Решение № 140940733, 26.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №932/4700/24

Провадження № 2/752/6211/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.10.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участю секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги Україна» про повернення коштів у зв`язку з невиконанням договору про надання правової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

1.1. Зміст позовних вимог та позиція позивача

29.05.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги Україна» (далі - ТОВ «Центр правової допомоги Україна», Товариство). Просив стягнути з відповідача 7 000 грн за невиконання у строк з 22.09.2023 до 22.10.2023 договору про надання юридичних послуг та як необґрунтовано отриману суму гонорару, а також покласти на відповідача судові витрати. Позивач просив розглянути справу без його участі.

На обґрунтування вимог позивач зазначив, що 22.09.2023 між ним та Товариством укладено договір № 22092301 про надання юридичних послуг. Відповідач мав підготувати дві заяви щодо надання матеріальної допомоги на лікування катаракти. Вартість послуг становила 7 000 грн. Позивач вказував, що суму за нього сплатила сестра двома платежами - 2 000 грн та 5 000 грн.

Позивач посилався на те, що послуги не були надані до 22.10.2023. За його твердженням, у лютому 2024 року працівниця відповідача передала йому два проєкти заяв, складені неналежним чином. 12.03.2024 позивач направив Товариству вимогу про повернення коштів, однак кошти повернуті не були.

1.2. Позиція відповідача

У відзиві Товариство позов не визнало та просило відмовити в його задоволенні. Відповідач зазначив, що договір передбачав підготування двох письмових заяв, а не гарантування їх задоволення державними органами або фактичного одержання позивачем матеріальної допомоги.

Відповідач стверджував, що для складання заяв позивач мав надати необхідні медичні та фінансові документи. За позицією Товариства, такі документи були надані не одразу, у зв`язку з чим наказом директора від 26.09.2023 № 98/в виконання договору призупинено; після отримання документів наказом від 04.12.2023 № 131/в його відновлено.

На підтвердження виконання договору відповідач надав копії двох заяв до Міністерства охорони здоров`я України та голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а також акт приймання-передачі послуг до договору № 22092301. Відповідач вказав, що 07.12.2023 передав підготовлені заяви позивачу, який підписав акт без зауважень щодо якості та повноти наданих послуг.

1.3. Процесуальний рух справи

Позов подано до Шевченківського районного суду міста Дніпра 29.05.2024.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04.06.2024 відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 31.07.2025 справу передано за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 справу передано в провадження судді Чекулаєва С.О.

Ухвалою від 03.10.2025 справу прийнято суддею до свого провадження; порядок розгляду визначено як спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними матеріалами.

Відповідач подав відзив та письмові докази.

Позивач просив розглянути справу без його участі.

З огляду на встановлений процесуальний порядок суд розглядає справу на підставі матеріалів, наявних у справі.

2. Встановлені судом обставини

22.09.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги Україна» було укладено договір № 22092301 від про надання правової допомоги/юридичних послуг.

Згідно пункту 1.2. вказаного договору убачається, що предметом замовлення було підготовка відповідачем двох письмових заяв від імені ОСОБА_1 щодо надання матеріальної допомоги на лікування катаракти. Одна заява адресована Міністерству охорони здоров`я України, інша - голові Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Матеріали справи містять документи про перерахування грошових коштів у розмірі 2 000 грн та 5 000 грн, які разом становлять погоджену ціну послуг. Відповідач не заперечує отримання 7 000 грн як плати за договором.

Наказом директора відповідача від 26.09.2023 № 98/в оформлено призупинення виконання договору № 22092301, наказом від 04.12.2023 № 131/в - його відновлення.

У справі наявні копії підготовлених звернень від імені ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України та голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. За адресатами та предметом вони відповідають замовленню щодо складання двох заяв про матеріальну допомогу для лікування.

Акт приймання-передачі послуг до договору № 22092301 містить опис послуг з підготування заяв, їх вартість 7 000 грн, підпис замовника та запис про відсутність претензій до якості наданих послуг. На акті зазначена дата 07.12.2023.

Документи про стан здоров`я та інвалідність позивача підтверджують особистий характер мети замовлення - отримання допомоги на лікування.

У справі наявна вимога ОСОБА_1 від 12.03.2024 про повернення сплачених коштів, яка датована після акта приймання-передачі від 07.12.2023.

Отже, суд встановив, що первісно визначений позивачем строк надання послуг закінчувався 22.10.2023, тоді як акт та підготовлені заяви датовані 07.12.2023. Відповідач пояснює пізніше виконання призупиненням договору через ненадання замовником потрібних документів.

3. Мотиви суду та оцінка доказів

3.1. Застосовне законодавство

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками.

За статтями 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 11, 509, 526 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За статтею 901 ЦК України виконавець за договором про надання послуг зобов`язується за завданням замовника надати послугу, а замовник - оплатити її, якщо інше не встановлено договором. За статтею 903 ЦК України замовник оплачує надану послугу в розмірі, у строки та в порядку, визначених договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання (стаття 610 ЦК України); правові наслідки такого порушення визначаються договором або законом (стаття 611 ЦК України). За статтею 1212 ЦК України повернення майна можливе за відсутності правової підстави для його набуття чи збереження або після відпадіння такої підстави.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 сформулював висновок, що чинний договір є належною правовою підставою для набуття коштів, а положення статті 1212 ЦК України у договірних правовідносинах застосовуються лише за наявності ознаки безпідставності, зокрема коли підстава була відсутня або в установленому порядку припинилася, змінилася, була скасована чи визнана недійсною. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв`язок доказів - у їх сукупності. Жоден доказ не має наперед установленої сили.

3.2. Оцінка доказів і доводів сторін

Зміст договору та письмових заяв свідчить, що обов`язок відповідача полягав у підготуванні двох звернень. Рішення про надання або ненадання матеріальної допомоги належало прийняти відповідним державним органам, тому сам факт, що позивач не отримав очікуваної допомоги, не доводить невиконання відповідачем саме договірного обов`язку з підготування заяв.

Копії підготовлених заяв відповідають визначеним у матеріалах справи адресатам і предмету замовлення. Їх зміст узгоджується з актом приймання-передачі, де зазначено надання послуг із підготування заяв за договором № 22092301. Отже, ці документи взаємно підтверджують фактичне виконання замовлення.

Акт від 07.12.2023 є безпосереднім письмовим доказом прийняття результату позивачем. Він підписаний замовником, містить суму 7 000 грн та відмітку про відсутність претензій до якості послуг. Матеріали не містять доказів того, що підпис виконаний іншою особою, що акт підписаний під примусом або що позивач під час приймання заявив конкретні зауваження до змісту чи якості підготовлених документів.

Довід позивача про отримання заяв у лютому 2024 року суперечить даті в акті та на самих заявах. Позивач не надав доказів, які б спростовували ці документи. Відтак суд надає перевагу узгодженим письмовим доказам, які підтверджують передання заяв 07.12.2023, а не твердженню про іншу дату їх одержання.

У матеріалах немає доказів, що до підписання акта позивач відмовився від договору, вимагав припинити виконання або повідомив про розірвання договору через порушення строку. Вимога про повернення грошей датована 12.03.2024, тобто після оформлення прийняття підготовлених заяв. Сам факт надсилання вимоги засвідчує наявність спору, але не спростовує фактичного надання послуг.

Позивач просить повернути повну ціну договору як суму, отриману безпідставно через невиконання послуг у строк. Однак доказами підтверджено підготовку двох заяв і прийняття їх замовником. Позивач не довів, що договір визнано недійсним, розірвано до надання послуг або що зобов`язання припинилося на підставі, яка породжує обов`язок повернути всю сплачену суму. Підстав для кваліфікації одержаної відповідачем плати як безпідставно набутих коштів у розумінні статті 1212 ЦК України немає.

Оцінивши кожен доказ окремо, його належність, достовірність, достатність та взаємний зв`язок з іншими доказами у сукупності, суд вважає доведеними факт підготовки та передання позивачу двох заяв і прийняття ним результату послуг. Доводи позову цих обставин не спростовують.

4. Висновки суду

З урахуванням встановлених обставин та наведених норм права суд дійшов висновку, що позивач не довів підстав для стягнення з відповідача 7 000 грн. Позовні вимоги про повернення цієї суми як плати за ненадані послуги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позивач просив покласти судові витрати на відповідача. Оскільки в позові відмовлено, а належних доказів фактично понесених сторонами інших судових витрат у матеріалах справи немає, підстав для їх стягнення з відповідача суд не вбачає.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, статтями 11, 509, 526, 610, 611, 901, 903, 1212 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги Україна» про повернення коштів у зв`язку з невиконанням договору про надання правової допомоги - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.10.2026.

Суддя С.О. Чекулаєв