Решение № 140941619, 14.10.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/396/23

Провадження № 2/444/33/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

14 жовтня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М. ,

секретаря судового засідання Мачіха Г.В.,

з участю прокурора Клак Ю.Г.,

представника відповідача ТзОВ "Рибальський край" - Пастернак П.І.,

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

правонаступника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Жовківської окружної прокуратури до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальський Край", третя особа: ОСОБА_5 , про скасування державної реєстрації прав, визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди, звільнення земельної ділянки водного фонду, -

В С Т А Н О В И В :

Жовківська окружна прокуратура звернулася в суд з позовною заявою до відповідачів Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальський Край", третя особа: ОСОБА_5 , про скасування державної реєстрації прав, визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди, звільнення земельної ділянки водного фонду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході вивчення стану дотримання природоохоронного законодавства, умов договорів оренди та досудового розслідування кримінального провадження №42023142240000012 від 11.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України встановлено, що на земельній ділянці Жовківської міської ради кадастровий №4622787200:22:000:0129 розташований об`єкт нерухомого майна - гідротехнічна споруда шлюз-регулятор «1» з зварним металевим оголком розміром 1,5х0,8х3,0 метрів довжиною 6,0 метрів, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227), який безпідставно перебуває у власності ТзОВ «Рибальський Край» у зв`язку з чим підприємству поза конкурсом надано в оренду вищевказану земельну ділянку площею 10,9381 га в межах якої знаходиться водний об`єкт площею водного дзеркала 9,6219 га який використовується з порушенням ст. 51 Водного Кодексу України та ст. 14 Закону України «Про аквакультуру».

Жовківською окружною прокуратурою Львівської області за результатами вивчення стану дотримання природоохоронного законодавства та умов договорів оренди земельної ділянки встановлено, що ТзОВ «Рибальський Край» використовує водний об`єкт, без належно оформлених прав користування, з порушенням вимог Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про аквакультуру» та інших законодавчих актів України без відповідних дозволів на спец водокористування, а також за фактом внесення недостовірних відомостей до протоколу загальних зборів ТзОВ «Рибальський край» від 07.04.2020, та до технічного паспорту, виданого ФОП ОСОБА_6 , які стали підставою до реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна гідротехнічної споруди шлюз - регулятор за ТзОВ «Рибальський край» та в подальшому незаконної передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 4622787200:22:000:0129, на якій знаходиться вищевказана споруда, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023142240000012 від 10.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

В ході вивчення законності надання в оренду ТзОВ «Рибальський Край» водного об`єкту, ставка із площею водного дзеркала 9,6219га розташованого за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що такий використовується з порушенням ст.51 ВК України та ст. 14 Закону України «Про аквакультуру».

На підставі рішення Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області №14 від 22.10.2020 «Про надання в оренду ТзОВ «Рибальський Край» земельної ділянки на вул. Лозова, 13 в с. Блищиводи» надано в оренду ТзОВ «Рибальський Край» земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб (КЦПЗД 10.07), кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га, на АДРЕСА_1 . Пунктом 2 вказаного рішення встановлено термін оренди земельної ділянки водного фонду - 40 (сорок) років.

На підставі вказаного рішення від 22.10.2020 між Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області та ТзОВ «Рибальський Край» укладено Договір оренди землі №б/н від 03.11.2020 відповідно до якого предметом оренди є виключно земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб, яка розташована на АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га перебуває у комунальній власності Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1431623146227) відомості про право оренди земельної ділянки до реєстру внесено 12.11.2020 за №39187060.

Однак, згаданий договір укладений, зокрема, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420 «Про затвердження типового договору оренди водних об`єктів» (чинний на момент укладення оскаржуваного договору). Так, згідно згаданої постанови, у випадку оренди водного об`єкту необхідним є укладення «Договору водного об`єкту», у якому об`єктом оренди має бути вода (водний простір) водного об`єкту, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми та земельна ділянка під водним об`єктом. У той же час, орендна плата, згідно типового договору, повинна вноситься окремо за воду та окремо за земельну ділянку.

Окрім цього, відповідач при використанні земельної ділянки з водним об`єктом сплачує лише орендну плату за земельну ділянку, що тягне за собою недоотримання бюджетних коштів органу місцевого самоврядування Жовківської міської ради за водний об`єкт який знаходиться на орендованій земельній ділянці.

З наведеного вбачається, що в порушення ст. 51 Водного Кодексу України та ст. 14 Закону України «Про аквакультуру», наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 № 236, прийнято рішення органом місцевого самоврядування та укладено договір оренди земельної ділянки без надання водного об`єкту ставка із площею водного дзеркала 9,6219 га в комплексі з земельною ділянкою кадастровим номером 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га, що є підставою для визнання недійсним та скасування рішення та договору оренди.

У той же час, згідно з п. 1 оскаржуваного договору земельної ділянки, орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб.

Однак, відповідно до інформації Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу і Сяну №14/46 від 12.01.2023 ТзОВ «Рибальський Край» не є на державному обліку водокористування і не звітується по формі 2ТП-водгосп (річна) з чого вбачається, що вказане товариство використовує водний об`єкт без спеціального дозволу на водокористування. Відсутність спецдозволу на водокористування суперечить вимогам ст. 49 Водного кодексу України.

Під час здійснення нагляду за додержанням законів в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023142240000012 від 11.01.2023, встановлено порушення інтересів Жовківської територіальної громади внаслідок незаконного заволодіння майном.

Відповідно до рішення Зіболківської сільської ради №45 від 09.06.2016 «Про взяття гідротехнічних споруд на штучних водних об`єктах на облік» нерухоме майно та гідротехнічні споруди, які знаходяться с. Блищиводи на території Зіболківської сільської ради визнано безгосподарськими, зокрема - «ГТС2: Підпірна споруда Шлюз 1:3,0» в с. Блищиводи та прийнято на баланс сільської ради.

В ході досудового розслідування, встановлено, що 14.05.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1» з зварним металевим оголком розміром 1,5х0,8х3,0 метрів довжиною 6,0 метрів, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227). Підставою для державної реєстрації стали довідка № 287, видана 26.02.2019 Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області відповідно до якої в АДРЕСА_1 знаходиться шлюз-регулятор з зварним металевим оголовком, розміром 1,5м х 0,8м х 3,0м, довжиною 6,0м, яким фактично користується ОСОБА_4 та технічний паспорт виданий 02.04.2019. За результатами вивчення документів, приєднаних в електронному форматі до реєстраційної справи - 1830319746227 встановлено, що державна реєстрація права власності здійснена на підставі: заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) (реєстраційний №34037786); довідки Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області виданої ОСОБА_4 про те, що в АДРЕСА_1 , знаходиться шлюз-регулятор з зварним металевим оголовком, розміром 1,5м х 0,8м х 3,0м, довжиною 6,0м, яким фактично користується ОСОБА_4 та технічний паспорт виданий 02.04.2019; технічного паспорта на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1» за адресою: АДРЕСА_1 виготовлений на замовлення ОСОБА_4 ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Бойко Христини Романівни, Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Львівської області від 16.05.2019 № 46884418. Інших документів, які стали підставою реєстрації за ОСОБА_4 на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1» з зварним металевим оголком розміром 1,5х0,8х3,0 метрів довжиною 6,0 метрів, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227) ні за результатами вивчення відомостей наявних в електронному форматі реєстраційної справи - 1843974746227, ні в ході досудового розслідування кримінального провадження №42023142240000012 від 11.01.2023 не виявлено.

З урахуванням висновків викладених у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі 916/1613/20, зважаючи на положення статей 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», технічний паспорт, а також довідка, не могли бути підставою для реєстрації за особою права власності на об`єкт нерухомого майна за відсутності правовстановлюючих документів, що свідчить про неправомірність оспорюваного рішення приватного нотаріуса, щодо реєстрації змін.

З`ясовано, що 07.04.2020 ОСОБА_4 (власник гідроспоруди), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 заснували ТзОВ «Рибальский Край» ЄДРПОУ 43587141. Також встановлено, що ОСОБА_4 на підставі протоколу загальних зборів засновників ТзОВ «Рибальський Край» від 07.04.2020, акту приймання-передачі від 07.04.2020, здав, а ТзОВ «Рибальський край» прийняв гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1830319746227. З урахуванням наведеного на підставі протоколу №01/04 загальних зборів ТзОВ «Рибальський Край» від 07.04.2020, акту приймання-передачі від 07.04.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права власності за ТзОВ «Рибальський Край» ЄДРПОУ 43587141 на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1843974746227).

Незаконною реєстрацією права власності на спірне майно та подальшою передачею у статутний капітал ТзОВ, порушені законні права та інтереси Жовківської територіальної громади, в особі Жовківської міської ради, як власника земельної ділянки та водного об`єкту, і раду позбавлено можливості завершити розпочатий процес щодо визнання вказаної гідротехнічної споруди безхазяйним майном. З наведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» ЄДРПОУ 43587141 набуло майно від особи, яка не мала на нього права, в подальшому отримало без конкурсу, в оренду земельну ділянку з водним об`єктом площею водного дзеркала 9,6219 га., який використовує з порушенням природоохоронного законодавства без відповідного дозволу на спеціальне водокористування в порушення вимог ст.ст. 49, 51 Водного кодексу України.

Статтею 14 Закону України «Про аквакультуру» передбачено, що рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України. Рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі (земель водного фонду). При передачі юридичній чи фізичній особі в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди. Надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми. Пунктом 3 вказаної статті передбачено, що об`єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі. Як уже зазначалося вище, плата за користування на умовах оренди рибогосподарською технологічною водоймою складається з орендної плати за використання земельних ділянок та орендної плати за рибогосподарську технологічну водойму.

Чинне законодавство розрізняє поняття «водне господарство», як галузі, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у воді, та «аквакультура», саме як рибництво.

Вказане узгоджується з правовими позиціями викладеними в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 923/213/18.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" від 18.09.2012 року, гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №252 від 19 грудня 1995 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 року за №466/1002 встановлено, що гідротехнічні споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи: водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки: регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Отже, такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту.

Водний об`єкт не може бути відокремлений від земельної ділянки та бути самостійним (окремо від земельної ділянки, на якій він розташований) об`єктом прав та обов`язків.

Відповідно до п. «ґ» ч. 4 ст. 83, п. «д» ч. 4 ст. 84 Земельного Кодексу України, передача земель водного фонду у приватну власність заборонена, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такі випадки передбачені ч. 2 ст. 59 Земельного Кодексу України, за приписами якої можлива безоплатна передача у власність лише замкнених природних водойм загальною площею до 3 га.

За приписами Земельного та Водного кодексів України земельна ділянка, на якій розміщені спірні гідроспоруди, не може перебувати в приватній власності, що фактично також виключає правомірність їх приватизації та можливість, за таких умов, перебувати у приватній власності.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №111/2457/13-ц та від 05.12.2018 у справі №359/2253/15-ц, землі зайняті водними об`єктами, гідротехнічними спорудами, іншими водогосподарськими спорудами не можуть перебувати у приватній власності.

Крім цього, як вбачається з висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 487/10127/14-ц та від 11.06.2020 у справі № 359/281/18-ц, закон обмежив безоплатне передання у приватну власність земельних ділянок водного фонду випадком такого передання замкнених природних водойм загальною площею до 3 га (частина друга статті 59 Земельного Кодексу України), а користування земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг - переліком цілей, не пов`язаних із житловим будівництвом (частина четверта статті 59 Земельного Кодексу України, пункт "г" частини другої статті 61, частина третя статті 85, пункт 4 частини другої статті 89, частина перша статті 90 Водного Кодексу України тощо).

Пунктом 20 частини 1 статті 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до доходів місцевих бюджетів належать кошти від реалізації безхазяйного майна (у тому числі такого, від якого відмовився власник або отримувач), знахідок.

Відповідно до ч.2 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.329 ЦПК України, заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов, визначених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено порядок державної реєстрації прав, який, зокрема, включає прийняття та перевірку документів, які подано для державної реєстрації, встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Бойко Христина Романівна будучи державним реєстратором, в порушення встановленого законом порядку вчинення реєстраційних дій здійснила державну реєстрацію за ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_1 права власності на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1» зі зварним металевим оголком розміром 1,5х0,8х3,0 метрів довжиною 6,0 метрів, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227) її залучено як третю особу. Жовківська міська рада відповідно до п. 24 перехідних положень Земельного кодексу України та Реєстру прав власності є власником земельної ділянки площею 10,9381 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 4622787200:22:000:0129, на якій знаходиться вищевказане майно.

З урахуванням наведеного внаслідок незаконності набуття ТзОВ «Рибальський Край» права власності на нерухоме майно, у порушення вимог ст. 134 Земельного Кодексу України, передано поза конкурентними засадами (земельними торгами) право користування земельною ділянкою, на якій розташовано це нерухоме майно, на умовах укладеного 03.11.2020 договору оренди.

Захист права держави на земельну ділянку комунальної власності у даному випадку можливий шляхом скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсними акту приймання-передачі до статутного капіталу, припинення права власності ТзОВ «Рибальський Край» на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2022 у справі 203/2577/19.

Належний спосіб захисту повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Так, ефективність обраного засобу юридичного захисту, з практичної та законодавчої точки зору є головним критерієм його обрання. При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (далі - Закон) викладено у новій редакції. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. Однак, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. В свою чергу, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19 та від 23.06. 2020 у справі № 906/516/19. Отже, за змістом вищеназваної норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Подібні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19; від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19; від 30.06. 2020 у справі № 922/3130/19; від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19; від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19; від 16.09.2020 у справі №352/1021/19; від 03.09.2020 у справі №914/1201/19; від 03 лютого 2021 року у справі №278/3367/19.

З урахуванням того, що договір оренди земельної ділянки від 03.11.2020 укладений у зв`язку із незаконним перебуванням у власності ТзОВ «Рибальський Край» нерухомого майна (гідротехнічної споруди), та на підставі ст. 134 Земельного Кодексу України, якою передбачено можливість на конкурентних засадах (земельних торгах) отримати право користування земельною ділянкою, на якій розташовано це нерухоме майно, є похідним, а тому вказаний договір підлягає визнанню його недійсним.

Звернення прокурора до суду з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності користування водним об`єктом без належної правової підстави, водними ресурсами та ведення рибного господарства без спеціальних дозволів, незаконності набуття права на гідротехнічну споруду, що свідчить про наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва інтересів держави в суді.

В даному випадку Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області правонаступником якої є Жовківська міська рада Львівського району Львівської області прийнято з порушенням ст. 51 Водного Кодексу України, ст. 14 Закону України «Про аквакультуру» прийнято рішення на підставі якого в подальшому укладено договір оренди земельної ділянки без надання водного об`єкту ставка із площею водного дзеркала 9,6219 га в комплексі з земельною ділянкою кадастровим номером 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га що є підставою для визнання його недійсним (незаконним), і визнання недійсним укладеного договору оренди, який суперечить інтересам держави.

На підставі викладеного, прокурор просить скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_4 права приватної власності на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», що розташований АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227; визнати недійсним правочин оформлений протоколом №01/04 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» від 07.04.2020, актом приймання-передачі від 07.04.2020 від ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» про передачу до статутного капіталу товариства гідротехнічної споруди шлюз-регулятор «1», що розташований АДРЕСА_1 »; скасувати державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» (ЄДРПОУ:43587141) права приватної власності на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», що розташований Львівська обл., Жовківський (на даний час Львівський) район, с. Блищиводи, вулиця Лозова, будинок 13 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227, номер запису про право власності - 36216623 від 07.04.2020); визнати недійсним (незаконним) рішення Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області №14 від 22.10.2020 «Про надання в оренду ТзОВ «Рибальський Край» земельної ділянки водного фонду (кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб КВЦПЗ-10.07), яка розташована на АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір оренди землі від 03.11.2020 укладений між Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» відповідно до якого передано в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду (кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб КВЦПЗ-10.07), яка розташована на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1431623146227, номер запису про право оренди - 39187060 від 12.11.2020); зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» ЄДРПОУ 43587141 звільнити земельну ділянку водного фонду (кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб КВЦПЗ-10.07), з водним об`єктом, ставком площею водного дзеркала 9,6219га, яка розташована на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1431623146227, номер запису про право оренди - 39187060 від 12.11.2020); стягнути солідарно з відповідачів на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, банк платника Державна казначейська служба України, м. Київ, розрахунковий рахунок № UA138201720343140001000000774) 12 883,20 грн. судового збору, сплаченого за подання до Жовківського районного суду Львівської області позовної заяви.

Ухвалою судді від 27.02.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.07.2023 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 24.01.2024 року зупинено провадження в справі до залучення до участі у справі правонаступників або законних представників після смерті відповідача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 08.01.2025 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 25.02.2025 року залучено до участі в справі правонаступника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 .

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 22.05.2025 року залучено до участі в справі правонаступника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 2 ст.55 ЦПК України, усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

23.03.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Жовіквської міської ради Львівського району Львівської області, в якому міська рада зазначає, що 15 липня 2022 року на підставі рішення Жовківської міської ради Львівського району Львівської області від 07.12.2020 № 29 та передавального акту від 23.02.2021 року, за Жовківською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельку ділянку кадастровий номер 4622787200:22:000:0129, площею 10,9381 га, яка розташована на території Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області (цільове призначення земельної ділянки: для рибогосподарських потреб), про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (РНОНМ 1431623146227). Поряд з цим як встановлено відділом земельних ресурсів Жовківської міської ради, 03.11.2020 року між Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області та ТОВ «Рибальський край» укладено на 40 років договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4622787200:22:000:0129, площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб, яка розташована по АДРЕСА_1 . Надання в оренду земельної ділянки відбулося на підставі рішення Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 14 від 22.10.2020 року. Тобто Жовківська міська рада, не була стороною оспорюваного правочину (договору оренди земельної ділянки) та не укладала даний договір. У свою чергу Жовківська міська рада є правонаступником усіх прав і обов`язків Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області, які виникли на підставі оспорюваного договору оренди землі від 03.11.2020 року. Крім того слід зазначити, що пунктом 9 договору оренди землі від 03.11.2020 року встановлено, що орендна плата становить 12 137, 54 гривень в рік. Згідно наявної у Жовківській міській раді інформації, за 2021 -2022 роки від ТОВ «Рибальський край» надійшло 14363,27 грн. за найменуванням коду класифікації доходів бюджету «Орендна плата з юридичних осіб». Цільове призначення земельної ділянки, користування якою є предметом договору оренди землі від 03.11.2020 року, для рибогосподарських потреб КВЦПЗ -10.07. Як вбачається зі змісту п. 3 договору оренди землі від 03.11.2020 року, на земельній ділянці, яка передається в оренду, присутні об`єкти нерухомого майна, а саме: гідротехнічна споруда (шлюз-регулятор). Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру трав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності ка гідротехнічну споруду (шлюз-регулятор), яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 4622787200:22:000:0129, на дату прийняття рішення Зіболківською сільською радою про передачу оспорюваної земельної ділянки в оренду було зареєстровано за ТОВ «Рибальський край». Отже, зважаючи на вказане, Зіболківська сільська рада при прийнятті рішення про передачу в оренду ТОВ «Рибальський край» земельної ділянки кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 та укладення договору оренди землі, діяла у відповідності до чинного законодавства та в межах наданих законом повноважень, а тому твердження органу прокуратури про незаконність таких дій сільської ради внаслідок не проведення конкурсної процедури при передачі земельної ділянки в оренду є безпідставним. Щодо отримання ТОВ «Рибальський край» спеціального дозволу на користування водними ресурсами, то міська рада зазначає, що органом прокуратури не наведені у позовній заяві конкретні відомості щодо фактичного здійснення товариством такого водокористування, яке потребує отримання відповідного дозволу. Щодо тверджень органу прокуратури про протиправне набуття відповідачами земель водного фонду у приватну власність, міська рада зазначає, що за приписами Земельного та Водного кодексів України земельна ділянка, на якій розміщені спірні гідроспоруди, не може перебувати в приватній власності. В цьому контексті слід звернути увагу суду на безпідставність покликань органу прокуратури на неправомірне набуття відповідачами у власність оспорюваної земельної ділянки, оскільки з матеріалів справи чітко вбачається, що така надана ТОВ «Рибальський край» лише у користування (оренду), а тому жодного права власності на землю не виникло і не може виникати. Як наслідок безпідставним є посилання прокуратури на правові висновки викладені з цього питання у постановах Верховного Суду. Натомість статтею 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначеною радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Отже, Зіболківська сільська рада передаючи оспорювану земельну ділянку в оренду ТОВ «Рибальський край» діяла у спосіб та в межах повноважень передбачених законодавством. Необхідне зазначити про безпідставність покликань органу прокуратури на недотримання Зіболківською сільською радою при прийнятті рішення про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «Рибальський край» та при наступному укладенні оспорюваного договору оренди норм ст. 51 Водного кодексу України, оскільки питання розпорядження земельними ділянками різних форм власності регулюються спеціальними нормами, шо закріплені у Земельному кодексі України, у тому числі щодо розпорядження землями водного фонду. Щодо порушення прав та охоронюваних законом інтересів Жовківської міської ради Львівської області, то Жовківська міська рада не вважає, що в даному випадку порушене будь-яке право держави на спірну земельну ділянку, оскільки станом на сьогоднішній день розпорядником земельної ділянки є Жовківська міська рада, земельна ділянка не передана у приватну власність будь-яким, іншим особам, зокрема відповідачам у цій справі, згідно офіційних відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно оспорювана земельна ділянка є майном комунальної форми власності. Тобто оспорювана земельна ділянка не вибувала із законного володіння держави, а її розпорядником і до сьогодні є Жовківська міська рада Львівської області. Також міська рада звертає увагу на те, що прокурор в даному випадку повинен був звернутися з позовом до суду в інтересах держави в особі Жовківської міської ради Львівської області, і тільки при умові дотримання вимог ст. 23 закону України «Про прокуратуру», а натомість прокурор звернувся до суду з самостійним позовом, не зазначивши при цьому підстав для такого подання позову, а Жовківську міську раду визначив одним з відповідачів.

У зв`язку з наведеним, Жовківська міська рада просить у задоволенні позову відмовити.

24.03.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, який подано представником ОСОБА_4 - адвокатом Семиренко П.Я. У відзиві адвокат посилається на те, що вперше на законодавчому рівні встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 доку № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення». А до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна і містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації. При цьому матеріали справи містять технічний паспорт на гідротехнічну споруду (шлюз-регулятор «1») розташовану по АДРЕСА_1 , який виготовлений ФОП ОСОБА_6 від 02.04.2019 року. В зазначеному технічному паспорті зокрема вказується, що гідротехнічна споруда шлюз-регулятор із зварним металевим оголком розміром 1,5x0,8x3,0 метрів довжиною 6,0 метрів побудований у 1975 році. Тобто будівництво гідротехнічної споруди відбулося до 1992 року. Окремо слід зазначити, що зважаючи на рік побудови гідротехнічної споруди, тактичне її будівництво здійснювалося т.зв. «господарським способом». Законодавством, у тому числі, яке діяло на дату побудови гідротехнічної споруди, не наведено чіткого визначення господарського способу здійснення будівництва, однак характерні ознаки притаманні такому виду будівництва перелічені в різних підзаконних нормативних актах та роз`ясненнях. Підставами для державної реєстрації права власності на гідро-технічну споруду (шлюз-регулятор «1») слугували довідка № 287 від 26.02.2019 видана Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області, відповідно до якої в АДРЕСА_1 знаходиться шлюз-регулятор з зварним металевим оголовком розміром 1,5x0,8x3,0 метрів довжиною 6,0 м., яким фактично користується ОСОБА_4 та технічний паспорт складений станом на 02.04.2019 року. Вказані правовстановлюючі документи були достатніми підставами для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна в розумінні діючих на дату здійснення державної реєстрації положень і Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Таким чином покликання прокуратури в позовній заяві на правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №916/1613/20 щодо застосування норм ст.ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є безпідставним, оскільки стосується інших (неподібних за змістом) правовідносин, які відмінні за своїм предметом і суб`єктним складом від досліджуваних в межах цього судового розгляду правовідносин та мали місце в інший проміжок часу. Згідно з Протоколом № 01/04 загальних зборів учасників ТзОВ «Рибальський край» від 07.04.2020 вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибальський край». Крім того, згідно вказаного протоколу загальних зборів учасників товариства вирішено сформувати статутний капітал ТзОВ «Рибальський край» за рахунок майнових вкладів учасників. При цьому учасник товариства ОСОБА_4 в рахунок виконання зобов`язання щодо внесення майнового вкладу до статутного капіталу товариства вносить належне йому майно - гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 07.04.2020 року за ТзОВ "Рибальський край" (код ЄДРПОУ 43587141) зареєстровано право власності на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор з зварним металевим оголком розміром 1,5x0,8x3,0 метрів довжиною 6,0 метрів. Підстава для державної реєстрації права власності: протокол загальних зборів від 07.04.2020, акт приймання-передачі № 413-414, виданий 07.04.2020, технічний паспорт б/н від 05.04.2019. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Така права позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.12.2018 у справі № 910/21845/16, від 30.04.2020 у справі № 924/497/19, від 17.11.2020 у справі № 914/2175/19. Отже, існує усталена судова практика, яка зазначає, що рішення вищих органів правління господарських товариств можуть бути оскаржені лише їх учасниками, до числа яких органи прокуратури (прокурор) не відносяться. За таких обставин позовна вимога прокуратури про визнання недійсним правочину оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський край» від 07.04.2020, актом приймання-передачі від 07.04.2020 про передачу до статутного капіталу товариства гідротехнічної споруди шлюз-регулятор з зварним металевим оголком розміром 1,5x0,8x3,0 метрів довжиною 6,0 метрів, що знаходиться за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Блищиводи, вул. Лозова, 13, є безпідставною, оскільки заявлена неналежним суб`єктом звернення (позивачем). Щодо отримання ТОВ «Рибальський край» спеціального дозволу на користування водними ресурсами, представник відповідача зазначає, що з аналізу умов оспорюваного договору оренди землі не вбачається, що «Рибальський край» використовуючи земельну ділянку з кадастровим номером 4622787200:22:000:0129 повинен чи буде здійснювати забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, що підпадає під дію режиму спеціального водокористування. Таким чином говорити про необхідність отримання ТОВ «Рибальський край» дозволу на спеціальне водокористування немає підстав. З приводу питання визнання недійсним договору оренди землі від 03.11.2021 року укладеного між Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області і Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибальський край» вказує, що 03.11.2020 року між Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області та ТОВ «Рибальський край» укладено на 40 років договір оренди земельної діли кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 (КВЦПЗ 10.07 - для рибогосподарських потреб) площею 10,9381 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборі відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на гідротехнічну споруду (шлюз-регулятор), яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 4622787200:22:000:0129, на дату прийняття рішення Зіболківською сільською радою про передачу оспорюваної земельної ділянки в оренду було зареєстровано за ТОВ «Рибальський край». Отже, зважаючи на вказане, Зіболківська сільська рада при прийнятті рішення про передачу в оренду ТОВ «Рибальський край» земельної ділянки кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 та укладення договору оренди землі, діяла у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих законом повноважень, а тому твердження прокурора про незаконність таких дій сільської ради внаслідок непроведення конкурсної процедури при передачі земельної ділянки в оренду є безпідставним. Оскільки на дату проведення державними реєстраторами державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1» зі зварним металевим оголком розміром 1,5x0,8x3,0 метрів довжиною 6,0 метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідним внесенням записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, були відсутні підстави для відмов в такій реєстрації заявленого речового права, говорити про протиправність дій державного реєстратора в цій частині не має підстав. Щодо представництва органом прокуратури інтересів держави у суді у формі самостійного пред`явлення позову, представник відповідача вказує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічний правовий висновок наведений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 року у справі № 911/2169/20. З поданої до суду позовної заяви вбачається, що прокурор належним чином не обґрунтував в чому ж полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту. Також не навів достатніх обґрунтувань існування порушення або загрози порушення інтересів держави від здійснення оспорюваних правочинів та не довів, що захист інтересів у цій сфері (державної реєстрації речових прав на нерухоме майно) не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

У зв`язку з наведеним, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовної заяви керівника Жовківської окружної прокуратури.

27.03.2023 року до суду від Жовківської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив представника ОСОБА_4 - адвоката Семиренко П.Я.

05.04.2023 року до суду від Жовківської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Жовківської міської ради Львівського району Львівської області.

11.04.2023 року до суду від Жовківської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив представника ТзОВ «Рибальський край».

У даних відповідях на відзиви Жовківська окружна прокуратура зазначає, що наведені у відзивах твердження є необґрунтованими та безпідставними і просить позовні вимогим задовольнити в повному обсязі.

31.03.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ТзОВ «Рибальський край», в якому представник посилається на те, що предметом позову у цій справі є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави, однак без визначення в чиїх саме інтересах відбувається таке звернення до суду. 15 липня 2022 року на підставі рішення Жовківської міської ради Львівського району Львівської області від 07.12.2020 № 29 та передавального акту від 23.02.2021 року, за Жовківською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4622787200:22:000:0129, площею 10,9381 га, яка розташована на території Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області (цільове призначення земельної ділянки: для рибогосподарських потреб), про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (РНОНМ 1431623146227). Таким чином на даний час земельна ділянка кадастровий номер 4622787200:22:000:0129, площею 10,9381 га, яка розташована на території Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області, є землею комунальної форми власності, а її розпорядником виступає Жовківська міська рада Львівського району Львівської області. Поряд з цим як встановлено відділом земельних ресурсів Жовківської міської ради, 03.11.2020 року між Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області та ТОВ «Рибальський7 край» укладено на 40 років договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4622787200:22:000:0129, площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб, яка розташована по АДРЕСА_1 . Надання в оренду земельної ділянки відбулося на підставі рішення Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області № 14 від 22.10.2020 року. Тобто Жовківська міська рада не була стороною оспорюваного правочину (договору оренди земельної ділянки) та не укладала даний договір. Натомість на дату укладення оспорюваного правочину право розпоряджатися земельною ділянкою кадастровий номер 4622787200:22:000:0129, у тому числі надавати її в оренду, мала Зіболківська сільська рада Жовківського району Львівської області. У свою чергу Жовківська міська рада є правонаступником усіх прав і обов`язків Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області, які виникли на підставі оспорюваного договору оренди землі від 03.11.2020 року. Крім того, слід зазначити, що пунктом 9 договору оренди землі від 03.11.2020 встановлено, що орендна плата становить 12 137, 54 гривень в рік. Згідно наявної у Жовківській міській раді інформації, за 2021 -2022 роки від ТОВ «Рибальський край» надійшло 14363, 27 грн. за найменуванням коду класифікації доходів бюджету «Орендна плата з юридичних осіб». Прокурор вказує в своєму позові на те, що захист права держави в особі Жовківської міської ради на земельну ділянку комунальної власності в даному випадку можливий шляхом скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним ату приймання-передачі до статутного капіталу, припинення права власності ТзОВ «Рибальський край» на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна. З цього приводу слід зазначити, що Жовківська міська рада не вважає, порушене будь-яке право держави на спірну земельну ділянку, оскільки станом на сьогоднішній день розпорядником земельної ділянки є Жовківська міська рада. В даному випадку прокурор повинен був звернутися з позовом до суду в інтересах держави в особі Жовківської міської ради, і тільки при умові дотримання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а натомість прокурор звернувся до суду з самостійним позовом, не зазначивши при цьому підстав для такого подання позову, а Жовківську міську раду визначив одним з відповідачів. Предметом спору у справі є визнання недійсним рішення (протоколу) загальних зборів ТОВ «Рибальський край» від 07.04.2020 року та скасування державної реєстрації прав власності. Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актом органу управління юридичної особи, а не одностороннім правочином, оскільки приймається загальними зборами учасників. Які не є ні суб`єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є рішення загальних зборів учасників господарського товариства і договором, тому що приймається не за домовленістю всіх учасників товариства, а більшістю їх голосів. Таким чином, невірним є твердження позивача, що рішення загальних зборів ТОВ «Рибальський край» від 07.04.2020 року є правочином. Належить звернути увагу на те, що для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Позовні вимоги прокурора про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників спрямовані на посягання на корпоративні права учасників товариства, а не на реальних захист порушеного права. Позовна вимога прокуратури про визнання недійсним правочину оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Рибальський край» від 07.04.2020 року, актом приймання-передачі від 07.04.2020 року є безпідставною, оскільки заявлена неналежним суб`єктом звернення. Будівництво гідротехнічної споруди відбулося до 1992 року. Окремо слід зазначити, що зважаючи на рік побудови гідротехнічної споруди, тактичне її будівництво здійснювалося т.зв. «господарським способом». Законодавством, у тому числі, яке діяло на дату побудови гідротехнічної споруди, не наведено чіткого визначення господарського способу здійснення будівництва, однак характерні ознаки притаманні такому виду будівництва перелічені в різних підзаконних нормативних актах та роз`ясненнях. Підставами для державної реєстрації права власності на гідро-технічну споруду (шлюз-регулятор «1») слугували довідка № 287 від 26.02.2019 видана Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області, відповідно до якої в АДРЕСА_1 знаходиться шлюз-регулятор з зварним металевим оголовком розміром 1,5x0,8x3,0 метрів довжиною 6,0 м., яким фактично користується ОСОБА_4 та технічний паспорт складений станом на 02.04.2019 року. Вказані правовстановлюючі документи були достатніми підставами для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт рухомого майна в розумінні діючих на дату здійснення державної реєстрації положень і Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вирішуючи питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки, необхідно врахувати, що сам лише факт користування земельною ділянкою за відсутності документів, які посвідчують право на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Покликання органу прокуратури на недотримання Зіболківською сільською радою при прийнятті рішення про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «Рибальський край» та при наступному укладенні оспорюваного договору оренди норм ст. 51 Водного кодексу України і Закону України «Про аквакультуру», є безпідставними. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на гідротехнічну споруду (шлюз-регулятор), яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 4622787200:22:000:0129, на дату прийняття рішення Зіболківською сільською радою про передачу оспорюваної земельної ділянки в оренду було зареєстровано за ТОВ «Рибальський край». Отже, зважаючи на вказане, Зіболківська сільська рада при прийнятті рішення про передачу в оренду ТОВ «Рибальсьський край» земельної ділянки кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 та укладення договору оренди землі, діяла у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих законом повноважень, а тому твердження прокурора про незаконність таких дій сільської ради внаслідок непроведення конкурсної процедури при передачі земельної ділянки в оренду є безпідставним. З аналізу умов оспорюваного договору оренди землі не вбачається, що «Рибальський край» використовуючи земельну ділянку з кадастровим номером 4622787200:22:000:0129 повинен чи буде здійснювати забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, що підпадає під дію режиму спеціального водокористування. Таким чином говорити про необхідність отримання ТОВ «Рибальський край» дозволу на спеціальне водокористування немає підстав, а органом прокуратури у свою чергу не наведені у позовній заяві конкретні відомості щодо фактичного здійснення товариством такого водокористування, яке потребує відповідного дозволу. У зв`язку з наведеним, представник просить відмовити у задоволенні позовної заяви керівника Жовківської окружної прокуратури повністю з причин безпідставності позовних вимог.

Прокурор Клак Ю.Г. під час судового розгляду позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд такі задовольнити.

Представник ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_4 , - адвокат Семиренко П.Я. в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Представника відповідача ТзОВ "Рибальський край" - Пастернак П.І. в судовому засіданні підтримав викладені у відзиві мотиви, просив в задоволенні позову відмовити.

Правонаступник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 позовні вимоги прокуратури підтримала в повному обсязі, просила суд такі задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

В позовній заяві зазначено, що звернення прокурора до суду з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності користування водним об`єктом без належної правової підстави, водними ресурсами та ведення рибного господарства без спеціальних дозволів, незаконності набуття права на гідротехнічну споруду, що свідчить про наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

За приписами ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з положеннями ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Як зазначено прокурором в позовній заяві Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області правонаступником якої є Жовківська міська рада Львівського району Львівської області з порушенням ст. 51 Водного Кодексу України, ст. 14 Закону України «Про аквакультуру» прийнято рішення на підставі якого в подальшому укладено договір оренди земельної ділянки без надання водного об`єкту ставка із площею водного дзеркала 9,6219 га в комплексі з земельною ділянкою кадастровим номером 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га, що є підставою для визнання його недійсним (незаконним), і визнання недійсним укладеного договору оренди, який суперечить інтересам держави.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 23 Закону № 1697-VII.

Відтак, Суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, а також в постанові від 19.09.2019 року у справі №815/724/15.

У рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 року в справі №910/5201/19 зазначено: «Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39). Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови). Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Інакше кажучи, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18). Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що прокурор звернувся до суду у березні 2020 року. На той час вона сформувала висновки, згідно з якими у разі оскарження прокурором одночасно і рішення органу влади про надання земельної ділянки в оренду, і договору оренди землі, прокурор виступає у такій справі позивачем, а орган, який ухвалив відповідне рішення та став стороною договору оренди виступає відповідачем (див. постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 40), від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (пункти 26-30)). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим із відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала безперешкодне володіння загальнонародними благами та ресурсами, вільний доступ до водних та інших природних ресурсів і об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема і до регіональних ландшафтних парків. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави, зокрема і від імені територіальної громади як власника земельної ділянки водного та природно-заповідного фондів. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (стаття 41 Конституції України).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави", на його думку, тим що орган місцевого самоврядування з моменту прийняття рішення про наявність на її території безхазяйного нерухомого майна (з 2016 року) не вжив достатніх заходів щодо набуття у власність - «ГТС2: Підпірна споруда Шлюз 1:3,0» в с. Блищиводи та прийняття її на баланс сільської ради, внаслідок чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1» з зварним металевим оголком розміром 1,5х0,8х3,0 метрів довжиною 6,0 метрів, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227). Надалі спірне майно передано у статутний капітал ТзОВ «Рибальський край». Вказаними діями порушені законні права та інтереси територіальної громади. Посадові особи місцевої ради не скористались наданими повноваженнями щодо оскарження незаконної реєстрації вказаного об`єкта нерухомого майна, а в порушення інтересів територіальної громади прийняли рішення на підставі якого передали земельну ділянку з водним об`єктом в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край», внаслідок чого, останнє набуло майно від особи, яка не мала на нього права, а в подальшому отримало без конкурсу, в оренду земельну ділянку з водним об`єктом площею водного дзеркала 9,6219 га., який використовує з порушенням природоохоронного законодавства без відповідного дозволу на спеціальне водокористування в порушення вимог ст.ст. 49, 51 Водного кодексу України.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі, а доводи прокурора про те, що він є належним позивачем в даній справі є обґрунтованими.

Під час розгляду справи судом встановлено наступні обставини.

Рішенням №45 від 09.06.2016 року Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської Про взяття гідротехнічних споруд на штучних водних об`єктах на облік взято безгосподарське майно гідротехнічні споруди на штучних водних об`єктах: 2.2. с. Блищиводи ГТС2: Підпірна споруда Шлюз 1,5*3,0.

26.02.2019 року виконкомом Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області видано довідку за №287 про те, що в селі Блищиводи за адресою: с. Блищиводи, вул. Лозова, 13, знаходиться шлюз-регулятор з зварним металевим оголовком, розміром 1,5м х 0,8м х 3,0м, довжиною 6,0м, яким фактично користується ОСОБА_4 .

02.04.2019 року виготовлено технічний паспорт на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1» з зварним металевим оголовком розміром 1,5х0,8х3,0 метрів довжиною 6,0 метрів, за адресою: АДРЕСА_1 .

14.05.2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1» з зварним металевим оголком розміром 1,5х0,8х3,0 метрів довжиною 6,0 метрів, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227). Підставою для державної реєстрації стали довідка № 287, видана 26.02.2019 року Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області відповідно до якої в АДРЕСА_1 знаходиться шлюз-регулятор з зварним металевим оголовком, розміром 1,5м х 0,8м х 3,0м, довжиною 6,0м, яким фактично користується ОСОБА_4 та технічний паспорт виданий 02.04.2019 року. Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 від 16.05.2019 року, Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Львівської області від 16.05.2019 № 46884418 проведено державну реєстрацію приватної власності за ОСОБА_4 на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1» з зварним металевим оголком розміром 1,5х0,8х3,0 метрів довжиною 6,0 метрів, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227).

07.04.2020 року ОСОБА_4 (власник гідроспоруди), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 створили ТзОВ «Рибальский Край» із статутним капіталом 25 000,00 грн. ОСОБА_4 вніс в статутний капітал товариства 10 000 грн., що оформлено майном - гідротехнічна споруду шлюз-регулятор «1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227).

На підставі Акту приймання-передачі від 7 квітня 2020 року м. Львів ОСОБА_4 здав, а ТзОВ «Рибальський край» прийняв гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1830319746227.

На підставі протоколу загальних зборів засновників ТзОВ «Рибальський Край» від 07.04.2020 року, акту приймання-передачі від 07.04.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права власності за ТзОВ «Рибальський Край» ЄДРПОУ 43587141 на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1843974746227).

Рішенням Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області №14 від 22.10.2020 «Про надання в оренду ТзОВ «Рибальський Край» земельної ділянки на АДРЕСА_1 » надано в оренду ТзОВ «Рибальський Край» земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб (КЦПЗД 10.07), кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га, на АДРЕСА_1 . Пунктом 2 вказаного рішення встановлено термін оренди земельної ділянки водного фонду - 40 (сорок) років. Встановлено розмір орендної плати на рівні 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

03 листопада 2020 року між орендодавцем Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області та орендарем ТзОВ «Рибальський Край» укладено договір оренди землі згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду (кадастровий номер 4622787200:22:000:0129) площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб (КВЦПЗ 10.07), яка розташована на АДРЕСА_1 (пункт 1 договору).

Згідно з договором оренди, об`єктом оренди є земельна ділянка водного фонду площею 10,9381 га. На земельній ділянці присутні об`єкти нерухомого майна, а саме: гідротехнічна споруда шлюз-регулятор. Земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб (КЦПЗД 10.07). Строк дії договору оренди 40 років.

На підставі Акту прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) згідно з договором оренди від 03.11.2020 року орендодавець передає земельну ділянку з кадастровим номером 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га розташовану в АДРЕСА_1 , а орендар приймає вищевказану земельну ділянку. В акті вказано, що земельна ділянка знаходиться в наступному стані: земельна ділянка водного фонду знаходиться в задовільному стані для використання її за цільовим призначенням (для рибогосподарських потреб КВЦПЗ 10.07). На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна гідротехнічна споруда шлюз-регулятор, що є власністю ТзОВ «Рибальський Край».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га перебуває у комунальній власності Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1431623146227), відомості про право оренди земельної ділянки до реєстру внесено 12.11.2020 за №39187060.

В позовній заяві прокурор просить скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_4 права приватної власності на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227).

Щодо заявленої позовної вимоги суд враховує таке.

Підставою для державної реєстрації за ОСОБА_4 права приватної власності на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227) стали довідка № 287, видана 26.02.2019 року Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області відповідно до якої в АДРЕСА_1 знаходиться шлюз- регулятор з зварним металевим оголовком, розміром 1,5м х 0,8м х 3,0м, довжиною 6,0м, яким фактично користується ОСОБА_4 та технічний паспорт виданий 02.04.2019 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Статтею 328 ЦК України унормовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено порядок державної реєстрації прав, який, зокрема, включає прийняття та перевірку документів, які подано для державної реєстрації, встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації.

Умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку (у редакції на час проведення реєстрації) розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно з ч. 1 ст. 22, ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, у тому числі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.

Передача гідротехнічної споруди, яка є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, у приватну власність, у тому числі шляхом приватизації, суперечить правовому режиму земель водного фонду та водних об`єктів, які не можуть перебувати в приватній власності та не підлягають приватизації.

Суд вважає, що правомірним та ефективним способом захисту прав власника (територіальної громади) є скасування державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду яка є складовою частиною земельної ділянки водного фонду.

Зважаючи на положення статей 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з урахуванням того, що для реєстрації права власності ОСОБА_4 не подано належного документу, який посвідчував би право на такий об`єкт відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги та скасування державної реєстрації за ОСОБА_4 (правонаступниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) права приватної власності на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227).

Щодо позовних вимог прокурора про визнання недійсним правочину оформленого протоколом №01/04 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» від 07.04.2020 року, актом приймання-передачі від 07.04.2020 року від ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край»» про передачу до статутного капіталу товариства гідротехнічної споруду шлюз-регулятор «1», що розташований АДРЕСА_1 , а також скасування державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» (ЄДРПОУ:43587141) права приватної власності на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», що розташований АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227, номер запису про право власності - 36216623 від 07.04.2020), суд зважає на таке.

Згідно з частинами 1-4 статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1). Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.2). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч.3). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4).

Як встановлено з матеріалів справи 07.04.2020 року відбулись загальні збори учасників ТОВ «Рибальський край», які оформлені протоколом і яким ОСОБА_4 (власник гідроспоруди) вніс в статутний капітал товариства 10 000 грн., що оформлено майном - гідротехнічна споруду шлюз-регулятор «1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227). На підставі Акту приймання-передачі від 7 квітня 2020 року м. Львів ОСОБА_4 здав, а ТзОВ «Рибальський край» прийняв гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1830319746227.

На підставі протоколу загальних зборів засновників ТзОВ «Рибальський Край» від 07.04.2020 року та Акту приймання-передачі від 07.04.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права власності за ТзОВ «Рибальський Край» ЄДРПОУ 43587141 на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1843974746227).

Вказане свідчить про одностороннє волевиявлення учасників ТзОВ «Рибальський Край» передати спірне майно як частку у статутний капітал відповідача.

ТзОВ «Рибальський Край» не відмовилось від прийняття майна в обмін на частку в його статутному капіталі.

Судом враховується те, що позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, окрім їх учасників, може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушують ці правочини, і тільки з підстав, прямо передбачених Законом.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 вказаної статті, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин щодо відчуження нерухомого майна може вчиняти лише особа, право власності якої на нерухоме майно, яке є предметом правочину, зареєстровано за такою особою у встановленому законом порядку.

Виходячи з аналізу правової природи процедури передачі майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, яка, зокрема, полягає в забезпеченні переходу права власності на майно засновників товариства до самого товариства, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення такої процедури, складання за результатами прийому-передачі відповідного акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна між сторонами, а відтак є правочином.

Ураховуючи те, що передача майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відноситься до правочину, такий правочин може визнаватись недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

При цьому підставою для визнання передачі майна недійсною є як порушення встановлених законодавством правил такої передачі, так і відсутність у осіб, які є стороною передачі, необхідного обсягу цивільної дієздатності.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даних правовідносинах саме оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України), а також протоколом, які стали підставою для реєстрації державним реєстратором права власності на об`єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним рішення Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області №14 від 22.10.2020 «Про надання в оренду ТзОВ «Рибальський Край» земельної ділянки водного фонду (кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб КВЦПЗ-10.07), яка розташована на вул. Лозова, 13 в с. Блищиводи, Жовківського (на даний час Львівського) району Львівської області, та визнання недійсним договору оренди землі від 03.11.2020 укладеного між Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» відповідно до якого передано в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду (кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб КВЦПЗ-10.07), яка розташована на АДРЕСА_1 , суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, що передбачено п. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами (преамбула до ВК України).

Статтею 1 ЗК України констатовано: земля - основне національне багатство. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 1 ЗК України).

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 ВК України: водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт); ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн кубічних метрів; водогосподарські системи - комплекс пов`язаних між собою водних об`єктів та гідротехнічних споруд, призначених для управління водними ресурсами.

У статті 3 ВК України зазначено, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать, зокрема, поверхневі води - штучні водойми (водосховища, ставки).

До земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами (стаття 4 ВК України).

Води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування (стаття 6 ВК України).

У статті 2 ВК України зазначено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України (частини друга та третя статті 2 ВК України).

Відповідно до статті 18 ЗК України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, серед яких землі водного фонду (пункт «є» частини першої статті 19 ЗК України)

Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами.

Право користування земельною ділянкою, на якій розташований водний об`єкт, має певні особливості, оскільки воно нерозривно пов`язане із користуванням цим водним об`єктом. Надання у користування земельної ділянки водного фонду, що знаходиться під водним об`єктом, здійснюється як надання земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Відповідно до частини першої статті 51 ВК України у користування на умовах оренди, зокрема, для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт (частина третя статті 51 ВК України).

Отже, нормативне регулювання земельних, водних, природоохоронних відносин тісно пов`язане. Водні об`єкти та гідротехнічні споруди, пов`язані між собою, складають водогосподарські системи. Водні об`єкти перебувають у тісному фізичному і правовому взаємозв`язку із землями водного фонду, оскільки існування та належне функціонування водних об`єктів неможливе без земель, на яких вони розташовані.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 18.09.2012 № 5293-VI «Про аквакультуру» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Отже, як слідує зі змісту визначення, наведеного у статті 1 Закону України «Про аквакультуру», гідротехнічні споруди є інженерними спорудами, розташованими на водних об`єктах, призначені для управління водними ресурсами, а також для запобігання шкідливій дії вод.

Відповідно до ст. 51 Водного Кодексу України (станом на час укладення договору) водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Типова форма договору оренди водних об`єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об`єктів визначаються у договорі оренди.

Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Сплата орендної плати за водний об`єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об`єктом.

У договорі оренди водного об`єкта визначаються зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.

Передача орендарем права на оренду водного об`єкта іншим суб`єктам господарювання забороняється.

Орендарі, яким водний об`єкт надано в користування на умовах оренди, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом.

Користування водними об`єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру".

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про аквакультуру», рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі (земель водного фонду).

При передачі юридичній чи фізичній особі в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди.

Надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що об`єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

Відповідно до ст.25 вказаного Закону, використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Разом з тим, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 34 вказаного Закону, суб`єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.36 наведеного Закону, юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону. Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Згідно з абз. 5 ст.53 зазначеного Закону, основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають пріоритетне надання в оренду водних об`єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб`єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

Комплексний правовий аналіз всіх вищевказаних норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Проте, вищевказані норми не передбачають можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів.

Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Чинне законодавство розрізняє поняття «водне господарство», як галузі, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у воді, та «аквакультура», саме як рибництво.

Вказане узгоджується з правовими позиціями викладеними в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 923/213/18.

Щодо незаконності користування водними ресурсами та ведення рибного господарства без спеціальних дозволів.

Відповідно до ст. 6 Водного Кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Згідно з ч.1 ст.51 Водного Кодексу України, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науководослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про аквакультуру», аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 12 вказаного Закону, до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Отже, використання вказаного водного об`єкту за цільовим призначенням можливе лише за наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 - ч. 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» набуло у власність майно - гідротехнічну споруду від особи, яка не мала правових підстав для оформлення права приватної власності на цю споруду, і в подальшому отримало без конкурсу, в оренду земельну ділянку з водним об`єктом площею водного дзеркала 9,6219 га. для рибгосподарських потреб, про що обумовлено в договорі оренди землі від 03.11.2026 року та вказано в рішенні Зіболківської сільської ради від 22.10.2020 року, суд дійшов висновку, з урахуванням наведеним вище норм законодавства, що таке рішення сільської ради та договір оренди земельної ділянки прийнятті з порушенням інтересів територіальної громади, а тому оспорюване рішення Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області №14 від 22.10.2020 «Про надання в оренду ТзОВ «Рибальський Край» земельної ділянки водного фонду (кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб КВЦПЗ-10.07), яка розташована на АДРЕСА_1 необхідно визнати незаконним, а укладений на його підставі договір оренди землі від 03.11.2020 року - недійсним.

Щодо вимог прокурора про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» звільнити земельну ділянку водного фонду (кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб КВЦПЗ-10.07), з водним об`єктом, ставком площею водного дзеркала 9,6219га, яка розташована на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1431623146227, номер запису про право оренди - 39187060 від 12.11.2020), суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у своїх висновках звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від25.01.2022 у справі № 143/591/20).

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

Належний спосіб захисту повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Так, ефективність обраного засобу юридичного захисту, з практичної та законодавчої точки зору є головним критерієм його обрання.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (в редакції чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Однак, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

В свою чергу, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Стаття 152 Земельного кодексу України встановлює, що захист прав на земельні ділянки, здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; визнання угод недійсними застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оренду землі», об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Для захисту порушеного права власності територіальної громади необхідно відновити становище, яке існувало до порушення.

Звільнення відповідачем ТзОВ «Рибальський край» земельної ділянки відповідає характеру встановленого порушення права територіальної громади та спрямоване на реальне усунення його наслідків.

За таких обставин вимога про звільнення земельної ділянки відповідає змісту встановленого порушення, вимогам цивільного та земельного законодавства та спрямована на усунення його наслідків, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимоги Жовківської окружної прокуратури про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» звільнити земельну ділянку водного фонду (кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб КВЦПЗ-10.07), з водним об`єктом, ставком площею водного дзеркала 9,6219га, яка розташована на АДРЕСА_1 .

З огляду на зазначене вище, оцінивши зібрані в справі докази належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог Жовківської окружної прокуратури.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позивач при поданні до суду позовної заяви сплатив судовий збір в розмірі 12883 грн. 20 коп., що встановлено з платіжного доручення № 128 від 03.02.2023 року, тому суд дійшов висновку, що дану суму належить стягнути в користь позивача в рівних частинах із кожного відповідача по 3220,80 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Жовківської окружної прокуратури задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_4 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , права приватної власності на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», що розташований АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227.

Визнати недійсним правочин оформлений протоколом №01/04 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» від 07.04.2020 року, актом приймання-передачі від 07.04.2020 року від ОСОБА_4 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край»» про передачу до статутного капіталу товариства гідротехнічної споруди шлюз-регулятор «1», що розташований АДРЕСА_1 .

Скасувати державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» (ЄДРПОУ:43587141) права приватної власності на гідротехнічну споруду шлюз-регулятор «1», що розташований Львівська обл., Жовківський (на даний час Львівський) район, с. Блищиводи, вулиця Лозова, будинок 13 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1830319746227, номер запису про право власності - 36216623 від 07.04.2020).

Визнати незаконним рішення Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області №14 від 22.10.2020 «Про надання в оренду ТзОВ «Рибальський Край» земельної ділянки водного фонду (кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб КВЦПЗ-10.07), яка розташована на АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір оренди землі від 03.11.2020 укладений між Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» ЄДРПОУ 43587141 відповідно до якого передано в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду (кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб КВЦПЗ-10.07), яка розташована на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1431623146227, номер запису про право оренди - 39187060 від 12.11.2020).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибальський Край» ЄДРПОУ 43587141 звільнити земельну ділянку водного фонду (кадастровий номер 4622787200:22:000:0129 площею 10,9381 га для рибогосподарських потреб КВЦПЗ-10.07), з водним об`єктом, ставком площею водного дзеркала 9,6219га, яка розташована на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1431623146227, номер запису про право оренди - 39187060 від 12.11.2020).

Стягнути з Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальський Край" в користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, банк платника Державна казначейська служба України, м. Київ, розрахунковий рахунок № UA138201720343140001000000774) по 3220,80 грн. з кожного судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Жовківська окружна прокуратура, юридична адреса: 80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Св. Трійці, 10, ЄДРПОУ 0291003124, e-mail: zhovkva@oblprok.lviv.ua;

Відповідач: Жовківська міська рада Львівського району Львівської області, юридична адреса: 80300 м.Жовква, вул. Львівська, 40, Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04056248;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Великі Передримихи, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибальський Край", юридична адреса: с.Малехів, вул.Нова, 74, Львівський район Львівська область, ЄДРПОУ 43587141;

Третя особа: ОСОБА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Повне рішення суду складено 26.10.2026 року.

Суддя: Олещук М. М.