на кишеньковому персональному комп`ютері (далі - КПК) здійснює обмін даними із системою обліку деревини. Згідно п. 13 Інструкції, в день заготівлі деревини відповідальні особи заміряють та маркують кожен деревний хлист і сортимент відповідно до розділу 4 ТУ У 16.1-00994207-004:2018 «Лісоматеріали круглі. Маркування, сортування, транспортування, приймання, облік та зберігання».

Водночас, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду майстра на лісозаготівельних роботах Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» з 01.01.2025 по 03.11.2025, будучи наділеним згідно посадових інструкцій значним обсягом спеціальних повноважень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, діючи в інтересах невстановлених слідством осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог посадових інструкцій, про які останній достовірно був обізнаний, свідомо скоїв кримінальне правопорушення проти власності, що виразилося в розтраті ввіреного йому чужого майна, тобто майна ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс», на користь третіх осіб за наступних обставин.

Так, майстер на лісозаготівельних роботах Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» ОСОБА_5 , точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 13 год 30 хв 10.07.2025, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог посадових інструкцій, про які останній достовірно був обізнаний, перебуваючи на території Лазещинського лісництва, будучи матеріально-відповідальною особою за ввірене йому майно, а саме деревину (лісопродукцію), заготовлену внаслідок законних рубок, шляхом незаконного відчуження (передачі), незаконно здійснив відпуск 31 (тридцяти одної) колоди породи «Ялина» загальним об`ємом 10,984 кубічних метрі, шляхом завантаження вказаної деревини на вантажний автомобіль «Камаз» д.н.з. НОМЕР_1 , який у подальшому, а саме о 13 год. 30 хв. був зупинений в смт. Ясіня працівниками поліції Рахівського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Так, внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілому ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 37 345,99 гривень.

За таких обставин, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто розтрата чужого майна, яке було йому ввірене, вчинене шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану.

21.10.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 10.07.2025; протоколом огляду місця події від 10.07.2025, під час складання якого виявлено вантажний автомобіль марки Камаз д.н.з. НОМЕР_1 , який на час огляду перевозив лісопродукцію без відповідних документів; протоколом огляду вантажного автомобіля марки Камаз д.н.з. НОМЕР_1 та лісопродукці за участі спеціаліста Лужанського лісництва; речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме автомобілем марки Камаз та лісопродукцією у кількості 31 колода, які долучені в порядку ст. 98 КПК України постановою від 11.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , від 26.08.2026, водія який перевозив лісопродукцію; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , від 07.07.2025, лісничого Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , від 03.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 03.09.2025; висновком службового розслідування від 11.09.2025; висновком судового експерта № СЕ-19/107-26/4365-ТВ від 20.05.2026, щодо встановлення вартості лісопродукції; протоколом огляду інтернет ресурсу від 16.06.2026; висновком судового експерта № 3956-Е від 27.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 25.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , від 25.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , від 25.08.2026.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 хоч раніше і не судимий, про те підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що може схилити останнього вдатися до втечі та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків обґрунтовується тим, що свідки у кримінальному провадженні останньому відомі, підозрюваному відоме також місце їх роботи і мешкання, а тому розуміючи наслідки доведення його винуватості підозрюваний може вдатися до незаконного впливу на них.

Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, визначених ч. 7 ст. 42 КПК України, тим самим порушувати розумні строки досудового розслідування.

Окрім того, просить суд врахувати обставини визначені у ст. 178 КПК України, а саме, вагомість наявних доказів, тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відсутність нарікань на стан здоров`я, відсутність у ОСОБА_5 постійного місця роботи та навчання, відсутність нарікань на майновий стан.

А також просить суд при розгляді клопотання врахувати діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

На думку сторони обвинувачення, всі зазначені у ч. 1 ст. 194 КПК України обставини є доведеними, а тому є достатні підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вищенаведених ризиків.

Тому слідчий за погодженням прокурора у клопотанні просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В судовому засіданні слідчий та прокурор подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, вважаючи, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу, але вважають, що можливо визначити розмір застави в межах передбачених КПК України за вчинення тяжкого злочину, як альтернативний запобіжний захід.

До початку судового засідання від захисника до суду надійшли письмові заперечення, в яких останній просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Вказані заперечення обґрунтовані письмово.

Захисник у судовому засіданні підтримав подані заперечення у повному обсязі, просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, якщо суд прийде до висновку про задоволення клопотання слідчого, просив визначити заставу в межах встановлених КПК України, із врахуванням, що у кримінальному провадженні №42025072160000086 ухвалою слідчого судді до ОСОБА_5 вже застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 757000 гривень з покладення обов`язків, яка була змінена ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 01.07.2026 року, однак до заперечень захисником не додано копій вказаних ухвал.

Підозрюваний у судовому засідання підтримав заперечення надані його захисником, подав до суду документи, які зазначені як додатки до заперечень захисника.

Інших клопотань від сторони захисту та підозрюваного до суду не надходило.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 1202507114000302, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

21.10.2026 року старшим слідчим ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором ОСОБА_3 , в порядку ст.ст. 276 - 278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 , яке йому вручене під відеозапис 21.10.2026 року, оскільки останній відмовився від підписання та отримання, однак як зазначено нижче підозрюваний ОСОБА_5 отримав копію підозри 23.10.2026 року, про що розписався.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Про обґрунтованість підозри свідчать докази зібрані під час досудового розслідування, копії яких додані до матеріалів клопотання, а саме: рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 10.07.2025; протокол огляду місця події від 10.07.2025, під час складання якого виявлено вантажний автомобіль марки Камаз д.н.з. НОМЕР_1 , який на час огляду перевозив лісопродукцію без відповідних документів; протокол огляду вантажного автомобіля марки Камаз д.н.з. НОМЕР_1 та лісопродукці за участі спеціаліста Лужанського лісництва; речові доказами у кримінальному провадженні, а саме автомобілем марки Камаз та лісопродукцією у кількості 31 колода, які долучені в порядку ст. 98 КПК України постановою від 11.07.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_7 , від 26.08.2026, водія який перевозив лісопродукцію; протокол допиту свідка ОСОБА_8 , від 07.07.2025, лісничого Лазещинського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 25.08.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , від 03.09.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_11 , від 03.09.2025; висновок службового розслідування від 11.09.2025; висновок судового експерта № СЕ-19/107-26/4365-ТВ від 20.05.2026, щодо встановлення вартості лісопродукції; протокол огляду інтернет ресурсу від 16.06.2026; висновок судового експерта № 3956-Е від 27.08.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_12 , від 25.08.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_13 , від 25.08.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_14 , від 25.08.2026.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу, на які також в клопотанні посилався слідчий.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні прокурора. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування таабо суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчать: ОСОБА_5 не працює, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки судом вже розглядається обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно ОСОБА_5 про обвинувачення його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України, що в свою чергу може унеможливити виконання завдань кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, той факт, що ОСОБА_5 раніше не судимий, однак обвинувачується у вчиненні аналогічного злочину, не працюючий, не маючий утриманців, однак здійснює догляд за своєю матір`ю ОСОБА_15 ..

При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисник, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними доказами, і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та суттєво не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Також слідчий суддя, звертає уваги, що всі доводи сторони захисту зводяться до оспорювання пред`явленої підозри та кваліфікації діянь підозрюваного, доказів ризикам, однак доказів щодо необґрунтованості підозри чи невірної кваліфікації діянь підозрюваного та іншого, стороною захисту, не надано, оскільки такі обставини не оскаржувались стороною захисту.

Таким чином, клопотання слідчого погоджене прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_16 підлягає задоволенню, оскільки обставини та докази цьому, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою не встановлені та не надані.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, суд враховує, характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється останній, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також дані про особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_5 має постійне місце проживання, неодружений, не має утриманців, однак здійснює догляд за своєю матір`ю, немає визначеного місця роботи, раніше не судимий, однак є обвинуваченим у вчинені аналогічного злочитну. При цьому, злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинений в умовах воєнного стану, підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, отже міг отримувати грошові кошти за вчинення дій, які сторона обвинувачення обґрунтовано кваліфікував як кримінальне правопорушення. На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що застава у визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов`язків, отже застава з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, на думку суду повинна бути призначена у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183,184, 194, 197, 198, 376 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №12025071140000302 від 11.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 26.10.2026 року по 24.12.2026 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту негайно в залі суду.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 24 грудня 2026 року включно.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Тячівську окружну прокуратури Закарпатської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов`язків виконання ухвали доручити також Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали негайно надати підозрюваному та прокурору.

Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Рахівському районному суді Закарпатської області.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено о 08 год. 10 хв. 27.10.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1