Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження №2/748/1031/26Єдиний унікальний № 748/821/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2026 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої-судді Майбороди С.М.,
з участю секретаря судового засідання Самбур Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
18.03.2026, через систему «Електронний суд», представник ТОВ «Споживчий Центр» - Новіков І.А., який діє на підставі довіреності № 2402/26-01 від 24.02.2026 р., звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість за Кредитним договором № 17.01.2024-100002304 від 17.01.2024 у розмірі 5 940,00 грн та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 17.01.2024 р. уклали Кредитний договір (оферти) № 17.01.2024-100002304. Відповідно до умов кредитного договору Позичальнику надається кредит в сумі 3 000,00 грн; строк на який надається кредит - 42 дні з дати його надання; фіксована процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перший 14 днів з дня отримання з чергового Траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Зазначають, що ТОВ «Споживчий Центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 5 940,00 грн, що складається з: тіла кредиту - 3 000,00 грн та процентів - 2 940,00 грн. З огляду на те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає, представник позивача звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість у сумі 5 940,00 грн, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Протоколом авторозподілу від 18.03.2026 р. головуючим суддею у справі визначено Кухту В.О.
Ухвалою судді від 25.03.2026 р. прийнято зазначений позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області № 01-12/105 від 01.09.2026 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 748/821/26, провадження № 2/748/1031/26 у зв`язку з призначенням судді Кухти В.О. на посаду судді Вищого антикорупційного суду відповідно до Указу Президента України «Про призначення суддів Вищого антикорупційного суду» від 21.08.2026 р. № 782/2026.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 р. головуючим суддею визначено Майбороду С.М.
Ухвалою судді від 03.09.2026 прийнято до провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та справу вирішено продовжити розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Відповідач відзиву на позов та клопотань щодо розгляду справи з викликом сторін до суду не надав.
З урахуванням того, що відповідач був повідомлений про розгляд справи в суді, відзиву на позов не надав, в поданому позові позивач не заперечує щодо заочного розгляду справи, суд прийшов до висновку щодо заочного розгляду справи на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
17.01.2024 р. між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17.01.2024-100002304. (а.с20-25 зворот).
Відповідно до Заявки по кредитному договору № 17.01.2024-100002304 від 17.01.2024 р. (а.с.23-23 зворот), яка є невід`ємною його частиною, сторони погодили: що сума кредиту 3 000,00 грн; реквізити для належного Позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: № НОМЕР_1 ; строк на який надається кредит 42 дня з дати його надання; дата надання/видачі кредиту 17/01/2024; дата повернення (виплати) кредиту 27/02/2024; фіксована процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перший 14 днів з дня отримання з чергового Траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Крім того, кредитний договір № 17.01.2024-100002304 від 17.01.2024 р. складається з: Додатка до кредитного договору (а.с.24 зворот-25 зворот), Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (а.с.20-23), Заявки (а.с.23-23 зворот), Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (Акцепт) кредитного договору (а.с.24-24 зворот), які підписані одноразовим ідентифікатором «Е762», надісланим на фінансовий номер телефону відповідача, зазначений у вищевказаних документах.
01.11.2020 р. між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Споживчий Центр» укладено Договір № 4507 про надання послуг у системі LiqPay, відповідно до умов якого банк надає товариству послуги з дистанційного обслуговування, приймання та відправлення платежів за допомогою системи LiqPay, а також забезпечує технологічне обслуговування з приймання платежів і перерахування грошових коштів за розпорядженням товариства на банківські картки платників. (а.с.14-19 зворот)
ТОВ «Споживчий Центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконали, що підтверджується квитанцією про зарахування коштів 17.01.2024 р. на рахунок позичальника у розмірі 3 000,00 грн. (а.с.28)
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження погашення заборгованості за укладеним договором.
Згідно з наданою ТОВ «Споживчий Центр» довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором за кредитним договором № 17.01.2024-100002304 від 17.01.2024 р. становить 5 940,00 грн, з яких: основний борг 3 000,00 грн, проценти нараховані за період з 17.01.2024 р. по 27.02.2024 р. (включно) 2 940,00 грн ((((3 000,00 грн * 2 %) / 100 %) * 14 днів) + (((3 000,00 грн * 2,5 %) / 100 %) * 28 днів)).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Закон України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільнимкодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Представником позивача зазначено, що свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним зобов`язаннями належним чином не виконував, у зв`язку з чим за кредитним договором утворилась заборгованість у сумі 5 940,00 грн, до якої входить: 3 000,00 грн - тіло кредиту, 2 940,00 грн - сума заборгованості по процентам.
Відповідачем вказаного розрахунку заборгованості не спростовано.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Таким чином, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, у добровільному порядку не повернув фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти та не сплатив проценти за користування ним, а тому суд дійшов висновку, що є підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 3 000,00 грн.
Щодо заборгованості за процентами в розмірі 2 940,00 грн, суд зазначає наступне.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені ЗУ «Про споживче кредитування».
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»). Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
24.12.2023 набрав чинності ЗУ від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни до ЗУ «Про споживче кредитування», зокрема, на законодавчому рівні обмежено розмір денної процентної ставки за договорами про споживче кредитування.
Стаття 8 ЗУ «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 р.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Договір про споживчий кредит № 17.01.2024-100002304 був укладений 17.01.2024 р тобто, після внесення змін до ЗУ «Про споживче кредитування», а тому положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
З наданої позивачем довідки-розрахунку вбачається, що відсотки нараховані кредитодавцем в межах строку кредитування, однак відсоткова ставка встановлена договором, не відповідає умовам чинного законодавства.
За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», максимальної денної процентної ставки 1 %.
Судом перераховано розмір процентів з урахуванням законодавчих обмежень, введених ЗУ «Про споживче кредитування» в редакції Закону від 22.11.2023 р., сума процентів складає 1 260,00 грн (((3 000,00 грн * 1%) / 100 %) * 42 дні).
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованості за кредитним договором від 17.01.2024 № 17.01.2024-100002304 у розмірі 4 260,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - тіло кредиту та 1 260,00 грн - заборгованість за процентами.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно платіжної інструкції № СЦ00085279 від 05.03.2026 р., встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даної позовної заяви через електронний суд у розмірі 2 662,40 грн (а.с.1).
Представник позивача у поданому ним позові просив судові витрати покласти на відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача ТОВ «Споживчий Центр» задоволено частково, на 71,72 % ((4 260,00 грн х 100 %) / 5 940,00 грн), то на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 909,47 грн ((2 662,40 грн х 71,72 %) / 100 %).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про споживче кредитування», -
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за Кредитним договором № 17.01.2024-100002304 від 17 січня 2024 року у розмірі 4 260 (чотири тисячі двісті шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: основний борг 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок; проценти 1 260 (одна тисячі двісті шістдесят) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частині вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 1 909 (одна тисяча дев`ятсот дев`ять) гривень 47 копійок судового збору.
Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя С.М. Майборода
Судебное решение № 140940609, Чернігівський районний суд Чернігівської області было принято 26.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 748/821/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: