Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/15493/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, в якому просять:
- визнати за ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 на земельну частку (пай) розміром 1,0358 умовних кадастрових гектарів, що є невиділеною частиною належної спадкодавцю земельної частки (паю) загальним розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», розташованих на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, право на яку належало спадкодавцю згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №165187;
- визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 на земельну частку (пай) розміром 1,0364 умовних кадастрових гектарів, що є невиділеною частиною належної спадкодавцю земельної частки (паю) загальним розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», розташованих на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, право на яку належало спадкодавцю згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №165269;
- визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_10 на земельну частку (пай) розміром 1,1066 умовних кадастрових гектарів, що є невиділеною частиною належної спадкодавцю земельної частки (паю) загальним розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», розташованих на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, право на яку належало спадкодавцю згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №165208;
- Визнати за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_11 на земельну частку (пай) розміром 1,0355 умовних кадастрових гектарів, що є невиділеною частиною належної спадкодавцю земельної частки (паю) загальним розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», розташованих на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, право на яку належало спадкодавцю згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №165211.
- Визнати за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_12 на земельну частку (пай) розміром 1,0352 умовних кадастрових гектарів, що є невиділеною частиною належної спадкодавцю земельної частки (паю) загальним розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», розташованих на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, право на яку належало спадкодавцю згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №165238;
- визнати за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_13 на земельну частку (пай) розміром 1,0353 умовних кадастрових гектарів, що є невиділеною частиною належної спадкодавцю земельної частки (паю) загальним розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», розташованих на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, право на яку належало спадкодавцю згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №165282;
- визнати за ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_14 на земельну частку (пай) розміром 0,9803 умовних кадастрових гектарів, що є невиділеною частиною належної спадкодавцю земельної частки (паю) загальним розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», розташованих на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, право на яку належало спадкодавцю згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №165167.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви приходжу до наступного висновку.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Згідно п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У позовній заяві позивачі просять визнати за ними право власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, проте не вказують ціну позову.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За аналізом наведених правових норм, зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Звертаю увагу, що відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до пункту 2 Розділу IV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року №658 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24), строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті.
У зв`язку з чим, позивачам необхідно надати до суду відповідні докази на підтвердження визначеної вартості нерухомого майна.
У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривні.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч. 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Таким чином, позивачам слід додати до позовної заяви документ щодо оцінки вартості майна станом на час звернення до суду, вказати дійсну ціну позову та додати документи, що підтверджують сплату судового збору у відповідності до встановленої ціни позову кожним з позивачів пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:
Отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37975895
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку - отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача - UA308999980313141206000007493
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу - 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною 5 статті 95 ЦПК України визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Правила засвідчення копій документі визначені Національним стандартом ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затверджені наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 та набрали чинності з 1 вересня 2021 року а також Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року N 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Так, до позовної заяви, долучені копії документів, які не завірені належним чином відповідно вимог ЦПК України та ДСТУ 4163-2020, затверджені наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144.
Враховуючи вищенаведене, позивачам слід подати до суду належним чином завірені копії документів.
У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачам строк, п`ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, - залишити без руху.
Позивачі мають право протягом строку, п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані недоліки. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило
Судебное решение № 140941389, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області было принято 23.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 308/15493/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: